Рішення № 9550987, 24.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/10624.03.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

доВідкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

пропро розірвання договору страхування та стягнення 83 573,76грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Онисько М.М. (довіреність № 5-06/71 від 21.12.2009); від відповідача –Прокоф’єв Б.І. (довіреність № 78/04/09 від 01.04.2009). У судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»(далі –позивач або Банк) звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(далі –відповідач або Товариство) про дострокове розірвання договору № 6К-26-305/09 добровільного страхування майна від 21 травня 2009 року, укладеного між Товариством та Банком (далі –Договір страхування) у порядку статті 188 Господарського кодексу України (далі –ГК України), а також стягнення страхового платежу в сумі 83 573,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у супереч положенням пункту 1 статті 20 Закону України «Про страхування»та пункту 18.1 Договору страхування не ознайомив страхувальника та вигодонабувача з Правилами страхування, а тому Банк на підставі пункту 23.2 Договору страхування звернувся до Товариства з вимогою про намір добровільного дострокового розірвання вказаного Договору. До даної вимоги додавалася угода про припинення дії Договору страхування, а сама вимога містила вказівку на те, що відповідач повинен повернути позивачу сплачений останнім страховий платіж (83 573,76 грн.) у повному обсязі. Оскільки відповідач не підписав додану до зазначеної вимоги угоду про припинення дії Договору страхування, то позивач просив розірвати цей Договір у судовому порядку.

Вимогу про стягнення страхового платежу у повному обсязі Банк обґрунтовував посиланням на положення абзацу 2 частини 4 статті 997 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та підпункту 23.2.1 пункту 23.2 Договору страхування, відповідно до яких, якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

Відповідач у відзиві на позов останній не визнав повністю, проте його представник у судовому засіданні не заперечував проти розірвання Договору страхування, але не з мотивів порушення Товариством умов цього Договору. Позаяк відповідач не визнав факт порушення ним умов Договору страхування, то в частині майнової вимоги заперечував повністю, посилаючись на те, що Товариство ознайомлювало позивача та його вигодонабувача з правилами страхування, про що свідчить підпис на Договорі страхування уповноваженої особи страхувальника (Товариства), а також лист № 1132-С/09 від 21.05.2009 адресований вигодонабувачу позивача, до якого додавались відповідні правила страхування.

У судовому засіданні призначеному на 22.02.2010 оголошувалась перерва до 24.03.2010.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.2009 між Товариством (Страховик) та Банком (Страхувальник) був укладений Договір страхування, відповідно до якого відповідач взяв на себе обов'язок здійснювати страховий захист предмету страхування.

Предметом страхування за змістом Договору страхування виступає майно, а саме: нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 16, літ. Б, яке належить на праві власності Банку.

Відповідно до пункту 3 Договору страхування вигодонабувачем за цим Договором виступає Національний банк України. Вартість майна дорівнює 41786 880 грн. (пункт 5 Договору страхування). Страховий платіж дорівнює 83 573,76 грн. (пункт 13 Договору страхування).

На виконання умов Договору страхування позивачем було сплачено страховий платіж відповідачу в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 226144 від 26.05.2009 та рахунком № 21/05/09 від 21.05.2009.

Підпунктом «а»пункту 18.1 Договору страхування передбачено, що Страховик зобов’язаний ознайомити Страхувальника (та Вигодонабувача) з умовами та Правилами добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту [морського внутрішнього та інших видів водного транспорту], вантажів та багажу [вантажобагажу]) № 6-01/06 від 15.12.2006, Правилами добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № 6/06 від 15 грудня 2006 року (далі –Правила страхування).

Водночас підпунктами «а», «п»пункту 18.2 Договору страхування передбачений обов’язок Страхувальника самостійно ознайомитись та ознайомити Вигодонабувача з умовами та Правилами страхування.

Згідно з пунктом 18.4 Договору страхування Страхувальник має право достроково припинити Договір страхування відповідно до Договору та Правил.

Дане положення договору кореспондується з пунктом (розділом) 23 Договору страхування, яким, зокрема, передбачені умови та порядок припинення та розірвання Договору страхування.

Так, відповідно до пункту 23.2 Договору страхування дію цього Договору може бути достроково припинено за вимогою Страхувальника або Страховика. Про намір достроково припинити дію Договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу у письмовій формі не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії Договору страхування.

У разі дострокового припинення дії Договору страхування за вимогою Страхувальника Страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії Договору страхування, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи у розмірі 30% страхового платежу, а також фактичних виплат страхових відшкодувань, що були здійснені за цим Договором страхування. Якщо вимога Страхувальника обумовлена порушенням Страховиком умов Договору страхування, то останній повертає Страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю (підпункт 23.2.1 пункту 23.2 Договору страхування).

Керуючись вказаними положеннями позивач надіслав на адресу відповідача лист від 23.10.2009 за № 5-06/5209 у якому пропонував достроково розірвати Договір страхування. У вказаному листі також ставилася вимога про повернення сплачених страхових платежів в повному обсязі. До цього ж листа для підписання додавалась відповідна угода про розірвання Договору страхування.

Як підставу для розірвання, позивачем було зазначено невиконання відповідачем умов Договору страхування, а саме порушення пункту 18.1 Договору страхування щодо невиконання обов'язку Страховика ознайомити Страхувальника та Вигодонабувача з Правилами страхування.

Відповідно до частин 1-3 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

На вищезазначений лист позивача відповідачем була направлена відповідь № 2517-1/09 від 23.11.2009, яка була отримана позивачем 30.11.2009. У даній відповіді Товариство не погодилось з причинами розірвання Договору страхування, зазначивши про те, що Банк був ознайомлений з Правилами страхування, а отже відповідачем був виконаний обов’язок передбачений підпунктом «а»пункту 18.1 Договору страхування. Крім того, відповідач зазначив, що ні договором, ні законом не передбачено обов’язку Страховика надавати відповідну копію Правил страхування, проте ним на прохання позивача через електрону почту були направлені електронні примірники Правил страхування.

Частиною 4 статті 188 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

На підставі вказаної норми Банком і було пред’явлено (подано) даний позов в частині розірвання Договору страхування до суду.

Причиною виникнення спору у даній справі є непогодження між сторонами мотивів розірвання Договору страхування, що у свою чергу впливає на розмір страхових платежів, що підлягають поверненню Страхувальнику.

Позивач вказує, що його вимога про розірвання Договору страхування обумовлена порушенням відповідачем умов останнього щодо ознайомлення його та Вигодонабувача з Правилами страхування.

Проте, дослідивши обставини справи та наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд не може погодитись з даним твердженням позивача з наступних підстав.

Як убачається із змісту Договору страхування, на його першому аркуші, над підписом уповноваженої особи Страхувальника міститься відповідний напис: «З умовами та Правилами страхування ознайомлений». Даний підпис скріплений печаткою Банку.

Отже, відповідачем виконаний обов’язок передбачений підпунктом «а»пункту 18.1 Договору страхування щодо ознайомлення Страхувальника з Правилами страхування.

Відповідно до листа Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 14410/08-7 від 24.11.2008 чинне законодавство не містить вимоги наявності підпису страхувальника ні під оригіналом Правил страхування ні під їх копією, яка може надаватися страхувальнику при укладенні договору страхування. У даному листі зазначено і про відсутність вимог чинного законодавства щодо підтвердження того, що страховик ознайомив страхувальника з умовами та правилами страхування.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідні Правила страхування були надіслані і на адресу Вигодонабувача, що підтверджується копією супровідного листа № 1132-С/09 від 21.05.2009 року.

Судом також враховано, що матеріали справи не містять доказів і позивач не вказував на те, що відповідач відмовлявся надати Банку чи Національному банку України (як Вигодонабувачу) Правила страхування для ознайомлення з ними.

Відтак, матеріалами справи спростовуються доводи та посилання позивача на те, що Товариством не було виконано умов Договору страхування про ознайомлення Страхувальника і Вигодонабувача з Правилами страхування.

Таким чином, судом не встановлено факт того, що волевиявлення Банку на розірвання Договору страхування було пов’язано із невиконанням Товариством умов останнього.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо умов розірвання договору, то договір продовжує діяти, про що сторонами було заявлено у судовому засіданні.

Пунктом 23.2 Договору страхування передбачене право Страхувальника достроково припинити дію Договору повідомивши про це Страховика у письмовій формі.

Дана вимога була додержана, а тому позовна вимога в частині розірвання Договору страхування визнається судом за законну та обґрунтовану, і таку що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 4 статті 997 ЦК України передбачено, що якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат. Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

Аналогічні положення закріплені й у підпункті 23.2.1 пункту 23.2 Договору страхування.

Позаяк судом встановлено, що порушень умов Договору страхування з боку відповідача не було, то позовна вимога в частині стягнення повної суми сплаченого страхового платежу не може визнаватися за законну та обґрунтовану.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки датою розірвання Договору страхування є дата набрання даним рішенням законної сили, то строк повернення Банку страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії Договору страхування, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи у розмірі 30% страхового платежу, а також фактичних виплат страхових відшкодувань, що були здійснені за цим Договором страхування, ще не настав. Отже, права Банку на дату винесення даного судового рішення в цій частині порушені не були.

Тому майнова вимога не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 6К-26-305/09 добровільного страхування майна від 21 травня 2009 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»(01023, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01030, м. Київ. вул. Б.Хмельницького 16-22, ідентифікаційний код 14371869).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01023, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, п/р 26507010031815 в ВАТ «Укрексімбанк», МФ0 322313, ідентифікаційний код 14229456) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01030, м. Київ. вул. Б.Хмельницького 16-22, рахунок № 373970004980 в ПАТ «АКБ «КИЇВ», МФО 322498, ідентифікаційний код 14371869) 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 14.04.2010.