Ухвала суду № 95520404, 15.03.2021, Селидівський міський суд Донецької області

239/83/20

1-кп/242/295/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого – судді Черкова В.Г., при секретарі Уварові М.В., за участі прокурора Жердецького О.О., захисника Пивовар В.П. обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду об`єднане кримінальне провадження № 12020050500000294 від 01.04.2020 року, № 12020050500000894 від 30.11.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коренівськ Краснодарського краю РФ, громадянина України, раніше судимого, останній раз: 20.05.2020 року Красноармійський міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі та звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області перебуває об`єднане кримінальне провадження № 12020050500000294 від 01.04.2020 року та № 12020050500000894 від 30.11.2020 року відносно відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 186 КК України.

До суду надійшло клопотання прокурора про обрання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що останній раніше судимий, новий злочин вчинив в період іспитового строку, ухилявся від виконання обов`язків, покладених на нього судом, до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.03.2021 року. Вважає, що існують ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому просить обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просить його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти поданого клопотання та просить застосувати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав доводи захисника.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали тримання під вартою та слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20 січня 2021 року захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в ДП «Бахмутська УВП № 6» області продовжений до 17 березня 2021 року.

Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст.ст. 177, 194 КПК України.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Суд, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, вважає, що прокурором надані переконливі докази, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування (оскільки новий злочин вчинив під час іспитового звільнення від відбування покарання), враховуючи відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, наявність непогашених судимостей, його поведінку, що виразилася в ухиленні обвинуваченого від суду, порушення обов`язків та домашнього арешту, перебування його протягом тривалого часу у розшуку, тому не вбачає підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» (станом на час вчинення кримінальних правопорушень), дорівнює 42 040 грн. (2 102 грн. Х 20).

Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року №4-р/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст. 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська УВП №6» відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 07 травня 2021 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн., які необхідно внести на рахунок: UA828201720355259003000011792, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; ЄДРПОУ: 26288796, МФО 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 07.05.2021 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Бахмутській УВП №6.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Бахмутської УВП №6 негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали здійснює прокурор Жердецький О.О.

Ухвала в частині запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскарження до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою – в той же строк, з часу отримання копії ухвали суду.

Суддя