Ухвала суду № 95506706, 15.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 березня 2021 року м. Київ № 826/18033/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши у відкритому судовому засідання заяви представника позивача про відвід судді

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генеральної прокуратури, Прокуратури Волинської області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, прокуратури Волинської області про: визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора України №1436к від 23.10.2014 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва прокуратури Волинської області; поновлення на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва прокуратури Волинської області; стягнення з прокуратури Волинської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 23.10.2014 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2015 зупинено провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2015 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

01.02.2021 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі та заява про зміну (доповнення) предмета позову, в якому звернуто увагу на зміну найменування відповідача у справі та окрім позовних вимог зазначених у позовній заяві просив : зобов`язати Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади".

Зазначені обставини, як такі, що не пов`язані з підставою зупинення провадження у справі, потягли за собою поновлення провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2021 поновлено провадження у справі. Призначено судове засідання по суті на 15.03.2021 о 14:15 год.

В судовому засідання представником позивача підтримано подані заяви про відвід судді. З поданих заяв слідує, що не поновлення провадження у справі за заявою позивача порушує право позивача на судовий захист, а також не відповідає завданням адміністративного судочинства щодо своєчасності вирішення спору та ефективного захисту прав. Вказане за переконанням заявника викликає обгрунтовані сумніви при розгляді даної справи. Крім того розгляд судом клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі у формі листа є порушенням з огляду на п.2 ст.241 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначені вище дії суду позивач та його представник вважають упередженим ставленням саме до ОСОБА_1 з огляду на те, що суддя в цей час розглядав і інші справи, де виносив судові рішення.

Представник відповідача-1 заперечував щодо заяв про відвід. Представник відповдіача-2 в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Вирішуючи заяву про відвід судді Арсірія Р.О. суд виходить з наступного.

Підстави для відводу судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких, зокрема, якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006).

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Так, як слідує із змісту заяв про відвід, обґрунтовуючи сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Арсірія Р.О., представник позивача вказує на його незгоду із постановленою процесуальною ухвалою щодо зупинення провадження у справі.

Частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, зокрема, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Крім того, рішення суду може бути оскаржено у встановленому процесуальним законом порядку.

Своїм правом на оскарження позивач скористався. Ухвала суду про зупинення провадження по справі від 10.02.2015 переглянута Київським апеляційним адміністративним судом та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2015 року - без змін.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно до положень ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до положень ч. 2 п. 8 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Згідно з вимогами ст.2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.

За приписами ч.1 ст.6 Конвенції, яка містить вимоги щодо неупередженості суду, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, та суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід судді від розгляду справи.

В той же час суд не вбачає визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у даній справі, на які посилається представник позивача, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

За наведених вище обставин та беручи до уваги, що заява про відвід є необґрунтованою, дії суду при вирішенні процесуальних питань, які виникають в ході розгляду справи та характер прийнятих процесуальних рішень не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів у безсторонності судді та не можуть бути підставою для його відводу, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі та необхідності вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу та передачу справи для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 1ст. 31 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 36, 39, 40, 183, 205, 236, 243, 248, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати заявлений представником позивача відвід головуючому судді Арсірію Р.О. - необґрунтованим.

Передати адміністративну справу № 826/18033/14 на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.

Провадження у справі № 826/18033/14 зупинити до вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання про відвід судді.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Арсірій