Рішення № 95506127, 15.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року справа № 580/1824/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ньютон-Консалтинг” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ньютон-Консалтинг” (далі – ТОВ “Ньютон-Консалтинг”, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 11.04.2019 № 0004311403, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Ньютон-Консалтинг” донараховано грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 814933,74 грн (з яких 651946,99 грн – за основним зобов`язанням, 162986,75 грн – штрафні (фінансові) санкції;

- від 11.04.2019 № 0004321403, яким до товариства з обмеженою відповідальністю “Ньютон-Консалтинг” застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними, оскільки в акті перевірки посадовими особами Головного управління не вказана дата розміщення повідомлення про офіційне опублікування рішення Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219, а ознайомлення з вказаним рішенням на офіційному сайті Черкаської міської ради та сайті Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради відповідно до приписів статті 22 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” не може вважатися офіційним оприлюдненням.

Крім того, нерухомість, яка перебуває у власності позивача, віднесена до будівель промисловості, а відтак не оподатковується в силу вимог п. “є” пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, і тому у позивача відсутній обов`язок подавати декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Ньютон-Консалтинг” залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки, вказані у даній ухвалі.

01 липня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 01.08.2019.

25 липня 2019 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 01.01.2016 позивач є власником нежитлових будівель загальною площею 19458,2 кв.м., які не можуть відноситися до будівель промисловості, а тому відповідно до пункту “є” не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Крім того, відповідач наголошує, що позивач не здійснює промислову діяльність, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру податкових накладних товариства за 2016-2018 роки.

31 липня 2019 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що нерухомість, яка перебуває у власності позивача віднесена до будівель промисловості, а відтак не оподатковується в силу вимог п. “є” пп.266.2.2 п.266.2 статті 266 ПК України.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 08.08.2019.

08 серпня 2019 року представником позивача подано до суду клопотання про розгляд підготовчого засідання без його участі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року зупинено провадження у справі № 580/1824/19 до набрання законної сили рішення судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 820/3556/17.

12 листопада 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі.

18 січня 2021 представник позивача подав до суду заяву про заміну відповідача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року поновлено провадження у справі № 580/1824/19, усними ухвалами суду, занесеними до протоколу судового засідання, замінено відповідача на належного та відкладено підготовче засідання до 04.02.2021.

03 лютого 2021 року представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що наданими до суду документами підтверджується, що позивач є товариством, що проводить промислову діяльність та будівлі, які йому належать мають ознаки та є будівлями промисловості та використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва, а тому не підпадає оподаткуванню.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 16.02.2021.

16 лютого 2021 року представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, вирішено розглянути справу у порядку письмового провадження у відповідності до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю “Ньютон-консалтинг” зареєстроване суб`єктом господарювання, код ЄДРПОУ 21379156, видом діяльності якого є, зокрема виробництво будівельних виробів із пластмаси, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ “Ньюто-Консалтинг” за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки № 97/23-00-14-0307/21379156 від 25.03.2019, в якому зроблено висновок про порушення ТОВ “Ньютон-Консалтинг” положень діючого законодавства, а саме:

- п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.3 п. 266.3, п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до сплати в бюджет за 2016-2018 рокі на загальну суму 651946,99 грн;

- п.п .266.7.5 п. 266 ст. 266 Податкового кодексу України – неподання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік.

11 квітня 2019 року на підставі акта перевірки № 97/23-00-14-0307/21379156 від 25.03.2019 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004311403 та № 0004321403, якими відповідно позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання 814933,74 грн та застосовані штрафні санкції у сумі 170,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час вирішення спору по суті суд враховує, що відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункти 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Відповідно до пп. “є” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідності до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (надалі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В “Добувна промисловість та розроблення кар`єрів”, С “Переробна промисловість”, О “Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря”, Е “Водопостачання; каналізація, поводження з відходами” та Р “Будівництво”.

Тобто, в цілях застосування норм пп. 266.2.2 Податкового кодексу України промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 належать до вищезазначених секцій.

Разом з цим, термін “промислове підприємство” охоплює всі підприємства, які належать до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв`язку (ст. 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму від 08.07.1964 № 121). Перероблення - це технологічний процес, виконання якого змінює форму, властивості чи склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції, задля отримання нової продукції. Переробна промисловість - усі види економічної діяльності, віднесені до секції С “Переробна промисловість”. До неї належать як кустарно-ремісничі промисли, так і серійне виробництво.

Крім цього, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Необхідно зазначити, що Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, зокрема: код 125 “Будівлі промислові та склади”; 1242 “Гаражі”, 1242 “Гаражі наземні”.

Таким чином, в розумінні підпункту “є” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, промислові будівлі та складські приміщення промислових підприємств.

Вищевикладені обставини, а також положення пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, ст. 51 Цивільного кодексу України, ст. 62 Господарського кодексу України свідчать про те, що будівлі, які належать на праві власності позивачеві є будівлями промисловості, а тому згідно з пп. “є” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 822/2624/16.

Крім того, застосовування системного способу тлумачення, який вимагається при застосуванні поширювального тлумачення, дозволяє дійти до висновків, що обираючи за вихідне поняття “промисловість”, у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється, що, до речі, в частині належності цих об`єктів саме до будівель промисловості було встановлено судом), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт “є” пп. 266.2.2 п. 266,2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Отже, функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості, є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі, які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 820/3556/17.

Як свідчать матеріали справи, нерухомість, яка перебуває у власності позивача віднесена до будівель промисловості, а відтак не оподатковується в силу вимог п. “є” пп.266.2.2 п.266.2 статті 266 ПК України.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.04.2020 № 0004311403 та № 0004321403 є протиправними.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Ньютон-Консалтинг” підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 11.04.2019 № 0004311403 та № 0004321403.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ньюто-Консалтинг” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12226 (дванадцять тисяч двісті двадцять шість) грн 56 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “Ньютон-Консалтинг” (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 21379156);

2) відповідач – Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 15.03.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк