Рішення № 95506302, 15.03.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/106/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гавалешко М.М. від 04 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 299352,68 грн (ВП №63822454);

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гавалешко М.М. від 23 листопада 2020 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 299352,68 грн (ВП №52691638).

В обґрунтування протиправності оскаржуваних постанов позивач вказував, що державним виконавцем не вчинено жодних дій щодо примусового виконання виконавчого документа, а саме виконавчого листа №2-198 від 26 березня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом, про стягнення заборгованості в сумі 118561,74 доларів США, заборгованості по комісійній винагороду в сумі 9687,95 грн, судові витрати в сумі 1820,00 грн. Фактичне виконання позивачем рішення суду про стягнення з нього коштів відбулося внаслідок укладення між ТОВ «Фінансова компанія «Верум Кепітал» та громадянином України ОСОБА_2 договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №28.09/2020 ВК від 28 вересня 2020 року. З урахуванням наведеного позивач, посилаючись на положення Закону України «Про виконавче провадження», вважає, що державний виконавець, не мав права без вчинення жодний дій щодо примусового виконання виконавчого документа, приймати постанову про стягнення з позивача виконавчого збору та постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 05 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; клопотання позивача про витребування доказів задоволено; витребувано у Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) належним чином засвічені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №52691638 для долучення до матеріалів справи; витребувано у Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) належним чином засвічені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №63822454 для долучення до матеріалів справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував на законність оскаржуваних постанов, оскільки такі прийняті в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні сторони надали пояснення щодо спірних відносин та підтримали свої вимоги і заперечення, викладені у поданий заявах по суті справи.

На підставі заяви представника відповідача від 15 лютого 2021 року та заяви представника позивача від 15 березня 2021 року про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами за їх відсутності, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом на підставі наданих відповідачем оригіналів матеріалів виконавчого провадження ВП №52691638 встановлено, що у провадженні Чернівецького міського ВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області перебувало виконавче провадження ВП №49987928 з виконання виконавчого листа №2-198/12 від 26 березня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення 2993526,83 грн.

Постановою Чернівецького міського ВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 30 червня 2016 року закінчено виконавче провадження ВП №49987928.

Водночас 30 червня 2016 року Чернівецьким міським ВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, згідно з якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 витрати на проведення виконавчих дій у сумі 70,00 грн.

Крім цього, постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції від 30 червня 2016 року стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 299352,68 грн.

В подальшому, Чернівецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції направлено на адресу Сторожинецького районного ВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30 червня 2016 року, винесену у зв`язку з направленням за належністю виконавчого документа: виконавчий лист №2-198/412 від 26 березня 2014 року, що видав Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Постановою державного виконавця Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Казмировича В.М. від 31 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-198 від 26 березня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) заборгованості в сумі 118561,74 дол. США, заборгованості по комісійній винагороді в сумі 9687,95 грн, судові витрати в сумі 1820,00 грн.

З наданих позивачем до позову матеріалів вбачається, що 28 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верум Капітал» («Первісний кредитор») та громадянином України ОСОБА_2 («Новий кредитор») укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №28.09/2020_ВК (далі - Договір).

Згідно з пунктом 2.1. вказаного договору відповідно до умов та в порядку цього Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє Право вимоги до Боржників (якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що уклали первинні Кредитні договори та мають грошове зобов`язання перед Банком), а Новий кредитор набуває Право вимоги Первісного кредитора за Кредитним договором в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, які виникли або можуть виникати у майбутньому.

Відповідно до пунктів 2.4 та 2.5 Договору право вимоги до Боржників належить Первісному Кредитору на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного з ТОВ «Кредитні ініціативи», а саме: Договору факторингу №б/н від 28 вересня 2020 року (про відступлення права вимоги за Кредитним договором №2991 від 26 листопада 2007 року) та Договору факторингу № б/н від 28 вересня 2020 року (про відступлення права вимоги за Кредитним №2759 від 31 жовтня 2007 року). Право вимоги у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вибори вважається виступленим (переданим) Новому кредитору з моменту підписання цього Договору і скріплення печатками (за їх наявності) Сторін та виключно з моменту зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок Первісного кредитора.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що оформлення відступлення Права вимоги відбувається в наступному порядку:

3.1.1. Право вимоги відступається (передається) в розмірі (обсязі) Заборгованості Боржників перед Первісним кредитором.

3.1.2. Для підтвердження наявності та дійсності Права вимоги, що відступаються, Первісний кредитор передає Новому кредитору Документацію в порядку та строки, що передбачені цим Договором

3.1.3. Право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок Первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно його Заборгованості по Кредитному договору, а також по відношенню до Поручителя стосовно його зобов`язань по Договору забезпечення, що не засвідчений нотаріально. Разом з Правом вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відступлення (передача) Права вимоги засвідчується складанням Сторонами відповідного Акту приймання-передачі права вимоги за формою згідно з Додатком №2 до цього Договору. З моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі права вимоги відступлене Право вимоги вважається відступленим (переданим) Первісним Кредитором та набутим (прийнятим) Новим Кредитором (пункт 3.1.8 Договору).

На виконання вказаного вище пункту Договору 28 вересня 2020 року між Первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Верум Капітал» та Новим кредитором ОСОБА_2 складено Акт приймання-передачі Права вимоги до Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №28.09/2020_ВК від 28 вересня 2020 року (далі - Акт), який є додатком №1 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №28.09/20_ВК віл 28 вересня 2020 року і яким передбачено, зокрема, що Первісний кредитор передає (відступає) Право вимоги Новому кредитору, а Новий кредитор цим приймає Право вимоги за Кредитним договором №2759 від 26 жовтня 2007 року, що укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та громадянином України - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (надалі іменуються «Кредитний договір 1» та Кредитним договором №2991 від 26 листопада 2007 року, що укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство).

Крім цього, згідно з указаним Актом розмір Права вимоги відповідає загальному розміру заборгованості Боржника перед первісним кредитором, який станом на дату укладання Сторонами Договору складає за Кредитним договором 1:

- право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору в сумі 93232 (дев`яносто три тисячі двісті тридцять два) долари США 0 центів, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладання цього договору становить 2635416,91 (два мільйони шістсот тридцять п`ять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 91 копійка;

- право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому Основним договором нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього Договору в сумі 175509,34 (сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`ять) доларів США 34 центи, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладання цього договору становить договору становить 4961175,17 (чотири мільйони дев`ятсот шістдесят одна тисяча сто сімдесят п`ять ) гривень 17 копійок, а також право вимоги сплати процентів за користування кредитом, нарахованих в майбутньому;

- право вимоги комісії в сумі 96630,35 (дев`яносто шість тисяч шістсот тридцять) гривень 35 копійок.

Керуючись умовами Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №28.09/2020_ВК та на підставі Акта приймання-передачі Права вимоги до Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №28.09/2020_ВК від 28 вересня 2020 року ОСОБА_2 05 жовтня 2020 року виставлено ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованості в сумі, визначеній Актом приймання-передачі Права вимоги до Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №28.09/2020_ВК від 28 вересня 2020 року.

Судом на підставі наданих відповідачем оригіналів матеріалів виконавчого провадження ВП №52691638 також встановлено, що 23 листопада 2020 року представником ТОВ «Кредитні ініціативи» (за довіреністю) надіслано до Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) заяву про закінчення виконавчого провадження (на підставі частини дев`ятої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження») з виконання виконавчого листа №2-198, виданого 26 березня 2014 року Шевченківським районним судом про стягнення заборгованості у сумі 118561,74 дол. США, заборгованості по комісійній винагороді в сумі 9687,95 грн, судові витрати в сумі 1820,00 грн. Зазначено що заборгованість по вказаному виконавчому листу погашено у повному обсязі.

Вказану заяву отримано відповідачем засобами поштового зв`язку 01 грудня 2020 року.

23 листопада 2020 року на підставі статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гавалешко М.М. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 299352,68 грн у виконавчому провадженні №52691638 з виконання виконавчого листа №2-198 від 26 березня 2014, виданого Шевченківським районним судом зі стягнення заборгованості в сумі 118564,74 дол. США, заборгованості по комісійній винагороді в сумі 9687,95 грн, судові витрати в сумі 1820,00 грн.

03 грудня 2020 року, керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гавалешко М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №52691638) з примусового виконання виконавчого листа №2-198 від 26 березня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом зі стягнення заборгованості в сумі 118564,74 дол. США, заборгованості по комісійній винагороді в сумі 9687,95 грн, судові витрати в сумі 1820,00 грн. Зі змісту вказаної постанови також убачається, що згідно листа стягувача від 23 листопада 2020 року №4814 заборгованість по виконавчому листу №2-198, виданого 26 березня 2014 року Шевченківським районним судом щодо боржника ОСОБА_1 , погашено у повному обсязі. Виконавчий збір виведено в окреме провадження.

04 грудня 2020 року на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гавалешко М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №63822454) з примусового виконання постанови №52691638 від 23 листопада 2020 року про стягнення Сторожинецьким РВ ДВС виконавчого збору у розмірі 299352,68 грн.

Крім цього, з наданих відповідачем оригіналів матеріалів виконавчого провадження ВП №63822454 вбачається, що постановою від 04 грудня 2020 року на підставі статей 56 Закону України «Про відкриття провадження» державним виконавцем Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гавалешко М.М. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Не погоджуючись із постановами від 23 листопада 2020 року про стягнення виконавчого збору та від 04 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, на час винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 23 листопада 2020 року ВП№52691638) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№52691638 від 31 жовтня 2016 року, в якому винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору від 23 листопада 2020 року) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем.

У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, нормами Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла станом на час відкриття виконавчого провадження ВП№52691638, не передбачалось прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Водночас визначалось, що виконавчий збір стягується державним виконавцем з суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

В силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм Закону України «Про виконавче провадження».

Так, у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №819/1116/17 Верховний Суд на підставі аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» зробив висновок про те, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. А за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Однак, як вбачається зі встановлених судом обставин справи, у виконавчому провадженні ВП №52691638 з примусового виконання виконавчого листа №2-198 від 26 березня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом, державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження ВП№52691638 не було вчинено жодних дій, спрямованих на реальне виконання указаного виконавчого документа. При цьому виконавче провадження ВП №52691638 було закінчено 03 грудня 2020 року у зв`язку із погашенням боржником заборгованості на підставі заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» від 23 листопада 2020 року вих.№4814.

Зазначене свідчить про безпідставність винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.

Водночас суд звертає увагу на те, що указана заява стягувача, датована 23 листопада 2020 року, надійшла до відповідача 01 грудня 2020 року, що вбачається з відповідної відмітки на заяві - «вхід.№9365 01.12.2020».

Отже, станом на 23 листопада 2020 року у відповідача не було заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» від 23 листопада 2020 року вих.№4814.

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано обґрунтованих пояснень та, відповідно, доказів щодо наявності правових підстав для винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору саме 23 листопада 2020 року.

Поряд з цим суд також звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах виконавчого провадження ВП №52691638 уже наявна постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, датована 30 червня 2016 року, та відповідно до якої стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 299352,68 грн у зв`язку із невиконанням боржником у наданий строк виконавчого листа №2-198/12 від 26 березня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці, про стягнення 2993526,83 грн.

Між тим, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачена можливість прийняття державним виконавцем повторно постанови про стягнення з боржника виконавчого збору при примусовому виконанні одного і того ж самого виконавчого документа (в даному випадку - виконавчого листа №2-198/12 від 26 березня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці).

В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що при прийнятті оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 23 листопада 2020 року не було враховано та не звернуто уваги на наявність указаної постанови від 30 червня 2016 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 299352,68 грн.

Доказів визнання незаконною чи нечинною постанови від 30 червня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 299352,68 грн відповідачем не надано.

Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак в ході судового розгляду цієї справи відповідачем не доведена правомірність прийняття 23 листопада 2020 року оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.

Перевіряючи указане рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень.

Зазначене свідчить про протиправність постанови про стягнення виконавчого збору від 23 листопада 2020 року, а тому вона підлягає скасуванню.

Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 04 грудня 2020 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 299352,68 грн (ВП №63822454) прийнята у зв`язку із постановою про стягнення виконавчого збору від 23 листопада 2020 року (ВП №52691638), яку суд визнає незаконною, то, відповідно, незаконною й такою, що підлягає скасуванню є і названа постанова відкриття виконавчого провадження.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваних рішень.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, а згідно наявних у справі квитанцій від 11 січня 2021 року та від 01 лютого 2021 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 3901,53 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гавалешко М.М. від 23 листопада 2020 року про стягнення виконавчого збору (ВП №52691638) та від 04 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження (ВП №63822454).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3901,53 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана або до Чернівецького окружного адміністративного суду або безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 березня 2021 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач - Сторожинецький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (59000, Чернівецька область, м. Сторожинець, вул. Ватутіна, 11, ЄДРПОУ 25079942).

Суддя О.П. Лелюк