Ухвала суду № 95517760, 12.03.2021, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/470/19

УХВАЛА

12 березня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі головуючого у справі судді - Желясков О.О.

за участю секретаря судового засідання – Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання додаткової угоди укладеною,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання додаткової угоди укладеною.

10 жовтня 2019 року, разом з відзивом на позовну заяву, до Ананьївського районного суду Одеської області надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Вєлєва Івана Івановича (Том справи №1 а.134-135), повноваження якого підтверджені ордером серії ОД №432082 від 24 вересня 2019 року (Том справи №1 а.87), про витребування доказів, а саме:

1)витребування від Подільського управління ГУ ДФС в Одеській області інформації щодо нарахованих та виплачених доходів у вигляді орендної плати на користь ОСОБА_1 (орендодавець, РНОКПП НОМЕР_1 ) від Дочірнього підприємства «Украгросоюз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378) за період з 2007 по 2019 роки включно, із зазначенням дат нарахувань доходів та сплати податків за договором оренди землі від 27 вересня 2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та ДП «Украгросоюз» (ТОВ «Украгросоюз ЛТД»);

2)витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД»:

-інформації щодо нарахованих та виплачених доходів у вигляді орендної плати на користь ОСОБА_1 (орендодавець, РНОКПП НОМЕР_1 ) від Дочірнього підприємства «Украгросоюз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378) за період з 2007 по 2019 роки включно, із зазначенням дат нарахувань доходів та сплати податків за договором оренди землі від 27 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ДП «Украгросоюз» (ТОВ «Украгросоюз ЛТД»);

-копій документів (відомостей) про нарахування та виплату орендної плати на користь ОСОБА_1 (орендодавець, РНОКПП НОМЕР_1 ) від Дочірнього підприємства «Украгросоюз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378) за період з 2007 по 2019 роки включно, із зазначенням дат нарахувань доходів та сплати податків за договором оренди землі від 27 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ДП «Украгросоюз» (ТОВ «Украгросоюз ЛТД»).

Клопотання обґрунтовується тим, що в позовній заяві позивач зазначає, що після спливу договору оренди, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 27 вересня 2007 року, позивач продовжував користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5120281400:01:002:0080, а також сплачувати орендну плату.

Позивач та його представники у підготовче судове засідання 12 березня 2021 року не з`явилися.

Проте, 11 березня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача – адвоката Гук В`ячеслава Сергійовича, повноваження якого підтверджені копією ордеру серії ОД №416081 від 11 березня 2021 року (Том справи №2 а.42), про відкладення проведення підготовчого судового засідання, яке обґрунтовано тим, що лише 11 березня 2021 року між позивачем та представником було укладено договір про надання правової допомоги, у зв`язку з чим представник позивача не мав змоги ознайомитись з матеріалами справи, подати додаткові пояснення та докази.

Розглядаючи зазначене клопотання представника позивача суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що мати у справі представника є беззаперечним правом сторони, якою є зокрема позивач.

При цьому, згідно частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

З наведеної норми можливо зробити висновок, що представник не є самостійним учасником процесу, а лише здійснює реалізацію прав та виконання обов`язків від імені сторони, яку він представляє, у зв`язку з чим участь у справі нового представника не може автоматично породжувати за собою поновлення будь-яких прав або звільнення від обов`язків, які визначені процесуальним законом для відповідної сторони у справі.

При цьому, згідно частини 1 статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно частини 2 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно пункту 5 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства, згідно пункту 11 частини 3 статті 2 ЦПК України.

При цьому, позивач є ініціатором судового розгляду, що вбачається, зокрема, зі змісту ч.1 ст.4, ч.1 ст.13 ЦПК України, якими визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Саме у зв`язку з цим, права позивача, як ініціатора судового розгляду мають певні часові обмеження.

Так, частиною 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно частини 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 5 та 8 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту наведених норм вбачається, що на позивача покладено обов`язок при підготовці до звернення до суду зібрати всі наявні в нього докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, а якщо такі докази не можуть бути подані – зазначити про це в позовній заяві.

При цьому, вивченням позовної заяви встановлено, що вона не місить будь-яких відомостей про те, що існують докази, які не можуть бути подані разом з позовною заявою.

Зазначене узгоджується з положеннями частини 4 статті 83 ЦПК України, якою визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

З урахуванням наведених норм, посилання представника позивач – адвоката Гук В.С. на необхідність подання додаткових доказів, як на підставу відкладення проведення підготовчого судового засідання, є необґрунтованими, оскільки не містять ані відомостей, про те які саме докази він має додатково надати, ані відомостей, про те, чому такі докази не могли бути подані раніше.

Крім того, слід зазначити, що згідно пункту 1 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

При цьому, зазначене право жодним чином не обмежене будь-якою стадією судового процесу, у зв`язку з чим необхідність ознайомлення з матеріалами справи також не можливо вважати підставою для відкладення проведення підготовчого судового засіданні.

Крім того, слід звернути увагу на те, що як зазначалося, ініціатором звернення до суду є позивач, таке звернення здійснюється зокрема шляхом подання позовної заяви, що дає підстави вважати, що в позивача наявна щонайменше копія такої заяви.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що в ній наявні лише письмові докази, які подані в копіях, а отже оригінали письмових доказів, які подані позивачем знаходяться в позивач, про що зазначено безпосередньо в позовній заяві.

Крім того, згідно частини 3 статті 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно частини 9 статті 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Пунктом 2 частини 1 статті 191 ЦПК України визначено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Зі змісту наведених норм можливо дійти висновку, що в позивача наявні копії усіх доказів та заяв по суті справи, які наявні в матеріалах справи, що також свідчить про безпідставність посилань представника позивача на необхідність відкладення підготовчого судового засідання для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень частини 1 статті 128 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зазначена норма вказує на те, що навіть у разі пропущення представником позивача процесуальних строків для вчинення тих чи інших дій, за наявності поважних причин, такі строки можуть бути поновлені, а отже представника позивача не буде обмежено у можливості реалізації його процесуальних прав.

Також, суд звертає увагу, що позовну заяву від імені позивача було подано його представником – адвокатом Литвиненко Г.М., повноваження якої підтверджувалися довіреністю від 11 червня 2019 року (Том справи №1 а.69) та копією посвідчення адвоката (Том справи №1 а.43), яка в подальшому представляла інтереси позивач протягом підготовчого судового провадження та вчиняла дії від імені позивач. Будь-яких відомостей про припинення ОСОБА_2 представництва інтересів позивача матеріали справи не містять.

Крім того, в подальшому інтереси позивач також представляв ОСОБА_3 – працівник юридичної служби позивача.

З наведеного вбачається, що протягом усього підготовчого провадження інтереси позивача представляли особи, які мають юридичну освіту, та достатню кваліфікацію для представництва інтересів позивача.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що клопотання представника позивача – адвоката Гук О.І. про відкладення проведення підготовчого судового засідання є необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити, про що без видалення до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.

Відповідачі та їх представник – адвокат Вєлєв Іван Іванович у підготовче судове засідання 12 березня 2021 року не з`явилися.

При цьому, 12 березня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідачів (Том справи №2 а.73), в якому він просив, зокрема: 1) підготовче судове засідання провести без відповідачів та їх представника; 2) розглянути та задовольнити в повному обсязі усі заяви з процесуальних питань, подані стороною відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Враховуючи викладене, з урахуванням заяв та клопотань всіх учасників справи, суд вважає за можливе проводити підготовче судове засідання за відсутності учасників справи.

При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Приписами ст.189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Суд вивчивши клопотання представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Вєлєва Івана Івановича про витребування доказів та матеріали справи, з урахуванням письмових заяв сторін, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись до суду за даною позовною заявою зокрема просить суд визнати укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгросоюз ЛТД» додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 27 вересня 2007 року про оренду земельної ділянки площею 3,48 га з кадастровим номером 5120281400:01:002:0080. В обґрунтування позовних вимоги позивач посилається на положення ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» відповідно до якої у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зі змісту позовної заяви вбачається, що на думку позивача, факт продовження користування ним земельною ділянкою підтверджується, зокрема тим, що позивач нараховував та сплачував податки за користування земельною ділянки.

При цьому, в клопотанні про витребування доказів представник відповідача просить суд витребувати саме інформацію про сплату орендної плати, нарахування та сплату позивачем податків протягом 2017-2019 років за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5120281400:01:002:0080, на підставі договору оренди землі від 27 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та позивачем.

З наведеного вбачається, що докази, які просить витребувати представник відповідача мають суттєве значення для вирішення справи, оскільки можуть підтвердити або спростувати факти, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

2 березня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідачів – адвоката Вєлєва І.І. про приєднання письмових доказів (а.с.188-193), до якого додано копію адвокатського запиту (а.с.190) в інтересах відповідача до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД», з вимогою надати належним чином завірені копії документів (відомостей), які містять інформацію щодо нарахованих та виплачених від ДП «Украгросоюз» та ТОВ «Украгросоюз ЛТД», код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30818378, доходів у вигляді орендної плати на користь ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , за період часу з 2007 по 2019 рік включно, із зазначенням дат нарахувань та виплати доходів, за договором оренди землі від 27 вересня 2017 року. До клопотання додано також докази направлення запиту ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» та його отримання підприємством (а.с.189, 191).

Крім того, до зазначеного клопотання додано копію адвокатського запиту, поданого адвокатом Вєлєв І.І. в інтересах відповідача, до Подільського управління ГУ ДПС в Одеській області (а.с.92) з вимогою надати належним чином завірені копії документів (відомостей), які містять інформацію щодо нарахованих та виплачених від ДП «Украгросоюз» та ТОВ «Украгросоюз ЛТД», код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30818378, доходів у вигляді орендної плати на користь ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , за період часу з 2007 по 2019 рік включно, із зазначенням дат нарахувань та виплати доходів, за договором оренди землі від 27 вересня 2017 року.

До клопотання також додано копію відповіді Головного управління ДПС в Одеській області за вихідним №5030/10/15-32-55-06-10 від 28 листопада 2019 року на вказаний адвокатський запит (а.с.193), в якій зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області не має законних підстав для надання запитуваної інформації.

З наведеного вбачається, що представником відповідача було вжито заходів до самостійного отримання доказів, які він просить витребувати, проте з незалежних від нього причин це є неможливим.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є землекористувачі.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

З наведених норм законодавства вбачається, що існують достатні підстави вважати, що докази які просить витребувати представник відповідача дійсно знаходяться в зазначених в клопотанні осіб.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Вєлєва Івана Івановича про витребування доказів.

При цьому, суд враховуючи, що постановою Кабінету міністрів України №537 від 19 червня 2019 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» Головне управління ДФС в Одеській області реорганізовано у Головне управління ДПС в Одеській області, у зв`язку з чим вважає, що докази мають бути витребувані в Подільського управління ГУ ДПС в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 77, 81, 84, 258, 260, 261 ЦПК України суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Вєлєва Івана Івановича про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання додаткової угоди укладеною, - задовольнити.

Витребувати в Подільського управління Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, розташованого за адресою: 66300, Україна, Одеська обл., м.Подільськ, вул.Мельниченка, буд.126, інформацію щодо нарахованих та виплачених доходів у вигляді орендної плати на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , від Дочірнього підприємства «Украгросоюз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378), за період з 2007 по 2019 роки включно, за договором оренди землі від 27 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ДП «Украгросоюз» (ТОВ «Украгросоюз ЛТД») із зазначенням дат нарахувань доходів та сплати податків.

Витребувати в Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД», юридична адреса: 66442, Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Долинське, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378:

-інформацію щодо нарахованих та виплачених доходів у вигляді орендної плати на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , від Дочірнього підприємства «Украгросоюз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378), за період з 2007 по 2019 роки включно, за договором оренди землі від від 27 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_4 та ДП «Украгросоюз» (ТОВ «Украгросоюз ЛТД»);

-копії документів (відомостей) про нарахування та виплату орендної плати на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , від Дочірнього підприємства «Украгросоюз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378), за період з 2007 по 2019 роки включно, за договором оренди землі від 27 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_4 та ДП «Украгросоюз» (ТОВ «Украгросоюз ЛТД») із зазначенням дат нарахувань доходів та сплати податків.

Копію цієї ухвали для виконання в частинах, що їх стосуються, направити до Подільського управління Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, розташованого за адресою: 66300, Україна, Одеська обл., м.Подільськ, вул.Мельниченка, буд.126, та Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД», юридична адреса: 66442, Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Долинське, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378.

Ухвалу суду виконати в строк до «12» квітня 2021 року.

Копію ухвали для відому направити учасникам справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст.84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвала суду, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання її суддею.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Желясков О.О.