Ухвала суду № 95505797, 15.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

"15" березня 2021 р. Справа №520/3153/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши заяву представника ТОВ "ФОРТІС КОМПАНІ." про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТІС КОМПАНІ." (код ЄДРПОУ 42463882, вул. Чуваська, буд. 8, н/п 4, поверху Б-4, кімната 41/13, м. Харків, 61177) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116), Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039, вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003), Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТІС КОМПАНІ." звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №42609, від 11.03.2020 №98283;

- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.07.2020 №28843, від 08.10.2020 №34737;

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ "ФОРТІС КОМПАНІ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

15.03.2021 представником ТОВ "ФОРТІС КОМПАНІ." було подано заяву про забезпечення позову, у якому просить суд:

- зупинити дію Рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №42609, від 11.03.2020 №98283 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/3153/21;

- зупинити дію Рішень комісії ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.07.2020 №28843, від 08.10.2020 №34737 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/3153/21.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що включення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТІС КОМПАНІ." (далі за текстом - ТОВ "ФОРТІС КОМПАНІ.") до переліку ризикових платників податків тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення пеєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригувань, які направляються позивачем для реєстрації ЄРПН. Крім того, включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на ТОВ "ФОРТІС КОМПАНІ." додатковий обов`язок щодо подання додаткових пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня. Відсутність можливості зареєструвати податкові накладні повністю блокує господарську діяльність ТОВ "ФОРТІС КОМПАНІ.", адже, оскільки позивач не може реєструвати податкові накладні, то ніхто з контрагентів-покупців не бажає мати з позивачем будь-яких господарських правовідносин, адже такі покупці будуть позбавлені права на віднесення грошових сум (в ціні придбання товарів/послуг) до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. За таких обставин ТОВ "ФОРТІС КОМПАНІ." позбавлене можливості отримати прибуток, відсутні кошти на оплату оренди, виплати заробітної плати працівникам, сплати митних, податкових та інших загальнообов`язкових платежів. Внаслідок дії очевидно незаконних та оскаржуваних Рішень відповідача позивач поніс, несе і буде нести значні фінансові збитки, втрачає партнерів і покупців, погіршує свою ділову репутацію на ринку до моменту вирішення справи по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши доводи заяви та надані докази, суд дійшов наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст. 153 КАС України - заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 2 статті 153 КАС України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (третіх осіб) і вважає, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову є не співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову, судом не встановлено, а позивачем не доведено існування жодної з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАСУ, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №42609, від 11.03.2020 №98283 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/3153/21 та зупинення дії Рішень комісії ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.07.2020 №28843, від 08.10.2020 №34737 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/3153/21.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень», може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Крім того, встановлення ознак протиправності (правомірності) оскаржуваних рішень є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Суд констатує, що позивачем не наведено та не надано жодних доказів в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову.

Судом встановлено, що в заяві про забезпечення адміністративного позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав позивача із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами, а також посилання на явну протиправність дій відповідача чи протиправність оскаржуваної вимоги, яка може бути встановлена лише під час розгляду справи по суті, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову, є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також, врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Посилання заявника на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь позивача по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

У межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваних рішень відповідачів, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Суд не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 167, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ТОВ "ФОРТІС КОМПАНІ." про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТІС КОМПАНІ." до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали складено та підписано 15.03.2021.

Суддя Ю. О. Супрун