Ухвала суду № 95512182, 05.11.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16804/20

У Х В А Л А

05 листопада 2020 року м.Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Бучко Т.М.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Воронюк Катерини Юріївни про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Фінансова компанія "Фактор Груп", треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТзОВ "Фінансова компанія "Фактор Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову по справі, в якій вона просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 62401491 щодо примусового виконання виконавчого напису № 13676 виданого 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП» заборгованості у розмірі 42 873 грн. 38 коп.

В обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову зазначає, що 23 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62401491, відповідно до якого стягується заборгованість у розмірі 42 873 грн. 38 коп. з ОСОБА_1 на користь відповідача на підставі виконавчого напису № 13676 виданого 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В.

20 липня 2020 року приватним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого напису у виконавчому проваджені №62401491 винесено постанову про стягнення звернення на заробітну плату боржника. Тому, для поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду просить забезпечити позов.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1ст. 149 ЦПК, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст.150 ЦПК.

За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявність між сторонами спору, на характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь, а тому заява підлягає задоволенню.

При цьому, такий спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття такого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст.149,151,153,293,294 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 62401491 щодо примусового виконання виконавчого напису № 13676 виданого 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП» заборгованості у розмірі 42 873 грн. 38 коп.

Ухвалу для виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляцiйного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя