Ухвала суду № 95523348, 09.03.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9170/20

Провадження № 1-кс/461/1373/21

УХВАЛА

09.03.2021 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 42020141040000004, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло відповідне клопотання слідчого, яке вмотивоване тим, що 29 серпня 2018 року, за результатами відкритих торгів між Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» в особі головного лікаря ОСОБА_6 (далі замовник) та ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір № 171-3143 про виконання робіт на об`єкті: «Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит» на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів» (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (CPV) (далі Договір), відповідно до якого, підрядник зобов`язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк, у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, виконати роботи на вказаному об`єкті, а замовник прийняти і оплатити такі роботи. Згідно пункту 3.1 Договору, договірна ціна становить 33 122 500,60 грн., у тому числі ПДВ 5 520 416,77 грн.

ОСОБА_7 , будучи директором ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія» (ЄДРПОУ 39325431), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно та в інтересах ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія», з корисливих мотивів, з метою заволодіння бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про якість та ринкову ціну вікон (блоків віконних дерев`яних), які встановлені ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія», згідно договору № 171-3143 від 29.08.2018, на об`єкті: «Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит» на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів», перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у період з 14.11.2018 до 27.12.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, склав офіційні документи, до яких вніс відомості щодо загальної вартості 1 233,03 кв.м. блоків віконних дерев`яних (євро брус) з двокамерним склопакетом з відкривними стулками (прямокутна форма), встановлених ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія», згідно договору № 171-3143 від 29.08.2018, на суму 13 235 726,30 грн., з розрахунку 10 734,31 грн. за 1 кв.м. вказаних блоків.

Слідчий зазначає, що продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами та достовірно знаючи про якість та ринкову ціну вікон (блоків віконних дерев`яних), які встановлені ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія», згідно договору № 171-3143 від 29.08.2018, на об`єкті: «Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит» на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів», ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у період з 14.11.2018 до 27.12.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, підписав та завірив печаткою ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія» вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, та подав їх до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» для підписання та здійснення на їхній підставі відповідної оплати на розрахунковий рахунок ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія».

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування судовим експертом сектору товарознавчих та гемологічних досліджень відділу товарознавчих, авто товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Львівського НДЕКЦ МВС України судовою експертизою встановлено, що фактично встановлена фурнітура у вікнах Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит» не відповідає виробнику, проектній документації, зокрема, пояснювальній записці та технічному завданню, ринкова вартість на території України 1 кв.м. досліджуваного вікна дерев`яного двостулкового (євробрус) товщиною профілю 78 мм, зі склопакетом та відкривною стулкою станом на листопад 2018 року грудень 2019 року становила 5 393,33 грн., різниця між ринковою вартістю встановлених вікон в ЛОДКЛ «Охматдит» та їх вартістю, згідно актів виконаних робіт по об`єкту «Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит» на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів», становить 6 585 588,57 грн. з ПДВ.

У подальшому, на підставі вищевказаних складених ОСОБА_7 актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» у період з 14.11.2018 до 27.12.2019 перераховано на розрахункові рахунки ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія» кошти в сумі 13 235 726,30 грн. за 1 233,03 кв.м. блоків віконних дерев`яних (євро брус) з двокамерним склопакетом з відкривними стулками (прямокутна форма), встановлених ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія», згідно договору № 171-3143 від 29.08.2018.

Внаслідок вчинення вищевказаних протиправних дій ОСОБА_7 , діючи умисно та в інтересах ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія», шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів коштами Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» в сумі 6 585 588,57 грн., чим завдав Комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» матеріальної шкоди у вказаних розмірах, які, згідно примітки до ст. 185 КК України, є особливо великими розмірами.

У зв`язку з вищевикладеним слідчий просить накласти арешт на майно, що перебуває у спільній сумісній власності підозрюваного ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_8 та зареєстроване на ОСОБА_8 , із забороною відчуження та розпорядження ним та нею (перетворення, передачі чи продажу іншім особам) автомобілем марки «FIAT» модель «500X», 2016 року випуску, cірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовільнити в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що для придбання вказаного автомобіля були використані особисті грошові кошти ОСОБА_8 та гроші надані її батьками.

Перевіривши наданні матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

За вимогами п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, конфіскації майна як виду покарання, який накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, враховуючи те, що вказаний транспортний засіб, належить ОСОБА_8 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_7 , до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваного конфіскації майна, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для накладення арешту на майно, оскільки незастосування такої заборони може привести до втрати, перетворення, відчуження майна.

При цьому, слідчим суддею враховано, що згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Приписами ст. 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Належних та допустимих доказів придбання автомобіля ОСОБА_8 за особисті кошти суду надано не було. Відсутні також відомості про встановлення часток щодо спільного майна у шлюбному або іншому договорі, а відтак слідчий суддя виходить із презумпції рівності часток подружжя.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 42020141040000004 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - задовільнити частково.

Накласти арешт на частину майна, що перебуває у спільній сумісній власності підозрюваного ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_8 та зареєстроване на ОСОБА_8 , із забороною відчуження та розпорядження (перетворення, передачі чи продажу іншім особам) зокрема на:

- автомобіль марки «FIAT» модель «500X», 2016 року випуску, cірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Повний текст ухвали проголошений 15 березня 2021 року о 16 год. 30 хв.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.Повний текст ухвали проголошений 15 березня 2021 року о 16 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1