Рішення № 95528996, 27.01.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/14340/20

Провадження № 2/752/2830/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.01.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

за участі секретаря - Оджубейської Д.І.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

27.07.2020 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ТОВ «Нова Пошта» про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 травня 2020 року для позивача через ТОВ «Нова пошта» було відправлено вантаж, 2 стільниці, з оголошеною вартістю 30 000,00 грн., яке містило 2 окремих місця.

12 травня 2020 року йому було доставлено перше місце вантажу. При огляді відправлення було виявлено пошкодження та представником Відповідача складено акт приймання-передачі. Сторонами було врегульовано питання відшкодування шкоди в розмірі 15 738,00 грн.

13 травня 2020 року отримувачу було доставлено друге місце відправлення. При огляді виявлено пошкодження вантажу та складено акт приймання-передачі з фіксацією пошкоджень. Актом встановлено, що відправлення не мало обрешетування, було запаковано в гофрокартон та стрейч-плівку, що не дало належного захисту відправлення під час транспортування.

Позивач посилається на те, що 18 червня 2020 року він подав претензію на адресу відповідача за фактом пошкодження цього вантажу та надано документи, що підтверджують вартість майна. Відповідачем було відмовлено у відшкодуванні вартості другого місця відправлення у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.07.2020 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12 листопада 2020 року на адресу суду надійшов відзив ТОВ «Нова пошта» на позовну заяву, відповідно до якого, Відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що відправник, передавши вантаж для перевезення, погодився з умовами Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, вказує, що перевізник відправлення не оглядав, а лише виконав замовлену послугу «пакування», а також стверджує про відсутність вини перевізника, з огляду на відсутність пошкоджень на упаковці.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

На підставі положень ст..ст. 274-279 ЦПК України розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі наданих доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно експрес-накладної № 59000509351690 від 05.05.2020 року ОСОБА_2 , місце відправки: м. Харків, вул. Армійська, 1, відправив вантаж ОСОБА_1 , місто доставки відправлення: АДРЕСА_1 . Тип відправлення: вантаж. Вага: 74.8 кг. Місць: 2. Опис: Столешниця. Оголошена вартість 30000,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі від 12.05.2020 першу частину відправлення було доставлено за адресою: АДРЕСА_1 , де позивач оглянув його та вказав на пошкодження. У вказаному акті відмічено вид упаковки: стрейч-плівка, гофро-картон, обрештування відсутнє. Стан упаковки: прим`ята, розірвана. Стан вмісту відправлення: столешниця по факту не упакована в дерев`яний каркас, розламана на дві частини.

У відповідь на претензію позивача від 13.05.2020 відповідач компенсував частину оголошеної вартості 15 000,00 грн., та 738,00 грн вартості провізної плати.

Згідно акту приймання-передачі від 13.05.2020 другу частину відправлення було доставлено за адресою АДРЕСА_1 . У вказаному акті відмічено вид упаковки: стрейч-плівка, гофро-картон, обрештування відсутнє. Стан упаковки: відмітки відсутні. Стан вмісту відправлення: мийка з штучного каменю запакована в гофрокартон і стрейч, обрештування відсутнє.

У відповідь на претензію позивача від 18.06.2020 відповідач відмовив у компенсації вартості другої частини відправлення.

При складанні експрес-накладної № 59000509351690 від 05.05.2020 відправник, передавши вантаж для перевезення, погодився з умовами Публічного договору (публічна оферта) про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на офіційному сайті відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортного кодексами).

Відповідно до п. 3.4 Публічного договору шляхом передачі замовникам відправлення експедитору для надання послуг, передбачених договором, замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положеннями договору, умовами надання послуг, чинними на момент передачі відправлення для транспортування, та зобов`язується їх виконати незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису відправника.

Пунктом 7.2.13 Публічного договору передбачено, що експедитор не зобов`язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам.

Вантаж було прийнято для перевезення за розміром та вагою, без перевірки стану на цілісність зважаючи на положення ст. 917 ЦК України, відправник повинен пред`явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці, вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує про те, що перевізник фактично в порядку ч. 3 ст. 917 ЦК України має право перевірити виключно стан зовнішньої упаковки, без можливості огляду вмісту відправлення, також обов`язок перевізника перевіряти стан вантажу, а саме його цілісність, комплектність чи справність чинним законодавством не встановлено, оскільки пересилатись може, наприклад, як цілісний і працездатний вантаж, так і пошкоджений для ремонту чи на запчастини. Вантаж може мати приховані дефекти чи пошкодження. Перевізник не є спеціалістом-товарознавцем для визначення стану вантажу та відповідності його домовленості між відправником та одержувачем.

Як встановлено судом вказане відправлення перевізник не оглядав, лише виконав замовлену послугу «Пакування». В даному випадку, саме стан упаковки вантажу, у разі його пошкодження чи недостачі, вказує на наявність чи відсутність вини перевізника, оскільки факт доставки вантажу у цілісній упаковці, без жодних слідів руйнуючого впливу свідчить про надання транспортних послуг належним чином.

Пункт 134 Статуту автомобільного транспорту УРСР передбачає, що автотранспортне підприємство або організація звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли вантаж прибув у справному авто (контейнері) зі справними пломбами вантажовідправника. В цьому випадку автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред`явник претензій доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося з вини автотранспортного підприємства або організації.

Розмір відповідальності перевізника згідно із п. 136 Статуту автомобільного транспортну УРСР, а також ст. 13 Закону України «Про транспорт» від 10.11.94р. № 232/94-ВР встановлюється на рівні:розміру суми, на яку зменшилася його вартість.

Таким чином вказана норма спеціального права обмежує розмір матеріальної відповідальності перевізника та зобов`язує позивача довести належними та допустимими доказами розмір фактичної шкоди у вигляді суми на яку зменшилась вартість вантажу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 623 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Доказів щодо розміру фактичної шкоди у вигляді суми, на яку зменшилася вартість вантажу, позивачем не надано.

З клопотанням про призначення судової експертизи з метою встановлення розміру збитків позивач до суду не звертався.

Відповідно до п. 13.6 Правил перевезень вантажів автомобілем транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилася вартість вантажу, на вимогу перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.

Пунктом 13.7 Правил встановлено, експертиза проводиться у присутності представників перевізника і замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами, які були присутні при проведенні експертизи.

Таким чином, наведена норма спеціального права визначає єдиним належним та допустимим доказом суми, на яку зменшилась вартість вантажу, у разі недосягнення згоди сторін, у спорі щодо перевезення вантажу, саме акт експертизи.

Акт експертизи щодо суми, на яку зменшилась вартість вантажу, позивачем не надано.

Згідно із ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що при отриманні другої частину вантажу не виявлено пошкодження пакування, позивачем не надано доказів щодо розміру втрати вартості товару, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст..141 ЦПК України і в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 274-279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про відшкодування матеріальної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: