Ухвала суду № 95521739, 15.03.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/260/21 Провадження № 2/304/199/2021

У Х В А Л А

15 березня 2021 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінансова компанія» Дніпрофінансгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 про усунення перешкод в розпорядженні майном та скасування державної реєстрації обтяження типу застави рухомого майна,

В С Т А Н О В И Л А:

02 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Фінансова компанія» Дніпрофінансгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 про усунення перешкод в розпорядженні майном та скасування державної реєстрації обтяження типу застави рухомого майна.

Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Білоцерковцем Ю.С.

У позовних вимогах представник позивача просить зобов`язати відповідача вилучити з Держаного реєстру обтяжень рухомого майна ДП «Національні інформаційні системи» запис про приватне обтяження та припинити приватне обтяження № 11657711 на транспортний засіб марки «Renault Duster 1.5I» легковий універсал-В, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року випуску, номер об`єкта НОМЕР_2 , встановлений на підставі Договору застави автомобіля № 310006029803001/3, 2194, від 27 вересня 2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Дудко Ю.А.

Суддя, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшла висновку, що позовна заява не підсудна Перечинському районному суду Закарпатської області, з наступних підстав.

Так, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Перелік позовів для яких визначено виключну підсудність (стаття 30 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За вимогами ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як одну із засад організації судової влади визначено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Мотивуючи підсудність позовної заяви Перечинському районному суду Закарпатської області представник позивача вказує, що згідно з ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Однак, позовні вимоги стосуються зобов`язання відповідача вчинити певні дії: вилучити запис про обтяження транспортного засобу марки «Renault Duster 1.5I», яке встановлене на підставі Договору застави автомобіля, що за своєю природою не тотожне зняття арешту з майна. Разом із цим, позовна заява не містить вимог про зняття арешту з майна.

Текст статті 6 Конвенції може скласти враження, що її вимоги є виконаними, коли справа заявника була розглянута будь-яким національним судом, який створено на підставі закону. Однак ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

З огляду на наведені обставини та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, предмет та підстави позову, суддя констатує, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи Перечинським районним судом Закарпатської області.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 цього Кодексу спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже, враховуючи наведені обставини, суддя дійшла висновку, що цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінансова компанія» Дніпрофінансгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_2 про усунення перешкод в розпорядженні майном та скасування державної реєстрації обтяження типу застави рухомого майна слід передати на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (адреса: 49128 м. Дніпро, вул. Коробова, № 6), за місцезнаходженням відповідача.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 258 – 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Цивільну справу № 304/260/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінансова компанія» Дніпрофінансгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 про усунення перешкод в розпорядженні майном та скасування державної реєстрації обтяження типу застави рухомого майна з доданими до неї матеріалами передати на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (адреса: 49128 м. Дніпро, вул. Коробова, № 6).

Справу передати на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Гевці В. М.