Ухвала суду № 95519230, 28.02.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14924/18

Провадження № 1-кп/234/331/19

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

28 лютого 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі колегії: головуючого судді Заборського В.О., суддів Переверзевої Л.І., Сухоручко Ю.О., за участю секретаря судового засідання Сторчай А.Д., прокурора Колмикова С.В., представника потерпілої Дейко В.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників Даншина С.О., Боброва С.В., Голованік В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018050390002080 від 27.06.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дебальцево Донецької області, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Світлодарськ Донецької області, без освіти, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Дебальцево Донецької області, без освіти, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження №12018050390002080 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.186 КК України.

Відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.01.2019 року ухвалою колегії суддів Краматорського міського суду Донецької області було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 14.03.2019 року включно, без застосування застави, з огляду на те, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який санкцією ч.3 ст. 187 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, мають молодий вік, не одружені, стійкі соціальні зв`язки відсутні, свого житла та постійного місця проживання на території підконтрольній Українській владі не мають, наявність постійного засобу для існування суду не доведено, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачені можуть спробувати переховуватись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

У зв`язку із закінченням строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, судом розглянуто питання доцільності продовження даного запобіжного заходу.

Прокурор Колмикова С.В. у судовому засіданні просив продовжити тримання під вартою обвинувачених, оскільки існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Представник потерпілої - Дейко В.В. підтримала думку прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Даншин С.О., так само як і обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Голованік В.В. просила суд змінити запобіжний захід ОСОБА_3 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Бобров С.В. проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили замінити його на домашній арешт, за адресою проживання його родичів у м. Краматорську, та зазначили, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, те що докази по справі не досліджені та не допитані свідки , потерпілі та обвинувачені не є\ підставою для автоматичного продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшла висновку про необхідність продовжити строк запобіжного заходу у відношенні обвинувачених без визначення застави та відмовити у клопотанні про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 на домашній арешт.

При вирішенні даного питання суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки інкримінованого обвинуваченим злочину, оскільки відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищими соціальними цінностями.

Крім того, з урахуванням існуючих ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливістю обвинувачених переховуватися від суду, впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, обставин його вчинення, їх молодий вік, відсутність стійких соціальних зав`язків, а також з урахуванням покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 187 КК України, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, обраного ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинувачених, може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених у майбутньому, та виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів не вбачає, оскільки доказів того, що з часом змінилися обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст. 183, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) на 60 днів до 28 квітня 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) на 60 днів до 28 квітня 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) на 60 днів до 28 квітня 2019 року включно.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про заміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Копію ухвали направити в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. О. Заборський

Судді Л.І. Переверзева

Ю.О. Сухоручко