Ухвала суду № 95526244, 12.03.2021, Чаплинський районний суд Херсонської області

Ухвала набрала чинності "___"____20____р.

Справа № 665/1501/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2021 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого – судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Ткаченко Л.Г.,

розглянувши у судовому засіданні подання старшого державного виконавця Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Литвиненко О.В. звернувся до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повного погашення заборгованості, що стягується з нього на підставі виконавчого листа виданого Чаплинським районним судом Херсонської області №665/1501/19 від 30.01.2020 року. Подання мотивовано тим, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання боргового зобов`язання на користь КС «Істок», а представником останньої у свою чергу подано заяву про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, суд вважає подання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 30.10.2019 року за №665/1501/19 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Кредитної спілки «ІСТОК» заборгованість за договором про споживчий кредит №КД-5217 від 24.10.2018 року у розмірі 17 422 грн. 17 коп., та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921.00 гривень.

30 січня 2020 року за вказаним рішенням Чаплинським районним судом Херсонської області видано виконавчий лист для примусового виконання рішення суду.

Постановою від 09.04.2020 р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 30.10.2019 року за №665/1501/19.

В процесі примусового виконання державним виконавцем встановлено відсутність у боржника постійного місця роботи та заробітку, з якого можливо проводити вирахування. Із отриманих відомостей встановлено, відсутність у нього також будь якого нерухомого та рухомого майна, а також відкритих рахунків за рахунок яких можливо було б виконувати рішення суду.

У вересні 2020 року від стягувача у виконавчому провадження надійшла заява до державного виконавця про обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним рішення суду від 30.10.2019 року.

Як вбачається з вказаного подання підставою звернення до суду є саме відсутність у боржника майна за рахунок якого можливо було б виконати рішення суду, ухилення боржника від виконання рішення суду та подання заяви стягувачем про обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), або дія на нього неврегульованих аліментів, договірних чи інших невиконаних зобов`язань є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Відповідно до ст..18 ч.3 п. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення та застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову. Суд може постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В розумінні ст..18 ч.3 п. 19 Закону України «Про виконавче провадження», ухиленням, є навмисне чи інше свідоме невиконання боржником обов`язків за рішенням суду, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання та є підставою про застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України, наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Верховний суд у своєму листі, роз`яснюючи питання судової практики, щодо вирішення питання про тимчасове обмеження громадян у праві виїзду за межі України вказував на необхідність визначення поняття «ухилення боржника від виконання зобов`язань». Так ВСУ зазначив, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження в праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав і обов`язків учасників спірних правовідносин, суд має з`ясувати, дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Крім того, ВСУ робить висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли для виконання цього обов`язку у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають які-небудь незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, подій тощо).

З огляду на викладене, суд вважає, що наявність у боржника невиконаних зобов`язань за рішенням суду сама по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів ухилення боржника від сплати боргів. Посилання державного виконавця на відсутність майна та грошових коштів за рахунок яких можливо виконати рішення, а також на нез`явлення боржника до відділу не свідчить про вчинення ОСОБА_1 дій по ухиленню від виконання рішення суду.

Отже подання державного виконавця про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України є передчасним та необґрунтованим.

Крім того, слід зазначити, що питання про тимчасове обмеження у праві виїду за межі України вирішується судом на підставі подання державного виконавця. ЦПК та Закон України «Про виконавче провадження» не містять вимог щодо форми і змісту такого подання. Такі вимоги визначено у розділі ХІІІ «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5.

Відповідно до вказаної інструкції, до подання державного виконавця додаються належним чином завірені копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження, які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов`язань боржником тощо. Подання підписується державним виконавцем із зазначенням дати його подання.

Із досліджених матеріалів встановлено, що державний виконавець звертаючись до суду не зазначив у подані про дії боржника які свідчать про його свідоме невиконання рішення суду, а також не додав документів, які б підтверджували такі його винні дії, не надано розрахунку заборгованості. Також в матеріалах подання відсутні докази, що підтверджували б отримання боржником виклику державного виконавця та його належну інформованість та обізнаність про наявність даного виконавчого провадження.

З огляду на викладене підстав для задоволення подання судом не вбачається.

Керуючись ст.ст. 12, 263-265, 441 ЦПК України, ст.. ст..18 Закону України «Про виконавче провадження», суд. –

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання старшого державного виконавця Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк, з дня винесення ухвали, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко