Рішення № 9551472, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/12619.04.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Імпульс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»

про стягнення 69866,11 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Пустовіт Ю.О. представник за довіреністю № 10/163 від 28.01.2010р.

від відповідача: не зявились

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»заборгованості за Договором поставки № 490/10/07-ПТ від 22.10.2007р. в розмірі 69866,11 грн., в тому числі 59897,87 грн. основного боргу, 7691,35 грн. інфляційних, 2276,35 грн. 3% річних та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог ЗАТ «Імпульс»посилається на неналежне виконання ТОВ «О'КЕЙ Україна»умов договору поставки № 490/10/07-ПТ від 22.10.2007р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 58076,77 грн. основного боргу, 5685,06 грн. інфляційних, 1864,26 грн. 3% річних та судові витрати.

Вказана заява розглядається судом як заява про зменшення позовних, у звязку з чим відсутні підстави припинення провадження щодо розгляду вимог від яких позивач відмовився. Зазначена позиція викладена у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 року № 01-8/482, п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351 в яких зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи, при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача в засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.03.2010р. не виконав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2007р. між ЗАТ «Імпульс»(постачальник) та ТОВ «О'КЕЙ Україна»(покупець) укладено договір поставки № № 490/10/07-ПТ (надалі договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами вказаними у відповідній специфікації.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється на умовах DDP рампа магазину «О'КЕЙ», згідно ІНКОТЕРМС 2000 за адресами вказаними в замовлені.

Поставка товару до місця поставки здійснюється транспортом постачальника. Постачальник зобовязаний поставити товар в строк вказаний покупцем. Якщо час доставки товарів зазначено в графіку з точністю до дня, постачальник повинен доставити товари до 17 годин дня, зазначеного в графіку. Якщо в графіку зазначений час доставки, постачальник повинен доставити товари до тієї години дня, що вказана в графіку. Графік доставки надається постачальнику не менше ніж за 7 днів до моменту початку поставки відповідного товару відповідним магазином «О'КЕЙ» (п. п. 3.2., 3.4. договору).

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних (в матеріалах справи), а відповідач розрахувався з позивачем частково заборгувавши 58076,77 грн.

Відповідно до п. 8.2. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару протягом 45 днів з моменту поставки товару та тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн.

Оскільки остання поставка була здійснена 27.10.2008р., відповідач повинен був повністю погасити заборгованість до 10.12.2008р.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 58076,77 грн. за договором поставки № 490/10/07-ПТ від 22.10.2007р.документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 5685,06 грн. інфляційних та 1864,26 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 1864,26 грн. 3 % річних та 5685,06 грн. інфляційних витрат, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 656,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»(01032, м. Київ, бул. Шевченка, 33, код 34356884 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Імпульс»(58005, м. Чернівці, вул. Головна, 124, код 14272771) 58 076 (пятдесят вісім тисяч сімдесят шість) грн. 77 коп. основного боргу, 5685 (пять тисяч шістсот вісімдесят пять) грн.. 06 коп. інфляційних, 1 864 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн. 26 коп. 3% річних, 656 (шістсот пятдесят шість) грн.. 26 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяГрєхова О.А.