Рішення № 95505743, 15.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 березня 2021 року Справа №520/961/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдака В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №203040000059/121 від 02.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області визначити стаж ОСОБА_1 , що враховується для обчислення довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці - тривалістю 25 років 9 місяців 21 день, включивши до стажу ОСОБА_1 : 20 років 10 місяців 21 день перебування на посаді судді, 3 роки 0 місяців 0 днів роботи юрисконсультом, та 1 рік 11 місяців 0 днів - половина строку навчання (з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року) в Харківському юридичному інституті на денній формі навчання;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області визначити ОСОБА_1 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 60 відсотків суддівської винагороди;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 30.04.2020 та здійснити виплату недоплаченої суми грошових коштів з 30.04.2020;

- стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву. В якому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивач була призначена Указом Президента України від 5 травня 1999 року №474/99 на посаду судді Київського районного суду міста Харкова.

З 01.06.1999 року позивач працювати на посаді судді Київського районного суду міста Харкова, була включена до штату суду, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці.

Постановою Верховної Ради України від 17 червня 2004 року № 1813-VІ позивача обрано суддею безстроково.

В квітні 2020 року позивач звернулася до Вищої Ради Правосуддя з заявою про звільнення з посади судді Київського районного суду міста Харкова у відставку.

За результатами розгляду заяви Вищою Радою Правосуддя було прийнято Рішення №1000/ 0/15-20 від 16.04.2020. та звільнено позивача з посади судді Київського районного суду міста Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку.

21.04.2020 року позивача було відраховано зі штату Київського районного суду міста Харкова у зв`язку зі звільненням з посади судді у відставку (про що міститься запис в трудовій книжці), на підставі Наказу №02-02/30 голови Київського районного суду міста Харкова від 16 квітня 2020 року.

30.04.2020 року позивач звернулася до пенсійного фонду з поданням (заявою) про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

За наслідками розгляду заяви Відповідачем було прийнято рішення про призначення довічного грошового утримання у розмірі 50% з 30.04.2020 року, виходячи з розрахунку стажу виключно на посаді судді - 20 років 10 місяців 21 день.

Позивач не погодившись з таким розрахунком, звернулась до відповідача з відповідною.

Проте, рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській позивачу відмовлено в зарахуванні до стажу роботи періоду, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років. - половину періоду денної форми навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року: стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення на посаду судді (2 роки ).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На момент виходу позивача у відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці питання обчислення розміру відсоткового значення утримання відносно суддівської винагороди регламентовано нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (надалі за текстом - Закон № 1402).

Статтею 142 Закону України №1402 передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1 ) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року: 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або. за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до статті 116 Закону № 1402-V1II суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону №1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України. судді Конституційного Суду України: 2) члена Вищої ради правосуддя. Вищої ради юстиції. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402Л ІІІ встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІ1 «Про статус суддів» (в редакції Закону від 16.11.1995. якою передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишньою СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України. Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

При цьому, відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584 95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (у редакції, чинній надень призначення мене на посаду судді) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ: втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545. до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Згідно з пунктом 2.18 Інструкції до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, записи про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо), у вищих навчальних закладах та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі.

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).

Тобто зазначена Інструкція передбачала (і передбачає на сьогодні) внесення до трудових книжок студентів записів про час навчання лише на денних відділеннях.

Таким чином питання ведення, контролю за веденням запису в трудовій книжці відомостей щодо трудового (в тому числі спеціального) стажу віднесено до компетенції роботодавця або. у виняткових випадках, юридичної особи, в якій власник трудової книжки провадить не трудову, але іншу основну свою діяльність. У випадку, коли така діяльність є не трудовою, а іншою, але не основною, зокрема навчання на заочному чи вечірньому факультеті, то відомості про неї не можуть стосуватись трудового стажу, а відповідно до пункту 2.18 Інструкції можуть вноситись до трудової книжки інформаційно. Такі дані не можуть замішувати (поглинати) собою даних, що становлять безпосередньо трудовий стаж.

З системного аналізу вказаних нормативних актів вбачається, що до стажу роботи на посаді судді, шо дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання зараховується також половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

Аналогічна правова позиція щодо обрахування стажу роботи судді у відставці висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №137/173/17. у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року по справі № 9901/521/19. провадження №11-37заі20.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З запису трудової книжки та диплому вбачається, що позивач навчалась на денній формі навчання у Харківському юридичному інституті в період з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року (тобто 3 роки 10 місяців).

Як вбачається з трудової книжки, позивач працювала на таких посадах (у галузі права): з 12.03.1991 по 12.04.1993 року працювала на посаді юрисконсульта в Управління з господарського обслуговування Обласної ради профспілки: з 12.04.1993 по 20.07.1993 працювала на посаді юрисконсульта в АСК «НСН». з 21.07.1993 по 13.11.1993 працювала на посаді юрисконсульта в КНПФ «Инвеста». з 22.11.1995 по 24.01.1997 працювала на посаді юрисконсульта в аудиторську фірму ГОВ «Гіоліаудит». з 28.01.1997 до 01.06.1999 працювала на посаді помічника голови Дзержинського районного суду м. Харкова.

Частиною 2 ст. 137 Закону № 1402-УІІІ (в редакції, яка діє з 05.08.2018) вказано, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв`язку з абз. 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-УІІІ дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до ст. 137 Закону №1402-VI11, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підтягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності). вимога щодо якого визначена Законом та надає право для призначення на посаду судді.

Саме така правова позиція покладена в основу Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.11.2018. яке залишене без змін Постановою Великої Плати Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №9901/805/18. Постанові від 19.06.2018 по справі №243/4458 17.

Зокрема. Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів КАС ВС та зазначила, що частину 2 статті 137 Закону України №1402-\'І1І ( у редакції, яка діє з (>5.08.2018) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. Зазначена норма закону призвела до покращення правового становища суддів, оскільки дозволила зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.

Як зазначено вище 5 травня 1999 року Указом Президента України №474/99 позивача було призначено на посаду судді Київського районного суду міста Харкова.

Станом на 05.05.1999 діяла: редакція Конституції України, ч. З ст. 127 якої передбачено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою: - редакція Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-ХІ1. ч. 1 ст. 7 якого було передбачено право на зайняття посади судді районного (міського). міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

При цьому, звертаю увагу на лист Вищої ради правосуддя. Верховного Суду. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ради суддів України. Національної школи суддів України "Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді" від 05.11.2018 № 41783 0 9-18. № 2664/0/2-18. № 01-6757 18. № 9рс-1112/18. № 1-22433/18, № 02/3878 в якому зазначено:

"З Вимоги, визначені Законом України від 15.12.1992 № 2862-Х1І "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ). діяли з 10.02.1993 до 05.07.2001 при обранні суддів на посаду вперше.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-ХІІ право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і. як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права до двох років (фактичний стаж за юридичною спеціальністю) мають судді, яких було обрано на посаду судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862-ХІІ на день їх обрання.

Таким чином у період з 28.06.1996 до 05.07.2001 вимоги, визначені Законом № 2862-ХІІ, не відповідали вимогам, встановленим Конституцією України.

Частиною третьою статті 127 Конституції України (редакція у період з 28.06.1996 до 05.07.2001) визначалось, що на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.

Одночасно статтею 7 Закону № 2862-ХІІ (редакція у період з 28.06.1996 до 05.07.2001) передбачалось, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і. як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. Наприклад, у випадку суперечності норм закону га Конституції України, які прийняті Верховною Радою України - колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. З ст. 7 КАС України).

Тобто на момент призначення позивача вперше на посаду судді Конституцією України - Основним Законом України була визначена вимога, яка надавала право дія такого призначення, про наявність стажу роботи у галузі права не менш як три поки, а тому до мого стажу роботи на посаді судді повинно бути зараховано три роки стажу роботи юрисконсультом на вказаних підприємствах та організаціях.

Отже, загальний стаж позивача як судді, який дав право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставки складає: половина строку навчання в інституті на денній формі навчання - 1 рік 11 місяців 0 днів, юрисконсульт - 3 роки 0 місяців 0 днів, судді -20 років 10 місяців 21 день, загалом - 25 років 9 місяців 21 день.

Таким чином, стаж роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання. - повних 25 років, а тому відповідачем при прийнятті рішення про відмову у зарахуванні до стажу роботи судді, що надає право на щомісячне довічне грошове утримання згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів", протиправно не було враховано в такий стаж роботи 4 роки 11 місяців 0 днів.

У зв`язку із цим це потягло неправильність визначення відсоткового розміру (50%) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який з урахуванням вказаного стажу та приписів ч. З ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-У111 повинен складати 60% (50% + 5 років х 2 % = 60 %).

Враховуючи наведене, протиправними є дії відповідача щодо відмови у здійсненні зарахування до стажу роботи на посаді судді, що надає право на щомісячне довічне грошове утримання - 4 роки 11 місяців 0 днів при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 30.04.2020. тому для захисту прав і інтересів позивача необхідно зобов`язати Відповідача зарахувати до визначеного рішенням від 06.05.2020 року (20 років 10 місяців 21 день) роботи на посаді судді 4 роки 11 місяців 0 днів, здійснити перерахунок і виплату мені з 30.04.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, отже, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог.

Частиною статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №203040000059/121 від 02.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області визначити стаж ОСОБА_1 , що враховується для обчислення довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці - тривалістю 25 років 9 місяців 21 день, включивши до стажу ОСОБА_1 : 20 років 10 місяців 21 день перебування на посаді судді, 3 роки 0 місяців 0 днів роботи юрисконсультом, та 1 рік 11 місяців 0 днів - половина строку навчання (з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року) в Харківському юридичному інституті на денній формі навчання.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області визначити ОСОБА_1 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 60 відсотків суддівської винагороди.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15 березня 2021 року.

Суддя Сагайдак В.В.