Постанова № 95514822, 09.03.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/35/21

Номер провадження № 3/699/138/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2021 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участі секретаря судового засідання Сміян А.В., прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Павленка В.В., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ,

у відкритому судовому засідання зі здійсненням фіксування розглянув матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 21.11.2015 Корсунь-Шевченківським РВ УМВС в Черкаській області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні малолітню дитину, раніше до адміністративної відповідальності не притягалась, інші дані суду не відомі,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 22.01.2021 надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , на підставі протоколу від 14.01.2021 № 40/2021 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією (далі – протокол).

З проколу вбачається, що ОСОБА_1 , займаючи посаду державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, являючись згідно з пп. «в» п.1 ч.1 ст. 3 закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного закону, без поважних причин несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) за 2019 р, оскільки граничний термін подачі був 31.05.2020, а декларація фактично подана 24.06.2020, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Літвіновій Г.М.

У судове засідання з`явились особа щодо якої складено протокол ОСОБА_1 , а також прокурор Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Павленко В.В.

Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про місце, дату та час розгляду справи було повідомлено належним чином, проте представник у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомлені, заяв не надходило.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувала обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, проте вказувала, що причиною несвоєчасного подання декларації стала відсутність електронного цифрового підпису, який через запровадження карантину на території України вона виготовити вчасно не мала можливості. ОСОБА_1 також пояснила, що вона з березня 2019 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У зв`язку з цим, а також запровадженням карантину, вона не встигла вчасно отримати довідки про доходи від податкового органу та від управління соціального захисту. Крім того, зазначила, що вона помилково вважала, що декларацію потрібно подати до 01.07.2020, у зв`язку з чим уважала, що подає декларацію вчасно. Умислу на порушення чинного законодавства не мала. Щиро каялася та зазначала, що в майбутньому буде більш уважною, подібного порушення не допускатиме. Враховуючи збіг всіх зазначених обставин просила не притягати її до адміністративної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, з накладенням стягнення в межах санкції даної статті.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до службової характеристики, ОСОБА_1 працює в Корсунь-Шевченківській міській раді з 2016 року. Про обмеження, встановлені ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Законом України «Про запобігання корупції» щодо осіб, які претендують на зайняття посад пов`язаних із виконанням функцій держави та державних службовців попереджена 04.04.2016.

Станом на 31.05.2020 ОСОБА_1 перебувала на посаді державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради.

Відповідно до пп. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» осіб, які займають посади державних реєстраторів, віднесено до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного закону. Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та суб`єктом декларування відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої ст. З Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані, щорічно до першого квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

Законом України від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до Закону від 14.10.2014 № 1700-VII», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення. Відповідно до частини 2-1 розділу ХІІІ Прикінцевих положень встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 01.04.2020, суб`єкти декларування подають до 01 червня 2020 року.

ОСОБА_1 вищевказаних вимог закону не дотрималася, подавши, без поважних причин, щорічну декларацію за 2019 рік з порушенням встановленого строку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 172-6 КУпАП, при цьому, її вина підтверджується:

a. протоколом про адміністративне правопорушення від 14.01.2021 № 40/2021, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в якому зафіксовані обставини несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2019 рік (а.с. 2-10);

b. рапортом оперуповноваженого УСР в Черкаській області ДСР НП України Никогда О. про виявлення факту можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме несвоєчасного подання декларації (а.с. 13-14);

c. інформацією з ЄДРДО, за якою ОСОБА_1 подала щорічну декларацію за 2019 рік 24.06.2020 об 11 год. 06 хв. (а.с. 15);

e. декларацією за 2019 рік з Єдиного державного реєстру декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, згідно з якими ОСОБА_1 подала щорічну декларацію за 2019 рік 24.06.2020 об 11 год. 06 хв. (а.с. 16-18), тобто, поза межами строку, встановленого законом для подання щорічної декларації за 2019 рік;

Суд враховує, що вказані докази є чіткими, узгоджуються між собою та об`єктивні підстави ставити під сумнів достовірність наведених доказів і викладених у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 обставин, відсутні.

За несвоєчасне подання декларації про майновий стан суб`єкта декларування без поважних причин передбачена відповідальність за ст. 172-6 КУпАП, яка тягне за собою накладення штрафу у передбачених законом розмірах.

З наведеного вбачається, що законодавець встановлює відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації як важливий елемент складу правопорушення.

Докази, які б свідчили про об`єктивні обставини, що унеможливлювали подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2019 рік до 01.06.2020 року, у матеріалах справи відсутні. Суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 щодо неможливості отримання довідок про доходи від податкової інспекції та від управління соціального захисту, оскільки ОСОБА_1 не надала доказів звернення до цих установ з відповідними заявами. Крім того, ОСОБА_1 у письмових поясненнях до протоколу зазначала, що помилково прийняла за кінцеву дату декларування 01.07.2020, тому приблизно протягом 20 днів займалась активною підготовкою до заповнення декларації і її поданням.

Крім того, ОСОБА_1 не повідомляла НАЗК про неможливість подати декларацію за 2019 рік у встановлений строк.

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 суд виходить з того що законом не передбачено виключень щодо строків і порядку подачі електронних декларацій для осіб через неотримання вчасно ЕЦП, отже всі проблемні технічні питання, що не пов`язані із працездатністю реєстру, мають вирішуватися декларантом, який сам, враховуючи характер своєї зайнятості, рівень навичок володіння комп`ютером і інтернет-базами даних, тощо, планує і забезпечує подачу своєї декларації.

Посилання ОСОБА_1 про неподачу декларації у встановлений законодавством строк через невчасне отримання нею ключа електронного цифрового підпису, є необґрунтованим, оскільки вона не була позбавлена самостійно звернутися в ці органи з 01.01.2020 до 01.06.2020, або отримати зазначений ключ ЕЦП скориставшись банківськими послугами та свідчить лише про її неналежне відношення до подання декларації про доходи.

Між тим, суд уважає за необхідне звернути увагу на дату виявлення та дату вчинення адміністративного правопорушення.

Так, особливістю розгляду справ вказаної категорії є те, що судам потрібно визначити момент як вчинення правопорушення та й момент виявлення правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, датою вчинення адміністративного правопорушення зазначено 01.06.2020 року, тобто дата, до якої необхідно було здійснити подання щорічної декларації за 2019 рік.

Датою виявлення вказана дата складання протоколу, а саме 14.01.2021 (а.с. 7). Втім з датою виявлення адміністративного правопорушення не можна погодитися. Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є не дата складання протоколу, а дата, коли уповноважений суб`єкт дізнався про факт неподання відповідної декларації.

Датою виявлення адміністративного правопорушення суд уважає 14.09.2020, оскільки саме ця дата зазначена в інформації з результатами пошуку щодо подання ОСОБА_1 електронних декларацій. Також ця дата міститься у роздруківці несвоєчасно поданої декларації. Таким чином, суд доходить висновку, що відповідними уповноваженими працівниками факт несвоєчасного подання декларації був виявлений 14.09.2020. (а.с. 15-18).

Інших письмових доказів, які б свідчили про те, що уповноважена посадова особа, дізналася про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 раніше вказаної дати, матеріали провадження не містять.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Отже, вказаний строк на момент винесення судом свого рішення не сплинув, оскільки, як встановлено судом, датою виявлення адміністративного правопорушення є 14.09.2020, а тому шестимісячний строк на притягнення до адміністративної відповідальності спливає 14.03.2021.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, не подала у встановлений законом строк щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, подавши її 24.06.2020, своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність.

Обставини, що обтяжують відповідальність особи при накладенні адміністративного стягнення, відсутні.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність особи при накладенні адміністративного стягнення, суд визнає щире каяття.

Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, немає.

Враховуючи особу винної, яка до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення в 2020 році притягується вперше, її майновий стан, ступінь вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність відомостей, що негативно характеризують особу, суд уважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП) необхідним та достатнім для її виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі встановленого, керуючись ст.40-1, ч. 1 ст.172-6, ст.ст.283-285,287, КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 21.11.2015 Корсунь-Шевченківським РВ УМВС в Черкаській області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні малолітню дитину, раніше до адміністративної відповідальності не притягалась, інші дані суду не відомі у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – визнати винною.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн. на користь Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795 (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня винесення даної постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Повний текст постанови складено і проголошено 12.03.2021.

Суддя Літвінова Г.М.