Рішення № 9552303, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/12119.04.10 За позовомПриватного підприємства «Запоріжжя Медіа Плюс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «О’кей Україна»

простягнення 10088,84 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:не з’явились;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Приватне підприємство «Запоріжжя Медіа Плюс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «О’кей Україна»про стягнення 10088,84 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 36/03/09-ПТ від 10.03.2009 року позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товари на загальну суму 31094,14 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати товарів відповідач виконав частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 10088,84 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.03.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 12.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 29.03.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 12.03.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 19.04.2010 року.

          Представник позивача у судове засідання 19.04.2010 року не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, однак через загальний відділ діловодства суду подав докази, витребувані ухвалою суду від 29.03.2010 року.

          Представник відповідача у судове засідання 19.04.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 29.03.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Кореспонденція про час та місце проведення судового засідання надсилалася відповідачу за адресою його знаходження, вказаною в позовній заяві та довідці з ЄДРПОУ, а саме: 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 33, поверх 13.

          Згідно з статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Відповідно до частини 4 статті 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

          Таким чином, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

          З огляду на вказане, суд вважає, що відповідач про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          Враховуючи зазначене, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          10.03.2009 року між Приватним підприємством «Запоріжжя Медіа Плюс»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «О’кей Україна»(надалі –відповідач) укладено договір поставки № 36/03/09-ПТ (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень відповідача поставляти товар, а відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплачувати його вартість за цінами, вказаним у відповідній специфікації.

          На виконання умов договору позивач в період з 12.03.2009 року по 02.07.2009 року передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товар на загальну суму 31094,14 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими накладними.

          Пунктом 7.1 договору сторони погодили можливість повернення поставленого відповідачем товару.

          Відповідно до пункту 7.1 договору відповідач повернув у власність позивача, а позивач прийняв товар на загальну суму 9549,18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на повернення.

          Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару протягом 15-ти днів з моменту його поставки за умови, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн.

          Враховуючи зазначене, станом на день звернення до суду строк виконання відповідачем зобов’язання з оплати поставленого товару настав.

          Згідно з наданими суду виписками банку по особовому рахунку відповідач розрахувався за поставлений товар частково, здійснивши на користь позивача переказ 10672,17 грн.

          Пунктом 8.5 договору сторони обумовили, що відповідач має право зменшити оплату, що належить позивачеві за товар, на суми неустойки, штрафу, пені, інших видів санкцій, на вартість товару, повернутого позивачу, на вартість наданих послуг відповідно до додатків до даного договору та на суму інших платежів, що мають бути сплачені позивачем згідно з цим договором, шляхом проведення заліку зустрічних вимог, за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог здійснюється відповідачем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо).

          Повідомленням про взаємозалік № 1001069 від 15.06.2009 року відповідач в односторонньому порядку відповідно до пункту 8.5 договору зменшив зобов’язання з оплати поставленого товару на 783,95 грн.

          Дане повідомлення позивач підписав та скріпив печаткою, що свідчить про відсутність заперечень проти зарахування.

          З огляду на вказане, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 10088,84 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язань за договором щодо оплати поставленого товару відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10088,84 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О’кей Україна» (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 33, поверх 13; ідентифікаційний код 34356884) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Запоріжжя Медіа Плюс» (69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, 165, кв. 28; ідентифікаційний код 33378378) заборгованість у розмірі 10088 грн. (десять тисяч вісімдесят вісім) грн. 84 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.