Вирок № 95520056, 15.03.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3325/20

Провадження № 1-кп/236/65/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 рокум. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарях Колесник О.І., Коломацькому О.А., Теліусу С.С.,

за участю:

прокурорів Вікторова В.В., Мороза Є.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Савченка Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лиман (із застосуванням засобів відеоконференцзв`язку з приміщенням Державної установи «Бахмутська установа покарань (№6)») кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12020050420000470 від 20.07.2020) за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Красний Лиман Донецької області, є громадянином України, має середню освіту, не є працевлаштованим, не є одруженим, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак на підставі ст. 89 КК України судимостей не має, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Між обвинуваченим та ОСОБА_3 19.07.2020 близько 20 год. 30 хв. біля входу до огородженої території домоволодіння АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин, що виникли раніше, стався конфлікт. Під час сварки у ОСОБА_2 раптово виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

1.2. Реалізуючи свій умисел, не маючи при цьому наміру позбавити життя другого учасника конфлікту, обвинувачений підійшов до ОСОБА_3 та цілеспрямовано завдав останньому три удари кулаками в область нижньої щелепи (два удари - кулаком правої руки, один удар - кулаком лівої руки), від ударів ОСОБА_3 впав на землю. Після цього ОСОБА_2 взяв до рук дерев`яну палицю (виготовлену кустарним способом за типом бити для гри в бейсбол) та, утримуючи правою рукою цю палицю, завдав нею кілька ударів (не менше шести) по голові та тілу ОСОБА_3 .. В подальшому обвинувачений безперешкодно залишив місце події, вказану палицю забрав з собою, згодом викинув в один із ставків на території смт. Дробишеве.

1.3. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, котрі згідно з висновками судово-медичного експерта віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя, спричинили смерть цієї особи. Причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під тверду мозкову оболонку лівої напівкулі мозку, що ускладнилась набряками мозку та легенів, між отриманою травмою та смертю особи встановлений прямий причинний зв`язок.

1.4. Таким чином, ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. В діянні обвинуваченого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

2.Позиція обвинуваченого.

2.1.Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, не заперечував проти скоєння ним кримінального правопорушення за обставин, вказаних вище.

2.2.Обвинувачений пояснив, що він мешкає у АДРЕСА_1 разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 ; в один із днів в липні 2020 року (точної дати згадати не зміг) обвинувачений у справах поїхав до м. Лиман, тим часом мешканець смт. Дробишеве ОСОБА_3 пізньої пори разом з двома іншими особами в нетверезому стані приходив додому до ОСОБА_2 «розбиратися за якісь претензії», він без дозволу проник до двору домоволодіння, розбив шибку у вікні, налякав бабусю обвинуваченого, остання викликала на місце події співробітників поліції, а після повернення ОСОБА_2 додому розповіла йому про цей інцидент.

2.3.Наступного дня ОСОБА_2 пішов до будинку, де мешкав ОСОБА_3 , щоб з`ясувати причину його «негідної поведінки», мав намір примусити ОСОБА_3 попросити вибачення у бабусі. ОСОБА_3 в цей час вийшов за межі двору свого домоволодіння, стояв біля хвіртки, був напідпитку, поводив себе агресивно, висловлювався на адресу ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою. Між обвинуваченим та ОСОБА_3 стався конфлікт. ОСОБА_3 не бив ОСОБА_2 , лише тримав руки за спиною, можливо, ховаючи предмет, пристосований для бійки, агресивно наступав на обвинуваченого. ОСОБА_2 першим вдарив ОСОБА_3 тричі кулаками в голову, ОСОБА_3 упав на землю. Коли ОСОБА_3 підвівся, в руках у нього нічого не було, він продовжував себе агресивно поводити і наступати на обвинуваченого. ОСОБА_2 помітив дерев`яну палицю, котра лежала на землі біля огорожі домоволодіння ОСОБА_3 , схопив її правою рукою і почав завдавати удари цим предметом по голові та тілу ОСОБА_3 , останній упав на землю, на його голові виступила кров. ОСОБА_2 допоміг ОСОБА_3 підвестися та сісти, вони поговорили, ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_3 , за що його бив, останній «все зрозумів та обіцяв наступного дня прийти до бабусі попросити вибачення». ОСОБА_3 просив у ОСОБА_2 грошей на горілку, проте останній відмовив у цьому, ОСОБА_3 підвівся і пішов до свого будинку, а ОСОБА_2 повернувся додому, дорогою ту палицю, яку використовував під час бійки, викинув у ставок поблизу Дробишевського лісництва.

