Рішення № 95505715, 15.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 березня 2021 року № 520/19481/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 10438.60 грн.; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу позивач придбав у власність квартиру. Під час укладення договору купівлі-продажу сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. 05.12.2020 року звернулася до ГУПФУ в Харківській області із заявою про повернення йому безпідставно сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна. Проте, листом ГУ ПФУ в Харківській області відмовлено в поверненні сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості ПФ України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартири конкретною особою вперше, не може ставить в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 серпня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4143, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні проекти", яке діяло від власного імені в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "ЖИТЛОБУД-1", придбано у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10 438 грн. 60 коп. - 1% від вартості квартири, що підтверджується квитанцією № 43925721 від 27.08.2019 .

05.12.2020 року позивач звернувся до ГУПФУ в Харківській області із заявою про повернення йому безпідставно сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна.

Листом від 09.12.2020 № 10046-16426/П-05/8-2000/20, ГУ ПФУ в Харківській області відмовило позивачу в поверненні сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна, пославшись на відсутність повноважень перевіряти факт первинності придбання майна та внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій від 03.11.1998 № 1740. Також повідомлено, що інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна суб`єкта, зазначено, що у позивача є у спільній частковій власності нерухоме майно (квартира), набуте на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.11.2012 р. № 3063, таким чином підстави для складання подання на повернення збору відсутні.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом першим п. 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).

Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта від 27.08.2019 р., реєстраційний № 1793173363101, позивачу належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 , яка придбана на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4143 - (а.с.21).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Суд вважає посилання відповідача на ненадання позивачем документів та інформації, зазначеної у пп."в" п.15-2 Порядку №1740 для формування подання про повернення коштів, необґрунтованим, оскільки постанова КМУ від 23 вересня 2020 р. № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" набрала чинності 26.09.2020 року, тобто після придбання квартири позивачкою, а відтак вимоги вказаного пункту не можуть бути застосовано до цих правовідносин.

Щодо факту того, що станом на дату придбання вказаної квартири позивач вже була власником нерухомого майна, згідно свідоцтва про право на спадщину, суд зазначає, що в ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" використано словосполучення "придбавають майно вперше" для означення пільги зі сплати збору.

"Придбання майна" не є юридично визначеним терміном, проте його використання у законодавстві на відміну від більш широкого поняття "набуття майна", означає не будь-який спосіб набуття майна, а конкретний - купівля-продаж, тоді як набуття майна внаслідок приватизації, спадкування, дарування та ін. поняттям "придбання майна" не охоплюється.

Відповідно, той факт, що позивач був власником нерухомого майна (квартири), отриманого внаслідок спадкування чи дарування не є перешкодою для застосування до нього пільги, передбаченої ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною другою ст.45 БК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у складанні подання про повернення позивачці збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню, а позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області скласти та звернутися до територіального органу Державної казначейської служби України із поданням про повернення помилково сплаченого нею збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 №819/1730/17, від 20.02.2018 №819/1249/17 та від 28.11.2018 №813/1126/17, які використовуються судом при прийнятті рішення.

Згідно з ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України

Керуючись ст. 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166) про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10438.60 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.