Постанова № 95523209, 11.03.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/187/21

н/п 3/336/359/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, за участі захисника адвоката Рогальського В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживає: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

29.12.2020 року о 03 год. 05 хв. біля будинку № 44 по вул. Моторобудівників в м. Запоріжжі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №6302 від 29.12.2020, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Від керування транспортним засобом відсторонений.

12.01.2021 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана в провадження судді Карабак Л.Г.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2021 у зв`язку з перебуванням на довготривалому лікарняному судді Карабак Л.Г. необхідність проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

02.03.2021 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена в провадження судді Боєва Є.С.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, 09.03.2021 його захисник – адвокат Рогальський В.М. надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із від`їздом 27.02.2021 ОСОБА_1 за кордон, дата повернення 27.03.2021, оскільки ОСОБА_1 хоче бути присутнім на судовому засідання для надання пояснень та доказів безпідставних дій щодо нього.

В судовому засіданні захисник підтримав клопотання про відкладення розгляду справи, та крім того, просив задовольнити клопотання, подане ОСОБА_1 24.02.2021, в якому останній просив: 1) справу закрити на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП; 2) протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №049030 від 29.12.2020 разом з матеріалами повернути до ДПП УПП в Запорізькій області; 3) судовий розгляд справи перенести на інший день, у зв`язку із оскарженням висновку лікаря № 6302 в адміністративному порядку; 4) викликати в судове засідання свідка ОСОБА_2 ; 5) витребувати з КНП «ОКЗ з надання психіатричної допомоги» ЗОР сертифікат відповідності приладу, яким проводилося дослідження його біологічного зразку, та свідоцтво про повірку даного приладу, результати імунохроматографічного дослідження, «дійсні з дати виробництва тестів сертифікати аналізу на використані конкретні тести»; 6) призначити в КНП «ОКЗ з надання психіатричної допомоги» повторне медичне дослідження його біологічного матеріалу; 7) закрити справу на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Так, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю ОСОБА_1 прибути в судове засідання, призначене на 11.03.2021.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була обізнана про те, що розгляд справи буде здійснюватися Шевченківським районним судом м. Запоріжжя (а.с. 1).

У судове засідання, призначене на 01.02.21, ОСОБА_1 викликався шляхом направлення повістки за адресою його місця проживання, яка повернулася до суду не врученою через відсутність адресата за зазначеною адресою (а.с. 11).

У вказану дату особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не прибула.

05.02.2021 адвокат Рогальський В.М. подав заяву про ознайомлення із матеріалами справи.

Судова повістка із викликом на 24.02.2021, направлена на адресу місця проживання ОСОБА_1 , знову повернулася до суду не врученою через відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 15).

24.02.2021 ОСОБА_1 до суду не прибув, надавши через свого захисника клопотання, вимоги якого наведені вище. Подання зазначеного клопотання саме захисником підтверджується відомостями автоматизованої системи документообігу суду Д-3.

У вказану дату судове засідання не відбулося через перебування судді Карабак Л.Г. на лікарняному.

У судове засідання, призначене на 11.03.2021, ОСОБА_1 знову не прибув. Однак від адвоката Рогальського В.М. на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із від`їздом 27.02.2021 ОСОБА_1 за кордон, дата повернення – 27.03.2021.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.08.2018 у справі № 11-237сап18 звертає увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням таких осіб не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя констатує, що:

- ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про розгляд справи судом, однак жодного разу до суду не з`явився;

- подаючи клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 24.02.2021, вже 27.02.2021 відбув за межі України та, зі слів захисника, планує прибути до м. Запоріжжя 27.03.2021 (суботу), а першим робочим днем є 29.03.2021 (при цьому дата складення протоколу 29.12.2020), тобто є обґрунтовані підстави вважати, що дії особи направлені на ухилення від відповідальності внаслідок спливу строку, визначеного ст. 38 КУпАП;

- пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладені в її клопотанні (а.с. 19), при цьому захисник просить відкласти розгляд справи лише з метою надання пояснень ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про відкладення розгляду справи через відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також відсутні підстави для відкладення розгляду справи через адміністративне оскарження лікарського висновку, адже ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі № 280/1547/21 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради про визнання висновку № 6302 від 29.12.2020 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння протиправним та його скасування (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95235123).

Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сама така редакція ч. 1 ст. 130 КУпАП є чинною на день вчинення правопорушення та розгляду справи судом, адже саме таку редакцію вказаної норми містить еталонна редакція тексту КУпАП в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, що розміщена за посиланням https://www.reestrnpa.gov.ua/REESTR/RNAweb.nsf/wpage/doc_card?OpenDocument&ID=EB7559F7095A3007C2256CAD006644E9.

Роз`яснення Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності від 15.07.2020 року, розміщенні на офіційному сайті за посиланням http://komzakonpr.rada.gov.ua/uploads/documents/32667.pdf, також вказують на те, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, а стаття 286-1 КК України виключена.

Згідно зі ст. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1 452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи.

- протоколом про адміністративне правопорушення від 29.12.2020 року серії ДПР18 № 049030, який складений інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенантом поліції Кузькіним Володимиром Володимировичем, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом;

- направленням на огляд водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, оскільки у у водія виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- висновком № 6302 від 29.12.2020, складений лікарем ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, а саме: амфетамін, марихуана, метамфетамін;

- актом медичного огляду від 29.12.2020, який суд витребував від закладу охорони здоров`я за клопотанням ОСОБА_1 , та результатами імунохроматографічного дослідження № 10604-10608 (а.с. 34-36);

- довідкою інспектора відділу адмінпрактики УПП в Запорізькій області ДПП Потяком Кирилом, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 130 КУпАП не притягався, водійське посвідчення серія НОМЕР_3 , видане 26.12.2007;

- відеозаписом правопорушення, на якому наявно зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння у медичному закладі (файл 20201229082213000069, тривалість 6 хв. 58 сек.), та факт складання та ознайомлення водія із змістом протоколу за адресою АДРЕСА_2 (файл 20201229082337000074, тривалість 4 хв. 17 сек.), як і зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення;

- рапортом інспектора поліції , в якому викладені обставини зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , проведення його огляду в медичному закладі тощо.

Суд погоджується з доводами адвоката, що відеозапис, який міститься у матеріалах справи, не відтворює перебіг усіх подій.

Однак вказаний недолік на час розгляду справи усунути неможливо, адже відповідно до п. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026 визначає, що строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, становить 30 діб, а позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо фактичних обставин справи, висловлена лише 24.02.2021 у поданому ним клопотанні, тобто через 57 днів з дня вчинення правопорушення.

Натомість наявний відеозапис свідчить про те, що під час проходження огляду у медичному закладі та оформлення його результатів, а також під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення із його змістом ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. Зокрема, під час ознайомлення із змістом протоколу він мав реальну можливість викласти свої аргументи, конкретизувати свою незгоду, але цим правом ОСОБА_1 не скористався, зазначивши лише, що із протоколом він незгодний.

Відсутність заперечень ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом у таких, так би мовити, маркерних точках перебігу події, відео-, аудіофіксація яких має достатню тривалість, вказує на те, що ця версія з`явилася після надходження справи до суду задля уникнення особою відповідальності.

Крім того, в судове засідання на 11.03.2021 суд за клопотанням ОСОБА_1 викликав свідка ОСОБА_2 , який, за доводами ОСОБА_1 , мав підтвердити, що останній не керував транспортним засобом. Судову повістку про виклик свідок отримав 06.03.2021, що підтверджується зворотнім повідомленням (а.с. 40). Однак в судове засідання не зявився, клопотань чи заяв від нього не надходило.

Отже, враховуючи надані докази у їх сукупності, суд не має підстав для сумнівів у тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Частина 2 ст. 266 КУпАП визначає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння поліцейський направляє цю особу на огляд до найближчого закладу охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів визначена розділом ІІІ зазначеної Інструкції, та не передбачає присутності свідків при здійсненні такого огляду, який відповідно до вказаної норми є медичним оглядом, адже процедура огляду фіксується в актім медичного огляду, а його результати - у висновку щодо результатів медичного огляду (п. 15, п. 16 розділу ІІ Інструкції).

Отже, присутність свідків передбачена лише у разі проведення огляду поліцейським на місті зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, та не може бути забезпечена під час огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, що спростовує доводи адвоката Рогальського В.М. стосовно відсутності свідків та не зазначення відомостей про них у протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів адвоката у судовому засіданні стосовно порушення порядку огляду, суд зазначає наступне.

Розділом ІІІ наведеної вище Інструкції також встановлено таке.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Зазначені вимоги Інструкції були виконані в повному обсязі.

Дослідженням змісту, направлення водія на огляд, акту медичного огляду та висновків щодо результатів медичного огляду встановлено, що ОСОБА_1 було випасано направлення на огляд о 03.10 год. 29.12.2020. Заповнення бланку акту огляду розпочалося о 03.30 год, що вбачається із його відповідної графи. У висновку щодо результатів медичного огляду зазначений час огляду 03.35 год., що не суперечить вищенаведеному, та вказує на те, що огляд особи проводився впродовж п`яти хвилин. О 04.50 год. у ОСОБА_1 відібрали біологічне середовище для лабораторного дослідження ( п. 22 акту огляду), що співпадає із часом, зафіксованим відеореєстратором поліцейського.

Саме такі часові проміжки наводить і ОСОБА_1 (а.с. 19) у своїх поясненнях, викладених у клопотанні від 23.02.2021.

За наведеного суд відхиляє посилання захисника на розбіжності у часі.

У клопотанні ОСОБА_1 просить витребувати із закладу охорони здоров`я сертифікат відповідності приладу, яким проводилося дослідження його біологічного зразку, та свідоцтво про повірку даного приладу. Однак, як вбачається із змісту наведеної Інструкції, зокрема, п. 9 Розділу ІІІ, вимога щодо наявності сертифіката відповідності та свідоцтва про повірки стосується лише засобів і обладнання вимірювальної техніки. Як вбачається із акту медичного огляду таки засоби і обладнання не застосовувалися, тест-системи для імунохроматографічного дослідження не віднесені до засобів вимірювальної техніки, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання в цій частині.

Вимога ж клопотання витребувати «дійсні з дати виробництва тестів сертифікати аналізу на використані конкретні тести» позбавлена логічного змісту, а тому також не може бути задоволена.

Крім того, щодо заявлених клопотань про витребування певних доказів та вимоги щодо призначення повторного дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 суд виходить з такого.

Адвокат Рогальський В.М. здійснює захист інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з 04.02.2021 (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

-звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

-ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

-складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

-доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

-бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

-збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

-одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

-користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 24 Закону).

Отже, адвокат наділений достатніми правами для того, щоб отримати зазначені у клопотанні докази самостійно, та має достатні гарантії від відмови в наданні йому таких доказів.

За загальними правилами судочинства суд сприяє в отриманні доказів, проведенні експертизи лише у випадках, якщо сторона доведе неможливість самостійно отримати докази, залучити експерта (положення глави 15 розділу ІІ КПК, п. 2 ч.1 ст. 244 КПК, ст.ст. 80, 120 КАСУ тощо).

Автором клопотання та захисником у судовому засіданні не підтверджено, що вони зверталися до Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради із вимогами, викладеними у клопотанні, у тому числі щодо проведення повторного дослідження біологічного матеріалу ОСОБА_1 , а тому суд вважає вказану обставину як додаткову підставу для відмовлення у задоволенні відповідних клопотань.

Відповідно до положень п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Заява № 63566/00) від 18 липня 2006 року суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Суд зазначає, що ним була надана оцінка усі суттєвих аргументів клопотання ОСОБА_1 та доводів захисника, наведених у судовому засіданні.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості й належності, та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також згідно із ст. 40-1 КУпАП підлягає сплаті судовий збір у встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року розмірі.

Керуючись ст.ст. 283-285, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення – адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. в дохід держави (ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави.).

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Є.С. Боєв