Рішення № 95510662, 10.03.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 285/3907/20

Номер провадження 2/341/366/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

в с т а н о в и в:

15.10.2020 представник ПрАТ «СК «Еталон» Шимченко В. В. в інтересах позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 43425,42 грн та судові витрати.

Відповідно до змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.01.2021 цивільну справу передано судді Галицького районного суду Івано- Франківської області Мергелю М. Р.

В обгрунтування позову зазначив, що 22.07.2019 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Volkswagen Transporter», н. з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який допустив зіткнення з автомобілем марки Daf XF 95, н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, зокрема, потерпілому заподіяно матеріальну шкоду у розмірі вартості відновлювального ремонту на суму 43425,42 грн. На момент настання ДТП діяв Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 07.04.2019 № АО - 0955433. ПрАТ «СК» Еталон» визнала ДТП страховим випадком та здійснила виплату потерпілій особі у загальному розмірі 43425,42 грн.

ПрАТ «СК» Еталон» зазначає, що відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ «СК «Еталон» сплативши страхове відшкодування, набуло право звернення з регресним позовом до власника транспортного засобу, винного у дорожньо-транспортній пригоді, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У зв`язку з цим представник позивача просить стягнути на користь ПрАТ «СК» Еталон» із відповідача 43425, 42 грн у рахунок відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, та судові витрати у справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав клопотання, щоб розгляд справи здійснювати за відсутності позивача. Щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надіслав. Доказів того, що відповідач з поважних причини пропустив строк для подачі заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 8 п. 4 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні письмові докази в їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд на підставі постанови Тисменицького районного суду від 28.10.2019 установив, що 22.07.2019 о 18 годин 00 хвилин на автодорозі Н-09 «Мукачево-Львів» 330 км поблизу с. Сілець Тисменицького району Івано-Франківської області відбулася ДТП за участю транспортного засобу марки «Volkswagen Transporter», н. з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який допустив зіткнення з автомобілем марки Daf XF 95, н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК» Еталон», де компанія своє зобов`язання за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконала у повному обсязі, та виплатила потерпілій особі грошові кошти у розмірі 43425,42 грн. Факт сплати підтверджується платіжними дорученнями від 12.02.2020 на суму 16425,0, від 18.02.2020 на суму 10000,0, від 11.03.2020 на суму 10000,0 та від 23.03.2020 на суму 10000,0 грн.

14.05.2020 позивач на адресу відповідача надіслав претензію про добровільне погашення регресної заборгованості, яка до цього часу, як зазначає позивач, залишилась не виконаною.

Крім цього, відповідно до змісту наявної у матеріалах справи копії постанови Тисменицького районного суду від 28.10.2019 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Цією постановою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Водночас, вину не встановлено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону України від 01.07.2004 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, ПрАТ «СК» Еталон» у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. п. 38. 1. 1, п. 38.1, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил ст. 993 ЦК України.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням. (ст. 599 ЦК).

Отже, первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Викладене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05.04.2017 у справі № 6-2806цс16.

Однак, на підставі наданих документів вина ОСОБА_1 у настанні ДТП, яка мала місце 22.07.2019 не встановлена. Отже, у цьому випадку цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не настає, а тому обов`язок сплатити страхове відшкодування на користь ПрАТ «СК» Еталон» не виникає.

Як роз`яснено в п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є підставою для регресної вимоги (стаття 38 Закону № 1961-IV), може бути підтверджено вироком суду, постановою про накладення адміністративного стягнення або іншими доказами, які з достовірністю встановлюють таку обставину

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

У разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (статті 38 КУпАП), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача.

Із постанови Тисменицького районного суду 28.10.2019 про закриття провадження у адміністративній справі вбачається, що вина ОСОБА_1 у ДТП не встановлена. Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Вищевказана обставина не свідчить про доведеність вини водія ОСОБА_1 , адже застосування адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення, тому у цьому випадку факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення вважається не доведеним.

Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування ним автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006 року).

У цьому спорі судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин встановлених судом на підставі наявних у справі доказів

Крім цього, вважаю, що позивач не довів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки із змісту постанови Тисменицького районного суду від 28.10.2019 у справі № 352/1557/19 вбачається, що вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено, адже провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Водночас, з наданих позивачем доказів неможливо встановити факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення ДТП, що виключає можливість застосування положень п. 38. 1. 1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, правові підстави для задоволення позову ПрАТ «СК» Еталон» відсутні.

Керуючись ст. ст. 81, 258, 259, 263, 265, 274, 354 ЦПК України, суд

ухвалив :

У позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд протягом тридцяти днів з дня ухвалення цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» юридична адреса: 03057, вул. Дехтярівська, буд. 33б, 2 під`їзд, м. Київ (код ЄДРПОУ 20080515).

Відповідач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

СуддяМ. Р. Мергель