Ухвала суду № 95527011, 15.03.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2926/21

Провадження № 1-кп/686/912/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Порозової І.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Хабінець С.С.,

прокурора Венделя А.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника Дем`янової О.В., обвинуваченого ОСОБА_2

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 1-кп/686/912/21 на підставі обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.3ст.289, ч.3 ст.289, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

встановив:

01 лютого 2021 року прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в порядку ст. 291 КПК України направлений для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.3ст.289, ч.3 ст.289, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

04.03.2021 року справу в порядку автоматизованого розподілу, після відмови в об`єднанні справ, передано судді Порозовій І.Ю.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.3ст.289, ч.3 ст.289, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, складеного 26 січня 2021 року старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Паращуком А.А. та затверджений цього ж дня прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури Венделем А.О., суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні доказуванню підлягають зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, окрім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.3ст.289, ч.3 ст.289, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України цим вимогам не відповідає, оскільки ні при викладені фактичних обставин кримінального правопорушення за ч.3ст.289(перший епізод), які прокурор вважає встановленими, а ні при формулюванні обвинувачення не вказано місце вчинення злочину, що унеможливлює визначити територіальну підсудість кримінального провадження та здійснити судовий розгляд на підставі такого обвинувального акта.

Так, слідчий в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.3ст.289, ч.3 ст.289, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, яке ідентичне викладеним фактичним обставинам кримінального правопорушення, сформулював наступним чином:

« ОСОБА_2 обвинувачуються у тому, що він, 14 квітня 2020 року знаходячись в місті Хмельницькому, виявив на сторінці інтернет ресурсу «Auto ria», розміщене ОСОБА_3 оголошення з приводу продажу автомобіля марки «SKODA» моделі «KODIAQ» чорного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , 2019 р.в. VIN № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 . В той час, з метою власного збагачення та з корисливих мотивів ОСОБА_2 вирішив незаконно заволодіти вказаним транспортним засобом.

З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону зателефонував до автора оголошення ОСОБА_3 та в ході телефонної розмови дізнався всі обставини, щодо продажу вказаного автомобіля, а саме про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 13 серпня 2019 року придбали вказаний автомобіль в місті Вінниця у кредит АБ «Укргазбанк» за 963 402 грн. та з того часу по середину лютого 2020 сплатити за нього близько 16 000 доларів США. Після чого у зв`язку із тим, що лікарі діагностували онкозахворювання у їхньої доньки, сім`я ОСОБА_6 змушена була виїхати закордон для проходження курсу лікування дитини. Враховуючи те, що вартість лікування потребувала значних коштів та те, що останні не користувались придбаним автомобілем, Курські вирішили його продати.

В подальшому, 15 квітня 2020 року близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , шахрайським шляхом, за допомогою написання розписки, не маючи на меті реально виконувати взяті на себе зобов`язання по виплаті грошових коштів, отримав нотаріальну довіреність серії НОІ №120271 від представника потерпілої Новицької Н.В. згідно якої остання уповноважила ОСОБА_2 вчиняти правочини, щодо користування належним ОСОБА_4 транспортним засобом марки «SKODA» моделі «KODIAQ» чорного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , 2019 р.в.

Однак, ОСОБА_2 переслідуючи мету наживи та власного збагачення не виконав у зазначений строк виплати зазначені у розписці, тому 18.06.2020 надана йому довіреність була скасована ОСОБА_7 (заява про скасування довіреності НОН №371889 від 18.06.2020).

Далі, ОСОБА_2 не маючи жодних законних підстав, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, незаконно уклав фіктивний договір комісії з ТОВ ВКФ «Кобус» №45/2020-2306 від 23.06.2020 в особі ОСОБА_8 , а той в свою чергу уклав договір купівлі-продажу №45/2020-2306 від 23.06.2020 автомобіля марки «SKODA» моделі «KODIAQ» чорного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , 2019 р.в., чим самим ОСОБА_2 незаконно відчужив вказаний автомобіль ОСОБА_9 мешканцю Закарпатської області.

З огляду на викладене, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 незаконно заволодів транспортним засобом марки «SKODA» моделі «KODIAQ» чорного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , 2019 р.в., VIN НОМЕР_2 , чим самим спричинив потерпілій ОСОБА_4 великої майнової шкоди в сумі 855 324 грн., що перевищує двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Дії ОСОБА_2 по вказаному епізоду кваліфіковані за ч.3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, яке завдало великої матеріальної шкоди.

Об`єктивна сторона злочину за ст.289КК України полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Системний аналіз норм Особливої частини КК дає змогу виділити такі ознаки діяння при вчиненні цього злочину; 1) воно полягає лише в активній поведінці - дії; 2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу. При цьому воля потерпілого або ігнорується (при таємному заволодінні), або подавляється (при застосуванні насильства або погрози його застосування), або ж фальсифікується (при заволодінні шляхом обману).

Поняття заволодіння транспортним засобом дано у п. 1 примітки до ст. 289. Із цієї примітки випливає, що способом такого заволодіння (протиправного вилучення) може бути будь-який (таємний відкритий, обман тощо).

Закінченим злочин вважається з моменту, коли винний отримав можливість керувати транспортним засобом і здійснювати рух на ньому.

Таким чином, з формулювання обвинувачення слідує, що ОСОБА_2 :

- 14.04.2020 року будучи в м.Хмельницькому, виявив на сторінці інтернет ресурсу «Auto ria» оголошення ОСОБА_3 про продаж автомобіля «Skoda Kodiaq» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 ,2019р.в. VIN № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ;

-Тоді ж ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 та дізнався про обставини продажу автомобіля;

-15.04.2020 року близько 13 год. ОСОБА_2 , перебуваючи в м.Вінниця отримав нотаріальну довіреність серії НОІ №120271 згідно якої був уповноважений вчиняти правочини щодо користування належним ОСОБА_4 транспортним засобом «Skoda Kodiaq» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 ,2019р.в. VIN № НОМЕР_2 ;

-23.06.2020 року ОСОБА_2 незаконно уклав фіктивний договір комісії з ТОВ «Кобус»№45/2020-2306 в особі ОСОБА_8 , а той тоді ж 23.06.2020 року незаконно відчужив вказаний автомобіль ОСОБА_9 .

Проте у вказаному обвинуваченні взагалі не зазначено про фактичне заволодіння ОСОБА_2 транспортним засобом, в тому числі з можливістю керувати ним. Не вказано чи відбулася передача транспортного засобу, чи передавалися грошові кошти, або існувала домовленість про їх передачу, коли саме, в який час та у якому місці відбулося заволодіння транспортним засобом та що на думку органу досудового розслідування є таким заволодінням. Отже, не зазначено конкретне місце вчинення кримінального правопорушення, яке ставиться у вину обвинуваченому ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 23.06.2020 року близько 17 год.00хв., зустрівшись із потерпілим ОСОБА_10 на території АЗС «WOG», що в місті Стрий Львівської області, шахрайським шляхом, достовірно знаючи, що автомобіль марки «Skoda Kodiaq» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 ,2019р.в. VIN № НОМЕР_2 перебуває у заставі, використовуючи завідомо підроблені документи, не повідомивши ОСОБА_11 про всі обставини, здійснив обмін на його автомобіль марки «AudiA7» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , 2013 р.в. VIN- НОМЕР_4 .

При цьому, згідно обвинувачення по першому епізоду, автомобіль «Skoda Kodiaq» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 ,2019р.в. VIN № НОМЕР_2 того ж 23.06.2020 року було відчужено ОСОБА_9 шляхом укладення договору купівлі продажу між вказаним громадянином та ТОВ ВКФ «Кобус» в особі ОСОБА_8 . Тобто, згідно обвинувачення, в один той самий день автомобіль, належний потерпілій тричі змінював володільця, проте через не конкретизацію обвинувачення не зрозуміло як саме та де це відбувалося.

Наявність вищевказаної неконкретності в обвинувальному акті порушує один із основних конституційних принципів - право обвинуваченого на захист та справедливий судовий розгляд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), позбавляє останнього знати у яких конкретних діях його обвинувачують та за якими фактичними обставинами, подальшій можливості викладення своїх показань, заперечень, в тому числі щодо прийнятих процесуальних рішень, а також позбавляє суд можливості визначити територіальну підсудість кримінального провадження (ст. 32 КПК України) та здійснити судовий розгляд на підставі такого обвинувального акта.

Відповідно до змісту частини першої статті 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке кримінальне правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю,-суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

За обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 більш тяжкими кримінальними правопорушеннями є епізоди за ч.3 ст.289КК України, при цьому другий епізод (за участю потерпілого ОСОБА_11 ) очевидно відбувався в місті Стрий Львівської області, тоді як місце вчинення першого кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_12 невідоме. В обвинуваченні лише зазначено, що 14.04.2020 року ОСОБА_2 знаходячись в місті Хмельницькому виявив на сторінці інтернет ресурсу «Auto ria» оголошення ОСОБА_3 про продаж автомобіля «Skoda Kodiaq» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 ,2019р.в. VIN № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ..Тоді ж ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 та дізнався про обставини продажу автомобіля. В решті обставин вказаного кримінального правопорушення місто Хмельницький або Хмельницький район, на який розповсюджується юрисдикція Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, не згадується.

Суд відхиляє клопотання прокурора про направлення справи до Верховного Суду для визначення підсудності, оскільки за відсутності конкретизованого місця вчинення злочину за першим епізодом, який інкримінується обвинуваченому визначити підсудність не представляється за можливе.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 не може бути призначений та обвинувальний акт у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України слід повернути прокурору.

При цьому, враховуючи положення ст. 128 КПК України, цивільний позов ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином (форма та зміст позовних заяв відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства), слід прийняти для їх вирішення у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 128, 314 КПК України,

ухвалив:

Цивільний позов ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, прийняти для його вирішення у кримінальному провадженні № 12020240000000089 відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.3ст.289, ч.3 ст.289, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020240000000089 про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.3ст.289, ч.3 ст.289, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, повернути прокурору Хмельницької обласної прокуратури.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя