Рішення № 95524836, 10.02.2021, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1333/20

провадження №2/457/93/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відшкодування шкоди. Позов мотивований тим, що 22 листопада 2019 року на перехресті вул. Стебницька та вул. Скоропадського у м. Трускавець сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Опель-Омега», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідачки ОСОБА_2 , яка на пішохідному переході здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_1 , який зазнав тілесних ушкоджень. За даним фактом працівниками Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області було відкрито кримінальне провадження № 12020140140000183 від 24 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Згідно з висновком судово-медичного експерта № 279 від 02 липня 2020 року у нього були наявні тілесні ушкодження, які виникли при наїзді легкового автомобіля з подальшим падінням, які відносяться до легкого ступеня тяжкості як такі, що викликали короткочасний розлад здоров`я. Дане кримінальне провадження було закрито на підставі постанови про закриття кримінального провадження від 16 липня 2020 року у зв`язку з відсутністю об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення. У зв`язку з заподіянням шкоди відповідачкою він поніс витрати на лікування та на придбання ліків у розмірі 1751 грн. 82 коп. Згідно з відомостями з офіційного сайту МТСБУ транспортний засіб відповідачки на дату вчинення нею дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у ПрАТ «УАСК АСКА». У серпні 2020 року він звернувся до страхової компанії з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування, долучивши копії матеріалів кримінального провадження, чеків на ліки, копію паспорта та довідки про присвоєння РНОКПП, вказане повідомлення було зареєстровано за № 13543. згідно з відповіддю ПрАТ «УАСК АСКА» йому відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю між діями ОСОБА_2 причинного зв`язку з заподіяною йому шкодою. У зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень він знаходився на амбулаторному лікуванні, поніс витрати на лікування. Крім цього, йому було завдано моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 10000 грн. Просить стягнути солідарно з ПрАТ «УАСК АСКА» та ОСОБА_2 на його користь 1751 грн. 82 коп. матеріальної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 10000 грн. моральної шкоди: стягнути з відповідачів на його користь сплачений ним судовий збір.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить відмовити у задоволенні позову. Позивачем приховано ту обставину, що 21 лютого 2020 року Трускавецьким міським судом розглянуто питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та постановою закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цією ж постановою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Постановою Львівського апеляційного суду від 14 травня 2020 року постанову Трускавецького міського суду від 21 лютого 2020 року змінено та закрито провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення; у решті постанову Трускавецького міського суду залишено без змін. Оскільки її звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, вважає, що позовні вимоги позивача є перебільшеними, необґрунтованими та такими, що не відповідають реальним обставинам справи.

Від відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. 12 серпня 2020 року ПрАТ «УАСК АСКА» отримано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_1 та заяву про страхове відшкодування за дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 22 листопада 2019 року. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 16 липня 2020 року у діяннях ОСОБА_2 відсутня об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення. Кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України. Відповідно до постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 21 лютого 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 14 травня 2020 року постанову Трускавецького міського суду Львівської області змінено, провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 за ст. 122-4 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу та події адміністративного правопорушення. Оскаржуваною постановою місцевий суд провадження у цій же справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрив у зв`язку з відсутністю події та складу в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, саме щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Отже, зазначеною постановою суду було встановлено той факт, що не було дорожньо-транспортної пригоди за обставин, вказаних в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, а тому є недопустимим притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП. 23 серпня 2020 року на адресу ОСОБА_1 була направлена відмова у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив позов задовольнити у повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча була повідомлена про час та місце судового засідання належним чином.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» просив у письмовому відзиві проводити розгляд справи у відсутності представника Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

Суд, дослідивши письмові докази у їх сукупності, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі ст. 10-13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 080274 від 28 листопада 2019 року вбачається, що 22 листопада 2019 року о 07 год. 55 хв. у м. Трускавець по вул. Скоропадського водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 , була причетна до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої інший учасник дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження /арк. справи 24/. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 080273 від 28 листопада 2019 року 22 листопада 2019 року о 07 год. 55 хв. у м. Трускавець по вул. Скоропадського водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 , була причетна до дорожньо-транспортної пригоди, не повідомила про це до органу Національної поліції та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди /арк. справи 25/.

Після настання таких подій ОСОБА_1 потребував медичної допомоги. Згідно з листом КНП «Трускавецька міська лікарня» Трускавецької міської ради № 1725/02 від 29 листопада 2019 року ОСОБА_1 був доставлений 23 листопада 2019 року о 12 год. 05 хв. бригадою екстреної медичної допомоги, а також ОСОБА_1 встановлено попередній медичний діагноз «Закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку (ДТП 22.11.2019 р.) /арк. справи 22/. Вказана обставина також підтверджується копіями медичної карти амбулаторного хворого, що містяться у матеріалах справи /арк. справи 34/.

За даним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020140140000183 24 червня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області про зобов`язання внесення відомостей у ЄРДР відомостей за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження /арк. справи 13/.

Згідно з висновком експерта № 279 від 02 липня 2020 року у ОСОБА_1 згідно з записами у медичній карті амбулаторного хворого малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, підшкірні крововиливи у тім`яній ділянці справа, в ділянці правої гомілки. Вказані ушкодження виникли внаслідок ударної взаємодії з тупими твердими предметами, не виключено, при наїзді легковим автомобілем з наступним падінням, в термін, вказаний обстежуваним та зазначений в медичних документах, тобто, могли виникнути 22 листопада 2020 року, і відносяться до легкого ступеня тяжкості, як такі, що викликали короткочасний розлад здоров`я /арк. справи 29-30/.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження № 12020140140000183 від 16 липня 2020 року кримінальне провадження № 12020140140000183 від 26 червня 2020 року закрито у зв`язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України. Зі змісту постанови вбачається, що згідно з висновком судово-медичного експерта № 279 від 02 липня 2020 року у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості. Об`єктивна сторона злочину, далі йдеться у постанові, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та характеризується трьома ознаками: діянням, наслідками та причинним зв`язком між діянням і наслідками. Причинний зв`язок між діянням і наслідками, що настали, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину. У ході досудового розслідування встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 отримав легке тілесне ушкодження унаслідок наїзду транспортним засобом Опель Омега сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 , як таке, що викликало короткочасний розлад здоров`я, а тому в діях ОСОБА_2 відсутня об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Відповідно до постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 21 лютого 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а також ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 14 травня 2020 року постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 21 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, змінено; провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 122-4 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу та події адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що постановою суду першої інстанції було встановлено факт, що не було дорожньо-транспортної пригоди за обставин, вказаних в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, а тому недопустиме притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.

При ухваленні постанови суддя першої інстанції зазначив, що ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 порушила правила дорожнього руху, внаслідок чого пошкодження отримали транспортні засоби, вантаж, автомобільна дорога, вулиця, залізничний переїзд, дорожні споруди чи інше майно. Диспозиція даної статті не передбачає адміністративної відповідальності за наїзд на пішохода. Враховуючи викладене, суддя прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_2 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і відповідно до ст. 247 КУпАП є підстави для закриття провадження у справі в частині притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні

мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди: під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); у відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, яка завдала шкоди; г) вина особи, яка завдала шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Таким чином, твердження відповідачки ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому між заподіянням шкоди здоров`ю ОСОБА_1 та її діями відсутній причинно-наслідковий зв`язок, не заслуговує на увагу, оскільки суддя при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не спростував той факт, що ОСОБА_2 за обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, здійснила наїзд на пішохода. Зазначеної обставини не спростовано судом апеляційної інстанції також.

У свою чергу, з аналізу змісту постанови про закриття кримінального провадження № 12020140140000183 від 16 липня 2020 року випливає, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 були все ж заподіяні протиправними діями ОСОБА_2 , тобто між отриманими ОСОБА_1 тілесними ушкодженнями легкого ступеня тяжкості та діянням ОСОБА_3 таки існує причинно-наслідковий зв`язок, не зважаючи на те, що ці елементи не утворюють об`єктивний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відсутність складу злочину, наприклад, у разі закриття кримінального провадження не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Дорожньо-транспортні події класифікують за видами і за ступенями тяжкості наслідків. Розрізняють 9 видів ДТП, одним з таких видів є наїзд на пішохода — подія, за якої рухомий транспортний засіб наїхав на людину, людина натрапила на рухомий транспортний засіб, людина постраждала від вантажу (або частин транспортного засобу), що перевозиться транспортним засобом, та виступає за габарити транспортного засобу.

Згідно п. 2.10д Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

З матеріалів справи, вбачається, що відповідачкою було порушено Правила дорожнього руху, здійснено наїзд на пішохода, що, як наслідок, призвело до заподіяння шкоди позивачу та матеріальних втрат на лікування. Отже, між діями відповідачки ОСОБА_2 та заподіяною шкодою позивачу наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок, що є підставою для відшкодування матеріальної шкоди відповідачем позивачу, що пов`язана з витратами на лікування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки ОСОБА_2 перебувала за кермом автомобіля Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 , то вона несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Встановлено, що у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується медичною картою амбулаторного хворого. У зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень він поніс витрати на лікування, медикаменти у розмірі 1751 грн. 82 коп., що підтверджується наданими суду квитанціями та чеками /арк. справи 9-10/.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі, й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву на його відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно зі ст. 542 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що у відповідача ПрАТ «УАСК АСКА» виник обов`язок щодо виплати страхового відшкодування, а тому відмова ОСОБА_1 у виплаті такого відшкодування є безпідставною та неправомірною.

Оскільки суд дійшов переконання про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачки ОСОБА_2 та шкодою, заподіяною здоров`ю ОСОБА_1 , а відповідачі у даній ситуації несуть солідарну відповідальність за заподіяну шкоду, то позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1751 грн. 82 коп. солідарно з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Як визначено ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

У зв`язку з визначеними подіями здоровя позивача підірване, він дуже переживав та нервував за своє майно, яке постраждало. При відсутність (пошкодження) автомобілю були порушені звичайні для нього нормальні життєві зв`язки, які виражалися в тому, що він працював, постійно використовував свій автомобіль, міг їздити та спілкувалася з рідними і близькими людьми.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України підлягає відшкодуванню моральна шкода при фізичному болю та стражданнях, яких зазнала фізичній особі в зв`язку з пошкодженням його здоров`я.

Згідно з ч.3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ситуація, що стала підставою цього позову в частині стягнення моральної шкоди, за звичайних умов суспільного життя є неодмінно психотравмуючою за своєю сутністю. Вона створює переживання, емоційну напруженість, порушує життєві плани та змінює звичайний життєвий устрій.

Відстоювання своїх цивільних прав займає в позивача тривалий час, потребує значних фізичних та психологічних сил. Внаслідок обставин, що є предметом розгляду в цій справі, позивач зазнав значних матеріальних збитків, які, в свою чергу обумовлюють порушення звичайного темпу, змісту та цілеспрямованості його життєдіяльності. При цьому, суд вважає, що заявлена позивачем сума компенсації моральної шкоди в розмірі 10000 грн. не є співмірною з тими негативними наслідками, що наступили для позивача, та не відповідає критерію розумності. Оцінивши встановлені у судовому засіданні фактичні обставини, суд дійшов висновку, що достатньою та справедливою для компенсації моральних страждань позивача буде сума в розмірі 4000,00 грн., яку слід стягнути з відповідачки ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягнення також судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на користь ОСОБА_1 875 грн. 91 коп. матеріальної шкоди та 420 грн. 40 коп. судового збору, а всього 1296 грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 875 грн. 91 коп. матеріальної шкоди, 4000 грн. моральної шкоди та 756 грн. 72 коп. судового збору, а всього 5632 грн. 63 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 23 квітня 1996 року Трускавецьким МВ ГУ МВС України у Львівській області, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ЄДРПОУ 13490997, місцезнаходження: 69005, вул. Перемоги, 97-2, м. Запоріжжя.

Рішення у позвному обсязі виготовлено 19 лютого 2021 року.

Суддя: В. І. Марчук