Рішення № 95523123, 11.03.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

11.03.2021

ЄУН № 337/5763/20

Провадження № 2/337/506/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Шварцер Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, –

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить стягнути на свою користь з відповідача:

– заборгованість із заробітної плати у розмірі 41 716,76 гривень;

– середній заробіток за період затримки розрахунку за 18 листопада 2020 року по 24 грудня 2020 року в розмірі 10 920,15 гривень, на день подання позовної заяви.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 15.03.2007 року від працював на посаді збирача металоконструкцій на ПрАТ «ЗМК Укрсталь». Відповідач щомісячно не виплачував заробітну плату в повному обсязі, в зв`язку з чим станом на 17.11.2020 року утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 41716,76 гривень. 17.11.2020 року позивача було звільнено з роботи за власним бажанням. Всі розрахунки в день звільнення проведені з ним не були. Зазначає, що на день звільнення відповідач нарахував та не виплатив йому заробітну плату в сумі 41716,76 гривень. Вважає, що дії відповідача щодо невиплати заробітної плати в день звільнення, породжують обов`язок сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. На день пред`явлення позову до суду сума середнього заробітку склала 10920,15 гривень.

Після усунених за ухвалою судді від 20 січня 2021 року недоліків зі спліти судового збору, у справі ухвалою судді від 04 лютого 2021 року відкрите спрощене позовне провадження, та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.

11 березня 2021 року від представника відповідача – генерального директора ПрАТ «ЗМК Укрсталь» Семенова В.В. надійшов відзив, за змістом якого він просить відмовити в частині стягнення заборгованість із заробітної плати на суму 25398,13 гривень, які вже були виплачені ОСОБА_1 після його звільнення. Заперечень щодо інших викладених позивачем обставин не має.

11 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 надав до суду уточнення до позовної заяви, в якій вказав, що йому була частково виплачена заборгованість із заробітної плати, у зв`язку з чим просить стягнути на свою користь з відповідача:

– заборгованість із заробітної плати у розмірі 16233,05 гривень;

– середній заробіток за період затримки розрахунку з 18 листопада 2020 року по 11 березня 2021 року в розмірі 31142,65 гривень.

До судового засідання від представника позивача – адвоката Мартиненка А.В. і від представника відповідача ОСОБА_2 надані заяву про розгляд справи без їх присутності, та вирішення спору відповідно до позицій кожної із сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України судом прийнято рішення не здійснювати фіксацію судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.11.2020 року ОСОБА_1 звільнився за власним бажанням за ст. 38 КЗпП з ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Розмір заборгованості із заробітної плати на день звільнення складав 41716,76 гривень. Вказана обставина також не заперечується відповідачем. Відповідач частково погашав заборгованість по заробітній платі, та виплатив 16.12.2020 року – 3331,21 гривень; 30.12.2020 року – 5403,30 гривень; 15.01.2020 року – 5235,20 гривень; 16.02.2021 року – 4370,67 гривень; 24.02.2021 року – 4334,95 гривень; 25.02.2021 року – 2722,80 гривень, а всього – 25398,13 гривень. Однак, остаточний розрахунок з ОСОБА_1 так і не проведено. Поточна заборгованість із заробітної плати становить 16233,05 гривень.

Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача заборгованість із заробітної плати, в уточненому позивачем розмірі, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Розрахунок середнього заробітку позивачем було здійснено на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року: заробітна плата позивача за вересень-жовтень 2020 року для обчислення середньоденної заробітної плати склала 17391,18 гривень (8695,59 грн. + 8695,59 грн.); кількість відпрацьованих днів у періоді складає 43 днів (22 робочих днів у вересні та 21 робочий день у жовтня). Середньоденна заробітна плата складає 263,85 грн. Таким чином, середня заробіток за період з 18 листопада 2020 року по 11 березня 2021 року дорівнює 31142,65 гривень.

Сторона відповідача заперечень проти такого розрахунку не надала, інший порядок обчислення середнього заробітку не заявила, тому судом встановлено, що спору щодо розміру середнього заробітку між сторонами немає.

КЗпП України покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП Українивідповідальність. Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Відповідач не виконав свої зобов`язання перед позивачем належним чином, що призвело до затримки розрахунку при звільненні, при цьому відповідачем не було доведено жодними доказами, що позивач при цьому діяв недобросовісно при реалізації своїх прав, що могло би привести до недотримання розумного балансу між інтересами працівника та роботодавця. При цьому відсутність коштів для сплати заробітної плати не є підставою для відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Враховуючи викладене, суд вважає уточнений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання про відшкодування позивачу судових витрат не ініційоване, а тому судом не вирішується. При цьому, відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України ст.ст. 5, 4 ЗУ «Про судовий збір» з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 840,80 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 89, 206, 229, 247, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» (69008, м. Запоріжжя, Заводський район, код ЄДРПОУ 05402588) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) – 47375,70 гривень (сорок сім тисяч триста сімдесят п`ять гривень 70 копійок), з яких 16233,05 гривень – заборгованість із заробітної плати, 31142,65 гривень – середній заробіток за період затримки розрахунку з 18 листопада 2020 року по 11 березня 2021 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» (69008, м. Запоріжжя, Заводський район, код ЄДРПОУ 05402588)на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд Запорізької області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: Д.С. Бредун