Рішення № 95506662, 15.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року м. Київ № 640/9903/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальності «Новини 24 Години»доНаціональної ради України з питань телебачення та радіомовленнятретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет споруТовариство з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет»провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Новини 24 Години» (адреса: 03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 21, ідентифікаційний код 33786517) (далі - позивач, ТОВ «Новини 24 Години», Товариство) подано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва позов до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, ідентифікаційний код 00063928) (надалі - відповідач, Національна рада, Нацрада), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо нерозгляду обґрунтованого звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини 24 Години», що свідчить про наявність ознак порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» вимог законодавства та/або умов ліцензії, у встановлений законодавством спосіб на засіданні Національної ради;

- зобов`язати Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення невідкладно розглянути обґрунтоване звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини 24 Години», що свідчить про наявність ознак порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» вимог законодавства та/або умов ліцензії, та винести рішення про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мережа Ланет».

В якості підстав позову позивачем зазначено, що позивач звернувся до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення із заявами від 18.03.2019 (вих. №№: 205, 206, 207) про порушення законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» та з вимогою призначити проведення перевірки діяльності зазначеного ліцензіата, виходячи з положень ч. 12 ст. 39 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», абз. 4 п. 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок здійснення перевірок телеорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу від 08.02.2012 № 115. Відповідач після повторного звернення позивача від 16.04.2019 надав відповідь листом від 16.05.2019 у якому вказано, що регуляторний орган не вбачає підстав для проведення позапланової перевірки із зазначених позивачем питань. Так позивач вважає протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо нерозгляду обґрунтованого звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини 24 Години». Окремо позивач акцентує, що чинне законодавство не наділяє повноваженнями ані членів Національної ради, ані Голову Національної ради, ані його заступників щодо самостійного одноособового розгляду подібного звернення та прийняття по ньому будь-якого рішення. Не погоджуючись з відмовою у проведенні позапланової перевірки Товариство з обмеженою відповідальності «Новини 24 Години» звернулося з даним позовом до суду.

Відповідач у відзиві з вимогами позивача не погодився, просив суд у задоволенні позову ТОВ «Новини 24 Години» відмовити. В обґрунтування правомірності своїх дій відповідачем зазначено, що позивач не віднесений до переліку програм універсальної програмної послуги, отже основними суб`єктами відносин при наданні права на трансляцію програм мовлення є мовник та провайдер, що фактично вказує на їх належність до господарських. Таким чином, відповідач не може втручатися в господарську діяльність ліцензіатів, оскільки таке втручання знаходиться за межами компетенції регулятора. Окрім того відповідачем зазначено, що новий перелік програм, придбаних для ретрансляції ТОВ «Мережа Ланет» не містить програми «Newsone», а також, що бездіяльності відповідачем допущено не було.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» (нижче - ТОВ «Мережа Ланет») у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, правом на подання пояснень щодо позову або відзиву не скористалась.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.01.2019 ТОВ «Новини 24 Години» звернулося з запитами № 41 та № 42 до Голови Національної ради Артеменка Ю.А. про надання публічної інформації:

щодо здійснення провайдером програмної послуги ТОВ «Мережа Ланет» щорічної перереєстрації Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам), що є обов`язковим додатком до ліцензії провайдера програмної послуги;

щодо подання ТОВ «Мережа Ланет» інформації про виконання концепції добору програм протягом звітного року для перереєстрації цього додатку на наступний поточний рік;

щодо подання ТОВ «Мережа Ланет» до Національної ради інформації про зміну відомостей, що містилися у переліку телерадіопрограм, а саме щодо каналу «Newsone», у встановленому порядку та з дотриманням строку.

У відповідь на вказані запити відповідачем направлено листи від 25.01.2019 № 07/4 та № 07/3 з повідомленням про наявні у ТОВ «Мережа Ланет» ліцензії (НР № 483-п, НР № 484-п, НР № 485-п, від 18.10.2016) та про їх останнє переоформлення у листопаді 2017 року. До кінця 2018 року ТОВ «Мережа Ланет» інформацію про виконання загальної концепції на надавалось. Відповідачем зазначено, що на дату надходження запитів ТОВ «Мережа Ланет» інформації про зміну відомостей, що містяться у переліку телерадіопрограм, а саме щодо каналу «Newsone», не надавало. В той же час, відповідно до переліків програм та загальної концепції, наданих ТОВ «Мережа Ланет» для переоформлення ліцензій, програма « Newsone » була наявна.

