Рішення № 9550618, 16.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/21116.04.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

До Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

про стягнення банківського вкладу в сумі 76500000,00 грн. по договору

№ Д-20/03 від 31.08.2009

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Станік С.Р.

Судді: Хрипун О.О.

Смирнова Ю.М.

Представники:

Від позивача Понько Р.В. –представник за довіреністю (в матеріалах справи);

Від відповідача Тарасюк Д.О. –представник за довіреністю (в матеріалах справи);

                     Кураш Н.П. –представник за довіреністю(в матеріалах справи).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення банківського вкладу в сумі 76500000,00 грн. по договору № Д-20/03 від 31.08.2009, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 25500,00 грн. та послуг з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2010 було порушено провадження в справі № 47/211 та призначено розгляд справи на 08.04.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у зв’язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 15.04.2010.

15.04.2010 відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що ним було подано заяву про відвід судді Станіка С.Р.

Але оскільки ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченко Е.О. від 15.04.2010 заяву ПАТ «Дельта Банк»про відвід судді Станіка С.Р. залишено без задоволення, а тому підстави для відкладення розгляду справи –у суду відсутні. З огляду на викладене, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 15.04.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача у позові мотивовані тим, що згідно умов договору банківського вкладу «Класичний»№ Д-20/03 від 31.08.2009 позивачем було розміщено у відповідача банківський вклад на депозитному рахунку № 26520010000020 в сумі 76500000,00 грн. зі строком розміщення до 01.09.2010 включно. Листом № 04-04-07/2685 від 09.02.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою достроково повернути суму вкладу за договором № Д-20/03 від 31.08.2009 в сумі 76500000,00 грн. Але відповідач вклад в сумі 76500000,00 грн. позивачу - не повернув, що на думку позивача порушує його права як вкладника та власника належних йому грошових коштів на отримання належного йому вкладу на його вимогу, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача суму належного позивачу банківського вкладу в сумі 76500000,00 грн.

В судовому засіданні 15.04.2010 представники відповідача проти заявлених вимог –заперечили. Відповідач у письмовому відзиві на позов в обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що згідно частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором, а пунктом 3.4.3 договору банківського вкладу «Класичний»№ Д-20/03 від 31.08.2009 сторони погодили інші умови повернення вкладу, зокрема ті, що позивач у випадку дострокового розірвання договору повинен повідомити відповідача про свій намір відкликати суму вкладу та суму нарахованих процентів не менш ніж за 2 робочі дні до передбачуваної дати розірвання договору. Порядок розірвання договору обумовлений сторонами у пункті 5.3 договору банківського вкладу «Класичний»№ Д-20/03 від 31.08.2009, яким встановлено, що договір може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін з обов’язковим письмовим повідомленням рекомендованим листом іншої сторони не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання та при неотриманні письмових заперечень іншої сторони на таке повідомлення протягом зазначеного терміну. Оскільки відповідач листом № 2/01-17/527 від 04.03.2010 повідомив позивача про неможливість дострокового розірвання договору, а тому і підстави для повернення вкладу позивачу в сумі 76500000,00 грн. –відсутні. Вищенаведені обставини, на думку відповідача, є підставами для відмови у позові.

В судовому засіданні 15.04.2010 було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 16.04.2010 для виготовлення повного тексту рішення, про що було повідомлено представників сторін під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

Під час оголошеної перерви в судовому засіданні, відповідачем 16.04.2010 через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано заяву про розгляд справи № 47/211 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченко Е.О. від 16.04.2010 заяву ПАТ «Дельта Банк»про розгляд справи № 47/211 у колегіально у складі трьох суддів задоволено, введено до складу суду додатково двох суддів та призначено розгляд справи колегіально у наступному складі суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Хрипун О.О., Смирнова Ю.М.

В судовому засіданні 16.04.2010 при розгляді справи колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Хрипун О.О., Смирнова Ю.М., представниками відповідача було заявлено відвід головуючому судді Станіку С.Р., у зв’язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву та передано матеріали справи керівництву Господарського суду міста Києва для розгляду поданого відводу судді Станіку С.Р.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. від 16.04.2010 заяву ПАТ «Дельта Банк»про відвід судді Станіка С.Р. залишено без задоволення, а справу передано для подальшого розгляду колегії суддів.

В судовому засіданні 16.04.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на підстави, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.04.2010 проти заявлених вимог заперечили. Просили суд у позові відмовити, посилаючись на підстави, викладені у відзиві.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2009 між відповідачем –ПАТ «Дельта Банк», як банком, та позивачем –ВАТ НАСК «Оранта», як вкладником, було укладено договір банківського вкладу «Класичний»№ Д-20/03 (далі –договір № Д-20/03 від 31.08.2009), який підписано представниками позивача та відповідача і посвідчено печатками сторін, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи, а оригінал досліджено судом в судовому засіданні.

