Рішення № 95506375, 23.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року м. Київ № 640/16610/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у місті Києві за №285/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 27.09.2018 року про виключення з реєстру платників єдиного податку третьої групи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДФС у місті Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2018 року шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. Водночас, перевірки позивача, за результатами якої було б встановлено порушення вимог пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України та про що було б складено відповідний акт, не відбувалося. Відсутність такого акту є чітким порушенням процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Крім того, позивач вказує, що з моменту відкриття мною ФОП ОСОБА_2 в першому кварталі 2017 року по третій квартал 2018 року включно у останнього відсутній борг по сплаті єдиного податку і навпаки ним здійснено переплату єдиного податку.

Відтак, на думку позивача, контролюючим органом оскаржуване рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку третьої групи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2019 року відкрито провадження у справі № 640/16610/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.10.2019 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, у якому відповідач зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства. Відповідач вказує, що ані п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, п.п.298.2.3 п. 298 ст. 298 Податкового кодексу України не містять вимоги щодо проведення податковим органом перевірки та оформлення її результатів актом перевірки, однак вони містять обов`язкові умови для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема, наявність у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

05.11.2019 року позивачем надано відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої позивач вказує, окрім іншого, про посилання відповідача на хибне застосування норми права, а саме ст.299 ПК України, оскільки, на думку позивача, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, слугував документ - доповідна від 24.09.2018 року за №14124/26-15-13-14-17, проте зміст даного документа позивачу не відомий та не був відомий, а саме рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 27.09.2018 року не містить інформації саме за який період за ФОП ОСОБА_1 рахується наявність податкового боргу, та не зазначено суму боргу , оскільки перевірка не проводилась і акт не складався, як того вимагає норма Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2018 року Головним управлінням ДФС у місті Києві було прийнято рішення за №285/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 із реєстру платників єдиного податку згідно підпункту 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 з урахуванням підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, а саме - у зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

За твердженнями позивача, зі змістом вищевказаного рішення позивач ознайомився лише після того як 01.02.2019 року звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві із листом за №1/02 в якому я просив надати безпосередньо саме рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, із зазначенням фактичних та правових підстав прийняття такого рішення, оскільки до того часу рішення від 27.09.2018 року він не отримував, що підтверджується копією конверту з поштовим ідентифікатором за №0101124221570 та копією «повідомлення про вручення поштового відправлення» на якому підпис або інші відмітки про вручення листа від ГУ ДФС у м. Києві на адресу позивача відсутні.

Листом від 26.02.2019 року за №23112/0/26-15-13-14-15 ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача про причину прийняття рішення про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку та надано відповідну копію спірного рішення ГУ ДФС у м. Києві від 27.09.2018 року.

Повивач, вважаючи, що з моменту відкриття мною ФОП ОСОБА_2 в першому кварталі 2017 року по третій квартал 2018 року включно у нього відсутній борг по сплаті єдиного податку і навпаки ним здійснено переплату єдиного податку, а також звертаючи увагу, що обов`язковою передумовою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є проведення контролюючим органом відповідної перевірки, за результатами якої має бути складено акт, а

відсутність такого акту є чітким порушенням процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, звернувся з даним адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 291.2. ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Приписами п. 299.1. ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для його прийняття стали норми пп. 299.10.3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

При цьому, передумовою прийняття вказаного рішення стала доповідна від 24.09.2018 р. № 14124/26-15-13-14-17.

Також відповідач зазначає, що згідно з даними інтегрованої картки платника на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у позивача був наявний податковий борг.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІТС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника.

У той же час, всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався, що не заперечується відповідачем, зокрема, у поданому відзиві на позов.

При цьому, посилання контролюючого органу про надання йому права анулювання реєстрації платника єдиного податку, за наявності підстав передбачених п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, без проведення перевірки, судом не береться до уваги, оскільки Податковим кодексом закріплена чітка послідовність дій, які мають бути обов`язково вчинені контролюючим органом до прийняття відповідного рішення (проведення перевірки платника єдиного податку, виявлення допущення ним порушення, зокрема, встановлення факту наявності податкового боргу, складання акту перевірки та прийняття на його підставі рішення). Іншої процедури законодавчо не передбачено.

Таким чином, враховуючи те, що несплата позивачем грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних IТC «Податковий блок» в інтегрованій картці платника, а не на підставі акту перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про виключення із реєстру платників єдиного податку.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення №285/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 27.09.2018 року про виключення з реєстру платників єдиного податку третьої групи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного оскаржуване рішення не відповідає вимогам щодо обґрунтованості.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у місті Києві за №285/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 27.09.2018 року про виключення з реєстру платників єдиного податку третьої групи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 та зобов`язання Головного управління ДФС у місті Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2018 року шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у місті Києві за №285/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 27.09.2018 року про виключення з реєстру платників єдиного податку третьої групи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ;

3.Зобов`язати Головне управління ДФС у місті Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2018 року шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку.

4. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур