Ухвала суду № 95514643, 12.03.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1611/21

№ провадження 1-кс/646/601/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2021 м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Феленко Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Курченко К.В.,

прокурора Біленського А.К.,

слідчого Іванова В.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

перекладача Казарян С.В.,

захисника - адвоката Іщенка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Іванова В.С. у кримінальному провадженні №120210220060000291 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Арташат Вірменії, громадянина Вірменії, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, який проживає у АДРЕСА_1 , з середньою освітою, офіційно не працюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2021 року слідчий СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Іванов В.С. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з вищевказаним клопотанням, погодженим з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 Заярним С.Л.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , 10.03.2021 приблизно о 11:10 год., точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, вважаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом підбору ключа до замку дверей, проникли до квартири АДРЕСА_2 та викрали звідти мобільний телефон ТМ «Samsung» duos imei1 - НОМЕР_1 , imei2 - НОМЕР_2 , цифровий фотоапарат ТМ «Sony» DSC-S2000, 6196919 та ноутбук ТМ «Samsung» моделі NP-RS22», чим заподіяли потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду.

Надалі, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , з метою доведення злочину до кінця, намагалися зникнути з місця події, однак були зупинені працівниками поліції, в результаті чого ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 не довели свої злочинні дії до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що своїми умисними діями спільно з ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

У вчиненні вказаного злочину обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Вірменії, громадянин Вірменії, вірменин, неодружений, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований.

11.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 10.03.2021, за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, вилученими речовими доказами, показанням потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 .

На думку слідчого, зважаючи на дані щодо особи підозрюваного, у тому числі, що він не має стійких соціальних зв`язків, при цьому офіційно ніде не працює, тобто не має легального та стабільного джерела доходу, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, в тому числі корисливого, тобто продовження своєї злочинної діяльності. Крім того, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та можливе покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі доведення його вини, вбачається наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливого переховування від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із тривалим терміном імовірного покарання. В обґрунтування іншого ризику, а саме незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні є те, що підозрюваний з метою уникнення кримінально відповідальності може шляхом залякування змусити потерпілого та свідків змінити свої покази. Орган досудового слідства вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, є підстави вважати, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а обрання інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що пред`явлену підозру у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України визнає частково, проте від будь-яких пояснень відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України. Разом з тим, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.

Захисник у судовому засіданні просив клопотання слідчого задовольнити частково і застосувати до ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2021 за №12021220060000291 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021220060000291 ОСОБА_1 11.03.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

10.03.2021 о 12:05 ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 10.03.2021; протоколом затримання ОСОБА_1 від 10.03.2021; показаннями потерпілого ОСОБА_3 від 10.03.2021; показаннями свідка ОСОБА_5 від 11.03.2021.

Слідчий суддя також вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарі проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», рішення «Котій проти України»).

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор у судовому засіданні та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставинами, які свідчать про існування вказаних ризиків, а також те, що ці ризики виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є дані про особу підозрюваного, а саме відомості про те, що він не працює, законних джерел отримання заробітку не має, не має постійного місця проживання в м. Харкові та області, де здійснюється досудове розслідування, не має стійких соціальних зв`язків у м. Харкові, є громадянином та постійно проживає у Вірменії, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, що вказує на можливість ризику вчинити інше правопорушення та переховування від органів досудового розслідування.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи невинуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому і покликаний запобіжний захід, що обирається.

Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не було доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Арташат Вірменії, громадянин Вірменії, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, проживає у АДРЕСА_1 , з середньою освітою, офіційно не працюючий, раніше на території України не судимий.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 травня 2021 року включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому призначає заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 136 200 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Іванова В.С. у кримінальному провадженні №120210220060000291 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арташат Вірменії, громадянина Вірменії, який проживає у АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 08 травня 2021 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 136 200 грн (сто тридцять шість тисяч двісті), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (отримувач: ТУДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; МФО банку: 820172; р/р UA208201720355299002000006674 (справа № 646/863/21, провадження № 1-кс/646/393/2021) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов`язати слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Іванова В.С. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, до 08 травня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 15.03.2021.

Слідчий суддя: Ю.А. Феленко