Рішення № 9552460, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/5419.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ Будальянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Енергобуд»

про стягнення 123766,80 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Коваленко Ю.С.- представник по довіреності від 14.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Енергобуд»заборгованості за Договором на виконання робіт по оздобленню фасадів № 56 від 28.05.2008р. в розмірі 123766,80 грн., в тому числі 91112,74 грн. –основний борг, 16763,63 грн. –пеня, 3137,92 грн. – 3% річних, 12842,51 грн. –збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2010р. порушено провадження по справі № 53/54, розгляд справи призначено на 01.03.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду 01.03.2010р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 29.03.2010р.

          Ухвалою суду від 29.03.2010р. повторно відкладено розгляд справи на 19.04.2010р. у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача.

          Представник позивача в судовому засіданні 19.04.2010р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.02.2010р. № 21-10/903-2, наданим позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 05.02.2010р., від 01.03.2010р. та від 29.03.2010р., про що свідчить відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.04.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.05.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 56 на виконання робіт по оздобленню фасадів на об’єкті «Будівництво групи житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури, м Київ, вул. Щорса, 44, секція № 1, № 2, відповідно до умов якого Генпідрядник (відповідач) доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов’язання виконати з своїх матеріалів і своїми засобами, у відповідності до проектної документації та умов даного Договору, повний комплекс будівельних робіт по оздобленню фасадів (СФТО) з улаштуванням систем утеплення та декоративної штукатурки фасадів з матеріалів «CEREZIT»по секції № 1, № 2 на об’єкті: «Будівництво групи житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури, м. Київ, вул. Щорса, 44 (п. 1.1 Договору).

Також сторони у справі погодили Кошториси на виконання підрядних робіт по оздобленню фасадів секцій 1, 2.

Загальна договірна вартість робіт по оздобленню фасадів за даним Договором з урахуванням усіх необхідних матеріалів складає –11839083, 52 грн., крім того ПДВ 20% - 2367816,71 грн. Всього з урахуванням ПДВ 20% - 14206900,23 грн. (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору підряду позивач виконав роботи на суму 271601,44 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями актів приймання виконаних робіт за вересень 2008р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008р.

Акти приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт, видані на виконання Договору підряду, підписані обома сторонами у справі.

За своєю правовою природою Договір № 56 від 28.05.2008р. є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пунктом 2.7 Договору передбачено, що щомісячна оплата за виконані роботи здійснюється Генпідрядником Субпідряднику на підставі підписаних Сторонами актів форми КБ-2 та довідок форми КБ-3 до 20 числа місяця, наступного за звітним, лише за виконання Субпідрядником обов’язкової умови оформлення в складі виконавчої документації актів на приховані роботи, актів технічного приймання робіт з обов’язковим відображенням геометричних розмірів, обмірів, наявності сертифікатів на матеріали, оформлення журналів виконання робіт і таке інше на об’єм робіт, що пред’являється попередньо при приймання робіт.

Зі слів позивача, відповідач частково сплатив заборгованість перед позивачем в сумі 180488,70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надсилав відповідачу претензію № 03/22 від 22.04.2009р. про оплату заборгованості по Договору № 56 від 28.05.2008р. На доказ направлення претензії позивач надав суду належним чином завірену копію фіскального чеку № 5901 від 23.04.2009р. про поштове відправлення та опису вкладення в цінний лист від 23.04.2009р.

Також позивач по справі надав суду докази того, що відповідач визнає борг перед позивачем, а саме позивач надав суду належним чином завірену копію Протоколу зборів кредиторів ТОВ «ВБК «Енергобуд»підписаний ліквідатором ТОВ «ВБК «Енергобуд», арбітражним керуючим Ковезою А. І.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ Будальянс»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати за виконані підрядні роботи в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 91112,74 грн.          Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 91112,74 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач заявляє про стягнення з відповідача пені в розмірі 16673,63 грн.

Як вбачається з пункту 6.4 Договору у разі порушення строків оплати виконаних робіт Генпідрядник виплачує Субпідряднику пеню, в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, тобто дії відповідача є порушенням вимог договору, отже є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», відповідно до вимог якого розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, при дослідженні розрахунку пені, наданого позивачем, встановив, що позивач зробив неправильний розрахунок пені.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

91112.7421.10.2008 - 15.02.200911812.0000 %0.066 %*7050.03

91112.7416.02.2009 - 21.04.20096512.0000 %0.066 %*3894.13

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 10944,17 грн. за розрахунком суду.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 3137,92 грн. та збитків від інфляції в сумі 12842,51 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Енергобуд»(04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58; ідентифікаційний код 33230664 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЦ Будальянс»(01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецього, 11, літ. Б; ідентифікаційний код 33542057) основний борг в сумі 91112 (дев’яносто одна тисяча сто дванадцять) грн. 74 коп., 10944 (десять тисяч дев’ятсот сорок чотири) грн. 17 коп. пені, 3% річних в сумі 3137 (три тисячі сто тридцять сім) грн. 92 коп., збитки від інфляції в сумі 12842 (дванадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 51 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1180 (одна тисяча сто вісімдесят) грн. 37 коп. та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Грєхова О.А.