Рішення № 95527068, 25.02.2021, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1517/19

2/729/6/21 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2021 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Бойко В.І., при секретарі Малюшицької Я.В.,

за участю позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача: ОСОБА_3 ,

спеціаліста ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ "Чернігівгаз" про визнання незаконним відключення від мереж газопостачання та зобов`язання відновити газопостачання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою в якій просять визнати дії відповідача AT «Чернігівгаз» по відключенню постачання природного газу 25.03.2019 р. за адресою АДРЕСА_1 незаконними та зобов`язати відповідача відновити постачання природного газу за вказаною адресою за власний рахунок.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що 25 березня 2019 року працівники AT «Чернігівгаз» безпричинно, без пояснень щодо причини відключення, незаконно здійснили відключення від мережі постачання природного газу житловий будинок та господарські будівлі за адресою АДРЕСА_1 .

15.10.2019 р. на їхні неодноразові звернення та заяви з приводу пояснення причини відключення газопостачання за вказаною вище адресою, відповідач повідомив, що 25.03.2019 року газопостачання до будинку було відновлено, але того ж числа 25.03.2019 року представниками AT «Чернігівгаз» було виявлено втручання в газову систему (самовільний демонтаж опуску до ВПТ) про що складено акт № 46 від 25.03.2019 року від підпису якого позивачі відмовились, тому газопостачання господарства було припинено шляхом встановлення заглушки на крані цокольного вводу.

Позивачі зазначають, що припинення розподілу природного газу з підстави "втручання в газову систему (самовільнимй демонтаж опуску до ВПГ)" не відповідають вимогам Кодексу газорозподільних систем, де зазначений вичерпний перелік припинення розподілу природного газу.

В главі 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем «Визначення основних термінів та понять» терміни «втручання в газову систему», «самовільний демонтаж опуску до ВПГ» та скорочення «ВПГ» взагалі не існують.

Пунктом 4 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено законні дії працівників газової служби у випадку відмови споживача від підписання акта про припинення газопостачання: «У разі відмови споживача від підписання акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) фіксація припинення газопостачання (розподілу природного газу) (крім випадків відключень при аварійних ситуаціях) повинна підтверджуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про припинення газопостачання (розподілу природного газу), та/або підписом акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) однією незаінтересованою особою (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення такої особи. Акт про припинення газопостачання (розподілу природного газу) у цьому випадку надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням.»

Зважаючи на невиконання вимог Кодексу газорозподільних мереж щодо надіслання споживачу акта про припинення газопостачання, а також зазначення не передбаченого законом випадку як підставу для припинення газопостачання, дії AT «Чернігівгаз» по припиненню постачання природного газу споживачу за адресою АДРЕСА_1 є незаконними та протиправними також з огляду на те, що ніяких втручань в газову систему не було як і не було самовільного демонтажу опуску до ВПГ.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19 лютого 2020 року просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки обставини викладені в позовній заяві суперечать дійсним обставинам справи. Відповідач вважає, що 25 березня 2019 року працівники AT «Чернігівгаз» з метою уникнення аварійної ситуації та нещасних випадків при використанні газу у побуті правомірно припинили газопостачання до вказаного будинку в зв`язку з втручанням позивача ОСОБА_2 в систему газопостачання. Працівники AT «Чернігівгаз» під час припинення газопостачання до будинку позивача діяли у відповідності з Кодексом газорозподільних систем, Правилами безпеки систем газопостачання та іншими спеціальними нормативними документами, які регулюють спірні правовідносини, а тому, вимоги позивача не є обґрунтованими, а ні належним доказами по справі, а ні чинними нормами матеріального права, вони суперечать дійсним обставинам справи та доказам наданими до матеріалів справи відповідачем, з наступних підстав.

Спірні правовідносини між позивачами та відповідачем регулюються Цивільним кодексом України; Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VII; Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 р.; Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. №285; Типовим договором розподілу природного газу, який затверджений Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 р.; ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.11.2018 №305.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи (далі – Оператор ГРМ) – суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.17); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу (п. 27); побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 23).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про ринок природного газу», господарська діяльність на ринку природного газу, пов`язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

До 01 липня 2015 року AT «Чернігівгаз» на підставі ліцензій здійснював одноособово постачання та розподіл (транспортування) природного газу всім категоріям споживачів в м. Чернігів та Чернігівській області.

Відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» № 2467 - VI від 08.07.2010 р., відбулося реформування газової сфери, яке полягає у відокремленні функцій з постачання від функцій з розподілу природного газу.

У зв`язку з цим, з 01 липня 2015 року AT «Чернігівгаз» постановою НКРЕКП від 28.05.2015 року № 1640 анульовано дію ліцензії щодо надання послуг з газопостачання всім категоріям споживачів. Тому, за відсутності відповідної ліцензії AT «Чернігівгаз» не має права здійснювати діяльність з постачання природного газу, але залишається газорозподільним підприємством (Оператором - ГРМ) відповідно до постанови НКРЕКП від 19.06.2017 року №807 про видачу AT «Чернігівгаз» ліцензії на розподіл природного газу.

Разом з тим, на даний час ТОВ «Чернігівгаз Збут» є постачальником природного газу на території м. Чернігова та Чернігівської області відповідно до постанови НКРЕКП від 28.05.2015 № 1644 про видачу ТОВ «Чернігівгаз Збут» ліцензії на постачання природного газу.

Таким чином, послуги з постачання та розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 до 01 липня 2015 року надавались одноособово AT «Чернігівгаз». З 01 липня 2015 року послуга постачання надається ТОВ «Чернігівгаз Збут», а послуга з розподілу природного газу надається AT «Чернігівгаз». Тому, на сьогодні за вказаною адресою ТОВ «Чернігівгаз Збут» забезпечує постачання природного газу, а AT «Чернігівгаз» - розподіл природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Отже, відповідно до вимог Закону AT «Чернігівгаз», як Оператор ГРМ, зобов`язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи за адресою: АДРЕСА_1 .

На час газифікації житлового будинку позивача вимоги, щодо експлуатації газового обладнання житлових будинків були встановлені (діючими на той час) Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими Наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 р. № 254 (далі - Правила безпеки).

Відповідно до вимог п.3.3 Правил безпеки у червні 2004 році був розроблений робочий проект газифікації житлового будинку по АДРЕСА_1 , замовником якого виступав ОСОБА_5 . Вказаним робочим проектом було передбачено встановлення лічильника газового, плити газової ПГ-4 у кількості 2 шт. та газовий конвектор у кількості 3 шт. На підставі вказаного робочого проекту було змонтовано внутрішньобудинкове газове обладнання ТОВ «Захист» та оформлена вказаним підприємством виконавчо-технічна документація.

У січні 2005 року відповідно до вимог п. 3.17 Правил безпеки, за участю представника ТОВ «Захист», технадзора Носівського УГГ був складений та підписаний акт про прийняття закінченого будівництвом об`єкту системи газопостачання відповідно до робочого проекту та прийнято в експлуатацію система газопостачання наступне газове обладнання: лічильник газовий, плита газова ПГ-4 - 2 шт. та газовий конвектор - 3 шт.

Даний робочий проект газифікації та виконавчо-технічна документація є чинними на сьогоднішній день та будь - які зміни в зазначених документах відсутні.

12 грудня 2015 року між ОСОБА_2 , ТОВ «Чернігівгаз Збут» (Постачальник) та AT «Чернігівгаз» (газорозподільне підприємство) було укладено тристоронній Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2015 р. № 938 (яка втратила свою чинність 16.07.2016 р.), за умовами якого газорозподільне підприємство, через газові мережі якого постачальник постачає газ споживачеві, забезпечує транспортування газу від газорозподільних станцій до об`єкта споживача з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску, своєчасне технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, лічильників газу, а також відповідно до законодавства веде облік газу, здійснює локалізацію і ліквідацію аварійних ситуацій.

Згідно пункту 2 Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, об`єктом надання послуг є приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1 з опалювальною площею 70,8 кв.м.

Відповідно до пункту 20 Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, AT «Чернігівгаз» зобов`язується надавати за власний рахунок послуги з періодичного технічного обслуговування дворових газопроводів, внутрішньо будинкових систем газопостачання, зокрема, на ПГ-4-2 шт., газовий конвектор - 3 шт., інші газові прилади відсутні. Тобто, в Договорі відповідач брав на себе зобов`язання щодо надання послуг з газопостачання лише тих газових приладів та пристроїв, які зазначені в переліку газових приладів та пристроїв в пункті 2 даного Договору, а саме: ПГ-4-2 шт., газовий конвектор - 3 шт.

Окрім того, згідно ст. 40 Закону №329-VII, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року затверджено «Типовий договір розподілу природного газу» (далі - Договір), який у відповідності до п.1.1 є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно п. 1.2. Типового договору, умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до ЗУ «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 1.3. Типового договору встановлено, що Договір розподілу газу є договором приєднання, який укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Так, 22 лютого 2019 року ОСОБА_2 підписав заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, позивач ОСОБА_2 приєднався та взяв на себе відповідні права та обов`язки визначені договором.

Правові норми ст. 525 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння заміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 22 лютого 2019 року, позивач ОСОБА_2 приєднався до умов Договору з наступними персоніфікованими даними: приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , лічильник газу 6ВІЗАР G6 № 0146516, газові прилади котел - 3 шт., плита газова - 2 шт., опалювальна площа 70,8 м.кв.

Тобто, в Договорі на розподіл природного газу відповідач взяв на себе зобов`язання щодо надання послуг з розподілу природного газу лише тих газових приладів та пристроїв, які узгоджені з позивачем в заяві приєднання.

Проте, 26 червня 2017 року працівниками AT «Чернігівгаз» проводилась планова перевірка систем газопостачання житлових будинків в селі Кобижча Бобровицького району. Під час планової перевірки системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 був виявлений незадіяний опуск газопроводу. З метою недопущення аварійної ситуації та запобігання нещасному випадку працівники AT «Чернігівгаз» опломбували незадіяний опуск газопроводу номерною пломбою № с38022287, що підтверджується актом на відключення подачі газу від 26 червня 2017 року, з яким ознайомлений позивач ОСОБА_2 , що підтверджується його особистим підписом.

01 травня 2016 року між AT «Чернігівгаз» (Оператором ГРМ) та ТОВ «Чернігівгаз Збут» (Постачальник природного газу) був укладений договір на виконання робіт з припинення (обмеження) газопостачання № 18/345. Даний договір був укладений відповідно до пункту 17 розділу III Правил постачання природного газу.

16 серпня 2018 року ТОВ «Чернігівгаз Збут» на підставі укладеного договору на виконання робіт з припинення газопостачання № 18/345 від 01 травня 2016 року, звернувся до AT «Чернігівгаз» з письмовим дорученням на відключення від газопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з наявною заборгованістю за спожитий природний газ.

25 вересня 2018 року на підставі Доручення ТОВ «Чернігівгаз Збут», працівники AT «Чернігівгаз» припинили газопостачання до житлового будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом опломбування крану на газовому стояку номерною пломбою № С45426210, про що був складений акт на відключення подачі газу № 324. Тобто, 25 вересня 2018 року за дорученням ТОВ «Чернігівгаз Збут» (Постачальника) газопостачання було припинено до всього будинку.

25 березня 2019 року на підставі заяви ТОВ «Чернігівгаз Збут» (Постачальника), працівниками AT «Чернігівгаз» було відновлено газопостачання до житлового будинку позивача ОСОБА_2 , про що був складений акт на підключення подачі газу № 22 від 25 березня 2019 року.

Проте, під час відновлення газопостачання за даною адресою слюсарем AT «Чернігівгаз» ОСОБА_6 при перевірці системи газопостачання було виявлено втручання в систему газопостачання, а саме, самовільний демонтаж опуска газопроводу до ВПГ, який був опломбований номерною пломбою № с38022287 згідно акту на відключення подачі газу від 26 червня 2017 року. Тобто, позивач ОСОБА_2 допустив несанкціоноване втручання в систему газопостачання, самовільно демонтував опуск газовий разом з пломбою. Відповідних документів на реконструкцію системи газопостачання, споживачем ОСОБА_2 не було надано, до газового господарства з заявою на реконструкцію системи газопостачання не звертався. З метою недопущення аварійної ситуації та запобігання нещасному випадку, слюсар AT «Чернігівгаз» припинив газопостачання до житлового будинку шляхом встановлення заглушки та опломбування крану на газовому стояку номерною пломбою № С51153354, про що був складений акт на відключення подачі газу № 46 від 25 березня 2019 року, в акті вказано причину відключення: «втручання в газову систему (самовільний демонтаж опуска до ВПГ)».

30 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до AT «Чернігівгаз» з письмовою заявою, в якій просив підключити газопостачання та пояснити причину по якій йому не відновлюють газопостачання.

15 жовтня 2019 року № 14001.3-Лв-24170-1019 AT «Чернігівгаз» надав письмову відповідь, в якій було роз`яснено, що за вказаною адресою було виявлено втручання в газову систему, про що складено відповідний акт та запропоновано для більш детального роз`яснення щодо відновлення газопостачання звернутися до Центру обслуговування клієнтів за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, на даний час позивач до AT «Чернігівгаз» з заявою на реконструкцію системи газопостачання за вказаною адресою - не звертався, порушення, яке зазначене у акті на відключення, позивачем не усунено.

За нормами ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу», - оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону, з метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний, зокрема, вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем зазначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/ припинення природного газу, у таких випадках; 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необгрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством.

Вимоги, щодо безпечної експлуатації внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будинків встановлені Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. №285 (далі Правила безпеки).

Вимоги безпечної експлуатації внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будинків визначені у главі 5 розділу V Правил безпеки.

Так, відповідно до пункту 5.7 глави 5 розділу V Правил безпеки підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови: наявності витоків газу; несправної автоматики безпеки; несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів; відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах; самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави; не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.

Згідно пункту 5.8. глави 5 розділу V Правил безпеки, несправне газове обладнання, ремонт якого потребує його розбирання, а також газове обладнання при виконанні капітального ремонту помешкань житлових і громадських будинків необхідно відключати зі встановленням заглушок та оформленням відповідного акта представником газорозподільного підприємства.

Відповідно до глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем. Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

Відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Відповідно до пункту 9.1 розділу IX Типового договору розподілу природного газу, до умов якого приєднався 22 лютого 2019 року позивач ОСОБА_2 шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем.

Ураховуючи вищевикладене, Оператор ГРМ має право припиняти газопостачання споживачам у випадках, передбаченими чинним законодавством, зокрема Кодексом ГРМ та Правилами безпеки.

Пункт 9.2 розділу IX Типового договору розподілу природного газу відновлення газопостачання здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням Споживача про відновлення газопостачання та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання.

З метою недопущення аварійної ситуації та запобігання нещасному випадку, 25 березня 2019 року працівником AT «Чернігівгаз» було припинено газопостачання до житлового будинку позивача шляхом встановлення заглушки та опломбування крану на газовому стояку номерною пломбою № С51153354, про що був складений відповідний акт на відключення подачі газу № 46 від 25 березня 2019 року, в акті вказано причину відключення: «втручання в газову систему (самовільний демонтаж опуска до ВПГ)».

Виходячи з положень п. 1 гл. 7 розділу VI Кодексу ГРМ, згідно яких оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема, втручання в роботу ГРМ; визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт, та в інших випадках, передбачених законодавством, вважають, що дії відповідача щодо припинення розподілу (природного газу) за адресою; АДРЕСА_1 , з підстав, наведених вище, є правомірними.

Крім того, 16 жовтня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до AT «Чернігівгаз» з письмовою заявою в якій просив за його адресою «перевірити підключення газових приладів внутрішнього газопостачання згідно виконаних монтажних робіт відповідно до виконавчої документації та акту розмежування».

23 жовтня 2019 р. старшим майстром AT «Чернігівгаз» Кот Андрієм Анатолійовичем, було проведено обстеження системи газопостачання та газового обладнання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було встановлено наявні газові прилади: газовий лічильник Візар G-6 з.н. № 0146516, 2004 р.в. показники 27808 м.куб., пломба на лічильнику газу №с38020502; АКОГ-4 (газовий конвектор) - 4 шт.; ПГ-4 (плита газова) – 2 шт.; ВПГ -20 (водонагрівач проточний газовий) – 1 шт.; газовий стояк опломбований, пломба на стояку №с51153354, про що складений акт №245/10 від 23 жовтня 2019 року контрольного огляду комерційного вузла обліку, газопроводу та гозоспоживаючого обладнання.

Відповідно до робочого проекту та виконавчо-технічної документації газифікації житлового будинку по АДРЕСА_1 було передбачено встановлення лічильника газового, плити газової ПГ-4 у кількості 2 шт. та газовий конвектор у кількості 3 шт.

Даний робочий проект газифікації та виконавчо-технічна документація є чинними на сьогоднішній день та будь - які зміни в зазначених документах відсутні.

Згідно службової записки старшого майстра AT «Чернігівгаз» ОСОБА_7 від 23 жовтня 2019 року «Без робочого проекту та технічної документації встановлено споживачем самовільно: газовий конвектор - 1 шт. у кухні будинку, який під`єднаний до системи газопостачання; ВПГ -20 - 1 шт. у ванній кімнаті, яка не приєднана механічно до опуску. З кухні будинку до ванної кімнати додатково самовільно проведений газопровід з опуском до ВПГ».

Таким чином, позивач ОСОБА_2 підключив самовільно нові (додаткові) газові прилади: газовий конвектор у кухні будинку, ВПГ (водонагрівач проточний газовий) у ванній кімнаті, та самовільно виконав реконструкцію внутрішньо будинкового газопроводу.

Відповідно до положень пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ визначено наступні терміни: будівництво об`єкта – нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення об`єкта; несанкціонований відбір природного газу – відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу; газові мережі внутрішнього газопостачання – газові мережі від місця/точки приєднання об`єкта або земельної ділянки замовника до його газових приладів (пристроїв) включно або до системи газоспоживання третіх осіб (замовників, споживачів); самовільне під`єднання - під`єднання несанкціонованого газопроводу та/або газових приладів чи пристроїв до газорозподільної системи, внутрішньобудинкової системи газопостачання або газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта споживача з порушенням встановленої законодавством процедури.

Порядок приєднання, реконструкції або технічного переоснащення об`єктів замовників (технічного доступу) до ГРМ передбачений розділом V Кодексу ГРМ.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу V Кодексу ГРМ за необхідності реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта, за умови, що це не призведе до необхідності збільшення технічної (пропускної) потужності ГРМ в точці приєднання (не потребуватиме збільшення типорозміру комерційного лічильника газу), новий договір на приєднання з новим чи діючим власником об`єкта не укладається. При цьому у випадку перенесення вузла обліку та/або зменшення його типорозміру (номінальної потужності) або зміни місця розташування газових приладів (пристроїв) в установленому законодавством порядку вносяться відповідні зміни до проектної документації, а у разі її відсутності розробляється нова проектна документація, що забезпечується за рахунок сторони, яка ініціювала реконструкцію чи технічне переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта. Внесення змін до проектної документації в частині комерційного вузла обліку газу здійснюється на підставі оформлених (виданих) Оператором ГРМ технічних умов на реконструкцію комерційного вузла обліку.

Якщо за необхідності реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта, виникає необхідність збільшення технічної (пропускної) потужності ГРМ в точці приєднання (збільшення типорозміру лічильника газу) або її перенесення, з новим чи діючим власником об`єкта має бути укладений новий договір на приєднання відповідно до умов цього Кодексу. При цьому, якщо заходи з приєднання по вже підключеному до ГРМ об`єкту потребуватимуть лише збільшення типорозміру лічильника газу, місце забезпечення потужності має збігатися з фактичною точкою приєднання цього об`єкта, а процедура приєднання має здійснюватися у порядку, визначеному в пункті 5 глави 2 цього розділу.

При письмовому зверненні споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) про зменшення приєднаної (дозволеної) потужності його об`єкта, визначеної в технічних умовах приєднання та/або проектній документації, в установленому законодавством порядку вносяться відповідні зміни до технічних умов приєднання та/або проектної документації, які погоджуються з Оператором ГРМ.

Відповідно до глави 2 розділу V Кодексу ГРМ, для приєднання об`єкта будівництва або існуючого об`єкта (земельної ділянки) до газорозподільної системи Оператора ГРМ їх власник (замовник приєднання) має звернутися до цього Оператора ГРМ із заявою про приєднання.

Одночасно із заявою про приєднання замовник надає Оператору ГРМ виключний перелік таких документів: 1) заповнений опиту вальний лист за формою, затвердженою Оператором ГРМ, у якому зазначаються технічні параметри об`єкта замовника, що має приєднатися до газорозподільної системи; 2) копії документів, якими визначено право власності чи користування замовника на об`єкт (приміщення); 3) копії документів замовника:які посвідчують фізичну особу або її представника (для фізичних осіб); про взяття на облік або реєстрацію у Державній фіскальній службі відповідно до вимог Податкового кодексу України;

Замовник на підставі вихідних даних для проектування газових мереж внутрішнього газопостачання, визначених в технічних умовах приєднання, забезпечує в установленому законодавством порядку та за власний рахунок розроблення проекту внутрішнього газопостачання та будівництво і введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання від точки приєднання до власних газових приладів та пристроїв.

Оператор ГРМ впродовж десяти робочих днів у міській місцевості та п`ятнадцяти робочих днів у сільській місцевості після надання йому замовником підтверджених документів про введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання та їх фізичну наявність в точці приєднання, а також передачі Оператору ГРМ одного екземпляра проекту внутрішнього газопостачання зобов`язаний забезпечити підключення об`єкта замовника до ГРМ (фізичне з`єднання газових мереж зовнішнього та внутрішнього газопостачання) за умови дотримання замовником оплати вартості послуги з приєднання, якщо договором на приєднання не встановлений більш пізніший термін. При цьому на момент підключення до ГРМ газових мереж внутрішнього газопостачання Оператор ГРМ: 1) забезпечує приймання вузла обліку в експлуатацію відповідно до вимог цього Кодексу; 2) складає та підписує відповідно до вимог цього Кодексу з власником газових мереж внутрішнього газопостачання заяву-приєднання до договору розподілу природного газу з його персоніфікованими даними або технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу, передбачену цим Кодексом для суміжних суб`єктів ринку природного газу; 3) складає та підписує з власником газових мереж внутрішнього газопостачання акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (технічної угоди); 4) здійснює заходи з унеможливлення несанкціонованого відбору природного газу на період до початку розподілу природного газу, в тому числі шляхом встановлення інвентарної заглушки та/або пломбування запірних пристроїв.

Пуск газу в газові мережі внутрішнього газопостачання (на об`єкт споживача, суміжного суб`єкта ринку природного газу) здійснюється Оператором ГРМ в установленому законодавством порядку протягом п`яти робочих днів у міській місцевості та десяти робочих днів у сільській місцевості за умови укладання договору розподілу природного газу.

Вимоги, щодо безпечної експлуатації внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будинків встановлені Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. №285 (далі Правила безпеки). Правила встановлюють вимоги до проектування, будівництва й експлуатації систем газопостачання, які використовують як паливо природні гази, газоповітряні суміші на їх основі з надмірним тиском не більш 1,2 МПа, зріджені вуглеводні гази з надмірним тиском не більше 1,6 МПа. Вимоги цих Правил поширюються на проектування та будівництво нових, а також розширення, реконструкцію, капітальний ремонт і експлуатацію діючих систем і об`єктів газопостачання.

Вимоги безпечної експлуатації внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будинків визначені у главі 5 розділу V Правил безпеки.

Відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 розділу III Правил безпеки власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України та відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.

Так, відповідно до вимог пункту 5.5. глави 5 розділу V Правил безпеки, заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації.

Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації.

Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

Згідно пункту 4.1. розділу IV Правил безпеки, до прийняття в експлуатацію систем газопостачання природного газу та ЗВТ установки та газопроводи повинні бути випробувані на міцність і щільність. При введенні в експлуатацію (до пуску газу) обладнання і газопроводи повинні бути піддані контрольному опресуванню.

Відповідно до пункту 4.8. розділу IV Правил безпеки, підключення житлових, громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення до системи газопостачання здійснює газорозподільне підприємство, що має відповідний дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно пункту 7.17. розділу VII Правил безпеки, всі об`єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресування не допускається.

Один примірник акта перевірки і прочищення димових каналів передається газорозподільному підприємству. Строк зберігання актів - 12 місяців.

Просить суд звернути увагу, що акт перевірки і прочищення димових та вентиляційних каналів є обов`язковим. Позивач ОСОБА_2 зобов`язаний відповідно п. 6.8. Правил безпеки один раз в рік звертатися до організації, яка має дозвіл на виконання таких робіт, для отримання акту про придатність димових та вентиляційних каналів до подальшої експлуатації. Один примірник акта перевірки і прочищення димових та вентиляційних каналів зобов`язаний передавати газорозподільному підприємству. Проте, на сьогодні позивач не надав до AT «Чернігівгаз» акту перевірки і прочищення димових та вентиляційних каналів про придатність їх до подальшої експлуатації.

Порушення вимог Правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, оскільки газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеної небезпеки, а виконання вимог Правил безпеки - це гарантія безпеки життєдіяльності населення та надійності функціонування системи газопостачання.

Державні будівельні норми ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.11.2018 № 305, встановлюють вимоги проектування при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні наявних систем газопостачання, що забезпечують споживачів природним газом із надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також скрапленими вуглеводневими газами (далі - СВГ) із надлишковим тиском не більше 1,6 МПа.

Відповідач звертає увагу, що самовільне встановлення позивачем ВПГ (водонагрівача проточного газового) у ванній кімнаті є грубим порушенням п.9.2 розділу 9 ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, в якому зазначено, що не допускаються розміщення газовикористовуючого обладнання, зокрема, у санітарних вузлах (в тому числі у душових та ванних кімнатах).

Враховуючи вищезазначене, споживач не має права підключати нові (додаткові) газові прилади і пристрої, змінювати місце їх розташування та втручатися в роботу внутрішньобудинкових систем газопостачання без узгодження з газопостачальним підприємством та внесення змін в технічну документацію. Будь-які роботи пов`язані із будівництвом чи реконструкцією системи газопостачання повинні виконувати виключно працівники організацій, котрі мають на це відповідний дозвіл. Саме грубе порушення елементарних правил користування газом у побуті є основною причиною всіх нещасних випадків при використанні газу у побуті, нерідко з трагічними наслідками.

Як зазначалося вище, відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

На даний час, позивач ОСОБА_1 до AT «Чернігівгаз» з заявою на реконструкцію системи газопостачання не звертався, вище перелічені порушення відповідачем не усунуті.

Відповідач зазначає, що в аналізі судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 р.р.) від 01 лютого 2013 року Верховний Суд України в розділі Актуальні питання та проблеми, що виникають при розгляді спорів, зазначив, що окремі види правовідносин з участю споживачів регулюються й спеціальними законами України (наприклад, страхування, перевезення, фінансові послуги, житлово-комунальні послуги тощо). В таких випадках Закон про захист прав споживачів застосовується в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Слід прийняти до уваги, що спеціальні нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини, на думку відповідача не порушені і відповідач діяв у повній відповідності з вищевказаними спеціальними нормативними актами.

На виконання вимог чинного законодавства України, Рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАТ «Чернігівгаз» (Протокол № 1 від 29.03.2019 року): з 16.05.2019 року тип акціонерного товариства змінено з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, а також найменування Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» змінено на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз». AT «Чернігівгаз» є правонаступником всіх прав і обов`язків ПАТ «Чернігівгаз».

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не надав до суду жодного доказу про те, що він є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , а тому відповідач вважає, що його права як споживача послуг з розподілу природного газу жодним чином не можуть бути порушеними. Позивачами взагалі не доведено наявність неправомірних дій AT «Чернігівгаз» та порушення останнім їх прав як споживачів. AT «Чернігівгаз» в свою чергу в повній мірі доведено та підтверджено відповідними доказами наданими до матеріалів справи правомірність своїх дій у відповідності з спеціальними нормами права, які регулюють спірні правовідносини.

02 березня 2020 року позивачі надали відповідь на відзив та зазначили, що з метою запобігання свавіллю та незаконним відключенням газопостачання зі сторони операторів газорозподільної системи, які є монополістами на ринку надання послуг з газопостачання, законодавець пунктом 4 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначив підстави визнання законними дії працівників газової служби у випадку відмови споживача від підписання акта про припинення газопостачання: «У разі відмови споживача від підписання акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) фіксація припинення газопостачання (розподілу природного газу) (крім випадків відключень при аварійних ситуаціях) повинна підтверджуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про припинення газопостачання (розподілу природного газу), та/або підписом акта про припинення газопостачання (розподілу природного газу) однією незаінтересованою особою (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення такої особи. Акт про припинення газопостачання (розподілу природного газу) у цьому випадку надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням.»

Очевидно, що недотримання вимог кодексу щодо складання акту про відключення газопостачання в подальшому буде підставою для визнання акту незаконним.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву та доданих документах не надано жодного доказу відповідності акта про відключення газопостачання № 46 від 25 березня 2019 р. вимогам глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, а саме: Акт складено на підставі, яка не передбачена Кодексом( термін «втручання в газову систему») в Кодексі відсутній); відсутня відеофіксація припинення газопостачання; не встановлена особа вказаного свідка; відсутні докази направлення акта рекомендованим поштовим відправлення споживачу; у своєму відзиві відповідач копією службової записки старшого майстра ОСОБА_7 підтверджує, що опуск до ВПГ не демонтований.

AT «Чернігівгаз» стверджує, що спірні правовідносини між позивачами та відповідачем регулюються Правилами безпеки систем газопостачання. Це не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п. 1.1. Правил «ці Правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов`язана з будівництвом, ремонтом, розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням (далі - будівництво), експлуатацією систем газопостачання (далі - експлуатація), а також роздрібною торгівлею зрідженим вуглеводним газом у балонах.» Якщо дія Правил не поширюється на споживачів фізичних осіб то дані Правила не можуть регулювати спірні правовідносини між позивачами та відповідачем, оскільки згідно ч.1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Згідно п. З наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15.05.2015 р.» Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання» дані Правила віднесені до нормативно-правових актів з питань охорони праці і не можуть регулювати цивільно-правові відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Оскільки законодавець не визначає конкретного темпорального відрізка часу, протягом якого фізична особа повинна знаходитись у місці свого проживання, вбачається, що до уваги слід брати не стільки строк цього проживання, скільки намір особи.

У нормах ст. 29 ЦК України немає прямої вказівки на те, що місце проживання фізичної особи повинно перебувати в неї на праві власності. Це означає, що фізична особа може мати місце проживання і на інших підставах. Наприклад, члени сім`ї власника житлового будинку а також інші особи, якщо вони постійно проживають спільно з власником житла і ведуть спільне господарство, мають право проживати разом з ним (ст. 405 ЦК України).

Таким чином проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 не суперечить ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно ч. 2 ст. 19 закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання та розподіл природного газу мають забезпечуватися безперервно.

Відповідно ОСОБА_1 користується природним газом нарівні зі споживачем ОСОБА_2 , тобто використовує природний газ для задоволення особистих потреб і несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати послуг з газопостачання. У випадку незаконного відключення газопостачання дієздатні особи, які проживають у житлі споживача, позбавлені права користуватись природним газом, яке їм гарантовано ч. 3 ст. 9 закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідач у своєму відзиві не надав жодного доказу законності відключення газопостачання на підставі акта № 46 від 25.03.2019 р. Сам акт не відповідає вимогам глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем і складений на підставі випадку, який не передбачений Кодексом, як підстава для припинення газопостачання.

AT «Чернігівгаз» не доведено законність дій щодо припинення газопостачання позивачам, оскільки припинення газопостачання здійснено на підставі непередбаченого Кодексом випадку, який існував в уяві працівника, що здійснював відключення. Не доведено відповідність складення акта про відключення подачі газу вимогам Кодексу газорозподільних мереж, а отже акт суперечить вимогам законодавства і є протизаконним.

У судовому засідання позивачі позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, вважають дії відповідача по відключенні їх, як споживачів, від газопостачання незаконними, вчинені відповідачем з грубим порушенням умов діючого законодавства та вважають, що підлягає відновленню газопостачання до будинку за місцем їх проживання за рахунок відповідача. Додаткові газові прилади в будинку ними не були підключені та самовільно ніяких реконструкцій не було проведено.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, не погоджується з вимогами викладеними у позовній заяві. Вважає дії працівників АТ "Чернігівгаз" правомірними, так як, підставою для припинення газопостачання було втручання в газову систему(самовільний демонтаж опуска до ВПГ) з метою недопущення в подальшому аварійної ситуації та запобіганню нещасного випадку, оскільки ОСОБА_2 підключив самовільно нові додаткові газові прилади та самовільно виконав реконструкцію будинкового газопроводу.

Спеціаліст ОСОБА_4 у судовому засіданні надав пояснення про те, що він працює старшим інженером служби експлуатації системи газопостачання Управління експлуатації АТ "Чернігівгаз". Відключення від газопостачання будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 було здійснено відповідно до Кодексу газорозподільних систем, а підстава, яка вказана в акті не коректно заповнена. На даний час підключення будинку до газопостачання є небезпечним.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведенні в письмових заявах доводи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Так, відповідно до п.п. 1,3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1). чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2). чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3). які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4). яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5). чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6). як розподілити між сторонами судові витрати; 7). чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8). чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Права та законні інтереси споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов`язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Таку ж позицію підтримано Верховним Судом України у справі N 6-4ц11 (постанова від 06.06 2011 року), а також у справі N 6-26441св09, зокрема, в ухвалі від 23.02.2011 року зазначено, що, як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Оцінюючи аргументи, викладені позивачем та відповідачем, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, N 303-A, параграф 29).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.09.2012 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3 (а.с.63).

Відповідно до положень Закону України «Про ринок природного газу» та Закону України «Про захист прав споживачів» позивач ОСОБА_2 є побутовим споживачем природного газу, та відносини між ним та відповідачем регулюються укладеним між ними заявою-приєднання до умов публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500 за адресою: АДРЕСА_3 з відкритим на його ім`я особовим рахунком (а.с.4,43).

Із матеріалів справи вбачається, що за вказаною адресою ТОВ «Чернігівгаз Збут» забезпечує постачання природного газу, а AT «Чернігівгаз» - розподіл природного газу.

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 2246 від 09.12.1999 р. «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається ним відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Типовий договір про надання послуг з газопостачання затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 938 від 05.07.2006 року (а.с.31).

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України, зобов`язання, підстави виникнення яких були передбачені у ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Порядок обмеження та припинення розподілу природного газу споживачам, регулюються Кодексом газорозподільних систем, ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом позову є незаконність дій працівників АТ "Чернігівгаз", пов`язаних з припиненням газопостачання споживачів ОСОБА_2 , який є власником та приживає в будинку АДРЕСА_3 та ОСОБА_1 , який фактично проживає за вказаною адресою, є членом сім`ї ОСОБА_2 , користується з ним нарівні усіма житлово-комунальними послугами та несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, нарівні із споживачем ОСОБА_2 користується природним газом і несе солідарну відповідальність за зобов`язанням з оплати послуг з газопостачання.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕ № 2494 від 30.09.2015 року, Типовим Договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

У ч.1 ст.41 Закону №329-VIII зазначено, що кодекс газорозподільних систем затверджує регулятор, яким відповідно до п.32 ч.1 ст.1 цього закону є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.14 Правил постачання природного газу Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ\ГТС.

За вимогами п.11.4 Типового Договору розподілу природного газу передбачено, що у разі недосягнення між споживачем та оператором ГРМ згоди спірні питання вирішуються у порядку, встановленого чинним законодавством, у тому числі в судовому порядку.

За вимогами п.9.1. Типового Договору розподілу природного газу передбачено, що Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до п. 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акту наданих послуг та/або акту приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до акту на відключення подачі газу №46 від 25.03.2019 року підставою відключення від подачі газу господарства, розташованого за адресою АДРЕСА_1 було втручання в газову систему (самовільний демонтаж опуску до ВПГ) (а.с.45).

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належним доказом про припинення газопостачання можуть бути документи, які відповідають вимогам розділу 5 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем де передбачено, що Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача , який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

При цьому п.3 розділу 1 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що представник Оператора ГРМ перед складанням Акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

За п.4 розділу 1 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання будь-якого акту про порушення чи відмові в доступі до об`єкта він вважається дійсним, якщо його підписали: більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою, або підписаний представником Оператора ГРМ та незаінтересованою особою (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. В складеному акті про порушення робиться відмітка, один з яких надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням.

Тобто, у разі відмови від підпису акти повинні підтверджуватись відеозйомкою, та підписом незаінтересованої особи за умови посвідчення цих осіб.

Із дослідженого в судовому засіданні акту про припинення газопостачання вбачається, що в ньому не має підпису споживача, або підпису представника органу місцевого самоврядування, відсутня відеофіксація припинення газопостачання, не встановлена особа вказаного свідка, відсутні докази направлення акта рекомендованим поштовим відправленням споживачу, також термін "втручання в газову систему (самовільний демонтаж опуску до ВПГ)", що було підставою для припинення газопостачання, не передбачений п. 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем. Згідно службової записки старшого майстра служби експлуатації систем газопостачання Ніжинського відділення управління експлуатації ОСОБА_7 , яка складена після обстеження комерційного вузла обліку газопроводу і газоспоживаючого обладнання опуск до ВПГ не демонтований. Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить висновку, що акт про припинення газопостачання не відповідає вимогам глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем і складений на підставі випадку, яка могла слугувати в подальшому підставою для припинення газопостачання, який не передбачений Кодексом газорозподільних систем.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що вищевказаний Акт про припинення газопостачання є недопустимим доказом по справі.

Щодо твердження представника відповідача про правомірність дій відповідача пов`язаних з відключенням будинку позивачів від газопостачання у зв`язку з недопущенням аварійної ситуації та запобіганню нещасному випадку, оскільки позивач самовільно підключив до системи газопостачання нові газові прилади, суд не може прийняти такі доводи, оскільки у разі встановлення даних обставин відповідач повинен був діяти у відповідності до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, який набрав чинності 27.11.2015 року, згідно якого оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припини/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживання (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 року № 285 та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу у таких випадках:

- визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи.

Таким чином, відключення від газопостачання з підстав визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи є окремою підставою відключення, що передбачена підпунктом 8 пункту 1 глави 7 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем.

Крім того відповідачем не надано доказів, які підтверджують порушення нормального режиму роботи ГРМ або здійснення необлікового, облікового частково чи з порушенням законодавства, використання природного газу позивачами. Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу визнання в установленому порядку аварійного стану газорозподільної системи, а за відсутності доказів на підтвердження виникнення аварійної ситуації, не є підставою для відключення житлового будинку від системи газопостачання.

На підставі викладеного, суд оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору їх достатності і взаємного зв`язку у їх сукупності, вважає, що існують підстави для задоволення позову, оскільки в судовому засіданні доведено відсутність протиправної поведінки позивачів відносно майна відповідача, тому з метою захисту порушеного права споживачів, виходячи з завдань цивільного судочинства, керуючись ст. 16 ЦК України, яка передбачає такі способи захисту порушеного права як припинення дії, яка порушує право та відновлення ставища, яке існувало до порушення, суд вважає за необхідне визнати дії АТ "Чернігівгаз" по відключенню постачання природного газу 25.03.2019 за адресою АДРЕСА_1 незаконним та зобов`язати АТ "Чернігівгаз" відновити газопостачання, шляхом підключення за власний рахунок до будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що забезпечить ефективний захист порушеного права споживача в розумінні ст.2 ЦПК України та справедливий розгляд справи в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК, суд,–

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ "Чернігівгаз" про визнання незаконним відключення від мереж газопостачання та зобов`язання відновити газопостачання - задовільнити.

Визнати дії АТ " Чернігівгаз" по відключенню постачання природного газу 25.03.2019 за адресою АДРЕСА_1 незаконним.

Зобов`язати АТ «Чернігівгаз» відновити постачання природного газу за адресою АДРЕСА_1 за власний рахунок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І.Бойко