Рішення № 95506123, 15.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року справа № 580/5182/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) подала позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 07 жовтня 2020 року № 2108-13 Головного управління ДПС у Черкаській області про сплату штрафних санкцій у розмірі 16060,00 грн та адміністративного штрафу в сумі 6800,00 грн, а всього на суму 22860,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що податкові повідомлення-рішення, прийняті в результаті перевірки, позивачем не отримані, що позбавило позивача права ініціювати оскарження таких рішень, а тому контролюючим органом не виконані вимоги податкового законодавства в частині направлення ФОП ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень, що тягне за собою неузгодженість податкового боргу, що в свою чергу, виключає підстави для направлення платнику податків податкової вимоги. Грошові зобов`язання, визначені у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях, не набули статусу узгоджених, що відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України виключає право контролюючого органу надсилати податкову вимогу.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки, вказані в даній ухвалі.

30 листопада 2020 року позивач подала до суду заяву про усунення недоліків з додатками на виконання вимог ухвали судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15 грудня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що у період з 03.07.2020 по 13.07.2020 Головним управління проведено фактичну перевірку магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, в якому здійснює свою господарську діяльність позивач, за результатами якої складено акт перевірки № 139/3/23/03/ НОМЕР_1 від 13.07.2020, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.08.2020 № 0005970507, №0005980507.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу фізичної особи-підприємця, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак конверт з вкладенням повернувся до Головного управління з відміткою про неможливість вручення вказаного відправлення, а саме: неправильно зазначена (відсутня) адреса.

Отже контролюючим органом були виконані вимоги Податкового кодексу України при надсиланні податкових повідомлень-рішень від 13.08.2020 № 0005970507, №0005980507.

Так як вказані ППР не були оскаржені позивачем в строк встановлений Податковим кодексом України, податковий борг не був сплачений позивачем, тому контролюючий орган у відповідності до вимог закону прийняв оскаржувану вимогу.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що з 03.07.2020 по 13.07.2020 Головним управління проведено фактичну перевірку магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, в якому здійснює свою господарську діяльність позивач, за результатами якої складено акт перевірки № 139/3/23/03/ НОМЕР_1 від 13.07.2020.

28 липня 2020 року позивач подав до Головного управління заперечення до акту перевірки від 13.07.2020 № 139/3/23/03/ НОМЕР_1 , однак відповідач висновки вказаного акту перевірки залишив без змін.

На підставі даного акту перевірки № 139/3/23/03/ НОМЕР_1 від 13.07.2020 прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.08.2020 № 0005970507, №0005980507.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу фізичної особи-підприємця, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , однак конверт з вкладенням повернувся до Головного управління з відміткою про неможливість вручення вказаного відправлення, а саме: неправильно зазначена (відсутня) адреса.

07 жовтня 2020 року за № 2108-13 відповідачем прийнято оскаржувану податкову вимогу №2108-13, відповідно до якої станом на 06.10.2020 сума податкового боргу платника податків становить 22860 грн.

Позивач не погоджується з означеною податковою вимогою, вважає її протиправною, а тому звернувся до суду з вимогою про її скасування.

Під час вирішення спору по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктами 42.1-42.3 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Пунктом 42.5 статті 45 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктами 59.1, 59.3 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як свідчать матеріали справи, 13.08.2020 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005970507 та № 0005980507, які у відповідності до пункту 42.2 ПК України надіслані на адресу місцезнаходження позивача (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Гайдара, 34), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 1800103476330, однак конверт з вкладенням повернувся до Головного управління з відміткою про неможливість вручення вказаного відправлення, а саме: неправильно зазначена (відсутня) адреса.

Тобто, у розумінні пункту 42.5 статті 42 ПК України вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана вимога № 2108-13 від 07.10.2020, не може бути скасована з підстав, зазначених у позовній заяві ФОП ОСОБА_1 без зазначення номеру від 16.11.2020.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач – Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 15.03.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк