Вирок № 95510845, 11.03.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/4/21

Провадження № 1-кп/351/81/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді - Калиновського М.М.,

з участю: секретаря - Равлюк М.І.,

прокурорів - Свірідова Д.І., Мельника І.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Петрички О.Є.

представника потерпілої - Фармуги В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого,

за ч.1 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство за наступних обставин.

01.10.2020 близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у господарстві по АДРЕСА_1 , де проживала його сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті довготривалих неприязних відносин, під час чергового словесного конфлікту, вирішив позбавити життя останню.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_2 , яка знаходилась на подвір`ї домогосподарства, ОСОБА_1 взяв до рук ніж та завдав ним п`ять ударів у ліву частину грудної клітки своєї сестри, після чого, з метою доведення злочинного задуму до кінця, взявши до рук металеву праску завдав нею два удари в область голови ОСОБА_2 , від чого остання померла на місці.

У подальшому з метою приховання свого злочинного умислу обвинувачений переніс тіло ОСОБА_2 до підсобного приміщення домогосподарства, де накрив тіло простирадлами, а потім повідомив родичам, що остання поїхала за кордон.

Тілесні ушкодження, нанесені ОСОБА_2 , у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток черепа, крововиливу під оболонки головного мозку, набряку головного мозку, проникаючих та непроникаючих колото-різаних ран грудної клітки утворилися прижиттєво і стоять в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_2 .

Виконуючи вказані дії, обвинувачений розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, зазначив, що умислу вбивати сестру в нього не було, своїх дій не усвідомлював. Показав, що 01.10.2020 близько 14 год. 30 хв., на ґрунті довготривалих неприязних відносин, у нього виник конфлікт із сестрою ОСОБА_8 , під час якого, як і раніше до цього дня, його сестра на нього нападала, погрожувала, обзивала нецензурними словами, а у той день ще й почала наносити йому удари руками по голові, а потім ударила по голові праскою, однак того разу він не зміг стерпіти такого відношення, і тому вихопивши у неї праску, вдарив її цією праскою по голові, а потім вихопив ніж і вдарив ножем у груди. Після чого він помився та переодягнувся, бо сподівався, що сестра оживе. Зазначив, що не пам`ятає чи переносив кудись тіло сестри. Цивільний позов не визнав.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнає, його вина повністю доводиться показами потерпілої та свідків, які є логічними і послідовними, та іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, які поза всяким сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 .

Допитана потерпіла ОСОБА_4 , показала, що загибла ОСОБА_2 була її матір`ю, а обвинувачений ОСОБА_1 є її дядьком, який проживав разом із її мамою, однак між ними часто виникали на побутовому грунті конфлікти і скандали. При цьому зазначила, що внаслідок смерті матері їй було завдано морального та психологічного болю, оскільки вона втратила єдину близьку людину, а тому просила суворо покарати обвинуваченого. Потерпіла подала до суду цивільний позов, яким просила стягнути із обвинуваченого 750000,00 грн. моральної шкоди, завданої їй кримінальним злочином, який у судовому засіданні підтримала повністю, просила задоволити.

Вина обвинуваченого підтверджується також показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7

ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що знаходилася у лікарні біля хворої мами, і 01.10.2020 телефонувала своїй сестрі ОСОБА_2 , однак на дзвінок відповів їх брат обвинувачений ОСОБА_1 , який сказав, що сестра поїхала в Італію на заробітки, а телефон забула вдома. Про даний факт вона повідомила сестрі ОСОБА_7 . Через деякий час їй зателефонувала сестра ОСОБА_7 , яка сказала, що знайшла тіло їх вбитої сестри ОСОБА_8 . Також зазначила, що їх брат ОСОБА_1 перебував у неприязних відносинах із сестрою ОСОБА_8 .

ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що 01.10.2020 до неї подзвонила сестра ОСОБА_6 , яка сказала, що їх сестра ОСОБА_8 не приїхала до мами у лікарню. У цей день приїхавши додому, щоб зустріти там маму, вона спитала у брата ОСОБА_1 , де ОСОБА_8 , на що той відповів, що ОСОБА_8 поїхала до Італії на заробітки. Пізніше, вона пішла до кімнати ОСОБА_8 , та побачила, що там все розкидано, та, беручи до уваги неприязні стосунки між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , у неї виникли підозри, а тому вона почала шукати сестру. На вулиці біля підсобного приміщення, знайшла тіло сестри, яке було накрите. Після чого вона викликала поліцію, та повідомила сестрі ОСОБА_7 .

ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 01.10.2020 до нього зателефонувала ОСОБА_2 , яка просила відвезти її із с. Княже у м. Снятин у лікарню до мами. Він поїхав за нею у с. Княже та телефонував їй, щоб збиралася, одна ніхто на дзвінки не відповідав, приїхавши до її господарства, до нього вийшов обвинувачений ОСОБА_1 та повідомив, що ОСОБА_8 поїхала у Італію.

Крім показів потерпілої та свідків, факт вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого йому злочину підтверджується також дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- із протоколів огляду місця події від 02 жовтня 2020 року з фотоматеріалами до нього, вбачається, що у присутності понятих було оглянуто господарство по АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_2 , під час якого було виявлено ножі з білими ручками та праску, а також виявлено тіло ОСОБА_2 , яке було замотане у покривала, поліетиленовий пакет та доріжку, та виявлено слід крові;

- із протоколу проведення слідчого експерименту від 03.10.2020, зафіксованого безперервною відеофікасацією, вбачається, що обвинувачений показав, що між ним та вбитою була сутичка, його сестра наносила йому удари, а він оборонявся, відбивався праскою, потім вона упала, а він відніс її у підсобне приміщення, думав що сестра опритомніє. Зазначив, що вбив із необережності;

- згідно висновку експерта №69 від 10.11.2020 встановлено, що ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток черепа, крововиливу під оболонки головного мозку, набряку головного мозку, проникаючих та непроникаючих колото-різаних ран грудної клітки, які утворились: відкрита черепно-мозкова травма, перелом кісток черепа, крововилив під оболонки головного мозку, набряк головного мозку - від дії тупих твердих предметів, яким може бути металева праска; колото-різані рани грудної клітки - від дії колючо-ріжучого предмету, яким може бути кухонний ніж. Вказані тілесні ушкодження утворилися прижиттєво і стоять в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_2 ;

- із оглянутих у судовому засіданні відеозаписів огляду місця події та проведення слідчого експерименту, вбачається, що у присутності понятих було оглянуто господарство, де проживала ОСОБА_2 , під час якого було виявлено ножі з білими ручками та праску, а також виявлено тіло ОСОБА_2 , яке було замотане у покривала, поліетиленовий пакет та доріжку, та виявлено слід крові, а при проведенні слідчого експерименту обвинувачений показав, що між ним та вбитою була сутичка, його сестра наносила йому удари, а він оборонявся, відбивався праскою, потім вона упала, думав що сестра опритомніє, також зазначав, що вбив із необережності;

- із Висновку експерта №175 від 28.10.2020 встановлено, що на підставі проведення експертизи шматків шкіри потиличної ділянки та передньої поверхні грудної клітки від трупа ОСОБА_2 , на краях рани потиличної ділянки виявлено сліди заліза, на краях рани передньої поверхні грудної клітки накладень заліза не виявлено;

- із Висновку експерта №181 від 17.12.2020, встановлено, що на підставі проведеної експертизи двох футболок, бюстгальтера, штанів, панталон, шкарпеток потерпілої ОСОБА_2 , двох ножів та праски, на передній поверхні футболок зліва виявлено по сім колото-різаних пошкоджень, на поверхні бюстгальтера зліва виявлено три колото-різаних пошкодження, які утворилися від дії плоского колючо-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа, на задній поверхні штанів виявлено сліди ковзання, які утворилися внаслідок ковзання по забрудненій поверхні частинами тупого предмета. При цьому встановлено, що пошкодження на футболках зіставляються між собою та ранами на передній поверхні грудної клітки, три з яких зіставляються з пошкодженнями на бюстгальтері;

- у судовому засіданні були досліджені також: Протокол огляду місця події від 03.10.2020 із фотоматеріалами; Висновки експертів про проведення судово-токсикологічного дослідження крові та сечі, про проведення судово-гістологічної експертизи, про проведення імунологічних експертиз, про проведення цитологічних експертиз, про проведення трасологічної експертизи, про проведення молекулярно-генетичної експертизи, які узгоджуються із іншими доказами та повністю доводять винуватість ОСОБА_1 .

