Ухвала суду № 95514069, 15.03.2021, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа №627/1092/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2021 р. смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого - Вовк Л. В.

з участю секретаря - Полешко О. С.,

представника позивача - Гардаушенка С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватне сільськогосподарське підприємство «Дніпро» про визнання договору неукладеним , усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна.

у с т а н о в и в :

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства « Приватне сільськогосподарське підприємство «Дніпро» ( далі - ПП «ПСП «Дніпро») про визнання договору неукладеним , усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що є власником земельної ділянки площею 5,3309 га з цільовим призначенням : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована на території колишньої Каплунівської сільської ради Богодухівського ( колишнього - Краснокутського) району Харківської області , кадастровий номер : 6323581200:01:001:0289. Вказану земельну ділянку позивач успадкувала за законом після чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті чоловіка , земельна ділянка перебувала в оренді у ПП « ПСП « Дніпро» на підставі договору оренди землі. У грудні 2019 року , вважаючи , що строк дії договору оренди землі сплив , позивач звернулася до директора підприємства ОСОБА_3 з вимогою повернути земельну ділянку , на що отримала відмову . Після чого дізналася , що в жовтні 2016 року державним реєстратором Краснокутської РДА Харківської області зареєстровано договір оренди землі б/н від 30.09.2016 року укладений між ПП « ПСП –Дніпро» та ОСОБА_1 строком на десять років . Оскільки позивач не підписувала договору оренди землі , у вказаному договорі оренди землі підпис від імені орендодавця їй не належить , просила визнати договір оренди земельної ділянки б/н від 30.09.2016 року , неукладеним , та усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 вище вказаною земельною ділянкою , шляхом повернення вказаної ділянки з користування ПП « ПСП « Дніпро» .

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 18.12.2020 року провадження у даній справі відкрито.

В березні 2021 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову , шляхом заборони ПП « ПСП «Дніпро» використовувати , відповідно до договору оренди земельної ділянки без номеру від 30.09.2016 року , земельну ділянку з кадастровим номером : 6323581200:01:001:0289, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , оскільки у квітні розпочинається посівна компанія , у позивача є достатні підстави вважати , що відповідач ПП « ПСП « Дніпро» і надалі почне використовувати земельну ділянку на підставі договору оренди землі , до якого ОСОБА_1 не має ніякого відношення , що в подальшому значно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову та використання позивачем свого майна.

Суд, розглянувши дану заяву, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд вважає , що заборона вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, не тільки позбавляє ПП « ПСП « Діпро» на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з якою позивачка уклала договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована (стаття 204 ЦК України).

Таким чином, в разі задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову , може бути порушено право відповідача на користування земельної ділянкою, та надати перевагу позиції позивача, ще до моменту вирішення справи по суті, на даний час у суду підстав не має .

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач звернулася до суду з вимогою про визнання правочину неукладеним , що полягає у констатації цього факту. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а тому не має підстав вважати , що рішення суду ускладнить чи унеможливить його виконання .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року ( справа № 700/720/17).

За таких підстав заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 150-153, 260, 353, 354 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л. В. Вовк