Рішення № 9552357, 08.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/4708.04.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії До

Ппро Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІК КАЗИНО УКРАЇНА»

Сстягнення 1090,19 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники: Від позивача Від відповідачане з’явився Загура А.В. (дов.№ 110909-1 від 11.09.09р.)

Обставини справи: На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (далі по тексту позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІК КАЗИНО УКРАЇНА»(далі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості за спожиті телекомунікаційні послуги зв’язку з травня 2009 року по серпень 2009 року у розмірі 1024,80 грн. З врахуванням індексу інфляції дана заборгованість складає 1042,42 грн. Пеня за неоплату послуг становить 40,17 грн. Три проценти річних від простроченої суми складають 7,60 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 1090,19 грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем не була проведена оплата за телекомунікаційні послуги згідно Договору К.U. № 4200 від 15.09.2006р. Позивач звернувся до відповідача з претензією № 230 від 05.10.2009р. щодо стягнення боргу та пені за телекомунікаційні послуги, яку відповідач залишив без задоволення. За таких обставин, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути суму боргу в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2010р. було порушено провадження у справі № 21/47 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2010р.

В судове засідання 25.03.2010р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 27.02.2010р. виконав, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання 25.03.2010р. з’явився та подав відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю, посилаючись на наступне: 07 вересня 2009 року постановою Господарського суду м. Києва у справі № 44/516-Б Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІК КАЗИНО УКРАЇНА»було визнано банкрутом. Оголошення про визнання відповідачем банкрутом було опубліковано в газеті Голос України 18 вересня 2009 року. Позивач зобов’язаний був звернутися до відповідача з заявою про кредиторські майнові вимоги в місячний строк з дня публікації оголошення, а саме 18 жовтня 2009 року.

Суд вирішив оголосити перерву в судовому засіданні у відповідності зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та призначити справу до розгляду в судовому засіданні на 08.04.10р.

Представник позивача у судове засідання 08.04.10р. не з»явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Оскільки про час і місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІК КАЗИНО УКРАЇНА»було укладено договір № К.U. –4200 про надання послуг Бізнес –мережі від 10.09.2006р., за умовами якого підприємство зв’язку надає споживачу телекомунікаційні послуги.

Відповідно до умов цього договору позивач надає відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується матеріалами справи та пред’явленими доказами щодо обліку виконання послуг.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Таким чином, надана послуга зв’язку підлягає оплаті, але відповідач свої обов’язки по оплаті послуг у повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим, як вказує позивач, на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 1024,80 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Розрахунок пені, який був наданий суду позивачем складає 40,17 грн. Згідно розрахунку пені зробленого судом, ця сума складає 80,33 грн.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зробив розрахунки та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7,60 грн. та інфляційних втрат у розмірі 17,62 грн.

Суд перевірив та не погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних втрат та 3% річних, оскільки по судовим розрахункам розмір інфляційних втрат складає 4,05 грн., 3% річних у розмірі 7,68 грн., що суперечить розрахункам, які позивач надав суду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови Господарського суду м. Києва від 07.09.2009р. справа № 44/516-б суд постановив визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІК КАЗИНО УКРАЇНА»(01001, М. Київ, вул. Хрещатик, 16, ідентифікаційний код 32962970) банкрутом.

18.09.2009р. в офіційному друкованому органі Голос України №175 (4675) було опубліковано оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІК КАЗИНО УКРАЇНА» (01001, М. Київ, вул. Хрещатик, 16, ідентифікаційний код 32962970) банкрутом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

          Згідно вищевказаної статті позивач зобов’язаний був звернутися до відповідача з заявою про кредиторські майнові вимоги в місячний строк з дня публікації оголошення, а саме до 18 жовтня 2009 року. Позивач не звернувся з кредиторськими вимогами про сплату заборгованості до відповідача у належний строк, докази звернення з заявою про кредиторські майнові вимоги до відповідача суду не надав.

Отже, відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги вважаються погашеними.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову відмовити.

2.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяЕ.О. Шевченко