Ухвала суду № 95527156, 15.03.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11394/19

Провадження № 6-а/750/5/21

У Х В А Л А

15 березня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Карапута Л.В. розглянув в порядку письмового провадження згідно ст. 383 КАС України заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 2-а-4271/10 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми),

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 2-а-4271/10, призначено до розгляду в порядку письмового провадження, надано сторонам строк для надання додаткових пояснень та задоволено клопотання заявника про витребування доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2010 року позов задоволено; визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова щодо виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії по інвалідності у меншому розмірі, ніж втановлено ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 травня 2010 року – неправомірними; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок державної та додаткової пенсії по інвалідності ОСОБА_1 із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком відповідно, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленої для відповідної категорії населення, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 травня 2010 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за відрахуванням вже сплаченої суми.

Додатковою постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.01.2011 року визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні державної пенсії по інвалідності за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю та щодо виплати їх у відповідності до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова призначити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком замість його пенсії по інвалідності, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленої для відповідної категорії населення, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 травня 2010 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за відрахуванням вже сплаченої суми.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 вказану постанову та додаткову постанову суду залишено без змін.

У своїй заяві в порядку ст. 383 КАС України ОСОБА_1 просить:

- визнати протиправною відмову боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у виконанні постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2010 у справі № 2-а-94271/10 ВП № 32385237;

- зобов`язати боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській зробити перерахунок основної та додаткової пенсії у повній відповідності до ухваленого судового рішення вказаного у постанові Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2010 у справі № 2-а-94271/10 ВП № 32385237 з 19.05.2010 року по сьогоднішній час та зобов`язати здійснювати виплату додаткової пенсії у перерахованому розмірі ОСОБА_1 , враховуючи виплату перерахованої основної та додаткової пенсії за минулий час за відрахуванням вже виплаченої суми пенсії. Зобов`язати підтвердити виконання судового рішення відповідними розрахунками та фінансовими документами, які проведені банками України;

- зобов`язати боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відповідно до вимог законодавства України, здійснити розрахунок та виплату компенсації за несвоєчасну виплату як основної так і додаткової пенсії у зв`язку з тим, що виплата перерахованої основної та додаткової пенсії як поточної так і за минулий час не здійснювалась навмисно (відмова у виконанні судового рішення) з вини боржника протягом 11 років. Зобов`язати підтвердити розрахунок та виплату компенсації за несвоєчасну виплату як основної так і додаткової пенсії відповідними розрахунками та фінансовими документами, які проведені банками України;

- зобов`язати боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, здійснити виплату основної та додаткової пенсії за минулий час та компенсацію за несвоєчасну виплату основної та додаткової пенсії відповідно до пенсійного законодавства разом з черговою поточною виплатою основної та додаткової пенсії однією сумою.

Позивач у поданій в порядку ст. 383 КАС України заяві стверджує про допущену відповідачем (боржником) бездіяльність при виконанні рішення суду в частині виплати перерахованих сум пенсії.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.02.2021 року за заявою ОСОБА_1 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2010 року.

03 березня 2021 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області через канцелярію суду подала до суду звіт про виконання постанови суду разом з копіями документів.

Як зазначено у звіті про виконання постанови суду, на виконання постанови суду заявника з 19.07.2010 було переведено на пенсію по II групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до частини 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (розпорядження про призначення № 813282 від 01.03.2011) і проведено розрахунок доплати пенсії з 19.07.2010 по 12.01.2011 (по дату рішення суду першої інстанції про зобов`язання призначити пенсію) з урахуванням виплаченої пенсії в відділі з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян.

З 19.07.2010 розмір призначеної пенсії склав 6537,35 грн., а саме: розмір пенсії для інвалідів II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком - 5672,00 грн. (709,00 грн); додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю як інваліду II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначена відповідно до рішення суду (75 % мінімальної пенсії за віком) - 531,75 грн.; підвищення як інваліду війни II групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - 283,60 грн. (709,00 грн. х 40 %); щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни ТІ групи - 50,00 грн., згідно із Законом України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни”.

Після проведеного розрахунку за період з 19.07.2010 по 12.01.2011 різниця між фактично виплаченою та призначеною пенсією склала 17049,44 грн. Сума доплати була перерахована додатковими списками на банківський рахунок заявника - 25482, відкритий в філії 64 Чернігівського обласного управління ВАТ „Ощадний банк”, у березні 2011 року.

В мотивувальній частині ухвали суду від 06.04.2011 № 2-а-4271/10, прийнятої за результатами розгляду заяви Головного управління про роз`яснення додаткового судового рішення, зазначено: „судове рішення не регулює час припинення нарахування чи подальші перерахунки пенсії. Дані дії мають проводитись заявником відповідно до законодавства, чинного на момент вчинення таких дій”.

В зв`язку з чим, призначення пенсії та її виплата в подальшому (з 13.01.2011) Заявнику не проводилася, оскільки по-перше, принцип безумовності рішення не допускає його виконання в майбутньому; по-друге, згідно його заяви від 19.07.2010 отримувати розмір пенсії, розрахований на підставі норм чинного законодавства станом на 13.01.2011, який буде меншим, ніж він отримував як пенсіонер МВС згідно до Закону України №2262, Заявник не згодний.

Відповідно до статті 7 Закону України №2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Отже, особи, які одночасно мають право на різні види державної пенсії самостійно обирають вид пенсії, який бажають отримувати. Діюче законодавство не передбачає отримання двох різних державних пенсій. Рішенням суду також не зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області одночасно призначити та виплачувати декілька видів пенсії. Враховуючи вищевикладене, Заявник має самостійно визначитися щодо необхідності реалізувати право на отримання лише одного виду пенсії.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, розмір пенсії Заявника по II групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до частини 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 13.01.2011 становив би 1612,50 грн„ що є меншим, ніж той, що він отримував як пенсіонер МВС - 3727,07 грн.

Отже, постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2010 у справі № 2-а-4271/10 виконана Головним управлінням повністю в межах покладених судом зобов`язань та повноважень наданих законодавством.

ОСОБА_1 подав до суду клопотання про визнання неналежним звіту та просив суд його не затверджувати, посилаючись на те, що усі доводи боржника про зміни у законодавстві, зроблені після ухвалення постанови суду у цій справі не є та не можуть бути підставою для відмови у виконанні судового рішення щодо здійснення перерахунку додаткової пенсії, починаючи з 23 жовтня 2008 року у розмірах відповідно до ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплати йому по теперішній час пенсії у розмірі не менше, ніж був до встановлення змін у ст. 49, 50, 54 Закону № 796 у 2015 році, тому що змінами у законодавстві не повинно звужуватися право на встановлений раніше розмір додаткової пенсії.

Проте, суд не може погодитись з такими доводами заявника, виходячи з наступного.

14.06.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491- VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011.

Пунктом 7 Закону України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491-VI) Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Отже, цим Законом визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім в часі є Закон № 3491-VI, то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

На виконання вимог пункту 7 Закону № 3491-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, встановлено в абсолютних сумах. Ця постанова набрала чинності з 23.07.2011.

З огляду на викладене, рішення суду має бути наслідком чинного правового регулювання. Суд не вправі обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Подібну позицію зайняв Європейський суд з прав людини у справі за заявою ОСОБА_2 проти України, у якій заявниця скаржилася на невиконання рішення, яким управління ПФУ було зобов`язане здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію з 01.12.2008 року, визнав її неприйнятною. У п.28 ухвали по вказаній справі Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава – відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2012 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними вчинених субєктом владних повноважень на виконання додаткової постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.01.2011 року ухваленої в адміністративній справі ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м. Чернігові про визнання неправомірними дій, зобовязання здійснити перерахунок пенсії відмовлено.

Відповідно до приписів частини першої статті 383 КАС України передбачено право позивача, на користь якого ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Оскільки судом не встановлено протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2020 у справі № 2-а-4271/10, а тому підстав для застосування заходів, передбачених ст. 383 КАС України, суд не вбачає.

Згідно позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 663/530/18, процесуальним законодавством не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, поданої на підставі ст. 383 КАС України.

Керуючись ст. 383 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 2-а-4271/10 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, подану в порядку ст. 383 КАС України – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Карапута