Вирок № 95509853, 15.03.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 216/2655/19

Провадження № 1-кп/210/172/21

"15" березня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді Ступак С.В.,

секретарів судового засідання Драгунової Я.М., Домуховської М.В., Доценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12019040230000138, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, одруженого, офіційно працевлаштований водієм у ТОВ «Весташляхбуд», зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий, а саме, 16.02.2017 року за вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.4 ст.407 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

за участю:

прокурорів Лейкіна А.І., Кондратова В.Г., Томенко О.С., Красилич С.О.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого Уманець Д.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника - адвоката Давидова С.В.,

ВСТАНОВИВ:

У вечорі 20.01.2019 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом зі своїм знайомим ОСОБА_3, потерпілим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 і малознайомим ОСОБА_4, після спільного вживання алкогольних напоїв, знаходилися поблизу будинку АДРЕСА_2, де між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з іншої сторони, на ґрунті побутового пияцтва виникла сварка, що переросла в фізичну сутичку між вказаними особами.

Поведінка та дії ОСОБА_2 під час зазначеної сутички обурили ОСОБА_1 внаслідок чого, у нього склалася особиста неприязнь до ОСОБА_2 та виник умисел на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.

Діючи з цією метою, ОСОБА_1 дістав з кишені вдягненої на ньому куртки, невстановлений судом пістолет, призначений для відстрілу патронів з гумовими кулями, який носив при собі та таким чином підшукав собі знаряддя злочину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на ділянці місцевості поблизу будинку АДРЕСА_2, утримуючи в правій руці підшуканий ним невстановлений судом пістолет, призначений для відстрілу патронів з гумовими кулями, та діючи з метою спричинення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні до нього, приблизно о 22:40 годин 20.01.2019 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, та свідомо бажаючи настання саме таких наслідків, умисно, почергово, з вказаного невстановленого судом пістолету, який утримував у правій руці, здійснив два постріли патронами з гумовими кулями в праву область обличчя та в нижню ліву кінцівку потерпілого ОСОБА_2, не переслідуючи за мету спричинити йому смерть.

Після цього, ОСОБА_1 припинив свої злочинні дії та разом з ОСОБА_3 з місця вчинення злочину пішов, а потерпілого ОСОБА_2 цим же вечором 20.01.2019 року було госпіталізовано до медичного закладу, де йому було надано належну медичну допомогу.

Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: кульового поранення правого ока, що супроводжувалося багато осколковим переломом правої орбіти, стінок решетчатого лабіринту праворуч, літеральної стінки правої клиноподібної пазухи стороннє тіло (куля 8,0 мм у діаметрі) клиноподібної пазухи, контузії вкрай важкого ступеня, гіфеми, гемофтальма, розриву внутрішнього краю нижньої повіки правого ока, що ускладнилося повною сліпотою правого ока; сліпого вогнепального поранення середньої третини лівого стегна. вогнепального кульового поранення правого ока, вогнепального поранення лівого стегна, що спричинені при пострілі з вогнепальної зброї.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №352 від 20.03.2019 року, виявлені у потерпілого ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді кульового поранення правого ока, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою стійкої втрати працездатності більше ніж на одну третину 33%).

Потерпілим ОСОБА_2 подано позовну заяву до ОСОБА_1, щодо стягнення з останнього майнової та моральної шкоди на загальну суму 531 677,14 грн.

На початку судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, не визнав, у зв'язку з чим, суд установив наступний порядок дослідження доказів: допитати потерпілого, допитати свідків, дослідити матеріали кримінального провадження та допитати обвинуваченого.

Після допиту потерпілого, свідків та дослідження письмових доказів та відеозапису, обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, зазначивши фактичні обставини справи, зазначивши дату, час, спосіб та наслідки вчинення вказаного злочину, що відповідає викладеним в обвинувальному акті обставинам.

Так, допитаний 18.02.2020 року в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та повідомив суду, що дійсно того вечора, а саме, 20 січня 2019 року, після розпиття алкогольних напоїв з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, вони всі вийшли на вулицю, де почалась сварка між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та між ним і ОСОБА_4. Враховуючи те, що ОСОБА_1 був у алкогольному сп'янінні, деталей обставин нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, він на даний час не пам'ятає. Однак, чітко зазначив, що після того, як відібрав у ОСОБА_2 пістолет, враховуючи його образи, зробив постріл в бік останнього. Однак, після пострілу ніяких ушкоджень не бачив у ОСОБА_2, слідів крові взагалі не було. Останній лише тримаючись за своє обличчя пішов разом з ОСОБА_4. до себе додому. Крім того, у судовому засіданні зазначив, що усвідомив те, що спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження, в наслідок чого останній отримав травму, за що іскрено попросив у нього пробачення. Також зазначив, що у нього умислу не було завдати ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, оскільки, він навіть не прицілювався, а навмання стріляв в його бік, і гадки не мав, що попав в нього, так як лише хотів його налякати. Крім того, ОСОБА_1 майже повністю відшкодував ОСОБА_2 матеріальну шкоду, а саме, витрати на лікування та медичні препарати. Цивільний позов в частині матеріальної шкоди визнав повністю, а в частині моральної шкоди, визнав на суму 100 000 грн., які найблищим часом планує відшкодувати останньому, у зв'язку з чим влаштувався на роботу, а сума в 500 000,00 грн. не є обґрунтованою та непомірною для нього. У судовому засіданні просив суд, не позбавляти його волі, оскільки, він дуже жалкує про те, що трапилось, і якщо б було можливо, виправив би усе. Крім того, у нього зростає малолітня дочка ОСОБА_6, 2018 року народження, та він хоче брати участь у її вихованні разом з дружиною.

Допитаний у судовому засіданні 18.09.2019 року потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_3. 20.01.2019 року до нього у вечері прийшов ОСОБА_4, з яким він спілкувався, а потім пішли до магазину і придбали пляшку горілки 0,5 л., яку розпили разом у нього дома. Приблизно о 20.00 год. до нього в гості прийшов ОСОБА_7 із своєю дочкою, з яким вони також вживали спиртні напої, приблизно 250 г. на троїх. Через деякий час до нього додому прийшов його сусід ОСОБА_3 з якимось чоловіком, який представився, як ОСОБА_1 (в подальшому, дізнався, що це ОСОБА_1). ОСОБА_3 приніс із собою пляшку коньяку 0,5 л., а ОСОБА_7 забрав свою дочку і пішов. Тобто, у ОСОБА_2 залишились, він, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 Через деякий час ОСОБА_1 дістав з кишені пістолет чорного кольору (який саме, не розгледів), і став його показувати усім присутнім. Приблизно через дві години, вони всі вчотирьох вийшли на вулицю та почали спілкуватись. На вулиці, між будинками №90 та №46, розпочався конфлікт між ним та ОСОБА_3, в процесі якого, останній наносив ОСОБА_2 руками і ногами удари в різні частини тіла. Потім, пролунав постріл з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відчув сильний біль в області правого ока. Після чого, він разом з ОСОБА_4. пішов до себе додому, куди викликали швидку допомогу. У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свій цивільний позов, а також підтвердив факт того, що з боку обвинуваченого ОСОБА_1, було частково відшкодовано матеріальні збитки, а саме, сплачено кошти на лікування, тому, свій позов стосовно стягнення майнової шкоди, підтримав в сумі 15 677,09 грн., а в частині стягнення моральної шкоди, у повному обсязі, а саме, в сумі 500 000 грн. Стосовно міри покарання, ОСОБА_2 просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_1 найвищу міру покарання у вигляді позбавлення волі.

Допитаний у судовому засіданні 02.10.2019 року, свідок ОСОБА_7 повідомив, що 20.01.2019 року приблизно о 20.00 год. він разом зі своєю дочкою, прийшов до свого кума ОСОБА_2 у гості за адресою: АДРЕСА_3, де у нього знаходився їх спільний знайомий ОСОБА_4. Вони разом сиділи та випивали. Через деякий час до його кума в гості прийшли, ОСОБА_3 (який проживає поруч з його кумом) та якийсь чоловік на ім'я ОСОБА_1, які принесли із собою пляшку коньяку. Після чого, вони всі сиділи спілкувались та випивали. Потім ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 почали голосно говорити, а останній став показувати пістолет. Так як, ОСОБА_7 прийшов із своєю дочкою, почав хвилюватись на її безпеку, тому вирішив піти. Наступного дня він подзвонив своєму куму ОСОБА_2 та дізнався, що він знаходиться в лікарні у окуліста. Після того як він приїхав до нього у лікарню, ОСОБА_2 розповів йому, що того вечора чоловік на ім'я ОСОБА_1, який прийшов з ОСОБА_3, вистелив йому в обличчя та попав у око.

Допитана у судовому засіданні 12.11.2019 року, свідок ОСОБА_8 повідомила, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, навколо її будинку мається паркан висотою 2 метри. Крім того, для запобіганню крадіжок на паркані встановлено камери зовнішнього спостереження. 20.01.2019 року у вечірній час, приблизно о 22.30 год., почула що дуже гучно гавкають собаки. Вийшовши на подвір'я, вона почула якісь гучні розмови та сперечання. Після чого, вона відкрила хвіртку та вийшла на вулицю, де побачила чотирьох чоловіків, які дуже гучно розмовляли та кричали один на одного. Крім того, нею було надано добровільно слідчому, диск із записом з камер спостережень за 20.01.2019 року, на якому видно всі обставини, про які вона розповідала.

Допитаний у судовому засіданні 12.11.2019 року, свідок ОСОБА_3 повідомив, що 20.01.2019 року у вечорі він разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 перебували біля його будинку по вулиці Лациса та спілкувались. Через деякий час, його сусід ОСОБА_2 разом зі своїм товаришем ОСОБА_4. покликав до себе додому. Зайшовши до будинку ОСОБА_2, вони всі сиділи та випивали. В процесі розмови, ОСОБА_2 пропонував заробити грошей шляхом продажу наркотиків. На що ОСОБА_3 обурився та повідомив останньому, що він губить себе та інших своїми наркотиками, а також заважає сусідам, зокрема його батькам похилого віку. На цьому ґрунті виник конфлікт і ОСОБА_2 попросив ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вийти з будинку, при цьому дістав пістолет та направляв його в їх бік. ОСОБА_1 силою відібрав у ОСОБА_2 пістолет та вийшов на вулицю разом з ОСОБА_3 Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 також вийшли за ними на вулицю та продовжили конфлікт на вулиці. В свою чергу ОСОБА_2 продовжував пропонувати заробляти гроші шляхом продажу наркотиків. Це обурило ОСОБА_3 та він декілька разів вдарив ОСОБА_2, а ОСОБА_4 та ОСОБА_1 стояли неподалік. Після чого, ОСОБА_4 почав заступатись за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також його вдарив. В подальшому, ОСОБА_1 дістав пістолет та вирішив його віддати ОСОБА_2, а останній в той час схопив пістолет і пролунав постріл. Куди саме був здійснений постріл, ОСОБА_3 не бачив. В цей час, з інших будинків вийшли сусіди та почали кричати, тому, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4. пішли додому, а ОСОБА_3 із ОСОБА_1 також пішли по своїм справам. Швидку допомогу нікому не викликали, оскільки, крові чи значних тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 чи ОСОБА_4, не було.

Допитана у судовому засіданні 05.12.2019 року, свідок ОСОБА_9, яка працює фельдшерем на станції швидкої медичної допомоги, повідомила, що 20.01.2019 року приблизно о 23.00 год. отримали виклик про необхідність надання медичної допомоги. По приїзду за адресою: АДРЕСА_4, було виявлено потерпілого, який назвався ОСОБА_2 та повідомив, що у нього стріляли з травматичної зброї. При огляді, було виявлено, що у нього травмоване праве око.

Допитаний у судовому засіданні 23.12.2019 року, свідок ОСОБА_4 повідомив, що 20.01.2019 року приблизно о 19.00 год. за адресою: АДРЕСА_3, прийшов до свого знайомого ОСОБА_2, так як вирішили відсвяткувати отримання заробітної плати, оскільки працюють з ним в одній будівельній бригаді. ОСОБА_4 пішов до магазину та придбав пляшку горілки 0,5 л. та повернувшись, разом з ОСОБА_2 спілкувались та розпивали горілку. Приблизно о 20.00 год. в гості до ОСОБА_2 прийшов його кум ОСОБА_7 із своєю дочкою, з яким вони також вживали спиртні напої. Через деякий час до ОСОБА_2, прийшов його сусід ОСОБА_3, який приніс із собою пляшку коньяку 0,5 л. із обвинуваченим ОСОБА_1, і також стали з ними розпивати спиртні напої. Через деякий час почалась гучна розмова та сперечання між собою, тому, ОСОБА_7 забрав свою дочку і пішов. Через деякий час ОСОБА_1 дістав з кишені пістолет чорного кольору, і став його показувати усім присутнім. ОСОБА_4 зробив зауваження ОСОБА_1, щоб він сховав зброю. У зв'язку з цим почався конфлікт та вони всі вчотирьох вийшли на вулицю і почали спілкуватись далі. На вулиці, знову розпочався конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в процесі якого, останній наносив ОСОБА_2 руками і ногами удари в різні частини тіла. Потім ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3, який йому також наніс декілька ударів. ОСОБА_1 в свою чергу за цим всім спостерігав та дістав з кишені пістолет і направив його в бік ОСОБА_2 і ОСОБА_4. Через деякий час пролунав постріл з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 схватився за обличчя і разом з ОСОБА_4. пішли до нього додому. Потім викликали швидку допомогу.

Надаючи правову оцінку показам обвинуваченого, потерпілого та свідків, суд приходить до висновку про те, що вони мають логічний та послідовний характер та безпосередньо вказують на причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а відповідно до ч.2 ст.91 та ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування вини покладено на прокурора, як сторону обвинувачення.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому, жоден доказ не має наперед встановленої сили, що відповідає вимогам ст.94 КПК України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Окрім повного визнання своєї вини ОСОБА_1, його провина у вчиненні даного кримінального правопорушення, повністю підтверджується показами допитаних в ході судового розгляду справи потерпілого та вказаних свідків, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження №12019040230000138 від 21.01.2019 року, а саме:

- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12019040230000138 від 21.01.2019 року (а.с.1);

- Протоколом прийняття заяви від 21.01.2019 року, про вчинений злочин від 20 січня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності ОСОБА_3, який 20.01.2019 року біля будинку АДРЕСА_4, завдав йому тілесних ушкоджень (а.с.18);

- Протоколом огляду місця події від 20 січня 2019 року та фототаблицею до нього, за участю понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_8, відповідно до якого оглянуто ділянку місцевості за адресою: АДРЕСА_2, і виявлено дві гільзи з маркуванням «9 мм Р.А. S.A. - 9» (а.с.10-14);

- Протоколом огляду DVD диску від 24.01.2019 року та відеозаписом до нього, відповідно до якого оглянуто відеозапис з камер відеоспостережень за адресою: м. Кривий Ріг, вул. М.Куліша, з якого видно конфлікт між потерпілим, двома свідками та обвинуваченим, а також чітко видно здійснення пострілу обвинуваченим ОСОБА_1 в бік потерпілого ОСОБА_2 (32-35);

- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 16.03.2019 року, в присутності понятих: ОСОБА_11, ОСОБА_12, за участю потерпілого ОСОБА_2, який впізнав ОСОБА_1, як особу, яка 20.01.2019 року спричинила йому тілесні ушкодження (а.с.88-96);

- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.03.2019 року, в присутності понятих: ОСОБА_13, ОСОБА_14, за участю свідка ОСОБА_7, який впізнав ОСОБА_1, як особу, яка 20.01.2019 року погрожувала ОСОБА_2 пістолетом (а.с.97-102);

- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.03.2019 року, в присутності понятих: ОСОБА_13, ОСОБА_14, за участю свідка ОСОБА_4, який впізнав ОСОБА_1, як особу, яка 20.01.2019 року спричинила вогнепальне поранення потерпілому ОСОБА_2 (а.с.103-107);

- Висновком експерта №352 від 20.03.2019 року, відповідно до якого, виявлені у потерпілого ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді кульового поранення правого ока, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою стійкої втрати працездатності більше ніж на одну третину 33% (а.с.113-117);

- Висновком експерта №28/3.1, 3.2/408 від 08.04.2019 року, відповідно до якого, предмет сферичної форми, вилучений 22.02.2019 року вході операції у відділенні нейрохірургії КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» з правого ока ОСОБА_2, є вистріляною кулею - складовою частиною пістолетного (револьверного) патрону калібру 9 мм Р.А./R, спорядженого снарядом травматичної (несмертельної) дії. Дані патрони призначені для стрільби з пристроїв (пістолетів і револьверів) калібру 9 мм Р.А./R, призначених для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами травматичної (несмертельної) дії (пістолетів «Форт-12Р», «ПМР», «АЕ 790 G» та ін., револьверів «Скат-1Р», «Комбриг» та ін.). Також надані патрони можуть бути використані для проведення пострілів з перероблених газових та сигнальних пістолетів (револьвер) калібру 9 мм Р.А./R, а також саморобної зброї, виготовленої під патрони даного калібру. Дві гільзи, вилучені 21.01.2019 року в ході огляду місця події, а саме ділянки місцевості між будинками АДРЕСА_2, є складовими частинами патронів - стріляними гільзами пістолетних патронів травматичної (несмертельної) дії калібру 9 мм Р.А., які виготовлені промисловим способом (Україна) і призначені до стрільби з пристроїв, призначених для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами травматичної (несмертельної) дії калібру 9 мм Р.А. (пістолетів «Форт-12Р», «ПМР», «АЕ 790 G» та ін., револьверів «Скат-1Р», «Комбриг» та ін.). Також надані патрони можуть бути використані для проведення пострілів з перероблених газових та сигнальних пістолетів (револьвер) калібру 9 мм Р.А., а також саморобної зброї, виготовленої під патрони даного калібру. Надані дві гільзи стріляні з одного екземпляру зброї (а.с.128-132);

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.03.2019 року, за участю потерпілого ОСОБА_2, який чітко розповів та показав, як відбувались обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень (а.с.135-138);

- Висновком експерта №409 від 28.03.2019 року, відповідно до якого встановлено, що можливе утворення вогнепальних ран правого ока та лівого стегна з обставин та механізмі, на які вказує потерпілий. Спричинення ушкоджень тупими твердими предметами (кулаком руки, взутою ногою) в область голови медичними даними не підтверджується (а.с.145-146);

- Повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 29.03.2019 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (а.с.152-154).

Суд, відповідно до ст.ст.86, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, письмові докази, вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими, та згідно із ст.ст.85, 94 КПК України, вважає, що ці докази прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Після з'ясування обставин, встановлених під час судового слідства у кримінальному провадженні, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_1

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст.65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Відповідно до ст.66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, є щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданого збитку потерпілому.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Таким чином, після з'ясування обставин, встановлених під час судового слідства, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілого, свідків та досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує, що ним вчинено кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, від вчинення якого є потерпілий, якому завдано матеріальні та моральні збитки, частина котрих добровільно відшкодована шляхом перерахування коштів на користь потерпілого, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, першочергово обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, в подальшому свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, раніше судимий, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме ОСОБА_1 офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває. За місцем мешкання характеризується позитивно.

Згідно доповіді Металургійного районного відділу пробації філії державної установи «Центр Пробації» у Дніпропетровській області від 04.06.2019 року, на підставі зібраних характеризуючих матеріалів щодо обвинуваченого ОСОБА_1 надано висновок про те, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Заходами, що спрямовані на вирішення криміногенних потреб, виявлених у ході оцінки ризиків, можуть бути наступні: направлення засудженого до Криворізького міськрайонного центру зайнятості населення на консультацію до спеціаліста по працевлаштуванню, залучення психолога районного відділу з метою здійснення заходів спрямованих для зниження рівня агресії. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на нього обов'язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

З урахуванням вищевикладеного, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, які пом'якшують та відсутності обставин, які обтяжують покарання, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, публічно попросив у потерпілого пробачення за вчинене, у добровільному порядку частково відшкодував завдані потерпілому матеріальні збитки (що підтверджується долученими до матеріалів кримінального провадження квитанціями та підтверджено у судовому засіданні самим потерпілим ОСОБА_2), офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, за місцем мешкання характеризується позитивно, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.1 ст.121 КК України.

Однак, суд приходить до висновку про те, що перевиховання і виправлення ОСОБА_1 цілком можливе без ізоляції від суспільства, тому, його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк та зобов'язати щомісячно з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Щодо заявленого цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на придбання лікарських засобів, препаратів, та матеріалів медичного призначення у сумі 31 667,14 гривень, втраченого доходу, внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також моральної шкоди у розмірі 500 000,00 гривень.

Крім того, у судовому засіданні 12.03.2021 року потерпілим ОСОБА_2 було уточнено позовні вимоги з урахуванням сплачених коштів з боку ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, тому, в цій частині, останній підтримав позов частково, а саме, просив стягнути з обвинуваченого на його користь 15 677,09 грн. в рахунок відшкодування майнового збитку, а в частині стягнення моральної шкоди підтримав повністю на суму 500 000,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги в частині матеріальної шкоди визнав у повному обсязі, з урахуванням коштів, які було відшкодовано раніше, а саме, в сумі 15 677,09 грн., а в частині моральної шкоди, визнав частково, а саме, на суму 100 000,00 грн.

Згідно статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам, а також майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині матеріальної шкоди, з обвинуваченого підлягає стягненню матеріальна шкода на суму 15 677, 09 гривень, розмір шкоди встановлений в ході судового розгляду.

Також, потерпілим ОСОБА_2 заявлено вимогу щодо стягнення з обвинуваченого втраченого заробітку внаслідок втрати загальної працездатності, з наведеного в позові розрахунку вбачається, що потерпілий обраховує зазначену суму виходячи з розміру мінімальної заробітної плати в період з 14.05.2019 року безстроково у розмірі 33% від п'яти кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня кожного календарного року, щомісячно.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

В даному випадку, потерпілим ОСОБА_2 суду не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що останній на момент вчинення кримінального правопорушення, був офіційно працевлаштованим та отримував відповідну заробітну плату. З урахуванням зазначеного, суд вважає, що вимоги позову в цій частині задоволенню не підлягають.

Окрім цього, потерпілий просив стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, розмір якої визначив в 500 000,00 гривень. В обґрунтування моральної шкоди, зазначав, що внаслідок дій обвинуваченого він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні, відчував фізичний біль, емоційний стрес, в подальшому був вимушений проходити стаціонарне лікування з оперативним втручанням, отримувати неприємне медикаментозне лікування. Впродовж періоду лікування, та по теперішній час, він є непрацездатною особою, що тягне за собою погіршені можливості отримання прибутків, та призводить до зниження добробуту. Наслідки отриманої травми призвели до появи життєвих змін.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

Враховуючи викладені доводи потерпілого щодо заявлених вимог на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що внаслідок дій обвинуваченого змінився уклад життя потерпілого, він дійсно відчуває тревогу та хвилювання за себе, змушений витрачати час на лікування та відновлення стану свого здоров'я. Моральна шкода потерпілому завдана незаконними винними діями ОСОБА_1, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із завданою шкодою. За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими, вважає за необхідне задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 150 000,00 гривень.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.04.2019 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках даного кримінального провадження №12019040230000138, який ухвалами суду було продовжено до 20 лютого 2020 року.

Крім того, ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.02.2020 року в рамках даного кримінального провадження №12019040230000138 відносно ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а 15.04.2020 року змінено запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, строк якого на момент винесення вироку сплив.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу прокурором не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Питання про речові докази, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи №28/3.1,3.2/408 від 08.04.2019 року у розмірі 1430,00 грн., в порядку ст.ст.122-124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.75, 76 ч.1 ст.121 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за пред'явленим обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.1, 2, ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_3), матеріальну шкоду в сумі 15 677,09 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 09 копійок та моральну шкоду в сумі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити в задоволенні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, витрати за проведення судово-балістичної експертизи №28/3.1,3.2/408 від 08.04.2019 року у розмірі 1430,00 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 00 коп., з призначенням платежу: за експертизу №28/3.1,3.2/408 від 08.04.2019 року.

Речові докази:

- дві гільзи, які поміщено в пакет НПУ ЕXP0102920 та гумовий предмет округлої форми, упакований в паперовий конверт, передані на зберігання до камери зберігання КВП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання цим вироком законної сили, знищити.

Матеріали кримінального провадження №12019040230000138 від 21.01.2019 року, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за №216/2655/19, провадження № 1-кп/210/172/21.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: С. В. Ступак