ТОВ «Новини 24 Години» звернулось до Національної ради з листами від 18.03.2019 № 205, № 206 та № 207 про здійснення заходів, передбачених чинним законодавством в частині здійснення Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення наглядових функцій щодо перевірки дотримання провайдером програмної послуги ТОВ «Мережа Ланет» вимог законодавства у галузі телерадіомовлення у зв`язку з:

припиненням трансляції провайдером ТОВ «Мережа Ланет» телеканалу «Newsone» в мережі кабельного телебачення (як в аналоговому, так і в цифровому), а також у сервісі онлайн-телебачення Ланет TV, що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 27.02.2019 по справі № 910/17324/18;

неповідомленням ТОВ «Мережа Ланет» Національної ради про зміну відомостей, що містились у переліку телерадіопрограм, а саме щодо каналу «Newsone»;

нездійсненням щорічної перереєстрації Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам), що є обов`язковим додатком до ліцензії провайдера програмної послуги.

У означених листах позивач також просив застосувати до третьої особи санкції, передбачені ст. 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Розглянувши листи ТОВ «Новини 24 Години» від 18.03.2019 № 205, № 206 та № 207 Національна рада надала відповідь листом від 09.04.2019 № 16/198, у якому зазначено, що ліцензії провайдера ТОВ «Мережа Ланет» було переоформлено на засіданні Національної ради 28.03.2019 у зв`язку зі зміною Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам). Новий перелік не містить програми «Newsone» для ретрансляції. Також зазначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями, за якими учасники цих відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому Господарським кодексом України.

У відповідь на лист від 09.04.2019 № 16/198 ТОВ «Новини 24 Години» повторно звернулося до Національної ради з листом від 16.04.2019 № 279, з проханням провести перевірку дотримання ТОВ «Мережа Ланет» вимог законодавства у галузі телерадіомовлення з огляду на встановлені на момент звернення ТОВ «Новини 24 Години» порушення, а саме:

припинення трансляції провайдером ТОВ «Мережа Ланет» телеканалу «Newsone» в мережі кабельного телебачення (як в аналоговому, так і в цифровому), а також у сервісі онлайн-телебачення Ланет.TV (підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 27 лютого 2019 року у справі № 910/17324/18 за позовом ТОВ «Новини 24 Години» до ТОВ «Мережа Ланет» про визнання односторонньої відмови від договору ретрансляції № 0109/18-01 від 01.09.2018 недійсною та зобов`язання до виконання умов договору ретрансляції);

ТОВ «Мережа Ланет» у встановленому законодавством порядку не повідомило Національну раду про зміну відомостей, що містилися у переліку телерадіопрограм, а саме щодо телеканалу «Newsone», що підтверджується листом Національної ради від 25.01 2019 вих. № 07/3, таким чином було порушено вимоги п. 2.14. Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, затвердженого Рішенням № 2979 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 28.12.2011;

провайдером програмної послуги ТОВ «Мережа Ланет» не здійснювалась протягом останніх років щорічна перереєстрація Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам), що є обов`язковим додатком до ліцензії провайдера програмної послуги, також ліцензіат не подавав до Національної ради інформацію про виконання концепції добору програм протягом звітного року для перереєстрації цього додатку па поточний рік, що підтверджується листом Національної ради від 25.01.2019 вих. № 07/4.

На лист ТОВ «Новини 24 Години» від 16.04.2019 № 279 Національна рада надала відповідь листом від 16.05.2019 № 16/243, у якому зазначила, що на попередні звернення надано вичерпну відповідь вих. 16/198 від 09.04.2019, та наголошено, що провайдеру ТОВ «Мережа Ланет» рішеннями Національної ради № 436, № 437, № 438 від 28.03.2019 переоформлено ліцензії НР № 483-п, НР № 484-п, НР № 485-п, від 18.10.2016 у зв`язку зі зміною Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам). Програма «Newsone» вилучена зі списку програм для ретрансляції провайдера. Підстав для призначення позапланової перевірки із зазначеного питання регуляторний орган не вбачає.

За цих обставин Товариство, наголошуючи на протиправній бездіяльності Нацради щодо нерозгляду обґрунтованого звернення ТОВ «Новини 24 Години», та не погоджуючись з відмовою Нацради у призначенні перевірки, звернулося з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, є Закон України «Про телебачення і радіомовлення».

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада. Ліцензія Національної ради на телерадіомовлення є єдиним і достатнім документом дозвільного характеру, що надає право ліцензіату вести телерадіомовлення. Порядок ліцензування телерадіомовлення визначається Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Статтею 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» передбачено, що Національна рада здійснює, зокрема, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення,

Організація перевірок та проведення перевірок здійснюється на підставі Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 08.02.2012 № 115, зареєстрованого в Міністерств юстиції України 24 лютого 2012 за № 313/20626 (у редакції рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 09.11.2017 № 2127; скорочено - Інструкція).

Згідно з п.п. 1, 3 розділу ІІІ Інструкції, Національна рада здійснює наглядові повноваження, зокрема шляхом здійснення моніторингу телерадіопрограм, а також проведення перевірок (планових або позапланових, виїзних або безвиїзних).

Підставами для призначення позапланових перевірок є:

подання ліцензіатом письмової заяви до Національної ради про проведення позапланової перевірки за його бажанням (ініціативою);

виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм, а також програм, що надаються у складі програмної послуги, ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії;

обґрунтоване звернення фізичних і юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, що свідчить про наявність ознак порушень ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії;

перевірка виконання ліцензіатом рішень, розпоряджень Національної ради щодо усунення порушень вимог законодавства та/або умов ліцензії, прийнятих і виданих за результатами проведених перевірок;

отримання обґрунтованої інформації (крім звернень фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування), що свідчить про наявність ознак порушень ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.

Інформація, що міститься в анонімному зверненні, не може бути підставою для призначення перевірки.

У разі отримання додаткової інформації щодо предмета планової або позапланової перевірки після її проведення, яка впливає на результати розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства та/або умов ліцензії та яка не була відома або не могла бути відомою на дату проведення відповідної перевірки, Національна рада на підставі пункту "б" частини першої статті 74 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" приймає рішення про призначення додаткової перевірки.

Під час позапланової перевірки з`ясовують виключно ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на право проведення позапланової перевірки.

Планові та позапланові перевірки проводяться на підставі рішення Національної ради. У рішенні Національної ради про призначення позапланової перевірки зазначають найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, підстава для призначення перевірки та предмет перевірки.

На підставі рішення Національної ради про призначення перевірки видається наказ про призначення перевірки, в якому зазначають найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, підстави для призначення перевірки та предмет перевірки. Наказ підписує голова Національної ради (особа, яка виконує його обов`язки).

Частиною 5 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що планові та позапланові перевірки проводяться на підставі рішення Національної ради. У рішенні Національної ради про призначення позапланової перевірки зазначають найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, підстава для призначення перевірки та предмет перевірки.

При цьому за ч. 2 ст. 2 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» виключно на засіданнях Національної ради:

обговорюються проекти законодавчих та інших нормативних актів і пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері телерадіомовлення;

затверджуються Регламент Національної ради, положення та інші нормативні акти Національної ради;

затверджуються План розвитку національного телерадіоінформаційного простору та зміни до нього;

затверджується щорічний звіт про діяльність Національної ради;

приймаються рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення і телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу;

приймаються рішення про оголошення конкурсів на отримання ліцензій на телерадіомовлення та затверджуються конкурсні умови;

приймаються рішення про видачу, продовження, переоформлення ліцензій на телерадіомовлення та про внесення змін до ліцензій;

затверджується штатний розпис апарату Національної ради;

приймаються рішення про видачу та продовження ліцензій провайдерів програмної послуги, про затвердження та внесення змін до відповідних пакетів програм універсальної програмної послуги;

призначаються і звільняються керівник апарату Національної ради та керівники структурних підрозділів апарату Національної ради;

призначаються і звільняються представники Національної ради в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії;

приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення або про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги;

погоджуються стандарти і норми технічної якості телерадіопрограм;

приймаються рішення про видачу довіреностей на представництво Національної ради у суді;

створюються робочі органи Національної ради (конкурсні комісії, робочі групи тощо);

затверджуються положення щодо формування, обрання та припинення повноважень складу Наглядової ради акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", а також ухвалюються рішення щодо проведення відповідних конференцій.

Правовий аналіз зазначених положень свідчить, що однією з підстав для призначення позапланової перевірки є обґрунтоване звернення фізичних і юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, що свідчить про наявність ознак порушень ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії. Водночас, нормативні критерії обґрунтованості звернення таких осіб вказаною Інструкцією та положенням Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не передбачені.

При цьому, таке звернення особи повинно містити лише ознаки порушень ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії, а їх оцінка та розгляд здійснюється уповноваженим органом у встановленому порядку.

Національна рада здійснює наглядові повноваження, зокрема шляхом проведення позапланових перевірок, яка призначається на підставі рішення Національної ради, з приводу чого головою Національної ради (особою, яка виконує його обов`язки) видається наказ про призначення перевірки, в якому зазначається найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, підстави для призначення перевірки та предмет перевірки.

Поряд з цим, виключно на засіданнях Національної ради приймаються рішення, зокрема про: застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії; застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення або про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

Окремо суд відмічає, що за ст. 23 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» порядок організації та внутрішньої роботи Національної ради, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Національної ради, який за поданням голови або не менше трьох членів Національної ради затверджується Національною радою більшістю від її складу.

Так п.п. 8.1-8.3 Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення передбачено, що звернення громадян та запити на доступ до публічної інформації, адресовані Національній раді, розглядаються відповідно до Закону України "Про звернення громадян", Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Структурні підрозділи апарату Національної ради готують відповіді на звернення громадян та запити на доступ до публічної інформації у терміни, встановлені чинним законодавством, і візують їх у відповідального члена Національної ради відповідно до розподілу функціональних обов`язків.

Відповіді за результатами розгляду звернень, запитів на доступ до публічної інформації підписуються головою Національної ради або особою, що виконує його посадові обов`язки.

З приписів Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення видно, що відповіді за результатами розгляду запитів на доступ до публічної інформації підписуються головою Національної ради або особою, що виконує його посадові обов`язки.

З огляд на вказані нормативні положення Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, слід примітити, що відповідно до ст.ст. 1, 5, 12, 19, 22, 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

в офіційних друкованих виданнях;

на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

на інформаційних стендах;

будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов`язково зазначивши в запиті своє ім`я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Як свідчать матеріали справи, в січні 2019 року ТОВ «Новини 24 Години» звернулося з запитами від 17.01.2019 за № 41 та № 42 до Голови Національної ради Артеменка Ю.А. про надання публічної інформації:

щодо здійснення провайдером програмної послуги ТОВ «Мережа Ланет» щорічної перереєстрації Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам), що є обов`язковим додатком до ліцензії провайдера програмної послуги;

щодо подання ТОВ «Мережа Ланет» інформації про виконання концепції добору програм протягом звітного року для перереєстрації цього додатку на наступний поточний рік;

щодо подання ТОВ «Мережа Ланет» до Національної ради інформації про зміну відомостей, що містилися у переліку телерадіопрограм, а саме щодо каналу «Newsone», у встановленому порядку та з дотриманням строку.

У відповідь на вказані запити відповідачем направлено листи від 25.01.2019 № 07/4 та № 07/3 з повідомленням про наявність у ТОВ «Мережа Ланет» ліцензій (НР № 483-п, НР № 484-п, НР № 485-п, від 18.10.2016) та про їх останнє переоформлення у листопаді 2017 року.

Відповідачем проінформовано, що до кінця 2018 року ТОВ «Мережа Ланет» інформацію про виконання загальної концепції на надавало.

Також Нацрадою зазначено, що на дату надходження запитів ТОВ «Мережа Ланет» інформації про зміну відомостей, що містяться у переліку телерадіопрограм, а саме щодо каналу «Newsone», не подавало. Водночас, відповідно до переліків програм та загальної концепції, наданих ТОВ «Мережа Ланет» для переоформлення ліцензій, програма «Newsone» була наявна.

