Вирок № 95525478, 12.03.2021, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/3589/18

Провадження № 1-кп/589/65/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Литвинко Т.В.

за участю секретаря судового засіданні Афанасенко Т.Л.

прокурора Тимченко А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Рикова С.В.

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крупець, Славутського району Хмельницької області, громадянина України, пенсіонера, розлученого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2018 року, у ранковий час, ОСОБА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, які склалися раніше з колишньою дружиною ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи намір на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, прибув на територію садового масиву «Урожай», розташованого за адресою: Сумська область, м. Шостка (у напрямку с. Ображіївка). Зайшовши до приміщення будинку під АДРЕСА_3 , право власності на який не оформлено, та який перебуває у володінні потерпілої ОСОБА_2 як користувача земельної ділянки, шляхом вільного доступу, відімкнувши двері, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 навмисно кинув непогашений недопалок цигарки на ліжко та, не дочекавшись, що воно розгориться, покинув місце вчинення кримінального правопорушення зазначеного домоволодіння, внаслідок чого відбулася пожежа, у результаті якої було знищено будинок та майно, яке зберігалося в ньому.

Внаслідок пожежі вчиненої ОСОБА_1 , яка відбулась 27.05.2018, садового будинку АДРЕСА_3 (в напряму с. Ображіївка), ОСОБА_2 спричинено матеріальний збиток на суму 47748 грн.

Крім цього, внаслідок вказаної пожежі вчиненої ОСОБА_1 було знищено майно, яке зберігалося у зазначеному будинку та належало потерпілій, а саме:

- ліжко дерев`яне, односпальне на решітці радянського виробництва, розмірами 2 м на 1м вартістю 300 грн;

- лопати штикові з дерев`яними ручками у кількості 2 штук, придбані у 2017 році у новому стані вартістю, 88 грн за штуку, на загальну суму 176 грн;

- граблі з дерев`яними ручками у кількості 1 штуки, придбана у 2005 році, у гарному стані вартістю, 100 грн,

- сапа садова (тяпка) з дерев`яними ручками у кількості 3 штук, придбані новими у 2015 році вартістю, 67 грн за штуку, на загальну суму 134 грн;

- відро пластикове на 10 л, придбане в новому стані у 2017 році вартістю 18,00 грн;

Тим самим ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду на суму 640 грн, а загалом ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 48 388 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Пояснив, що потерпіла ОСОБА_2 є його колишньою дружиною. Про те, що вони вже розлучені, дізнався нещодавно. Разом вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 до 2018 року. Перед цим він проживав в Харкові з 2005 року до 2017 року, потерпіла до нього приїжджала.

27 травня 2018 року вранці він приїхав на садовий масив «Урожай» до будинку № АДРЕСА_3 . Перебував в стані алкогольного сп`яніння. З собою на дачу взяв ще пляшку горілки об`ємом 1 л., зазначив, що там розпив її з чоловіками. Про те, що планує спалити дачу він нікому не говорив. Це трапилося випадково, навмисно нічого не підпалював. На дачі він заснув, тримаючи в руках цигарку, вона впала на ліжко. Прокинувся, коли в будинку було повно диму. Сам жодним чином не постраждав. Він дуже злякався і вибіг з будинку, сів на велосипед і поїхав додому. Пожежників не викликав, бо не мав з собою телефону і дуже злякався. Двері будинку не зачиняв, бо планував повернутися. Також певний час стояв під лісом. Коли приїхав до міста, знову випив пляшку горілки. Як приїхав, розповів про пожежу дочці, а потім біля будинку сказав потерпілій. Про обставини розповів саме так, як розповів суду. Також пояснив, що в дачному будинку горючих матеріалів не було, окрім маленької пляшки розчинника і маленької пляшки лаку, які знаходилися на відстані 3 м від ліжка.

Також ОСОБА_1 під час допиту акцентував на тому, що, хоча земельна ділянка і видавалась на ім`я потерпілої, але завдяки його зусиллям. Крім того, облаштуванням займався саме він, в 1985 році почав будівництво садового будинку. Будівництво садового будинку було завершено десь в 2014-2015 році. Кошти на будівництво були здебільшого його. Та саме його силами було збудовано цей будинок. В садовому будинку було не багато речей. Там стояло ліжко з периною, ковдрою та подушкою, стіл, та зберігався садовий інвентар. Обробляв земельну ділянку біля вказаного садового будинку також здебільшого ОСОБА_1 , тому і садовий інвентар був здебільшого його. Дещо з інвентарю він робив самотужки, інше купляв за власні кошти. Зокрема, зазначив, що тачка належить саме йому, агроволокно (8 м.) також було придбане ним в 2015 році, сапки зроблені ним, граблі одні він приніс з металобрухту, одні купила потерпіла. Шланг на 21 м він придбав за свої гроші. Ліжко теж.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина підтверджується дослідженими судом доказами.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинення злочину від 27 травня 2018 року потерпіла ОСОБА_2 повідомила про те, що 27 травня 2018 року близько 11 год її колишній чоловік ОСОБА_1 знищив шляхом підпалу належний їй садовий будинок АДРЕСА_3 («Урожай»).

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 надала суду наступні пояснення.

З 1982 року і по 1992 рік вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з обвинуваченим ОСОБА_1 . Відносини між ними склались останнім часом неприязні, оскільки ОСОБА_1 зловживав спиртними напоями та завдавав їй тілесних ушкоджень через ревнощі. Хоча вони розлучились, проте проживали разом, бо вона не мала куди піти з квартири, яку отримала. До 2012 року ОСОБА_1 проживав у Харкові. Один раз вона до нього їздила.

21.05.2018 року між потерпілою та ОСОБА_1 виникла сварка на ґрунті ревнощів. Він її побив та образив. Звинувачував у тому, що вона йому зраджує. Після цього ОСОБА_2 пішла жити до дочки. 27.05.2018 року вранці десь о 06.00 год. до помешкання дочки (у якої на той час жила потерпіла) прийшов ОСОБА_1 . Він поросив у дочки грошей. Дочка йому відмовила. Тоді ОСОБА_1 запросив зятя поїхати з ним на дачу, зять також відмовився. ОСОБА_1 почав лаятися і сказав що, якщо з ним ніхто не хоче їхати на дачу, то він взагалі її спалить. Після чого розвернувся і поїхав кудись на велосипеді. До того дня ОСОБА_1 неодноразово погрожував всім членам сім`ї, що спалить дачний будинок, але його слова ніхто всерйоз не сприймав. Цього ж дня вже ближче до обіду ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знову приїхав до дочки і повідомив їй, що садовий будинок вже горить і якщо вони йому не вірять, то нехай їдуть дивитись. Але і цим словам належної уваги ніхто не приділив. Потім доньці сусід сказав, що у будинку пожежа. Також їй зателефонувала знайома і повідомила, що її садовий будинок горить. До неї підійшла якась жінка, яку вона поросила зателефонувати в пожежну службу та в поліцію. Хвилин через 5 їй зателефонував диспетчер з пожежної служби і повідомив, що пожежна машина вже виїхала на виклик і про необхідність з`явитись на місце події. Після чого вона зателефонувала дочці і попросила щоб та з зятем їхали до садового будинку. Дочка з зятем доїхали до садового будинку десь хвилин за 15. Біля будинку були пожежники, машина патрульної поліції. Сусід по садовому будинку ОСОБА_3 розповів, що незадовго до того, як загорівся їхній будинок, до нього під`їжджав ОСОБА_1 та казав про те, що хоче спалити садовий будинок, оскільки не задоволений рідними. Сусідам по вул. Красній в м. Шостка, коли повернувся з садового масиву, ОСОБА_1 також розповідав, що запалив садовий будинок. В садовому будинку з горючих речовин були тільки невеличка пляшка розчинника та пляшка лаку. В будинку згоріло ліжко. Будинок садовий потерпіла вважає своїм. Бо земельну ділянку в садовому масиві їх виділено в 1985 році, коли та працювала на заводі «ЖБК-7», про що їй видано відповідну книжку. На сам будинок у потерпілої документів не має, є лише книжка видана керівником садового масиву «Урожай» на земельну ділянку. Після отримання ділянки допомагали її рівняти всі родичі, в тому числі і обвинувачений. Обвинувачений разом з родичами та знайомими брав участь у зведенні будинку. Останні роки ОСОБА_4 дійсно допомагав садити огород, раніше ні, бо його не було в місті. Садовий інвентар купували спільно, частина була придбана за кошти потерпілої, іншу частину купував або робив власноруч ОСОБА_1 , а також купував зять. Садовий будинок почали будувати з 1986 року, закінчили в 2015 році. Будівництво відбувалось за спільні кошти. Із особистих речей, які знаходились в садовому будинку, потерпілій належало: ліжко, придбане в 1986 році, граблі 1 шт., придбані в 2015 році, сапки 3 шт, пластмасове відро. Тачку купував обвинувачений. 10 м шлангу також придбав він, а 15 м - вона сама. Агроволокна 8 м придбав обвинувачений, а інше - вона сама - три відрізки по 6 м. Дві лопати купила вона. Інші десь знайшов обвинувачений та дві купив зять.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він знає потерпілу ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 досить давно як сусідів по садовій ділянці, яка розташована в садовому масиві «Урожай». Відносини з ними завжди були нормальні, сусідські. Так, на свято Святої Тройці в 2018 році ОСОБА_5 перебував на своїй садовій ділянці. Біля 10-11 год. вийшов на ганок свого садового будинку і побачив, що на велосипеді їде ОСОБА_1 . Він зупинився біля ОСОБА_6 та почав йому скаржитись на своїх близьких, він був дуже збуджений. Кричав, що зараз поїде і спалить садовий будинок. З зовнішнього вигляду ОСОБА_1 було видно, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. На велосипеді в нього була сумка, але що саме було у сумці, йому не відомо. Потім ОСОБА_1 поїхав до свого садового будинку, а до ОСОБА_6 підійшов знайомий, з яким вони поїхали за сухостоєм. Через хвилин 5-10 після того, як він бачив ОСОБА_1 , став роздаватись тріскіт і він побачив пожежу. Стало зрозуміло, що горить садовий будинок. Потім приїхала пожежна машина і почала тушити пожежу. Пожежа розвивалась дуже стрімко і будинок горів дуже швидко. Хвилин за 5-10 вже зайнялась криша. Крамаренко припускає, що ОСОБА_1 облив садовий будинок якоюсь горючою рідиною, бо сама пожежа не могла так швидко розвиватися. Вогонь був активний. ОСОБА_1 він більше не бачив, на пожежі його не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначила, що обвинуваченого ОСОБА_1 знає як сусіда, відносини з ним нормальні, сусідські. З потерпілою перебуває в дружніх відносинах. Стосовно вказаної події ОСОБА_7 пояснила, що на свято Святої Трійці в 2018 році до її квартири постукав ОСОБА_8 та запитав чи знає вона де зараз знаходиться ОСОБА_9 . На питання що трапилось, ОСОБА_10 відповів, що йому стало відомо, що у ОСОБА_11 загорівся будинок в садовому масиві. Після чого вона вийшла на вулицю і біля третього під`їзду будинку АДРЕСА_4 побачила ОСОБА_1 . Побачивши ОСОБА_7 , ОСОБА_1 сказав їй, що спалив будинок у садовому масиві. Він і до того часу казав, що хоче спалити цей садовий будинок.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона знайома зі ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 дуже давно, оскільки вони мешкають в одному під`їзді. Дату пожежі не пам`ятає, але знає, що було якесь церковне свято наприкінці травня 2018 року. Того дня вона поверталась із магазину до свого будинку та побачила свого сусіда ОСОБА_1 , який сидів біля третього під`їзду по АДРЕСА_4. З його зовнішнього виду було видно, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. Він попросив у неї грошей на сигарети, на що вона йому відмовила та присіла поруч на лавочку. Під час розмови ОСОБА_1 сказав ОСОБА_12 , що спалив дачу. Вона йому спочатку не повірила та він почав її запевняти, що дійсно спалив і почав сваритись на дружину ОСОБА_13 . Вона трохи з ним посиділа та пішла додому, ОСОБА_1 також кудись пішов. Ввечері, коли ОСОБА_12 вийшла посидіти на лавочку біля свого під`їзду, її сусіди, які були там, підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно спалив будинок в садовому масиві.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що ОСОБА_1 знає як чоловіка свої колеги по роботі ОСОБА_2 . Про подію 27.05.2018 року знає зі слів потерпілої. Так, на свято Святої Трійці в 2018 році десь біля 17 год їй зателефонувала ОСОБА_2 та розповіла, що її колишній чоловік ОСОБА_1 спалив її садовий будинок. Під час розмови вона розповіла, що в той день зранку ОСОБА_1 заїхав до свої дочки, де на той час мешкала потерпіла, і пригрозив, що спалить дачу. До того випадку ОСОБА_1 вже погрожував потерпілій, що спалить дачу. Після пожежі ОСОБА_1 приходив до них на роботу і погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою, якщо вона не забере з поліції своєї заяви, яку вона написала на нього. Раніше ОСОБА_1 часто бив ОСОБА_2 , неодноразово бачила на обличчі і на тілі потерпілої сліди від побоїв.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_15 суду пояснив, що він перебуває в родинних відносинах з обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 , так як є їхнім зятем. Відносини в них склались, нормальні, сімейні. Про вказану подію вказав наступне. Так, в 2018 році десь на початку літа, йому зателефонувала його теща ОСОБА_2 та повідомила, що горить їх садовий будинок і попросила їхати на місце події, рятувати вцілівше майно. Вони разом з дружиною сіли на велосипеди і приїхали до садового будинку. На місці події вже були пожежники, які тушили пожежу та машина патрульної поліції. ОСОБА_1 там не було. Зранку цього ж дня, до його квартири приїзжав його тесть ОСОБА_1 . По ньому було зрозуміло, що він вже був нетверезим. Він трохи побув у них в гостях, а потім сказав, що їде на дачу. До цього часу багато разів казав, що має намір спалити дачу, в той день також про це казав. ОСОБА_1 так казав, бо вони з ОСОБА_2 не могли між собою дачу поділити, оскільки земля належить тещі, а будинок тестю, бо той його будував. Будівельні роботи самого будинку здійснював здебільшого ОСОБА_4 . Свідок за необхідності допомагав йому. Кошти на будівництва будинку були спільні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після пожежі ОСОБА_1 розповідав ОСОБА_15 , що коли зайнявся будинок він спав, прокинувся від диму і ледве встиг вибігти вже з палаючого будинку.

Згідно протоколу слідчого експерименту з відеозаписом слідчої дії від 23 серпня 2018 року, ОСОБА_1 пояснив, що приревнував колишню дружину. Знайомив ОСОБА_3 повідомив, що бачив її в саду. Тому, він туди поїхав, однак її там не було. Ці події були в неділю вранці. З Шостки до садового масиву він виїхав о п`ятій годині ранку. Прибув туди о шостій годині. Певний час там перебував. З собою взяв пляшку. По дорозі зустрів чоловіків, яким повідомив, що зараз спалить будинок. Там приготував їсти, випив і закурив цигарку. Вона не потухла і він її кинув на ліжко. Потім зачинив двері та поїхав. Зазначив, що думав, що вона погасла. Покинув будинок близько десятої години та поїхав до міста. Заїхав до доньки і сказав, що напевно там будинок вже горить. Вони потім одразу поїхали в сад. А він поїхав до додому. На місці події, яким є садовий масив «Урожай», садовий будинок АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 показав як зайшов до будинку, показав місце, де знаходилось ліжко, стіл, інші меблі. Показ де приготував їсти та випив, а також місце на вулиці, де випалив цигарку. Потім показав на місце, де стояло ліжко, на якому він лежав після цього. Знову запалив цигарку, випив ще 100 гр та кинув недопалок на ліжко. Після цього зачинив двері та поїхав.

Згідно протоколу огляду місця події з фототаблицями від 27.05.2018 року, об`єктом огляду якого була садова ділянка АДРЕСА_3 , посередні садової ділянки, яка складає 4 сотки, мається обгорілий каркас садового будинку. Загальний розмір каркасу 3х5 м., дах, верхнє перекриття, вікна та двері відсутні, наявні лише відповідні отвори. Будинок складається з дерев`яного брусу, зсередини обшитий дранкою, ззовні покритий штукатуркою. Навколо каркасу будинку наявні розкидані фрагменти шиферу, цегли, дерев`яного бурсу, дощок, пожежозалишки. Весь каркас з середини та ззовні має сліди дії високої температури.

Під час проведення додаткового огляду місця події 04 червня 2018 року детально зроблено заміри обгорілого будинку, що підтверджується відповідним протоколом огляду.

Згідно звіту про причину виникнення пожежі у садовому будинку № 49, складеного головним фахівцем Шосткинського міськрайонного відділу Управління ДСНС України в Сумській області від 29.05.2018 року, виходячи з результаті візуального огляду місця пожежі та усієї інформації, наданої свідками, визначено, що причиною виникнення пожежі став підпал громадянином ОСОБА_1 . Версія про виникнення пожежі внаслідок самозаймання речовин чи матеріалів, а також через порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електроустановок є малоімовірна.

Даний доказ суд враховує лише в частині причини пожежі. Дані про те, хто саме здійснив підпал, суд не враховує, оскільки ці обставини встановлюються судом з урахуванням безпосередньо досліджених доказів, в тому числі, показань свідків, та їх сукупності.

В акті про пожежу від 27 травня 2018 року зазначено, що пожежу виявлено 27 травня 2018 року о 10.52 год., пожежею знищено садовий будинок та особисте майно, пошкоджено теплицю, причина пожежі ймовірна підпал громадянином ОСОБА_1 . Пожежу ліквідовано о 12.20 год.

Аналогічні відомості містяться в довідці про пожежу 4 державної пожежно-рятувальної частини, працівниками якої ліквідовувалася пожежа.

Згідно проведеного експертного дослідження № 19/119/10/33е від 22.08.2018 року причиною виникнення пожежі в садовому будинку АДРЕСА_3 , послугувало джерело запалювання занесене ззовні. Осередок пожежі знаходився в межах конструктивних елементів садового будинку.

Також судом досліджено висновок експерта №19/119/7-1/858е від 26.06.2018 року, яким вивчалися зразки пожежного сміття з середини каркасу садового будинку, який виявлений та вилучений в ході додаткового огляду місця події від 27.05.2018 року - садової ділянки АДРЕСА_3 ). За даним висновком виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту. Встановити вид нафтопродукту неможливо.

Поряд з цим, суд цей доказ в основу вироку як допустимий не покладає, оскільки матеріали справи не містять протоколу додаткового огляду, під час якого вилучались предмети дослідження, а також ОСОБА_1 не висувається обвинувачення у тому, що він використовував для пожежі нафтопродукти.

З дослідженої в судовому засіданні копії книжки садового товариства «Урожай» вбачається, що садова ділянка АДРЕСА_3 виділена ОСОБА_2 у користування в 1985 році як працівнику заводу «ЖБК-7». Розмір садової ділянки 0,4 га.

Згідно висновку експерта №19/119/12/32е від 01.08.2018 року внаслідок пожежі садового будинку АДРЕСА_3 , яка відбулась 27.05.2018 року потерпілій ОСОБА_2 завдана матеріальна шкода в розмірі 47748 грн.

Крім того, суд враховує висновок експерта №19/119/11-1/2233е від 02.07.2018 року, яким визначалась ринкова вартість, знищеного під час пожежі майна ОСОБА_2 , що знаходилось у приміщенні будинку.

Однак, цей висновок суд враховує лише в частині вартості того майна, яке суд встановив таким, що належало саме ОСОБА_2 і було знищене внаслідок пожежі, а саме ліжко дерев`яне - 300 грн, граблі в кількості однієї штуки - 100 грн, відро пластикове - 18 грн, три сапи - 134 грн., дві лопати по 88 грн на 176 грн.

Інше майно, яке в обвинуваченні зазначалося як таке, що належить потерпілій, має відповідну вартість та характеристики, судом в порядку ст. 337 КПК України виключено з обвинувачення.

Так, виключено з обвинувачення посилання на знищення 6 лопат, оскільки потерпіла повідомила, що вона особисто купувала лише дві; 1 граблі та 1 сапу, бо потерпіла зазначила, що їх купував обвинувачений; тачку садову, так як потерпіла також підтвердила, що купував її обвинувачений, про це вказав обвинувачений і він надав суду товарний чек.

Виключено з обвинувачення і посилання на те, що пожежею знищено шланг для поливу довжиною 30 м та агороволокно 30 м.

По-перше вартість цього майна в порядку, визначеному ст. 242 КПК України, належним чином не встановлена.

По-друге, потерпіла зазначала під час допиту зовсім інші об`єми (довжину) вказаного майна, яке вона придбавала, а також повідомляла про те, що частину цього майна було придбано обвинуваченим.

Отже вказані обставини не є достовірно доведеними.

В іншій частині обвинувачення суд дійшов висновку про його доведеність належними, допустимими та достатніми доказами.

Вищевказані докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме у умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу.

Про наявність умислу, який заперечується стороною захисту, зокрема свідчать ті обставини, що ОСОБА_1 перед вчиненням злочину озвучував наміри свого злочинного умислу - повідомляв свідкам по справі, що планує підпалити будинок. Після того, як він ці дії вчинив, він також про це розповів свідкам та потерпілій.

Крім того, він не вжив жодних заходів для припинення пожежі: не викликав пожежників, не попросив допомоги у сторонніх осіб, розуміючи про те, що розпочалася пожежа. Також вказав, що певний час стояв біля лісу як розпочалася пожежа. А після цього не лише не викликав допомогу для ліквідації пожежі, а поїхав вживати алкоголь.

Був наявний і мотив у обвинуваченого на вчинення таких дій, оскільки в цей день у нього з потерпілою виник конфлікт.

Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він прокинувся у будинку під час пожежі, яка розпочалась випадково.

Вказані пояснення спростовуються іншими доказами, а саме показаннями свідків, яким ОСОБА_1 розповів про те, що планує підпалити будинок, а потім розповів про сам факт підпалу, та даними слідчого експерименту, де при відтворенні подій ОСОБА_1 показав як кинув недопалок на ліжко та одразу зачинив двері і покинув будинок.

ОСОБА_1 під час слідчого експерименту перед відтворенням події також стверджував, що вважав, що недопалок погас. В той же час, під час відтворення своїх дій про це вже не вказував. Крім того, ОСОБА_1 не показав як саме потушив недопалок та не говорив про те, що для нього було звичним кидати недопалки на ліжко, більше того, знаючи, що у будинку перебувають легкозаймисті речовини.

Тому суд вважає, що такі показання є способом захисту обвинуваченого, однак вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Взагалі показання обвинуваченого під час судового розгляду були досить суперечливими та такими, що не узгоджувалися з показаннями свідків та потерпілої.

Доводи захисту про те, що будинок належить потерпілій та обвинуваченому на праві спільної сумісної власності, що виключає склад даного злочину в діях ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу.

Крім доказів сторони обвинувачення за клопотанням захисту були допитані свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які пояснили, що їм відомі ті обставини, що ОСОБА_1 брав участь у будівництві садового будинку, купував будівельні матеріали. Також надані стороною захисту товарні чеки на будматеріали.

Дійсно, за змістом ст. 194 КК України, знищення власного майна, у тому числі майна, яке є спільною власністю винного та інших осіб, не утворює складу цього злочину.

Склад злочину утворює лише знищення чужого майна.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

При цьому, чужим слід визнавати майно, яке не перебуває у власності чи законному володінні винного.

Як встановлено судом, потерпіла ОСОБА_2 отримала у користування в 1985 році садову ділянку в садовому товаристві «Урожай» (масив НОМЕР_2 , ділянка АДРЕСА_3 ) як працівник заводу «ЖБК-7».

На момент отримання даної ділянки земля у власність громадянам не передавалася.

В подальшому питання про переведення ділянки в статус приватної власності також не вирішувалося.

А отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є власниками даної земельної ділянки. ОСОБА_2 є лише користувачем даної земельної ділянки. А ОСОБА_1 будь-яких прав на земельну ділянку не має, навіть, не зважаючи на те, що вона виділена потерпілій під час шлюбу.

Також згідно матеріалів справи не оформлено як власність на будь-яку особу і садовий будинок, що згорів.

Однак, потерпіла, як було зазначено вище, є особою, яка правомірно користується земельною ділянкою. Відповідно, презюмується, що майно, котре знаходиться на цій земельній ділянці, є таким, що перебуває у володінні потерпілої як користувача земельної ділянки, доки у встановленому законом порядку не доведено протилежне.

Ті обставини, що ОСОБА_1 брав участь у будівництві приміщення садового будинку, не свідчать про те, що він набув на нього право сумісної власності.

По-перше, дане приміщення (садовий будинок) взагалі не має статусу нерухомого майна та не є чиєюсь власністю як об`єкт нерухомості, а отже ОСОБА_1 не може бути співвласником цього майна.

По суті воно являє собою сукупність будівельних матеріалів (самочинне будівництво), що знаходяться на земельній ділянці, якою користується потерпіла. І саме потерпіла як особа, якій виділено дану земельну ділянку у користування, має право на визнання за нею права власності на садовий будинок у порядку, встановленому законом.

По-друге, потерпіла та обвинувачений з 1992 року розлучені. В судовому порядку у цивільному судочинстві факт проживання їх однією сім`єю без реєстрації шлюбу не встановлювався, також не встановлювалося і те, що даний будинок є майном, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї. Ці питання та питання про те, чи матиме це майно режим спільного сумісного майна, може вирішити лише суд за відповідним позовом.

Однак, це не є встановленим та очевидним на сьогодні.

Таким чином, підстав вважати, що дане приміщення є спільною сумісною власністю, про що стверджує захист, немає.

А отже в діях ОСОБА_1 наявний склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки, що настали, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, даних про негативну характеристику немає, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, пенсіонер, учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, суд вбачає підстави для призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідної статті КК України.

Поряд з цим з огляду на вік обвинуваченого, якому 63 роки, ті обставини, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, а також встановлені судом обставини з приводу того, що обвинувачений хоча помилково, але вважав знищене майно таким, яке належить йому, оскільки брав участь у його зведенні, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства, звільнивши його від покарання на підставі ст. 75, 76 КК України із встановленням іспитового строку.

Долю речових доказів та судових витрати слід вирішити відповідно до ст.100, 124 КПК України. При цьому суд не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченого витрат за проведення експертизи нафтопродуктів, оскільки даний доказ судом при постановленні вироку не враховувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 8249грн.

Речові докази: дрібні пожежозалишки, які знаходяться на зберіганні в камері схову Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Т.В.Литвинко