Ухвала суду № 95505887, 12.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

12 березня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2629/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у поновленні та виплаті пенсії та зобов`язання поновити виплатити пенсії.

встановив:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р., залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019р., задоволено позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Херсонській області) про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у поновленні та виплаті пенсії та зобов`язання поновити виплатити пенсії.

Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Херсонській області щодо не поновлення та не виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2016р. по 06.11.2018р. та з 06.11.2018р. по 30.11.2018р..

Зобов`язано ГУПФУ Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.12.2016р. по 06.11.2018р. та з 06.11.2018р. по 30.11.2018р.. Допущено негайне виконання рішення у межах суми пенсії за один місяць.

У подальшому судом видано, зокрема, такі виконавчі листи :

- від 29.01.2019р. №86 2019р. щодо зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії в частині, яка допущена до негайного виконання (у межах суми пенсії за один місяць);

- від 06.08.2019р. № 683 2019р. про зобов`язання ГУПФУ в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.12.2016р. по 06.11.2018р. та з 06.11.2018р. по 30.11.2018р.

Представником позивача подано 06.07.2020р. заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.08.2020р. указану заяву задоволено частково та зобов`язано ГУПФУ в Херсонській області подати протягом трьох місяців звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р. у справі №540/2629/18 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з січня 2017 року по жовтень 2018 р.

Ухвалою від 05.11.2020р. відповідачу встановлено новий строк для подання звіту.

З 11.01.2021р. по 18.02.2021р. суддя знаходився на лікарняному.

Відповідачем подано звіт, за змістом якого, з урахуванням раніше поданих додаткових пояснень, ОСОБА_1 нараховано пенсійні виплати в сумі 45191,45 грн. за період з січня 2017 року по жовтень 2018 р., які позивачу не виплачені, але обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати.

Виплата сум пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, в силу приписів абзацу 21 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" повинна здійснюватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, який Кабінетом Міністрів України на даний час ще не визначено. Посилаючись на викладене, відповідач вважає, що в межах своїх повноважень виконав рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р. у цій справі в повному обсязі.

Представником позивача подано заяву, в якій вона просить у разі не подання звіту або якщо з поданого звіту вбачається, що судове рішення не виконано, накласти на керівника ГУПФУ в Херсонській області у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши поданий відповідачем звіт та заяву представника позивача, суд приходить до таких висновків.

Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа № 823/1265/16; адміністративне провадження №К/9901/16261/18).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Тобто суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому слід зауважити, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафних санкцій є заходом для забезпечення права громадян на судовий захист у разі невиконання рішення суду. Для того щоб накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, суд повинен встановити, що рішення суду не виконано та з`ясувати причини її невиконання.

Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, то саме лише невиконання судового рішення не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. Тобто, обов`язковою умовою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу є встановлення для такого суб`єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк.

Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює та яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений строк. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як встановлено судом, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р. у цій справі зобов`язано ГУПФУ Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.12.2016р. по 06.11.2018р. та з 06.11.2018р. по 30.11.2018р.

Відповідно до ухвали суду від 28.08.2020р. відповідач мав подати звіт по виконання зазначеного рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з січня 2017р. по жовтень 2018р.

Такий звіт було подано у встановлений судом строк.

У той же час, зі звіту вбачається, що рішення суду залишається виконаним не в повному обсязі, а саме в частині виплати позивачу заборгованості з пенсії за період з січня 2017р. по жовтень 2018р.

При цьому відповідач, виконуючи рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р. у цій справі, визначив вказану заборгованість в сумі 45191,45 грн. та нарахував її позивачу.

Слід врахувати, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

У статті 46 Закону №1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно з частиною першою статті 47 Закону №1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавством чітко визначено повноваження Кабінету Міністрів України у сфері пенсійного забезпечення, до яких належить і визначення порядку виплати пенсії.

Позивач у даній справі є внутрішньо переміщеною особою.

Кабінетом Міністрів України 05.11.2014р. прийнято постанову №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», абзацом 21 пункту 1 якої передбачено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Ця постанова як нормативно-правовий акт є обов`язковою для виконання відповідачем.

Такий окремий порядок виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам після відновлення їх виплати встановлювався постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» та Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Однак у відповідних частинах ці нормативні акти визнані протиправними і нечинними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019р. і постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі №640/5248/19, а також рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019р. і постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019р. у справі №640/18720/18.

Тобто, наразі не існує нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України, який би визначав окремий порядок виплати сум пенсій внутрішньо переміщеним особам, у тому числі і за судовими рішеннями, проте на відповідача покладений обов`язок здійснювати такі виплати виключно згідно з умовами окремого порядку.

У той же час, відповідач не заперечує наявної перед позивачем заборгованості з виплати відновленої пенсії і в добровільному порядку визначив і нарахував суму такої заборгованості.

Враховуючи наведене, суд на даний час вважає, що на момент подачі звіту щодо виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р. у цій справі відповідач об`єктивно позбавлений правомірної можливості виконати це рішення саме в частині виплати заборгованості з пенсії, а його дії, спрямовані на виконання судового рішення, мали характер добросовісних.

За таких обставин та в даний час суд не знаходить підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, а відтак і підстав для настання юридичної відповідальності у вигляді штрафу, передбаченої статтею 382 КАС України.

Таким чином, звіт відповідача про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р. у справі №540/2629/18 слід прийняти, що має наслідком відмову у задоволенні заяви представника позивача про накладення штрафу на керівника ГУПФУ в Херсонській області.

Керуючись статтею 382 КАС України

ухвалив:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі №540/2629/18.

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя А.С. Пекний