Із висновку судово-психіатричної експертизи №251/2020, проведеної 07.12.2020, встановлено, що ОСОБА_1 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих щодо нього протиправних дій, при цьому на період час, що відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_1 перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що умислу вбивати сестру ОСОБА_2 в нього не було, його покази в цій частині суд розцінює критично, як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнути справедливого покарання за вчинений злочин. При цьому суд вважає, що про умисел на вбивство свідчить спосіб, характер і локалізація тілесних ушкоджень та спробу сховати труп та повідомлення родину про від`їзд сестри, як намір приховати вчинений злочин. Це підтверджує спрямованість умислу обвинуваченого саме на вбивство потерпілої.

Суд, оцінивши здобуті у судовому засіданні докази, відповідно до ст.ст. 85, 86 КПК України визнає їх належними та допустимими, оскільки вони зібрані у порядку ст.93 КПК України, є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, тому суд покладає їх в обгрунтування вироку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків та дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України, оскільки він вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , який вчинив злочин через конфлікт із потерпілою, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину щодо особи, з якою обвинувачений перебував у сімейних відносинах. Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено.

З огляду на викладене суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

На підставі наведеного суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі.

Суд також враховує думку потерпілої, яка просила покарати обвинуваченого суворо.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 необхідно залишити у вигляді тримання під вартою.

Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_4 про стягнення із обвинуваченого моральної шкоди завданої злочином у розмірі 750000,00 грн. суд приходить до наступного висновку.

Суд, вислухавши пояснення потерпілої і її представника, обвинуваченого і його захисника, дослідивши письмові докази щодо заявлених позовних вимог встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частина 3 ст.23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» зі змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 у пункті 9 Постанови орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин.

В ч.2 ст.1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

У даному кримінальному провадженні є встановленим, що обвинувачений ОСОБА_1 01.10.2020 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження які стоять в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_2 .

Дочка загиблої ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у даному кримінальному провадженні є потерпілою (особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди), та, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.ст. 61, 128 КПК України, пред`явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 , яким просила стягнути із нього 750000,00 грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судом враховується тяжкість і суспільна небезпека кримінального правопорушення, характер, обсяг та глибина страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала потерпіла ОСОБА_4 .

Суд, у процесі розгляду кримінального провадження та дослідження наявних доказів, враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, викликаних непоправною втратою близької людини, яких зазнала потерпіла, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, прийшов до висновку, що є всі підстави для часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_4 , та вирішив стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 400000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином із обвинуваченого підлягають стягненню в дохід держави судові витрати в сумі 14194,15 грн. за проведення експертиз.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і призначити йому покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Початок відбування покарання визначити ОСОБА_1 з дня затримання з 02 жовтня 2020 року.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь ОСОБА_4 400000,00 грн. моральної шкоди, завданої злочином. В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в сумі 14194,15 грн. за проведення експертиз.

Скасувати арешт на речові докази накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2020 року.

Речові докази:

- два змиви речовини буро-коричневого кольору, вирізку тканини, якою було вкрито тіло ОСОБА_2 , два кухонні ножі, металеву праску, три гіпсові зліпки підошви взуття, два покривала, тканинну доріжку, поліетиленовий пакет, в які було вкрито тіло ОСОБА_2 , зрізи з нігтьових пластин з рук трупа ОСОБА_2 , змиви з рук трупа ОСОБА_2 , зразки волосся ОСОБА_2 , пару тапочок, джинси синього кольору, майку жовтого кольору, светр червоного кольору, пару шкарпеток сірого кольору, труси і бюстгальтер білого кольору - знищити;

- кофту чорного кольору, футболку зеленого кольору, джинсові штани чорного кольору та гумові черевики - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: М.М.Калиновський