Рішення № 95514329, 12.03.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1115/21

Провадження № 2-а/643/73/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Хотян К.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серія ДП18 №566304 від 17.01.2021року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постановою серії ДП18 №566304 від 17.01.2021року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі старшим сержантом поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП у Харківській області Леоновим В.В. було притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. за ч.8 ст.121 КУпАП за те, що 17.01.2021року о 09 год.50 хв. по автошляху Харківської області р 46.3 км., він ніби то керував транспортним засобом Renault Scenic д.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, в якості єдиного доказу, який підтверджує вчинення ним адміністративного правопорушення відповідач вказав у описовій частині постанови відеозапис з нагрудної відеокамери 02113. Разом з тим, нагрудна камера поліцейського не може бути віднесена до засобу фіксації в автоматичному режимі, а файл, приєднаний до оскаржуваної постанови не може вважатися належним та допустити доказом вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України 07.11.2015року №1395, якою не передбачена компетенція органів Національної поліції виносити постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП. Будь-яких доказів у відповідності до ст.251 КУпАП на підтвердження його винуватості та самих обставин події в оскаржуваній постанові, окрім, відеофіксації, у постанові не зазначено. В порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого КУпАП та Інструкцій, поліцейським не оголошено яка справа підлягає розгляду, хто притягується до адміністративної відповідальності, не роз`яснено права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України, не заслухано пояснення, не вирішено клопотання про допит свідка, а також не досліджено докази.

25.02.2021року представником відповідача Департаменту патрульної поліції надано відзив на позов, в якому останній просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки позов є безпідставним та необґрунтованим. Так, 17.01.2021року приблизно о 10-00год. в Харківській області на 3 км. автошляху Р-46 працівниками патрульної поліції виявлений рух транспортного засобу Renault Scenic д.н. НОМЕР_1 , який зареєстрований в іншій країні, а саме в Литовській Республіці. Зазначений автомобіль був зупинений працівниками поліції, відповідно до вимог п.10 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Поліцейські підійшли до водія, ним виявився - ОСОБА_1 , повідомили підстави застосування превентивних поліцейських заходів, роз`яснили суть правопорушення. Особу водія та його анкетні дані встановлено за посвідченням водія та перевірено за інформаційно аналітичними базами Національної поліції України. Позивачеві в повному обсязі роз`яснені його права, передбачені ст.63 Конституцією України, ст. 268 КУпАП. Жодних клопотань останній не заявляв. За результатами перевірки відомостей щодо транспортного засобу Renault Scenic д.н. НОМЕР_1 за інформаційно-телекомунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» поліцейськими було встановлено , що цей автомобіль було ввезено на територію України 29.10.2020року через пункт пропуску «Нові Яриловичі - Нова Гута», терміном до 1 року, особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після чого керування транспортним засобом було передано. ОСОБА_1 не ввозив вищезазначений т.з. на митну територію України і не поміщував цей транспортний засіб у митний режим тимчасового ввезення. Під час розгляду справи позивач надав письмові пояснення, вказав на те, що йому не відома особа яка ввезла на територію України транспортний засіб. Сам факт експлуатації та керування зазначеним автомобілем не заперечував. Клопотання щодо перенесення часу погляду справи і бажання скористатися правовою допомогою позивач не заявляв. За результатами розгляду справи, згідно з вимогами ст.ст.251,252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, поліцейським встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП, та була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі ДП18 №566304 від 17.01.2021року. Всі ці обставини зафіксовані на портативний відеореєстратор працівників патрульної поліції, а твердження позивача щодо винесення оскаржуваної постанови без розгляду справи є безпідставними і такими які не відповідають дійсності. При винесенні оскаржуваної постанови, патрульний поліцейський керувався положеннями, Закону України «Про дорожній рух», ПДР та КУпАП, в постанові чітко описано правопорушення, яке було скоєне, а тому він діяв в межах повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. Порушення ч.8 ст.121 КУпАП посягає на безпеку дорожнього руху, отже адміністративне правопорушення передбачене ч.8 ст.121 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Твердження позивача, що Інструкція 1395 не містить норм, які регламентують процедуру винесення постанов про накладення адміністративного стягнення за ч.8 ст.121 КУпАП не може бути підставою для скасування постанови. Крім того зазначає, що основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, час, місце вчинення якого підтверджено відеоматеріалами зі службових відеореєстраторів 02113, 02110 та відомостей бази даних НП ІПНП. Зазначені докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми. Таким чином, твердження позивача щодо відсутності доказів вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП, не зазначення в оскаржуваній постанові посилань на них, є безпідставними і необґрунтованими. Твердження позивача про те, що використання поліцейськими службових портативний відеореєстраторів є неправомірним, оскільки вони не передбачені Інструкцією №1026 є абсурдним. Застосування та використання поліцейськими портативних відеореєстраторів відбувається відповідно до п.9 ч.1 ст.31 ЗУ «Про національну поліцію».

Ухвалою судді від 01.02.2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З матеріалів справи, вбачається, що 17.01.2021 року поліцейський взводу №2 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області старший сержант Леонов В.В. . виніс постанову серії ДП18 № 566304, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП і накладено штраф у розмірі 8500 гривень за те, що ОСОБА_1 17.01.2021 р. 09год. 50хв. в Харківській області на 3 км. автошляху Р-46, керував транспортним засобом Renault Scenic д.н. НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження встановлені Митним Кодексом України, згідно бази ІПНП т.з. ввезено 29.10.2020року ОСОБА_2 та передано у користування ОСОБА_1 , який не поміщував т.з. у митний режим тимчасового ввезення, чим порушено вимогу ст.380 Митного Кодексу України та ст.31 ЗУ «Про дорожній рух». Порушення зафіксовано на патрульну бодікамеру 02113.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про дорожній рух» цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух», зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Згідно ч.8 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною першою статті 380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм у сукупності та в контексті запровадження заборони керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, та цілей Закону України "Про дорожній рух", свідчить, що порушення вказаної заборони, посягає на безпеку дорожнього руху, отже адміністративне правопорушення передбачене ч.8 ст.121 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частина восьма статті 121).

Таким чином, до компетенції органів Національної поліції належить розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, і накладати адміністративні стягнення, а тому суд відхиляє доводи позивача про те, що Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України 07.11.2015року №1395 не передбачена компетенція органів Національної поліції виносити постанови за ч.8 ст.121 КУпАП.

За положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також засувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» автомобіль було ввезено на територію України 29.10.2020року через пункт пропуску «Нові Яриловичі - Нова Гута», терміном до 1 року, особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_1 не ввозив т.з. Renault Scenic д.н. НОМЕР_1 на митну територію України і не поміщував цей транспортний засіб у митний режим тимчасового ввезення.

Зазначене підтверджує встановлені поліцейським під час розгляду адміністративної справи обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не помішувала в митний режим транзиту.

Пунктом 10 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту, а також у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху України.

Твердження позивача, що поліцейським під час розгляду справи не оголошено яка справа підлягає розгляду, хто притягується до адміністративної відповідальності, не роз`яснено права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України, не заслухано пояснення, не вирішено клопотання про допит свідка, а також не досліджував докази не відповідає дійсності, оскільки з відео з бодікамер наданого відповідачем вбачається, що було встановлено особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суть правопорушення, роз`яснено права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України, надано право надати пояснення. Клопотання про допит свідків ОСОБА_1 не заявлялися.

Крім того в оскаржуваній постанові є особистий підпис ОСОБА_1 роз`яснення йому прав заст.268КУпАП та строк оскарження заст.289 КУпАП.

Також, суд відхиляє доводи позивача про те, що вчинення ним правопорушення нічим не підтверджується, оскільки в матеріалах справи наявні копії документів та відео з бодікамери працівників поліції.

Доводи позивача про те, що нагрудна камера поліцейського не може бути віднесена до засобу фіксації в автоматичному режимі, а файл, приєднаний до оскаржуваної постанови не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскілки зазначений доказ відповідає критеріям належності та допустимості, оскільки одержаний з дотриманням закону та, містить інформацію про обставини, які мають значення для справи. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,8,11,94,99,159,160-163,171-2,246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до Департаменту патрульної поліції /м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.03.2021 року.

Суддя - Т.М.Довготько