Рішення № 95523897, 15.03.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/238/21 Справа №447/85/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

15.03.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Білявської Л.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві Львівської області справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Процесуальні дії у справі.

13.01.2021 АТ КБ «ПриватБанк» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 01.02.2011, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_2 перед Банком за кредитним договором № б/н від 01.02.2011 становить 8 064,27 грн., яка складається з 8 064,27 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8 064,27 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту. 02.04.2020 позивачем була направлена претензія кредитора до Миколаївської державної нотаріальної контори, та 21.05.2020 була отримана відповідь, у якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». 12.06.2020 до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Однак, позивач вважає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять кредитні зобов`язання померлої, оскільки на час відкриття спадщини відповідач постійно проживав зі спадкодавцем і протягом 6 місячного строку від дня відкриття спадщини не відмовився від її прийняття, посилаючись на положення частини третьої статті 1268 ЦК України. А тому звертається до суду, щоб стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором.

25.01.2021 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Зі змісту відповіді на запит встановлено, що зареєстроване місце проживання відповідача – АДРЕСА_1 .

26.01.2021 ухвалою судді Миколаївського районного суду прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, постановлено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено по справі судове засідання.

Ухвалу суду від 26.01.2021, копію позовної заяви та доданих до неї документів, надісланих відповідачу, він отримав 30.01.2021, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду. Відзиву відповідач у встановлений строк не подав. Проте, 11.02.2021 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій просив долучити копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Судом на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд встановив:

01.02.2011 ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої виявила бажання отримати кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна» у сумі 2 000 грн. (а.с. 18).

На підтвердження своїх вимог до матеріалів справи позивач надав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 19-45). Крім того, на підтвердження своїх вимог позивач надав суду розрахунок заборгованості, згідно з яким вбачається, що станом на 31.05.2015 (а.с. 8) та 31.01.2019 (а.с. 9-10) у Позичальника перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 8 574,69 грн. (а.с. 9-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 11.01.2019 виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Миколаївського району Львівської області, актовий запис № 203 (а.с. 50, 77).

Банк отримав інформацію про смерть клієнта ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується розрахунком заборгованості за договором №б/н від 01.02.2011, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_2 , станом на 31.01.2019 (а.с. 9-10).

Банк звернувся до Миколаївської державної нотаріальної контори з претензією кредитора від 17.03.2020 за №SAMDN50000040552397 (а.с. 52), та 27.05.2020 з листом-претензією до відповідача, як до спадкоємця Позичальника ОСОБА_2 (а.с. 54).

Згідно повідомлення Миколаївської ДНК №298/02-14 від 10.04.2020 на №SAMDN50000040552397 від 17.03.2020, на підставі надісланої АТ КБ «ПриватБанк» заяви-претензії кредитора (вх. №419/02-14 від 08.04.2020) з вимогами до спадкоємців померлого у порядку ст. 1281 ЦК України, 08.04.2020 Миколаївською ДНК заведено спадкову справу №88/2020 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 53).

З відповіді Миколаївської ДНК №158/01-16 від 22.02.2021 на запит Миколаївського районного суду Львівської області, встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу №88/20 на підставі претензії кредитора АТ КБ «ПриватБанк» вих. №SAMDN50000040552397 від 17.03.2020, яка надійшла в нотаріальну контору 08.04.2020. Відомостей про спадкоємців до майна померлої у Миколаївській ДНК немає (а.с. 79-80).

Оцінка суду.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

На підставі ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання щодо повернення позики входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України позивач заявив вимоги до спадкоємця.

Відповідно до положень ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання щодо повернення позики входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної правової норми застосовуються у випадку дотримання кредитором статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки – це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №522/407/15-ц, провадження №14-53цс18.

Крім цього, кредитний договір укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 01.02.2011. Про смерть позичальника банк дізнався 22.01.2019, а тільки 17.03.2020, тобто пропустивши установлений законом строк звернувся до Миколаївської державної нотаріальної контори з претензією кредитора, у якій просив включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ та повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком.

Частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті.

Суд також враховує положення пункту 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в якому зазначено, що з урахуванням приписів статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Згідно відповіді Миколаївської державної нотаріальної контори від 22.02.2021 відомостей про спадкоємців до майна померлої ОСОБА_2 немає, тобто з питань оформлення спадщини після смерті спадкодавця до вказаної нотаріальної контори ніхто із спадкоємців за законом та заповітом не звертався (а.с. 79).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є його правом, а не обов`язком, проте, відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, доводи позивача про те, що відповідач є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 ґрунтуються лише на констатації факту наявності у відповідача відмітки у паспорті громадянина України про реєстрацію його місця проживання за тією ж адресою, за якою до смерті проживала позичальник. Однак, позивачем не подано жодних доказів, про те, що відповідач успадкував будь-яке майно позичальника і про вартість такого майна, як того вимагає стаття 1282 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що сам факт реєстрації відповідача ОСОБА_1 за адресою, за якою за життя проживала його мати та зазначення такої адреси ним у заяві про долучення копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , не вказує про те, що відповідач проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. З огляду на відсутність відомостей про спадкоємців в Миколаївській ДНК, відсутні підстави для задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки, суд відмовляє у задоволенні позову, тому відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 19, 81, 141, 247, 274 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 15.03.2021.

Суддя Павлів В.Р.