2.4.Обвинувачений не знав, що надалі сталось із ОСОБА_3 .. Наступного дня до ОСОБА_2 додому приїхали співробітники поліції та попросили прослідувати з ними для надання пояснень, повідомили, що «на нього написали заяву за побиття ОСОБА_3 ». ОСОБА_2 хотів зустрітись з ОСОБА_3 , попросити його забрати заяву з поліції, але дізнався, що ОСОБА_3 помер. Обвинувачений шкодує про свій вчинок, стверджує, що він не бажав убивати ОСОБА_3 , усвідомлює, що все можна було б вирішити «мирним шляхом», якби ОСОБА_3 не повидив себе агресивно.

3.Позиція потерпілої особи.

3.1.На підставі ч.6 ст. 55 КПК України у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 під час досудового розслідування до участі у кримінальному провадженні як потерпілий був залучений рідний брат покійного ОСОБА_1 .

3.2.Потерпілий під час допиту в судовому засіданні повідомив, що він на власні очі не бачив обставин смерті ОСОБА_3 ; в один із днів в липні 2020 року приблизно між 18-ю та 19-ю год. додому до ОСОБА_1 прийшов сусід та повідомив, що, коли гнав свою корову з пасовища, проходив повз двір ОСОБА_3 , через відчинену хвіртку побачив ОСОБА_3 , котрий лежав на землі побитий в крові. Потерпілий на місце події викликав співробітників поліції та «швидку медичну допомогу», його брат вже на той час був мертвий. Згодом від слідчого ОСОБА_1 дізнався, що брата вбив місцевий мешканець ОСОБА_2 під час сварки. ОСОБА_1 вважає, що вина обвинуваченого у спричиненні смерті ОСОБА_3 цілком доведена, до ОСОБА_2 слід застосувати покарання у виді позбавлення волі.

4.Досліджені під час судового розгляду справи докази на підтвердження встановлених судом обставин.

4.1.Обставини загибелі ОСОБА_3 підтверджені непрямими показаннями свідків, котрі були допитані за клопотанням сторони обвинувачення під час судового розгляду кримінальної справи.

4.2.Так, свідок ОСОБА_10 під час допиту зазначив, що був односельцем ОСОБА_3 , підтримував з ним дружні відносини. Приблизно 18.07.2020 ОСОБА_3 прийшов додому до свідка, був напідпитку, пропонував придбати у нього врожай картоплі, дружина свідка ( ОСОБА_12 ) під час розмови за столом сказала, що « ОСОБА_2 останнім часом занадто багато собі дозволяє», тоді ОСОБА_3 запропонував піти до ОСОБА_2 додому «розібратися», ОСОБА_10 намагався відмовити ОСОБА_3 від його намірів, однак той все одно пішов додому до ОСОБА_2 , повів із собою свідка та ОСОБА_13 . Вони стукали у хвіртку та у вікно будинку ОСОБА_2 , того вечора ОСОБА_2 вдома не було, вийшла з будинку його бабуся і повідомила про це, вони втрьох пішли звідти. Наступного дня до ОСОБА_10 приїхав на велосипеді ОСОБА_2 , спитав «з ким ти додому до мене вчора приходив?», свідок повідомив, що разом з ним був ОСОБА_3 , ОСОБА_2 нічого не відповів на це, поїхав кудись на велосипеді. Обставини конфлікту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , котрий спричинив трагічну подію, свідок на власні очі не бачив.

4.3.Свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_2 є її рідним онуком, мешкає разом з нею, періодично їздить «на заробітки», допомагає їй по господарству. В один із днів у липні 2020 року ОСОБА_2 поїхав до м. Лиман, свідок працювала на городі, потім пішла до свого будинку відпочивати. Пізно ввечері ОСОБА_4 прокинулась від сильного стукоту в шибку вінка будинку, свідок спитала «хто там?», почула у відповідь «це я, ОСОБА_3 , мені треба поговорити з ОСОБА_2 ». Свідок сказала, що її онука немає вдома, однак ОСОБА_3 не йшов з двору, продовжував сильно стукати у вікно, голосно висловлюватись грубою нецензурною лайкою. На вулиці разом з ОСОБА_3 були також інший чоловік і жінка, вони вмовляли ОСОБА_3 піти з двору, але останній не погоджувався. ОСОБА_4 «пригрозила» ОСОБА_3 викликати поліцію, однак той не мав наміру заспокоїтись, продовжував свої хуліганські дії. Свідок зателефонувала на номер «102» і викликала поліцію на місце події. Коли приїхали співробітники поліції, то ОСОБА_3 з його супутниками в дворі вже не було. Свідок після цього почувала себе дуже зле, вживала ліки від підвищення артеріального тиску. Пізніше додому повернувся ОСОБА_2 з м. Лиман, ОСОБА_4 розповіла йому про «хуліганські витівки» ОСОБА_3 , онук обіцяв «все владнати». Обставини конфлікту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , котрий спричинив трагічну подію, свідок на власні очі не бачила, про смерть ОСОБА_3 вона дізналась лише тоді, коли до неї приїхав слідчий з поліції для здійснення огляду в житлі.

4.4.Допитаний свідок ОСОБА_17 повідомив, що він знає давно ОСОБА_2 як «нормального хлопця», підтримує з ним дружні відносини. В один із днів у липні 2020 року свідок перебував у себе вдома ( АДРЕСА_3 ), до нього прийшов ОСОБА_2 , запропонував випити та відпочити разом. За столом ОСОБА_2 розповідав, що напередодні побив «місцевого алкоголіка» ОСОБА_3 через те, що останній «образив» бабусю ОСОБА_2 ; конкретних подробиць конфлікту ОСОБА_2 свідкові не повідомляв, сказав, що ОСОБА_3 обіцяв прийти попросити вибачення, таким чином конфлікт залагоджено.

4.5.Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що в один із днів у липні 2020 року (приблизно після 18-ї год.) він прямував до себе додому вулицею Магістральною у смт. Дробишеве, проходив повз двір домоволодіння, де мешкав ОСОБА_3 , через відчинену хвіртку побачив ОСОБА_3 , котрий лежав на землі на території двору (навпроти входу до будинку) без ознак життя, в одних штанях, з оголеним торсом, обличчя у ОСОБА_3 було побите. Свідок побіг до двору ОСОБА_1 (брата загиблого), повідомив йому про те, що бачив у дворі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 викликав на місце трагедії співробітників поліції. Свідку невідомо, хто саме міг бути причетним до побиття ОСОБА_3 та його смерті.

4.6.Свідок ОСОБА_22 у своїх показаннях зазначив, що в один із днів в липні 2020 року (близько 14-ї год.) його пасинок ОСОБА_23 пішов до свого знайомого ОСОБА_3 «позичити сигарети », через кілька хвилин прибіг додому в схвильованому стані, повідомив, що ОСОБА_3 лежить у себе на порозі в крові, без ознак життя, начебто впав з ганку. ОСОБА_23 побіг до будинку, де жила мати ОСОБА_3 , стукав у двері, хотів повідомити жінці, що сталось з її сином, однак йому ніхто не відчиняв. Свідку невідомо, хто саме міг бути причетним до смерті ОСОБА_3 .

4.7.Крім власного зізнання ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, обставини загибелі ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень, вина конкретної особи у заподіянні померлому таких ушкоджень підтверджені також дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами.

4.8.Зокрема, відомості про подію кримінального правопорушення, пов`язану з заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 під час конфлікту з ОСОБА_2 внаслідок побиття палицею зафіксовані у витягу з ЄРДР за № 12020050420000470 від 20.07.2020 (т. 1, а. с. 159).

4.9.Слідчим на підставі добровільної згоди власниці домоволодіння ОСОБА_26 . 20.07.2020 було здійснено огляд місця події - території домоволодіння АДРЕСА_2 (т.1, а. с. 162-166); під час огляду виявлено труп особи чоловічої статі (ідентифікованої слідчим як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з ознаками насильницької смерті, два недопалки від цигарок марки «Camel» та «Strong», мобільний телефон марки «Philips», предмет, схожий на ніж, пластикову пляшку, фрагменти постільної білизни, дерев`яний стілець, сліди речовини бурого кольору, схожої на кров людини.

4.10.Слідчим за участі судово-медичного експерта 21.07.2020 оглянуто труп ОСОБА_3 (т.1, а. с. 201-207), на трупі зафіксовано тілесні ушкодження насильницького характеру на голові, обличчі, шиї, грудній клітині, спині, ліктьових та колінних суглобах померлого.

4.11.Постановами слідчого від 20.07.2020, від 21.07.2020 було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні чоловічі шорти сірого кольору та предмет нижньої чоловічої білизни, одягнуті на трупі ОСОБА_3 , виявлені під час огляду місця події предмет, схожий на ніж, зразки ґрунту з нашаруванням рідини бурого кольору, волосся з нашаруванням рідини бурого кольору, змиви речовини бурого кольору з різних поверхонь, змиви потожирових слідів з різних поверхонь, два недопалки від цигарок марки «Camel» та «Strong», мобільний телефон марки «Philips», пластикову пляшку, фрагменти постільної білизни, дерев`яний стілець (т.1, а.с.208-210).

4.12.Слідчим на підставі добровільної згоди власниці домоволодіння ОСОБА_4 . 21.07.2020 було здійснено огляд на території домоволодіння АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_2 (т.1, а.с.213-221); під час огляду не було виявлено та вилучено об`єктів, котрі могли б прямо вказувати на причетність обвинуваченого до загибелі ОСОБА_3 ..

4.13.Зі змісту висновку судово-медичного експерта ОСОБА_27 від 14.09.2020 № 71 (т.1, а. с. 223-226) вбачається, що у загиблого ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження, віднесені до категорії тяжких (як небезпечні для життя); такі ушкодження (на думку експерта) могли утворитись від дії тупих предметів, чим могли бути кулаки рук людини та дерев`яна палиця, від кількох ударів, нанесених з великою силою, всі тілесні ушкодження були заподіяні потерпілому прижиттєво, після заподіяння ударів потерпілий міг вчиняти самостійні дії, смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 через невеликий проміжок часу після ударів, причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під тверду мозкову оболонку лівої напівкулі мозку, що ускладнилась набряками мозку та легенів, між отриманою травмою та смертю особи встановлений прямий причинний зв`язок.

4.14.Зі змісту висновку судово-медичного експерта ОСОБА_27 від 16.09.2020 № 72 (т.1, а. с. 228) вбачається, що на тілі ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження, які могли утворитись при падінні з велосипеда на тверду поверхню (це відповідає твердженням самої підекспертної особи), такі тілесні ушкодження відносяться до категорії легких.

4.15.Під час слідчого експерименту, проведеного слідчим 21.07.2020 за участю ОСОБА_2 в присутності захисника Савченка Є.О. (т.1, а.с.230-235), обвинувачений на місці події (поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 ) докладно показав обставини та механізм заподіяння ним тілесних ушкоджень палицею та кулаками ОСОБА_3 під час конфлікту, вказав на ставок біля Дробишевського лісництва, куди викинув палицю, палиця, використана обвинуваченим для заподіяння тілесних ушкоджень загиблому, була вилучена зі ставка.

4.16.Постановою слідчого від 21.07.2020 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні дерев`яну палицю, схожу на биту для гри в бейсбол (т.1, а.с.238).

4.17.Зі змісту висновку судово-медичного експерта ОСОБА_27 від 16.09.2020 № 4/71 (т.1, а. с. 242-244) вбачається, що тілесні ушкодження, виявлені у померлого ОСОБА_3 , могли утворитись від ударів наданою для дослідження дерев`яною палицею за обставин, на які вказав ОСОБА_2 під час слідчого експерименту, здійсненого за його участю.

4.18.Зі змісту висновків судово-імунологічних експертиз від 19.08.2020 № 684, від 25.08.2020 № 684/1, від 25.08.2020 № 684/2, від 20.08.2020 № 684/3, здійснених фахівцями КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР (т.2, а.с.1-17) вбачається, що кров померлого ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В (за ізосерологічною системою АВ0); на місці події (територія домоволодіння АДРЕСА_2 ) виявлена кров людини; при цьому не виключено походження виявленої крові від людини з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В (за ізосерологічною системою АВ0); не можна виключити походження виявлених слідів крові як від самого ОСОБА_3 , так і від іншої людини з такою ж групою крові.

4.19.Зі змісту висновків судово-цитологічних експертиз від 03.09.2020 № 639/1, від 25.08.2020 № 639/2, від 01.09.2020 № 639/3, здійснених фахівцями КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР (т.2, а.с.20-34) вбачається, що статеву та групову належність потожирових слідів, вилучених з місця події (територія домоволодіння АДРЕСА_2 ), не визначено; на вилученому з місця події недопалку сигарети з написом «Camel» виявлено сліди слини, статева належність якої не встановлена, не виключено, що сигарета була викурена і самим ОСОБА_3 , на недопалку сигарети з написом «Strong» слідів слини не виявлено; на клинку ножа, виявленого на місці події, знайдено сліди крові людини, статеву належність крові визначити неможливо, можна припустити, що виявлені сліди крові походять і від самого ОСОБА_3 ..

4.20.Зі змісту висновку експертизи холодної зброї від 15.09.2020 № 2/2-293 (Донецький НДЕКЦ МВС України) вбачається, що предмет, виявлений та вилучений 21.07.2020 під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 , виготовлений саморобним способом за типом бити для гри в бейсбол, не є холодною зброєю (т.2, а. с. 41-44).

5.Оцінка судом досліджених доказів.

5.1.Фактичні дані, котрі містяться у письмових доказах, зібраних на досудовому розслідуванні, підтверджують показання обвинуваченого, котрий повністю визнав свою вину, не містять логічних суперечностей з показаннями ОСОБА_2 , наданими під час судового розгляду справи.

5.2.Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими, ці докази містять у собі фактичні дані, логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в справі та мають значення для кримінального провадження, знайшли об`єктивне відображення у процесуальних джерелах доказів, отримані в порядку, встановленому КПК України.

5.3.Оцінивши всі докази в їхній сукупності з погляду достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_1 , свідків з боку сторони обвинувачення, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали, зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження, перевіривши доводи учасників процесу, суд прийшов до переконання, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, його діяння містять ознаки ч.2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).

5.4.Під час судового розгляду кримінальної справи доведено перебування саме ОСОБА_2 на місці події правопорушення, наявність конфлікту між ним та ОСОБА_3 , заподіяння обвинуваченим під час сварки множинних ударів кулаками та дерев`яною палицею по голові та тілу потерпілого, наявність причинного зв`язку між отриманими потерпілим травмами та настанням смерті цієї особи. Обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, завдаючи ударів ОСОБА_3 з мотивів «помсти за образу бабусі» під час невирішеного конфлікту між ними, передбачав суспільно небезпечні наслідки своїх дій (у виді спричинення ними певних тілесних ушкоджень потерпілому) і хоча не бажав настання тяжких наслідків для потерпілого, але свідомо припускав такі наслідки, завдаючи множинних ударів палицею по життєво важливих органах (по голові) ОСОБА_3 .. Висновки судово-медичних експертиз, здобуті під час слідства у кримінальному провадженні, доводять отримання загиблим тяжких тілесних ушкоджень саме внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_2 ..

5.5.Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

5.6.В розглядуваній справі суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_2 у заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , настання смерті потерпілого саме внаслідок отриманих ним травм доведені стороною обвинувачення «поза розумним сумнівом».

6.Призначення покарання.

6.1.При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які б обтяжували покарання.

6.2.ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак на підставі ст. 89 КК України судимості не має, не перебуває на диспансерному обліку чи під профілактичним наглядом у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога (т.2, а.с.59-61, 64-66), середню освіту здобував у Миколаївській спеціальній ЗОШ-інтернаті, з військового обліку знятий за станом здоров`я 27.08.2015 (т.2, а.с.62,67), не є працевлаштованим, не є одруженим, не має на утриманні неповнолітніх дітей, посередньо характеризується територіальною громадою за місцем проживання (т.2, а. с. 61).

6.3.Згідно з висновками судово-психіатричної експертизи від 01.09.2020 № 550 ОСОБА_2 в період часу, відповідний інкримінованому йому діянню, не страждав на будь-яке хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад душевної діяльності, недоумство, не перебував у тимчасово хворобливому стані, не перебував у стані фізіологічного афекту, не перебував в емоційному стані, котрий міг би істотно впливати на його діяльність і свідомість (стрес, фрустрація, розгубленість тощо), виявляв емоційно нестійкий розлад особистості, але міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, обвинуваченому притаманні індивідуально-психологічні характеристики, котрі істотно впливають на його поведінку (т.2, а.с.71-80).

6.4.Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд вважає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння ним розкриттю кримінального правопорушення (обвинувачений сумлінно брав участь у проведенні слідчих та процесуальних дій, під час слідчого експерименту, котрий став ключовим доказом у справі, ОСОБА_2 достовірно показав на місці події механізм скоєння ним злочину, вказав слідчому на місце знаходження знаряддя злочину).

6.5.Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено. Обставина настання тяжких невідворотних наслідків у виді смерті ОСОБА_3 в результаті умисних дій ОСОБА_2 повністю охоплюється кваліфікацією інкримінованого обвинуваченому діяння за ч.2 ст. 121 КК України, тому суд цю обставину окремо не розглядає. У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» висловлена правова позиція, згідно з котрою, якщо певна обставина, наведена у ч. 1 ст. 66, ч. 1 ст. 67 КК, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд при призначенні покарання не може ще раз ураховувати її як пом`якшуючу або обтяжуючу покарання обставину.

6.6.Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

6.7.Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Покарання повинно бути призначено необхідне та достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

6.8.Санкція ч.2 ст. 121 КК України передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 слід обрати покарання за ч.2 ст. 121 КК України - у виді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

7.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

7.1.Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.07.2020 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою (до 19.09.2020), обвинуваченого затримано як особу, взяту під варту, 22.07.2020 о 16 год. 15 хв. (т.2, а. с. 54-55); ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 14.09.2020 було продовжено строк застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 21.10.2020. На час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 ухвалою суду від 20.10.2020 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» (т.1, а. с. 49-54), ухвалами суду від 02.12.2020, від 22.01.2021 щодо обвинуваченого було продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 21.03.2021 (т.1, а.с.75-80, 118-123).

7.2.Обвинувачений є чоловіком молодого віку, фізично здоровим, не є працевлаштованим, не є одруженим, не має міцних соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 89 КК України судимості не має.

7.3.Суд погоджується з твердженням сторони обвинувачення про необхідність забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, наявність ризику з боку обвинуваченого в подальшому переховуватись від суду. Під впливом суворості можливого покарання за скоєння злочину обвинувачений може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання за скоєний злочин та процедура його відбування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки на території Донецької області можливість виїзду обвинуваченого на тимчасово окуповану територію України, що тягнутиме за собою неминуче ускладнення процедури подальшого виконання вироку.

7.4.Суд вважає необхідним і достатнім для запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що існують з боку обвинуваченого, збереження чинності такого запобіжного заходу (тримання під вартою) до часу набрання цим вироком законної сили.

7.5.Водночас на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк перебування ОСОБА_2 під вартою як попереднє ув`язнення з 22.07.2020 до набрання цим вироком законної сили слід зараховувати у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

7.6.Потерпілим ОСОБА_1 чи прокурором в інтересах потерпілого не було заявлено до ОСОБА_2 цивільного позову у кримінальному провадженні.

7.7.Під час досудового розслідування на проведення експертизи холодної зброї від 15.09.2020 № 2/2-293 (Донецький НДЕКЦ МВС України) були здійснені процесуальні витрати на суму 817,25 грн. (т.2, а.с.41-44). Відповідно до ст. 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів, віднесені до складу процесуальних витрат. Згідно зі ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому саме цю суму витрат суд стягує з ОСОБА_2 в дохід держави.

7.8.За вказаним кримінальним провадженням речовими доказами визнані чоловічі шорти сірого кольору та предмет нижньої чоловічої білизни, одягнуті на трупі ОСОБА_3 , виявлені під час огляду місця події предмет, схожий на ніж, зразки ґрунту з нашаруванням рідини бурого кольору, волосся з нашаруванням рідини бурого кольору, змиви речовини бурого кольору з різних поверхонь, змиви потожирових слідів з різних поверхонь, два недопалки від цигарок марки «Camel» та «Strong», мобільний телефон марки «Philips», пластикову пляшку, фрагменти постільної білизни, дерев`яний стілець (т.1, а.с.208-210), дерев`яну палицю, виготовлену саморобним способом за типом бити для гри в бейсбол (т.1, а.с.238).

7.9.Вирішуючи подальшу долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне після набрання цим вироком законної сили чоловічі шорти сірого кольору та предмет нижньої чоловічої білизни, одягнуті на трупі ОСОБА_3 , виявлені під час огляду місця події зразки ґрунту з нашаруванням рідини бурого кольору, волосся з нашаруванням рідини бурого кольору, змиви речовини бурого кольору з різних поверхонь, змиви потожирових слідів з різних поверхонь, два недопалки від цигарок марки «Camel» та «Strong», пластикову пляшку, фрагменти постільної білизни, дерев`яну палицю, виготовлену саморобним способом за типом бити для гри в бейсбол - знищити; ніж, мобільний телефон марки «Philips», дерев`яний стілець - повернути потерпілому ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 121 КК України, ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Обчислювати ОСОБА_2 строк покарання у виді позбавлення волі за цим вироком з часу його фактичного затримання на підставі ухвали слідчого судді, тобто з 22.07.2020.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.07.2020 до дня набрання цим вироком законної сили згідно із ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання цим вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із здійсненням експертизи у кримінальному провадженні, в розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 25 копійок.

Подальшу долю речових доказів у кримінальному провадженні після набрання цим вироком законної сили вирішити таким чином:

-чоловічі шорти сірого кольору та предмет нижньої чоловічої білизни, одягнуті на трупі ОСОБА_3 , виявлені під час огляду місця події зразки ґрунту з нашаруванням рідини бурого кольору, волосся з нашаруванням рідини бурого кольору, змиви речовини бурого кольору з різних поверхонь, змиви потожирових слідів з різних поверхонь, два недопалки від цигарок марки «Camel» та «Strong», пластикову пляшку, фрагменти постільної білизни, дерев`яну палицю, виготовлену саморобним способом за типом бити для гри в бейсбол - знищити;

-ніж, мобільний телефон марки «Philips», дерев`яний стілець - повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення).

Вирок суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, вирок, якщо його не було скасовано за наслідками апеляційного провадження, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя -