Рішення № 95522886, 15.03.2021, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

15 березня 2021 рокуСправа № 322/151/21

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - Усова В.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 до:інспектора поліції відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області Усова Вадима Андрійовичатретя особа:Головне управління Національної поліції в Запорізькій областіпро:скасування постанови серії ЕАН №3698130 від 23 січня 2021 року про накладення адміністративного стягнення.

22.02.2021 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить:

- поновити термін оскарження постанови ЕАН № 3698130 від 23 січня 2021 року з причин несвоєчасного отримання постанови по справі;

- визнати дії рядового поліції Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Усова Вадима Андрійовича, щодо складання постанови серії ЕАН № 3698130 від 23 січня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП, незаконними;

- визнати постанову серії ЕАН № 3698130 від 23 січня 2021 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її;

- сплату судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначив таке.

23.01.2021, близько 09 год. 29 хв., позивач, керуючи власним легковим автомобілем ИЖ 412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Запорізькій в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, навпроти будинку № 28 вказаної вулиці був зупинений рядовим поліції Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Усовим В.А., який рухався на службовому автомобілі. Після зупинки поліцейський повідомив позивача про те, що на його автомобілі ззаду відсутні передбачені конструкцією транспортного засобу бризковики, в зв`язку з чим позивачем скоєно адміністративне правопорушення, передбачене пп. «е» п. 31.4.7 ПДР.

Не погоджуючись з цим, позивач пояснив, що перед виїздом з дому бризковики знаходились на своєму місці, і позивач намагався збити з них примерзлий сніг і те, що вони могли відпасти під час руху автомобіля і відпали, позивачу не відомо.

За твердженням позивача, розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови, що оскаржується, були проведені за його відсутності. Саму постанову позивач отримав поштою 18.02.2021 звичайним листом.

Позивач зазначає про відсутність будь-яких доказів вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, зокрема доказів того, що бризковики на автомобілі ИЖ 412 передбачені конструкцією цього транспортного засобу. До того ж, позивач стверджує, що його транспортний засіб був справний та на ньому були присутні бризковики, які позивач виготовив сам та приладнав з власних спонукань.

Виходячи з наведеного, позивач підтримав заявлені вимоги у судовому засіданні та просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 04.03.2021 було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач не подав відзиву на позов у встановлений судом строк та доказів на спростування тверджень позивача. Під час розгляду справи відповідач заперечував проти позову, вважав винесену ним постанову правомірною, оскільки конструкцією автомобіля ИЖ 412 передбачені бризковики. Водночас судом було відмовлено в усному клопотанні відповідача про долучення до матеріалів справи роздруківки веб-сторінки сайту з мережі Інтернет, на якій зображено бризковики на автомобілі ИЖ 412, з огляду на очевидну неналежність та недопустимість такого доказу.

У судовому засіданні відповідач уточнив своє місце роботи та займану посаду, зазначивши про те, що внаслідок реорганізації Новомиколаївське відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перейменоване на відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

В задоволенні усного клопотання відповідача про допит в якості свідка поліцейського ОСОБА_2 , який був присутній під час складання оскаржуваної постанови, судом було відмовлено, адже свідчення службової особи не можуть вважатися об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Відповідний правовий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 15.04.2020 по справі № 489/4827/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 88810587).

Також, судом було відмовлено в задоволені усного клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи відеозапису вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, з огляду на очевидну неналежність цього доказу, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено про технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис. Відповідний правовий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 15.11.2018 по справі № 524/5536/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 77860158).

Представник третьої особи, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3698130 від 23.01.2021, складеною інспектором Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області рядовим поліції Усовим Вадимом Андрійовичем, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

У постанові серії ЕАН № 3698130 від 23.01.2021 зазначено такі фактичні обставини вчиненого проступку: 23.01.2021, 09:29:04, смт. Новомиколаївка, вул. Запорізька, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (автомобіль ИЖ 412, реєстраційний номер НОМЕР_1 ), на якому були відсутні передбачені конструкцією бризковики, чим порушив пп. «е» п. 31.4.7 ПДР - керування ТЗ, у якого відсутні передбачені конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Інших доказів учасники справи суду не надали. У постанові серії ЕАН № 3698130 від 23.01.2021 відсутні відомості про будь-які додатки до неї.

Посилання відповідача у судовому засіданні на роздруківку веб-сторінки сайту з мережі Інтернет, на підтвердження того, що конструкцією автомобіля ИЖ 412 передбачені бризковики, судом не береться до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів того, що зазначена інформація отримана з офіційного джерела та була взята ним до уваги під час складання оскаржуваної постанови.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частина перша ст. 121 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Підпунктом «е» п. 31.4.7 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів. Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні. Відповідний правовий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 29.04.2020 по справі № 161/5372/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 88986779).

Лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідний правовий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 05.08.2019 по справі № 712/12830/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 83442642).

Як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3698130 від 23.01.2021 не містить посилань на будь-які докази, а також відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис або фотофіксація адміністративного правопорушення, що передбачено вимогами ст. 283 КУпАП. Відтак докази, усне посилання на які відповідач робив у судовому засіданні, а саме відеозапис правопорушення та показання поліцейського ОСОБА_2 як свідка, є неналежними, а згідно з ч. 4 ст. 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідні правові висновки було зроблено Верховним Судом у постановах від 15.04.2020 по справі № 489/4827/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 88810587), від 15.11.2018 по справі № 524/5536/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 77860158).

З огляду на викладене, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, що є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині вимог про скасування оскаржуваної постанови.

Разом з цим, позовні вимоги в частині визнання незаконними дій відповідача щодо складання постанови серії ЕАН № 3698130 від 23 січня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд визнає необґрунтованими, оскільки відповідач, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення та складаючи зазначену постанову, діяв в межах наданих йому владних повноважень. Відтак, в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем надано квитанцію від 02.03.2021 № 0.0.2037161786.1, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 454,00 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь позивача.

Інші документально підтверджені судові витрати, понесені сторонами, у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241 - 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до інспектора поліції Відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області Усова Вадима Андрійовича - задовольнити частково.

2. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3698130 від 23 січня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

3. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

4. В задоволенні решти позову - відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код 40108688) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 15 березня 2021 року.

Суддя С.С. Гасанбеков