Рішення № 95529177, 25.02.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5963/20

Провадження № 2/761/1594/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Корнійчук Є.Т.,

за участю:

від позивача - ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 ,

від відповідача 1 - представник Дудіна Н.Ю. ,

від відповідача 2 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )

відповідач -1: Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» (код ЄДРПОУ: 37027405, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 19),

відповідач -2: ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 ),

предмет позову: визнання протиправним наказу про застосування дисциплінарного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» (надалі - відповідач 1), ОСОБА_4 (надалі - відповідач 2, ОСОБА_4 ) про визнання протиправним наказу про застосування дисциплінарного стягнення, зобов`язання виплатити моральну шкоду, зобов`язання виплатити премію та зобов`язання ОСОБА_4 надати публічні вибачення та спростувати недостовірну інформацію.

Позивач просить скасувати наказ Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» від 28.11.2019 № 201 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким позивачу оголошено догану за неналежне виконання функціональних обов`язків (пн. 1.2, 2.2 Посадової інструкції), за порушення Стандартів протоколів) лікування, та за не дотримання вимог ведення медичної документації (пн. 2.17 Посадової інструкції). Також позивач вважає, що у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення, з нього було знято премію, а тому позивач просить зобов`язати відповідача 1 виплатити 8369,69 грн. премії. Крім того, позивач просить зобов`язати відповідача 1 виплатити моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. за неправомірні дії останнього. Також просить зобов`язати ОСОБА_4 надати публічні вибачення та спростувати недостовірну інформацію щодо порушення позивачем методики Стандартів(протоколів) лікування.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржений наказ є протиправним, оскільки винесений з порушенням статей 147 та 149 КЗпП України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 67-68, т. 1).

11 вересня 2020 року представником відповідача 1 подано пояснення на позовну заяву в яких зазначає, що лікар ОСОБА_1 систематично надавала медичну допомогу з грубими порушеннями чинних клінічних протоколів та інструкцій до медичних препаратів, посадової інструкції, відповідно допустила порушення трудової дисципліни, що підтверджується історіями хвороби № 3934, № 3810. А тому, відповідач вважає винесену догану правомірною. Щодо преміювання, відповідач 1 зазначає, що рішення про розмір премії за результатами роботи кожного працівника ухвалюється колегіально та комісійно. Оспорюваний наказ не містить не має положень про позбавлення премії позивача. Премія з позивача була знята на підставі рішення комісії, а порядок прийняття рішення комісією не порушений, а в даному випадку позивачем не оспорюється. Щодо моральної шкоди, то відповідач 1 зазначає, що позивач не наводить жодного доводу, обґрунтування чи підстави, з яких вона виходила, визначаючи нібито заподіяної шкоди.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник позивача позов підтримав просив задовольнити.

Представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач 2 заперечив проти позову, та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно наказу № 88 о/с від 20.08.2013 ОСОБА_1 була прийнята на роботу до відповідача 1.

Наказом № 32 о/с від 22.02.2016 позивач переведений на посаду лікаря-анастезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії стаціонару Госпіталю з поліклінікою.

Наказом Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» від 28.11.2019 № 201 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення», ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання функціональних обов`язків (пн. 1.2, 2.2 Посадової інструкції), за порушення Стандартів протоколів) лікування, та за не дотримання вимог ведення медичної документації (пн. 2.17 Посадової інструкції)(а.с. 19 т. 1).

Наказом від 13.12.2019 № 213 о/с Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» внесено зміни до наказу від 28.11.2019 № 201 о/с(а.с. 76 т. 1).

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно із абз. 1 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Як зазначає відповідач 1 у письмових поясненнях, 13.11.2019 начальником госпіталю (з поліклінікою) ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» ОСОБА_5 надано ОСОБА_1 вказівку прибути 14.11.2019 на засідання лікувально-контрольної комісії та надати письмові пояснення щодо допущених порушень.

З доповідної записки від 14.11.2019 вбачається, що ОСОБА_5 13.11.2019 повідомила ОСОБА_1 , що 14.11.2019 по хворим яких вона вела, відбудеться засідання лікувально-контрольної комісії. Також повідомила, що ОСОБА_1 має бути присутньою на комісії, і до засідання комісії має надати письмові пояснення щодо своїх дій(а.с. 188).

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 адресованої до голови комісії ОСОБА_6 від 14.11.2019, ОСОБА_1 просила завчасно повідомити з приводу якого хворого, позивача викликають на комісію, щоб остання мала змогу підготуватися. Також ОСОБА_1 зазначила, що 13.11.2019 ОСОБА_5 повідомила їй про обов`язкову присутність на комісії, яка відбудеться 14.11.2019, проте ОСОБА_5 відмовилась надати відповідь щодо якого пацієнта будуть питати позивача(а.с. 181).

Дослідивши зміст вищезазначених документів, заслухавши пояснення сторін і їх представників, суд дійшов висновку, що позивача дійсно було повідомлено про засідання лікувально-контрольної комісії, яке відбулося 14.11.2019, проте, позивач не була належним чином проінформована, з приводу якого пацієнта ОСОБА_1 викликають на засідання, а також в матеріалах відсутні належні та допустимі докази, що відповідач 1 пропонував позивачу надати письмові пояснення з приводу порушень, які стали підставою для винесення догани.

Крім того, у письмових поясненнях відповідач 1 зазначає, що 28.11.2019 ОСОБА_1 повторно запропоновано надати пояснення з приводу порушення трудової дисципліни, що підтверджується актом від 28.11.2019(а.с. 178).

Як вбачається із акта від 28.11.2019 старшим інспектором Куделькіною Н.Ф., інспектором групи кадрів Левчук О.О., було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність надати пояснення з приводу грубого порушення Стандартів (протоколів) лікування. На що ОСОБА_1 надати усні та письмові пояснення відмовилася.

Також слід зазначити, що актом від 28.11.2019 ОСОБА_1 було зачитано наказ Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» від 28.11.2019 № 201 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Дослідивши зміст вищезазначених документів, заслухавши пояснення сторін і їх представників, свідків, суд дійшов висновку, що група кадрів дійсно 28.11.2019 запропонувала позивачу надати письмові пояснення з приводу порушень, які стали підставою для винесення догани. Проте, на момент пропонування надання пояснень, наказ від 28.11.2019 № 201 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення» вже був підписаний, і одразу після повідомлення про можливість надання пояснень, ОСОБА_1 був зачитаний наказ про застосування дисциплінарного стягнення.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до положень ст. 149 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен був до застосування дисциплінарного стягнення зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, а не вже після винесення наказу про застосування дисциплінарного стягнення пропонувати надати пояснення.

На підставі оцінки обставин справи, суд дійшов висновку про те, що наказ від 28.11.2019 № 201 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення» був виданий з порушення, а тому підлягає визнанню незаконним.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 виплатити позивачу 8369,69 грн. премії, суд вважає за необхідне зазначити, те що наказом від 28.11.2019 № 201 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення» позивачу не зменшувалася премія, в той же час, визначення премії було здійснено на підставі протоколу № 11 засідання комісії ТМО з преміювання працівників від 18.11.2019.

Приймаючи до уваги те, що позивач не оскаржувала вищезазначений протокол, вимоги про зобов`язання виплатити 8369,69 грн. премії, є необґрунтованими.

Щодо стягнення моральної шкоди, позивач посилається на те, що вона проживає одна та має доньку студентку, яка поки не має можливості працювати. Зазначає, що коли позивачу було оголошено догану та знято 95 % премії, то ОСОБА_1 фактично залишилася без половини свого заробітку. Через це дуже хвилювалася та повинна була економити щоб прожити і допомогти дочці. Такими неправомірними діями, на думку позивача, їй було завдано моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Враховуючи на те, що позовна вимога про зобов`язання виплатити моральну шкоду фактично обґрунтовується невиплатою премії, а дані вимоги були визнані необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, слід відмовити у зв`язку із недоведеністю.

Позовні вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_4 надати публічні вибачення та спростувати недостовірну інформацію щодо порушення позивачем методики Стандартів(протоколів) лікування, також не підлягають до задоволення, оскільки, по-перше, на момент ухвалення рішення ОСОБА_4 вже не працює в Державній установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву», а по-друге, позивач не довела суду, що ОСОБА_4 у доповідній, яка була адресована ОСОБА_7 з приводу грубих помилок ОСОБА_1 , надав недостовірну інформацію про вчинення порушень (а.с. 189-190 т. 1). Отже дані вимоги, є також необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.5 вказаної статті, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Позовні вимоги задоволені частково, а тому судовий збір та витрати на правову допомогу у пропорційному розмірі потрібно покласти на відповідача, стягнувши з нього 840,00 грн. судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати наказ Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» від 28.11.2019 № 201 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення» у вигляді догани до ОСОБА_1 - незаконним.

В іншій частині позовних вимог до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву»- відмовити.

В частині позовних вимог до ОСОБА_4 - відмовити повністю.

Стягнути з Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» (код ЄДРПОУ: 37027405, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 19) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840(вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000(три тисячі)грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: