Ухвала суду № 95519564, 12.03.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/793/21

Провадження № 1-кс/234/1431/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., секретар судового засідання Максимова В.В.,

за участю прокурора Завадського С.А.,

слідчого Таран Є.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Таран Є.О., яке погоджено прокурором Краматорської місцевої прокуратури Завадським С.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 14.04.2016 року Слов`янським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07.11.2019 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 1 місяць 3 дні,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2021 року старший слідчий СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Таран Є.О. звернувся до суду з клопотанням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Разом із клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим подано клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання погоджене прокурором Краматорської місцевої прокуратури Завадським С.А.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 15 лютого 2021 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

11 березня 2021 року ОСОБА_1 було затримано та доставлено до Краматорського міського суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

10 лютого 2021 року ОСОБА_1 було письмово повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 отримав підозру та копію клопотання з матеріалами, що обґрунтовують клопотання – 12.03.2021 року об 11 годині 05 хвилин, підтвердженням вручення є особистий підпис на клопотанні та підозрі.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що 12.12.2020 року, приблизно о 15 годині 15 хвилин ОСОБА_1 знаходився у приміщенні стоматологічної клініки «Dental Tech», розташованої за адресою: м. Краматорськ, бул. Краматорський, 24. Знаходячись у вказаному місці у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна з приміщення вказаної вище стоматологічної клініки.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщення холу данної клініки, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, пройшов за реєстраційну стійку, що розташована в холі, де шляхом вільного доступу, з висувної шухляди зазначеної реєстраційної стійки викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме жіночий гаманець потерпілої, в якому перебували банківські картки потерплої банків «Ощадбанк» та «Альфа-банк», паспорт громадянина України на ім`я потерпілої, фотокартки потерпілої, при цьому вказане вище майно матеріальної цінності для потерпілої не представляє, та грошові кошти потерпілої в сумі 18 000 гривень та 2 500 доларів США, які станом на 12.12.2020, згідно відомостей Національного банку України відповідають 70 187 гривень 50 копійок.

Після чого, ОСОБА_1 , разом із викраденим майном, залишив приміщення вказаної стоматологічної клініки, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 88 187 гривень 50 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.02.2021 цивільній дружині ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та вказане повідомлення про підозру було спрямовано поштою ОСОБА_1 за місцем мешкання (реєстрації).

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви від 12.12.2020; протоколом огляду місця події від 12.12.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 18.01.2021; протоколом огляду предмету (відеозапису) за участю потерпілої ОСОБА_2 від 18.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 04.02.2021; протоколом огляду предмету (відеозапису) за участю свідка ОСОБА_3 від 04.02.2021; іншими матеріалами кримінального правопорушення.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , будучи раніше засудженою особою, вчинив нетяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, в органах досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується зібраними матеріалами (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків, оскільки свідки у даному кримінальному провадженні являються близькими особами ОСОБА_1 (п. 3. ч. 1 ст. 177 КПК України), а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 є особою, раніше засудженою, та відносно якого до суду направлено обвинувальній акти за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 К ПК України).

Вищевикладене, а саме наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав, наведених у клопотанні, та просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також документи надані стороною обвинувачення та захисту, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченні частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020055390001060 від 12.12.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У рамках зазначеного кримінального провадження 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді краматорського міського суду Донецької області від 15 лютого 2021 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

11 березня 2021 року ОСОБА_1 було затримано та доставлено до Краматорського міського суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу суд враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від 12.12.2020; протоколом огляду місця події від 12.12.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 18.01.2021; протоколом огляду предмету (відеозапису) за участю потерпілої ОСОБА_2 від 18.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 04.02.2021; протоколом огляду предмету (відеозапису) за участю свідка ОСОБА_3 від 04.02.2021; іншими матеріалами кримінального правопорушення.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри, слідчий суддя прийшов до висновку, що у розумінні вимог ч. 1 ст. 194 КПК України стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий обґрунтовували наступні ризики:

1)Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2)Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

3) Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свої злочинні дії.

Слідчий суддя враховує, що у судовому засіданні прокурором доведено, що існує ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, так, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, він дійсно може переховуватися від поліції та суду, оскільки наслідки та ризик втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватим. Крім того, слідчий суддя враховує і той факт, що ОСОБА_1 було затримано на підставі ухвали суду про надання дозволу на його затримання та органом досудового розслідування ОСОБА_1 було оголошено у розшук.

Суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального провадження також підтверджується матеріалами справи.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше вже судимий за корисливі злочини. Крім того, ОСОБА_1 звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 1 місяць 3 дні у листопаді 2019 року та знову вчинив кримінальне правопорушення. Відносно ОСОБА_1 до Словянського міського суду Донецької області 16.12.2020 року та 20.12.2020 року було спрямовано два обвинувальних акту. Саме тому у протиправних діях підозрюваного вбачається системний характер вчинення ним кримінально караних діянь, у яких він підозрюється. Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, тому суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Разом з цим, прокурором не надано доказів на підтвердження заявлених у клопотанні ризиків: ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Даний ризик не доведений прокурором та слідчим у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Виходячи з практики та аналізу обставин, на які посилається прокурор під час доведення ризиків, варто зауважити, що прокурор вказав загальні підстави.

Існування загального переліку ризиків, передбачених ст. 177 КПК, недостатньо. На законодавчому рівні закріплений обов`язок прокурора викласти обставини, що підтверджують наявність ризиків та посилання на матеріали, які підтверджують ці обставини. (п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України).

Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України, суд встановлює, що поняття ризику можна розуміти як прояв використання підозрюваним можливостей та спроб перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. При цьому події повинні бути підтверджені як такі, що вже відбувалися, а також що дії або бездіяльність підозрюваного, або схильність до вчинення останнім протягом досудового розслідування дають підстави прокурору вважати, що існує високий коефіцієнт настання відповідних ризиків, закріплених у ст. 177 КПК України.

Зі змісту п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» вбачається, що суд, оцінюючи докази, керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

В підтвердженні наявності ризиків можуть бути фактичні дані, які свідчать про неналежну поведінку суб`єкта кримінального процесу або можливість такої поведінки. При цьому переконання щодо можливості неналежної поведінки особи повинно ґрунтуватися на даних, які свідчать про реальний намір особи вчинити такі дії. Орган досудового розслідування в судовому засіданні таких даних не надав.

Органом досудового розслідування не надано в судовому засіданні переконливих доказів стосовно ризику впливу на свідків. Даний ризик не доведений прокурором у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Крім того, суд враховує, що свідки не заявляли про вплив на них з боку підозрюваного будь – яким шляхом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Під час розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, має постійне місце проживання та реєстрації в м. Слов`янську.

Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_1 раніше судимий за аналогічні злочини, був 07.11.2019 року звільнений від відбування покарання умовно – достроково на невідбутий строк 2 роки 1 місяць 3 дні, та в цей період вчинив кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 розмір застави, що складає 10 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 20 х 2270,00 = 45 400 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Таран Є.О., яке погоджено прокурором Краматорської місцевої прокуратури Завадським С.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6» підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме: з 11 березня 2021 року до 09 травня 2021 року включно.

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з 11.03.2021 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 09 травня 2021 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п`ять чотириста грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; ЄРДПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 травня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали буде оголошений та виготовлений 12 березня 2021 року о 18 год. 00 хв.

Слідчий суддя А.О. Чернобай