Ухвала суду № 95512898, 11.03.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3924/20

Провадження № 1-кп/191/305/20

У Х В А Л А

11 березня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Костеленко Я.Ю.,

за участі секретаря- Куцевол Ю.В.

прокурора -Баклан В.В.

представників потерпілих- адвокатів Бикової О.Ю., Ляшева В.О.

захисника обвинуваченого - Веліксар А.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62020170000001065 від 20.07.2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини 3029 Національної гвардії України, перебуваючого у військовому званні «солдат», на посаді - водій - номера обслуги 2- го відділення 2-го зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини 3029 НГУ, яка дислокується у місті Запоріжжя, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.415 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Баклан В.В. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на два місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 415 КК України, яке є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі, ризики , передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились, а саме обвинувачений можепереховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частини 3029 НГУ, він має тісні зв`язки зі своїми спів службовцями та командуванням військової частини, які можуть сприяти уникненню покарання військовослужбовцем їхньої частини, в зв`язку з чим обвинувачений може ухилятися від участі у проведенні судових засідань за кримінальним провадженням.

Крім того застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить запобіганню вказаним ризикам та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник підозрюваного адвокат Веліксар А.В. просила суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою її підзахисному ОСОБА_1 на більш м`який. В обґрунтування клопотання зазначила, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, оскільки свою провину у скоєному визнає повністю, щиро співчуває сім`ям загиблих, частково відшкодував потерпілим матеріальну та моральну шкоду, більшість свідків у кримінальному провадженні, які проходять службу у військовій частині 3029 НГУ, надали в суді показання щодо встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, а тому на даний час ризики, які були враховані судом раніше, значно зменшились, а деякі - взагалі відпали. Вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 можливо змінити запобіжний захід на взяття на особисту поруку командуванням Військової частини 3029 Національної гвардії України, а саме офіцером протиповітряної оборони родів військ та служб Військової частини 3029 Національної гвардії України капітана ОСОБА_2 , в підпорядкуванні якого знаходиться військовослужбовець ОСОБА_1 та який звернувся із відповідною заявою.

В судовому засіданні ОСОБА_2 надав заяву про взяття ОСОБА_1 на особисту поруку, але зазначив, що забезпечувати виконання обвинуваченим таких процесуальних обов`язків як явка до суду, він зможе лише зі згоди командира військової частини.

Представник потерпілих ОСОБА_3 в судовому засіданні питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також клопотання захисника Веліксар А.В. про зміну запобіжного заходу залишили на розсуд суду.

Представник потерпілої Ляшев В.О. в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, проти клопотання захисника Веліксар А.В. заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника Веліксар А.В. та просив змінити йому запобіжний захід на особисту поруку.

Суд, розглянувши клопотання прокурора, захисника, та заслухавши думку учасників процесу, дійшов такого висновку.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України суд до спливу продовжуваного строку зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовжування тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст.177 КПК України підставою для застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні клопотань про обрання чи продовження запобіжного заходу, зміни запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого за місцем його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.

Суд вважає, що на даний час ризики, які були заявлені прокурором при продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися. Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Відповідно до ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. Поручителю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань та порядок реалізації такого права.

Відповідно до клопотання та письмового зобов`язання офіцера протиповітряної оборони родів військ та служб Військової частини 3029 Національної гвардії України капітана ОСОБА_2 , останній просить передати ОСОБА_1 під особисту поруку йому та поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язується при першій необхідності доставити його до суду.

Особиста порука застосовується за клопотанням або згодою поручителів. При цьому, присутність поручителів у судовому засіданні є обов`язковою умовою розгляду такого клопотання.

Суд, визначаючи одного поручителя - особу, яка заслуговує на особливу довіру, надає важливе значення тому, чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель (в силу особливих моральних якостей, авторитету, фізичного і психічного стану здоров`я тощо) достатньо впливати на вказану особу, щоб забезпечити її належну процесуальну поведінку.

Авторитет поручителя визначається його службовим становищем, поведінкою в колективі, побуті, його особистими властивостями.

Дані, які характеризують поручителів, суд зобов`язаний з`ясувати в судовому засіданні, і це повинно знайти відображення в ухвалі про обрання (зміну) запобіжного заходу.

Однак, сторона захисту не надала суду характеризуючих доказів на поручителя, з яких би суд міг встановити, чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель (в силу особливих моральних якостей, авторитету, фізичного і психічного стану здоров`я тощо) достатньо впливати на обвинуваченого ОСОБА_1 , щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, забезпечити доставку обвинуваченого у судове засідання поручитель зможе тільки з дозволу командира частини , де проходить службу обвинувачений ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання захисника Веліксар А.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, існування ризиків, доведених стороною обвинувачення, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, який підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 314, 331 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України майора юстиції Баклан Віталія Вікторовича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Східного територіального Управління військової служби правопорядку строком на два місяці, тобто до 13 березня 2021 року.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Веліксар Алли Віталіївни про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Я. Ю. Костеленко