Рішення № 95526394, 03.03.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/21749/18

н/п 2/766/6368/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар судового засідання Сауляк Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.04.2010 року у розмірі 109851,32грн. станом на 18.07.2018 року, та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ "Приватбанк", у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 26.04.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку" складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Відповідачем умови договору не виконуються. Станом на 18.07.2018 року заборгованість за кредитним договором становить 109851,32 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Ухвалою від 29.10.2019 року, заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10.06.2019 року по цивільній справі за №766/21749/18 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , про стягнення кредитної заборгованості скасовано та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Надав заяву в якій просив справу розглядати без їх участі, за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на його необґрунтованість, просив застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 3 даної статті кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 26.04.2010 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено договір (у формі приєднання до Умов і правил надання банківських послуг) про відкриття кредитної лінії на платіжну картку, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 2800,00грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання Банківських послуг у ПриватБанку від 26.04.2010 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Кредитка "Універсальна" (а.с.14). Анкета-заява підписана відповідачем ОСОБА_1 . Крім того, 26.04.2010 року відповідач підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та про ознайомлення з фінансовими умовами надання платіжної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів (а.с.15).

Відповідач, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, був повідомлений про зміст цих умов та Правил та про розміщення їх тексту на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено у самій анкеті-заяві.

Згідно з приписами положень ст.634, 638 ЦК України, відповідач, підписавши анкету-заяву, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній анкеті-заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.2.1. цього ж Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата отримання картки, вказана у заяві.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

В Анкеті-заяві відповідач поставив підпис, засвідчивши отримання ним 26.04.2010 року кредитної картки «Універсальна» (а.с.14).

В заяві представник відповідача просив застосувати строк позовної давності, та зазначає, що позивачем при зверненні до суду пропущено трирічний строк позовної давності, так як строк дії кредитного договору обмежується строком дії картки, оскільки в анкеті-заяві строк дії кредитної картки не зазначений, то позивач безпідставно на свій власний розсуд визначив строк дії договору та строк дійсності кредитної картки, протягом якого здійснив нарахування за кредитним договором Згідно розрахунку заборгованості (а.с.9-12), 24.12.2011 року відповідач сплатив 180,00грн., на погашення кредиту. (а.с.10). Інших дій з платіжною карткою відповідач не здійснював.

Верховним Судом в постанові від 28.03.2018 (справа №14-10 цс 18) була висловлена позиція, відповідно до якої у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Крім цього, відповідно до п.2.1.1.2.11 Договору картка діє до останнього місяця вказаного на лицевій стороні карти включно. Забороняється використання картки (її реквізитів) з закінченим терміном дії.

Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14.

З долученої до матеріалів справи позивачем Довідки, вбачається, що дата відкриття 26.04.2010 року, а строк дії такої закінчився в березні 2014 року, таким чином суд приходить до переконання про сплив дії кредитної карти відповідача у березні 2014 року.

У відповідності до положень ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивачем останній платіж було здійснено 24.12.2011 року, дія картки закінчилась у березні 2014 року, а позов подано 05.11.2018 року, суд дійшов висновку про те, що такий заявлено після спливу загальної позовної давності.

Трирічний строк позовної давності у кредитних відносинах не є абсолютним та може бути збільшений за домовленістю сторін, проте таке збільшення потребує підпису обох сторін (ВСУ від 04.11.2015р. у справі № 6-1926цс15).

В матеріалах справи відсутня письмова згода позичальника на збільшення позовної давності, відповідно до положення частини першої статті 259 ЦК України.

За таких обставин, оскільки позивачем заявлено позов після спливу позовної давності, у відповідності до вимог ч.5 ст.267 ЦПК України не наведено перед судом обґрунтованих доводів про поважність причин пропуску трирічного строку на звернення до суду, а також про наявність обставин зупинення, переривання, чи досягнутої домовленості між сторонами про збільшення строку позовної давності, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову за спливом позовної давності. Відмовляючи у задоволенні позову, у відповідності до ст.141 ЦПК України, у суду відсутні підстави для покладення на відповідача судових витрат.

Керуючись ст. 257, 259, 267, 634, 638 ЦК України, ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Херсонського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ю.М.Єпішин