Ухвала суду № 95529955, 15.03.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5182/20

Провадження № 1-кс/202/1359/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О.

за участю секретаря судового засідання Калантаєнко Д.В.

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Байдужа М.В.

захисників Костюченко М.С. та Сліпченко В.І.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Биковець І.О., погоджене з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Семенихіним Є.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040780000043 від 09 січня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 ч. 4 ст. 296 ч. 1 ст. 263 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

Слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Биковець І.О., погоджене з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Семенихіним Є.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2ст. 115 ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 09.01.2020 приблизно о 00 год. 10 хв. перебував на автомобільній стоянці поблизу ТЦ «Радуга», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Свободи, 57 а, де спілкувався із ОСОБА_3 .

В ході розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 сталася сварка, у зв`язку із чим у останнього виник злочинний умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 .

Далі, ОСОБА_2 у невстановлені в ході досудового розслідування місці та час, реалізуючи свій злочинний умисел запропонував своїм знайомим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинити вбивство ОСОБА_3 , на що вищевказані особи надали свою добровільну згоду, та таким чином вступили у злочинну змову.

Продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 розробили злочинний план та розподілили між собою ролі у вчинені кримінального правопорушення, згідно яких вказані особи із заздалегідь приготовленою вогнепальною зброєю невстановленого в ході досудового розслідування зразка, повинні були прибути на трьох невстановлених в ході досудового розслідування автомобілях, водієм одного з яких мав бути ОСОБА_9 до місця мешкання ОСОБА_3 , що розташоване на території гаражного кооперативу «Металург» поблизу вул. Кізлярської в м. Кам`янське, Дніпропетровської області, де ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 мали зайняти вогньові позиції біля будівлі ОСОБА_3 , дочекатися виходу останнього із приміщення будівлі та відкрити вогонь на його враження, а ОСОБА_9 у той час мав перебувати безпосередньо поряд із вищевказаними особами та спостерігати за обстановкою біля будинку та на прилеглій території, забезпечуючи швидкий та безперешкодний відступ усіх співучасників злочину з місця вчинення злочину.

Після чого, 09 січня 2020 року приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 прибули на невстановлених в ході досудового розслідування транспортних засобах на територію гаражного кооперативу «Металург», що розташований поблизу вул. Кізлярської в м. Кам`янське, Дніпропетровської області, де діючи за попередньо узгодженим планом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 тримаючи при собі заздалегідь приготовлену вогнепальною зброю невстановленого в ході досудового розслідування зразка, за командою ОСОБА_2 розсередились на місцевості та зайняли вогньові позиції поблизу будинку ОСОБА_3 , а ОСОБА_9 перебуваючи також поблизу будинку ОСОБА_3 , переміщувався по ділянці місцевості між співучасниками злочину та спостерігав за навколишньою обстановкою біля будинку та на прилеглій території.

Далі, ОСОБА_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , перебуваючи у тому ж місці та у той же час, реалізуючи єдиний злочинний умисел направлений на заподіяння смерті ОСОБА_3 , дочекавшись виходу з будівлі потерпілого ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, з мотивів помсти за образу, умисно з метою настання смерті останнього із вогнепальної зброї невстановленого в ході досудового розслідування зразка відкрили прицільний вогонь по ОСОБА_3 , в результаті чого ОСОБА_4 влучив у ОСОБА_3 та останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 419Е/86 від 06.02.2020 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення черевної порожнини, яке розпочинається вхідною раною області крила клубової кістки праворуч по задньо-паховій лінії,ділі переходить раньовий канал, який йде ззаду наперед, знизу догори та справа наліво, проходить через клубову кістку праворуч (утворюючи відкритий вогнепальний багато уламковий перелом клубової кістки) з утворенням дефекту очеревини в клубовій області праворуч по задньо-паховій лінії, який сполучується з черевною порожниною, з утворенням ушкоджень сліпої та тонкої кишки, брижі, з явищами уламків в черевній порожнині, далі раньовий канал проходить в м`яких тканинах передньої черевної стінки з масивними руйнуваннями їх та наявність сторонніх тіл по ходу раньового каналу (свинцева куля, пластиковий пиж та кісткові уламки) і закінчуються вихідною раною у вигляді часткової перфорації шкіри на передній черевній стінці праворуч (на 10 см. правіше та 2 см. вгору від пупка), що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, однак виконавши всі дії, які вважали за необхідне для вчинення вбивства ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_3 тримаючи при собі мисливську рушницю марки «Иж-43-Е» реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи вогнепальне поранення, розуміючи реальну загрозу його життю та здоров`ю, перемістився від ганку будинку до укриття у вигляді земельного насипу, звідки почав вести прицільний вогонь по співучасникам злочину, які за командою ОСОБА_2 почали переміщуватись по ділянці місцевості та змінювати свої позиції з метою оточення ОСОБА_3 , оскільки останній почав вести вогонь у відповідь. У цей час ОСОБА_9 спостерігав за загальною обстановкою на місцевості та повідомляв інформацію щодо місцезнаходження ОСОБА_3 іншим співучасникам злочину.

Внаслідок відкриття вогню ОСОБА_3 у відповідь, за командою ОСОБА_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на трьох невстановлених в ході досудового розслідування автомобілях, одним з яких керував ОСОБА_9 , зникли з місця вчинення злочину. Крім того, смерть ОСОБА_3 не настала в результаті надання йому термінової медичної допомоги – оперативного втручання лікарів кваліфікованої медичної установи.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 маючи злочинний умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї в невстановленому слідством місці, в невстановлений слідством час та у невстановлений слідством спосіб умисно придбав пістолет «ZORAKI MOD914 - S» калібру 9 mm P.A.K. № НОМЕР_2 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї ОСОБА_1 , утримуючи при собі раніше придбаний у невстановлений слідством спосіб пістолет «ZORAKI MOD914 - S» калібру 9 mm P.A.K. № НОМЕР_2 , у в невстановлений слідством час прибув за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином умисно переніс вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.

Далі, реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї ОСОБА_1 у невстановлений в ході досудового розслідування час, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , поклав пістолет «ZORAKI MOD914 - S» калібру 9 mm P.A.K. № НОМЕР_2 у приміщенні коридору, таким чином став умисно зберігати його в легкодоступному місці, маючи можливість швидко застосувати.

В подальшому 21.12.2020 року, у період часу з 06 години 15 хвилини до 08 години 30 хвилини, під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_1 , в приміщенні коридору, у поліетиленовому пакеті виявлено та вилучено пістолет «ZORAKI MOD914 - S» калібру 9 mm P.A.K. № НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку експертизи зброї №19/104-7/1/1384 від 21.12.2020 року: наданий на дослідження пістолет, є короткоствольною вогнепальною зброєю – гладко ствольним самозарядним пістолетом калібру 9 мм Р.А., що виготовлений шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолета «ZORAKI MOD914 - S» калібру 9 mm P.A.K. № НОМЕР_2 , виробництва Туреччини.

Переробка полягає у видаленні з каналу ствола захисного елемента, призначеного для запобігання здійсненню пострілу будь-яким снарядом та в розміщенні у газовідвідному отворі металевої заглушки. Внаслідок переробки, конструкція пістолета дозволяє проведення пострілу способом роздільного заряджання з використанням сигнального патрону калібру 9 мм Р.А. Knall та сферичної кулі із металевого сплаву на основі свинцю діаметром 6,5 мм. при цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистрелиних куль для заподіяння людині чи тварині небезпечних для життя або смертельних ушкоджень. Пістолет придатний для проведення пострілів.

Магазин, який знаходиться в руків`ї наданого для дослідження пістолета, є частиною – магазином сигнального пістолета «ZORAKI MOD914 - S» калібру 9 mm P.A.K.

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились у незаконному носінні, придбанні, зберіганні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ч.1 ст.263 КК України.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 ч. 1 ст. 263 КК України, а саме закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, вчинений за попередньою змовою групою осіб та незаконне носіння, придбання, зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянин України, українець, не працює, зареєстрований: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,.

21.12.2020 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненному за попередньою змовою группою осіб.

21.12.2020 за фактом виявлення за місцем мешкання ОСОБА_1 вогнепальної зброї слідчим управлінням ГУНП в області фактом внесені відомості до ЄРДР № 12020040000001012 та ОСОБА_1 цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконному носінні, придбанні, зберіганні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Постановою процесуального керівника від 22.12.2020 кримінальні провадження № №12020040780000043 та 12020040000001012 об`єднані в одне провадження та 24.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 ч. 1ст. 263 КК України.

Підозра ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, серед яких:

-протоколом огляду місця події, від 09.01.2020, в ході якого виявлено, сліди з РБК та інше;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ;

-протоколом впізнання особи за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_3 ;

-протоколом перегляду відеозапису за участю свідка ОСОБА_10

-висновками судових експертиз (судово-медичної, експертизи зброї).

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 встановлено ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – ОСОБА_1 підозрюється в учиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, що свідчить про нестійкість його соціальних зав`язків, що дає підстави вважати, що перебуваючи на свободі, та під загрозою як можливого застосування тяжкого покарання так і запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування, що фактично виразилося в його переховуванні при розгляді клопотання про тримання його під вартою в даному кримінальному провадженні;

п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України – ОСОБА_1 знаходячись на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час місцезнаходження знаряддя вчинення злочину - зброя, за допомогою якої вчинювався вказаний злочин не встановлено та не вилучено;

п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, а також незаконно впливати на потерпілого, оскільки на даний час ОСОБА_1 , є підозрюваним і має доступ до матеріалів кримінального провадження та останній розуміє вагу цих доказів, а тому шляхом погроз або застосуванням насильства з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень може незаконно впливати на зазначених вищезазначених осіб, про що, зокрема, свідчать зухвалий спосіб вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого та підтверджується матеріалами, доданими до клопотання;

п. 5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 , під час вчинення кримінального правопорушення відносно вбивства ОСОБА_3 , був озброєний, що свідчить про підвищену небезпеку останнього, а тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і злочин проти життя та здоров`я особи.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , а також відповідає особі підозрюваного, просять застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисники підозрюваного у судовому засіданні заперечували проти клопотання, посилаючись на необґрунтованість ризиків, вказаних слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні. Адвокат Сліпченко В.І. просив обрати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, адвокат Костюченко М.С., просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, адвокати підозрюваного пояснили, що ОСОБА_1 не з`являвся на виклики суду у зв`язку з поганими погодними умовами, на телефонні виклики не відповідав, оскільки був виключений мобільний телефон.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника, також пояснив, що на виклики суду не з`являвся, у зв`язку з поганими погодними умовами, телефон при цьому був виключений.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження № 12020040780000043, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.01.2020 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040780000043 розпочате 09.01.2020 року.

21 грудня 2020 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, 24.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 ч. 1ст. 263 КК України. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

14 березня 2021 року о 06 год.15 хв. ОСОБА_1 затримано.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні № 12020040780000043 доказами, а саме: протоколом огляду місця події, від 09.01.2020, в ході якого виявлено, сліди з РБК та інше; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_3 ; протоколом перегляду відеозапису за участю свідка ОСОБА_10 ; висновками судових експертиз (судово-медичної, експертизи зброї).

Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою, відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.

Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 року у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданнями попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Санкція ч. 2 ст. 115 КК України, яка інкримінується підозрюваному, визначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як особливо тяжкий злочин.

Враховуючи наявну обґрунтовану підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 ч. 1 ст. 263 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у судовому засіданні та слідчий в клопотанні, враховуючи ступень тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, той факт, що останній, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що фактично виразилося в його переховуванні при розгляді клопотання про тримання його під вартою в даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, доводи сторони захисту щодо даних про особу підозрюваного не гарантують запобігання встановлених ризиків без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування та висновки слідчого судді.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Биковець І.О., погоджене з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Семенихіним Є.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 ч. 1 ст. 263 КК України, – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», строком до 06 год.15 хв. – 30 квітня 2021 року, що не перевищуватиме строку досудового розслідування.

Взяти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту із зали суду.

Визначити строк дії ухвали до 06 год. 15 хв. 30 квітня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Г.О. Кухтін