Умовами договору № Д-20/03 від 31.08.2009 сторони погодили, що банк (відповідач) відкриває вкладнику (позивачу) вкладний рахунок № 26520010000020, а вкладник (позивач) вносить на рахунок грошові кошти у сумі 116 000000,00 грн. (вклад) на умовах та в порядку, визначених договором (п. 1.1), вклад залучається на строк з моменту зарахування коштів на рахунок по 01.09.2010 включно (п. 1.3), сплата нарахованих процентів здійснюється щомісячно, в перший робочий день кожного календарного місяця, що слідує за розрахунковим, а також в день закриття рахунку шляхом перерахування коштів на рахунок вкладника (п. 2.2), вкладник (позивач) зобов’язався у випадку дострокового розірвання цього договору повідомити банк про свій намір відкликами суму вкладу та суму нарахованих процентів не менш ніж за 2 робочих дні до передбачуваної дати розірвання цього договору (п. 3.4.3), дія цього договору припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 5.2), цей договір може бути розірваний за ініціативою однієї з сторін з обов’язковим письмовим повідомленням рекомендованим листом іншої сторони не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання та при неотриманні письмових заперечень іншої сторони на таке повідомлення протягом зазначеного терміну; договір вважається розірваним з дати, яка наступає через 20 календарних днів від дня направлення повідомлення (п. 5.3).

Згідно банківської виписки по особовому рахунку позивача № 26520010000020, відкритого відповідачем, обліковується сума вкладу у розмірі 116000000,00 грн., що відповідачем по справі не заперечувалось.

28.09.2009 між відповідачем –ПАТ «Дельта Банк», як банком, та позивачем –ВАТ НАСК «Оранта», як вкладником, було укладено додаткову угоду № 1 до договору № Д-20/03 від 31.08.2009, згідно умов якої сторони домовились зменшити суму вкладу на 9500000,00 грн., сума вкладу складає 106500000,00 грн. Інші умови договору № Д-20/03 від 31.08.2009 залишені без змін.

Згідно банківської виписки по особовому рахунку позивача № 26520010000020, відкритого відповідачем, обліковується сума вкладу у розмірі 106500000,00 грн., що відповідачем по справі не заперечувалось.

12.11.2009 між відповідачем –ПАТ «Дельта Банк», як банком, та позивачем –ВАТ НАСК «Оранта», як вкладником, було укладено додаткову угоду № 2 до договору № Д-20/03 від 31.08.2009, згідно умов якої сторони домовились зменшити суму вкладу на 30000000,00 грн., сума вкладу складає 76500000,00 грн. Інші умови договору № Д-20/03 від 31.08.2009 залишені без змін.

Згідно банківської виписки по особовому рахунку позивача № 26520010000020, відкритого відповідачем, станом на момент вирішення спору обліковується сума вкладу у розмірі 76500000,00 грн., що відповідачем по справі не заперечувалось.

Відповідно до листа позивача № 04-04-07/2685 від 09.02.2010, адресованого відповідачу, позивач просив достроково повернути суму вкладу за договором № Д-20/03 від 31.08.2009 в сумі 76500000,00 грн. з депозитного рахунку № 26520010000020 та перерахувати її на поточний рахунок позивача № 26508010000020, відкритий в АТ «Дельта Банк», МФО 322313.

У відповідь на лист позивача № 04-04-07/2685 від 09.02.2010, відповідач листом від 11.02.2010 зазначав про те, що він не має змоги виконати своє зобов’язання по достроковому поверненню суми вкладу за договором № Д-20/03 від 31.08.2009, оскільки позивачем не дотримано вимог пунктів 3.4.3 та 5.3 договору № Д-20/03 від 31.08.2009.

Відповідно до листів позивача № 08-03-10/3350 від 16.02.2010 та № 04-04-07/4484 від 02.03.2010, адресованих відповідачу, позивач керуючись пунктами 3.4.3 та 5.3 договору № Д-20/03 від 31.08.2009 просив повернути суму вкладу в розмірі 76500000,00 грн. за договором № Д-20/03 від 31.08.2009 з депозитного рахунку № 26520010000020 та перерахувати її на поточний рахунок № 26508010000020, відкритий в АТ «Дельта Банк», МФО 322313.

У відповідь на листи позивача № 08-03-10/3350 від 16.02.2010 та № 04-04-07/4484 від 02.03.2010 про повернення суми вкладу, відповідач листом № 2/01-17/527 від 04.03.2010 повідомив позивача про те, що він заперечує проти дострокового припинення дії договору № Д-20/03 від 31.08.2009.

Згідно наданої позивачем довідки № 04-04-07/8081 від 15.04.2010, за увесь термін дії договору № Д-20/03 від 31.08.2009 станом на 15.04.2010 нарахована до сплати сума відсотків складає 1619630,13 грн., з яких відповідачем сплачено фактично 1531602,73 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 N 516, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 за N 1256/8577, затверджено Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, відповідно до пункту 1.1 якого вклад (депозит) - це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно частини першої статті 1060 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Частиною другою статті 1060 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Разом з тим, згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.01.2010 № 01-08/12 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», недотримання позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо обов’язку надсилання іншій стороні договору пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем і відповідачем було укладено договір № Д-20/03 від 31.08.2009 та додаткові угоди до нього № 1 від 28.09.2009 та № 2 від 12.11.2009, згідно умов яких позивачем було перераховано на депозитний рахунок № 26520010000020, відкритий в банківській установі відповідача, грошові кошти в сумі 76500000,00 грн., а відповідачем зазначені кошти були прийняті та зараховані на депозитний рахунок № 26520010000020 на строк до 01.09.2010 включно. Також протягом дії договору № Д-20/03 від 31.08.2009 відповідачем станом на 15.04.2010 нарахована до сплати сума відсотків складає 1619630,13 грн., з яких відповідачем сплачено фактично 1531602,73 грн.

У договорі № Д-20/03 від 31.08.2009 сторони узгодили, що даний договір може бути розірвано достроково, за ініціативою однієї з сторін з обов’язковим письмовим повідомленням рекомендованим листом іншої сторони не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання.

Також, сторонами у договорі № Д-20/03 від 31.08.2009 було узгоджено, що у разі надіслання повідомлення про дострокове розірвання договору з боку однієї сторони договору іншій стороні та відсутності письмових заперечень протягом 20 календарних днів від дня направлення повідомлення з боку іншої сторони, договір вважається розірваним.

Проте, сторонами у договорі № Д-20/03 від 31.08.2009 не передбачено, які наслідки наступають у разі, якщо одна з сторін договору, бажаючи його достроково розірвати, направила іншій стороні пропозицію про таке розірвання, а інша сторона –заперечує проти його розірвання.

Таким чином, суд оцінюючи докази по справі в їх сукупності, дійшов висновку, що відповідач зобов’язаний повернути позивачу його вклад у вигляді грошових коштів в сумі 76500000,00 грн., які знаходяться на депозитному рахунку позивача № 26520010000020, відкритого відповідачем, адже згідно умов частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором, а договором № Д-20/03 від 31.08.2009 передбачено лише можливість його дострокового розірвання та обов’язок сторони, яка має намір достроково розірвати договір, повідомляти про це іншу сторону за 20 календарних днів до дати розірвання, який позивачем виконано, а також передбачено випадок, коли обидві сторони не заперечують проти розірвання договору в якому одна сторона звертається з письмовим повідомленням рекомендованим листом до іншої сторони не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання та при неотриманні письмових заперечень іншої сторони на таке повідомлення протягом зазначеного терміну, договір вважається розірваним з дати, яка наступає через 20 календарних днів від дня направлення повідомлення, тобто розірвання в позасудовому порядку, проте, сторони в договорі не зазначили, що це вичерпний перелік підстав дострокового повернення коштів, а отже суд дійшов висновку, що інші умови повернення вкладу, зокрема коли одна з сторін договору звертається з вимогою про дострокове повернення коштів, а інша проти цього заперечує, договором № Д-20/03 від 31.08.2009 –не обумовлені.

Також, посилання представника відповідача на те, що позивачем взагалі не було дотримано позасудового порядку розірвання договору № Д-20/03 від 31.08.2009, встановленого статтею 188 Господарського кодексу України, що є підставою для відмови у позові –судом відхиляється, з огляду на те, що недотримання позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо обов’язку надсилання іншій стороні договору пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права. (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.01.2010 № 01-08/12 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»).

Крім того, суд, беручи до уваги, що за умовами договору № Д-20/03 від 31.08.2009 відповідачем за увесь термін дії договору № Д-20/03 від 31.08.2009 станом на 15.04.2010 нарахована до сплати сума відсотків складає 1619630,13 грн., з яких відповідачем сплачено фактично 1531602,73 грн., а відповідачем згідно пункту 1.3 договору № Д-20/03 від 31.08.2009 та додаткових угод до нього № 1 від 28.09.2009 та № 2 від 12.11.2009 внесені позивачем кошти в сумі 76500000,00 грн. були прийняті на строк до 01.09.2010 включно, а враховуючи те, що відповідач зобов’язаний повернути позивачу його вклад у вигляді грошових коштів в сумі 76500000,00 грн. до настання обумовленого строку, тобто до 01.09.2010, суд дійшов висновку, що фактично сплачені відповідачем позивачу відсотки в сумі 1531602,73 грн. підлягають поверненню відповідачу, а тому позовна вимога позивача про повернення суми належного йому на праві власності вкладу шляхом його стягнення з відповідача –є законною, обґрунтованою, але такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 74968397,27 грн. (76500000,00 грн. (сума вкладу) –1531602,73 грн. (сума сплачених відсотків) = 74968397,27 грн.).

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(код ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) суму вкладу в розмірі 74968 397 (сімдесят чотири мільйони дев'ятсот шістдесят вісім тисяч триста дев’яносто сім) грн. 27 коп., а також 24 989 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя                                                             С.Р.Станік

Судді                                                                                 О.О.Хрипун

                                                                                          Ю.М.Смирнова

Дата підписання рішення –19.04.2010