Відповіді на запити підписані Головою Національної ради - Артеменком Ю.

За цих обставин, з огляду приписи Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та Закону України «Про доступ до публічної інформації», приймаючи до уваги надання Нацрадою відповідей на запити № 41 та № 42 в площині постановлених Товариством питань, необґрунтованими, на думку суду, є доводи позивача щодо відсутності у Голови Національної ради Артеменка Ю. повноважень щодо підписання листів-відповідей від 25.01.2019 № 07/4 та № 07/3 на відповідні запити.

Також судом установлено, що в березні 2019 року ТОВ «Новини 24 Години» звернулося до Нацради з листами від 18.03.2019 № 205, № 206 та № 207 про здійснення заходів, передбачених чинним законодавством в частині здійснення Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення наглядових функцій щодо перевірки дотримання провайдером програмної послуги ТОВ «Мережа Ланет» вимог законодавства у галузі телерадіомовлення у зв`язку з:

припиненням трансляції провайдером ТОВ «Мережа Ланет» телеканалу «Newsone» в мережі кабельного телебачення (як в аналоговому, так і в цифровому), а також у сервісі онлайн-телебачення Ланет TV, що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 27.02.2019 по справі № 910/17324/18;

неповідомленням ТОВ «Мережа Ланет» Національної ради про зміну відомостей, що містились у переліку телерадіопрограм, а саме щодо каналу «Newsone»;

нездійсненням щорічної перереєстрації Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам), що є обов`язковим додатком до ліцензії провайдера програмної послуги.

Окрім цього Товариство у своїх листах просило застосувати до ТОВ «Мережа Ланет» санкції, що передбачені ст. 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

За наслідками розгляду листів № 205, № 206 та № 207 ТОВ «Новини 24 Години», у своєму листі-відповіді від 09.04.2019 № 16/198 Національна рада зазначила, що ліцензії провайдера ТОВ «Мережа Ланет» було переоформлено на засіданні Національної ради 28.03.2019 у зв`язку зі зміною Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам). Новий перелік не містить програми «Newsone» для ретрансляції.

Нацрада звернула увагу, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями, за якими учасники цих відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому Господарським кодексом України.

Позивач повторно звернувся до відповідача з листом від 16.04.2019 № 279, з проханням провести перевірку дотримання ТОВ «Мережа Ланет» вимог законодавства у галузі телерадіомовлення та застосувати до останнього санкції.

При цьому Товариством повідомлялося про встановлені на момент звернення останнього порушення, а саме:

припинення трансляції провайдером ТОВ «Мережа Ланет» телеканалу «Newsone» в мережі кабельного телебачення (як в аналоговому, так і в цифровому), а також у сервісі онлайн-телебачення Ланет.TV (підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 27 лютого 2019 року у справі № 910/17324/18 за позовом ТОВ «Новини 24 Години» до ТОВ «Мережа Ланет» про визнання односторонньої відмови від договору ретрансляції № 0109/18-01 від 01.09.2018 недійсною та зобов`язання до виконання умов договору ретрансляції);

ТОВ «Мережа Ланет» у встановленому законодавством порядку не повідомило Національну раду про зміну відомостей, що містилися у переліку телерадіопрограм, а саме щодо телеканалу «Newsone», що підтверджується листом Національної ради від 25.01 2019 року вих. № 07/3, таким чином було порушено вимоги п. 2.14. Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, затвердженого Рішенням № 2979 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 28.12.2011;

провайдером програмної послуги ТОВ «Мережа Ланет» не здійснювалась протягом останніх років щорічна перереєстрація Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам), що є обов`язковим додатком до ліцензії провайдера програмної послуги, також ліцензіат не подавав до Національної ради інформацію про виконання концепції добору програм протягом звітного року для перереєстрації цього додатку па поточний рік, що підтверджується листом Національної ради від 25.01.2019 вих. № 07/4.

У відповідь на вказане звернення Національною радою направлено лист від 16.05.2019 № 16/243 за підписом першого заступника голови Герасим`юк О., з повідомленням про те, що підстав для призначення позапланової перевірки із зазначеного питання регуляторний орган не вбачає. Крім того, Нацрада проінформувала Товариство про надання відповідей на його звернення № 205, № 206 та № 207 у листі № 16/198.

В рамках наведеного варто зауважити, що 28.03.2019 Нацрадою прийняті рішення №№: 436, 437, 438, згідно яких ліцензії НР № 483-п, НР № 484-п, НР № 485-п, від 18.10.2016 ТОВ «Мережа Ланет» були переоформлені, зокрема, у зв`язку зі зміною Загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам).

Додатково суд виокремлює, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/17324/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019: позовні вимоги ТОВ «Новини 24 години» задоволено частково; зобов`язано ТОВ «Мережа Ланет» виконувати зобов`язання за договором № 0109/18-01-П, укладеним ТОВ «Мережа Ланет» та ТОВ «Новини 24 години», на умовах визначених сторонами у названому договорі, до закінчення строку дії цього договору, в тому числі, з дати набрання цим рішенням законної сили, відновити та здійснювати прийом і одночасну доставку сигналу програм ТОВ «Новини 24 години» до абонентів на умовах, визначених договором № 0109/18-01-П; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 вересня 2019 року (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84284517) рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 910/17324/18 - залишено без змін.

В силу ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

У відзначеному аспекті обставин справи суд акцентує, що у своїх запитах на отримання публічної інформації № 41 та № 41 від 17.01.2019 посилань на зазначене вище судове рішення, в якому надавалася правова оцінка доведеності позивачем факту порушення відповідачем його права на отримання послуг за договором від 01.09.2018 № 0109/18-01-П, було відсутнім.

Крім того, питання розгляду Національною радою питань про порушення телерадіоорганізацією або провайдером програмної послуги законодавства України та/або умов ліцензії, не є тотожним як питанню розгляду Національною радою запитів на доступ до публічної інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", так і питанню господарсько-договірних зобов`язань між ТОВ «Новини 24 години» та ТОВ «Мережа Ланет» за договором № 0109/18-01-П.

Суд зауважує, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Так беручи до уваги надання Нацрадою листів-відповідей на запити Товариства, суд приходить до висновку про невмотивованість вимог позивача в частині визнання протиправної бездіяльності Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо нерозгляду звернення ТОВ «Новини 24 Години».

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача розглянути звернення Товариства та винести рішення про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мережа Ланет», суд окреслює таке.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, які прийняті Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 02.11.2006 у справі "Волохи проти України" (Заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Європейський Суд дійшов до висновку, що втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у певній сфері та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля з боку правоохоронних органів.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватись від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватись від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Надане органу право діяти саме таким чином у теорії адміністративного права прийнято називати дискреційними повноваженнями (дискреційним правом, дискреційною владою).

Дискреційні повноваження, як встановлене право вибору варіанта поведінки (рішення) або наслідку правової норми, найбільш яскраво проявляються через так званий вільний, або адміністративний, розсуд.

В процесі застосування норми права до конкретної ситуації на остаточне прийняття рішення значний вплив справляє орган, який цю норму застосовує. Встановлення й оцінка факту, з яким норма пов`язує виникнення певних відносин, залежить від низки чинників як об`єктивного, так і суб`єктивного характеру. Окрім того, в нормі права заздалегідь не можна передбачити всіх життєвих ситуацій, випадків та обставин, про що також наголошував Європейський Суд з прав людини.

Тому норма права залишає певний простір, що повинен заповнити орган, який застосовує норму. При цьому він повинен брати до уваги загальний погляд на значення певних понять, мету, якої він повинен досягти, і, зрештою, на засади здорового глузду.

Виходячи з відсутності законодавчого визначення наведеного поняття, а також з урахуванням вищезазначеного можна дійти висновку, що дискреційні повноваження - це сукупність прав і обов`язків державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або обрати один з кількох варіантів рішень, передбачених проектом акта з урахуванням норм національного законодавства та принципу верховенства права.

Таким чином, з урахуванням розгляду відповідачем запитів позивача, зважаючи на похідність вимог про зобов`язання Нацради розглянути звернення Товариства від вимог про визнання протиправної бездіяльності Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо нерозгляду такого звернення, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Новини 24 Години».

Враховуючи, що відсутніми є підстави для задоволення позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову б/н від 05.06.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини 24 Години» - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко