Рішення № 95528671, 12.03.2021, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/3650/20

12.03.21 Провадження № 2/133/75/21

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,

представника позивача Пронівої Н.Р.

розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, який зареєстровано в реєстрі за № 24506, про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 33451,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 21.03.2014 між ним та ПАТ «Укрсиббанк» було укладено Договір № 9259776200 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого йому було надано кошти в сумі 28000 з датою повернення не пізніше 21.03.2017. Правонаступником кредитора за даним зобов`язанням на теперішній час є ТОВ «ФК «Аланд».

Він працює в Козятинській дирекції залізничних перевезень, за місцем роботи йому надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича. Таким чином, з вересня 2020 року він дізнався про те, що з нього стягується заборгованість за вказаним Договором на підставі виконавчого напису. Виконавчий напис за реєстровим № 24506, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 15.07.2020 щодо стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в розмірі 33451,52 грн.: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 20299,432 грн., прострочена заборгованість за процентами – 624,67 грн., прострочена заборгованість за комісією – 12227,42 грн.

Вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням законодавства.

Так, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки. Вказував, що оспорюваний виконавчий напис вчинений нотаріусом із порушенням двох обов`язкових умов, встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме: безспірність вимоги та сплив більше ніж 3 років з моменту виникнення права вимоги. Вважає, що оскаржуваний виконавчий напис, вчинений нотаріусом на підставі вимоги, яка не є безспірною та лише з формалізованим підходом до визначеної законом процедури і перевірки поданих стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника , та зі спливом позовної давності, а тому є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

02.02.2021 ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області провадження у даній справі було відкрито та справу призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Проніва Н.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» - в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать судові повістки та повідомлення, наявні в матеріалах справи, зокрема телефонограми та розписка, яка підтверджує отримання 23.02.2021 повістки та ухвали про відкриття провадження.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. – в судове засідання не з`явилася, надала на адресу суду заяву від 01.03.2021 про слухання справи у її відсутність.

Третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. – в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать судові повістки та повідомлення, наявні в матеріалах справи. Також від нього надійшли матеріали, які були витребувані судом.

Вирішуючи спір суд виходить з такого.

Згідно із ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким же чином врегульовано дане питання і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст. 89 Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Аналогічна інформація викладена і в підпунктах 2.1, 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 даного Переліку для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому, з точки зору ст.88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у численних постановах Верховного Суду, а саме: від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, № 369/6415/17 від 26 лютого 2020 року та інших, які мають враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

Постановою Верховного Суду від 14.08.2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року при розгляді цивільної справи №137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Судом встановлено, що 21.03.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсиббанк» було укладено Договір № 9259776200 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого йому було надано кошти в сумі 28837,20 грн з датою повернення не пізніше 21.03.2017. Правонаступником кредитора за даним зобов`язанням є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».

15 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис №24506 про звернення стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 33451,52 грн.

18 серпня 2020 року ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" направила приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Турському О.В. заяву про примусове виконання рішення.

19 серпня 2020 року державним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження , а постановою від 25 січня 2021 року звернуто стягнення на доходи боржника по місцю його роботи в АТ "Українська залізниця".

Відповідно до Звіту про здійснені відрахування та виплати, який наданий відокремленим підрозділом Козятинської дирекції залізничних перевезень (м. Козятин, вул. Васьковського, 8), із заробітної плати ОСОБА_1 відраховано 4058, 04 грн за період з жовтня по листопад 2020 року.

В той же час слід зазначити, що матеріали справи не містять документів, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис. Також в матеріалах не міститься розрахунку заборгованості.

Позивач окремо зазначив, що борг перед відповідачем не є безспірним.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірними.

Відповідно до п. 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

За змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Як вбачається з виконавчого напису, стягнуто заборгованість за тілом кредиту та процентами за договором, строк дії якого визначений до 21.03.2017 (кінцева дата повернення кредиту). Однак з вимогою про стягнення заборгованості відповідач звернувся лише у липні 2020 року.

Так як за правилом ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови в задоволенні заявлених вимог, вимога щодо платежів, сплата яких прострочена більш, ніж на три роки, також свідчить про спірність заявленої до погашення суми боргу.

Отже відповідачем не доведено, що стягнена за виконавчим написом нотаріуса заборгованість з позивача є безспірною.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, спірності заборгованості позивача за умовами договору, не спростованої відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Враховуючи висновки суду про задоволення позову, судові витрати у виді судового збору відповідно до положень ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача. Судові витрати у виді 2000,00 грн за правничу допомогу слід залишити за позивачем, оскільки матеріали справи не містять доказів сплати ним вказаних коштів.

Керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис , вчинений 15 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, який зареєстровано в реєстрі за № 24506, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 33451 (тридцять три тисячі чотириста п`ятдесят одна гривня ) 52 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 12.03.2021.

Суддя Н.О. Пєтухова

Дата документу 12.03.21