Ухвала суду № 95512910, 10.03.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/63/21

Провадження 1-в/193/63/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року Cофіївський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Томинець О. В.,

при секретарі судового засідання Хомич Н. О.,

за участі прокурора Чумак В. А.,

представника Софіївської ВК № 45 Ісаєва О.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2021 на адресу Софіївського районного суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_1 , який наразі відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Софіївська ВК (№ 45)», згідно якого останній просив застосувати відносно нього умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.

Засуджений під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання умовно-достроково, зазначив, що перебуваючи у місцях позбавлення волі належні висновки зробив.

Представник виправної колонії Ісаєв С. В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого, вважає недоцільним звільнення ОСОБА_1 умовно-достроково, про що просить суд відмовити у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні прокурор Чумак В.А. заперечила проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці недовів свого виправлення.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали особової справи, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_1 засуджений вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.06.2020 за ч. 15 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі.

Раніше судимий: 07.12.2018 Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2, 71 ч.1 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі.

20.09.2001 року ст.229-6 ч.1,45 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим роком 1 рік та штраф 170 грн. 13.01.2003 року ст.188 ч.3,69,71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. 12.11.2009 року ст.309 ч.2, 69 КК України до 2 років обмежання волі. 31.03.2011 року ст.309 ч.2, 307 ч.2, 313 ч.3, 317 ч.1, 70 ч.1КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 30.11.2017 року ст. 185 ч.1, 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік.

Початок строку відбування покарання: 16.05.2019 кінець строку: 16.06.2021.

Станом на 10.03.2021 засуджений фактично відбув визначені п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України 1/2 призначеного судом строку ( 1 рік і 15 днів) покарання, невідбутий строк складав 03 місяці і 06 днів.

Згідно матеріалів справи засуджений ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі перебуває з 17.05.2019 року. Під час утримання в державній установі виконання покарань (№3) порушень вимог режиму утримання не допускав. Стягнень та заохочень не мав.

З 17.06.2019 року міру кримінального покарання відбуває в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№45)». Протягом вказаного періоду характеризується посередньо. Заохочень та стягнень не має. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний.

У стосунках з персоналом установи виконання покарань випадків не тактовної поведінки не допускає. Спальне місце та при ліжкову тумбочку не завжди утримує у чистоті і порядок, охайний зовнішній вигляд має не завжди, дотримується встановлених правил санітарії та гігієни під контролем адміністрації. За особистим бажанням, безоплатно виконує роботи по благоустрою території установи. При виконанні дорученої роботи дбайливо ставиться до майна і предметів якими користується, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконує згідно графіка до їх виконання ставиться добросовісно. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Заходи виховного характеру диференційованого регулярно але реагує на них формально, зарахований до програми диференційованого виховного впливу «Правова, просвіта», підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними за допомогою телефонного зв`язку. Вину у скоєному злочині визнає повністю, але належну оцінку скоєному надає.

Відповідно до ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Про вказане може свідчити його як сумлінна поведінка, так і ставлення до праці.

24.12.2020 року на засіданні комісії установи з питань застосування до засуджених пільг засудженому ОСОБА_1 було відмовлено у направленні матеріалів щодо застосування до нього ст.81 КК України, як такому, що не довів свого виправлення.

Крім того як вбачається із особової справи згідно постанови № 46 від 01.02.2021 про накладення дисциплінарного стягнення на засудженого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

З витягу протоколу від 12.01.2021 засідання дисциплінарної комісії колонії, за підсумками роботи у 4 кварталі 2020 , вбачається про визнання недоцільним застосування до ОСОБА_1 заходів заохочення.

Із витягу з протоколу засідання дисциплінарної комісії ДУ "Софіївська ВК № 45" від 28.01.2021 до засудженого застосовано дисциплінарне стягнення правами начальника установи.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_1 не проявляє активність у своєму виправлені, а навпаки порушує режим відбування покарання, працездатний, який формально проявляє ініціативу у виконанні роботи у місцях відбування покарання, заохочень не отримував на протязі всього часу відбування покарання (з 2019 року), підтримує соціальні зв`язки з матір`ю, шляхом отримання від неї посилок, тому суд враховуючи вищевикладне вважає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов`язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, у даному випадку суд прийшов до переконання, що засуджений не став на шлях виправлення і не заслуговує умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі на невідбутий термін, як особа, яка сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, відмовити.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, засуджений його захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області .

Суддя О. В. Томинець