Рішення № 95505581, 10.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 р. справа № 520/14112/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовами ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822), треті особи - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_7 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_8 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_7 , рнокпп НОМЕР_9 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_10 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_11 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_9 , рнокпп НОМЕР_12 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_9 , рнокпп НОМЕР_13 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_10 , рнокпп НОМЕР_14 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_11 , рнокпп НОМЕР_15 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_11 , рнокпп НОМЕР_16 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_12 , рнокпп НОМЕР_17 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_13 , рнокпп НОМЕР_18 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_14 , рнокпп НОМЕР_19 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_15 , рнокпп НОМЕР_20 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_16 , рнокпп НОМЕР_21 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_17 , рнокпп НОМЕР_20 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_18 , рнокпп НОМЕР_22 ), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020р. у справі №520/14112/2020 за нововиявленими обставинами, в якій просить суд переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020р. у справі №520/14112/2020.

В обґрунтування заяви зазначила, що є правові підстави для застосування приписів п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

По справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін, копію ухвали направлено сторонам по справі.

Від представника заявника надійшло клопотання про розгляд поданої заяви у порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, в якому також підтримано в повному обсязі вимоги заяви.

Представник позивачів та третіх осіб у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути заяву у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглядаючи вказану заяву та дослідивши наявні в матеріалах докази, суд зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020р. у справі №520/14112/2020 адміністративні позови ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822), треті особи - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_7 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_8 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_7 , рнокпп НОМЕР_9 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_10 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_11 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_9 , рнокпп НОМЕР_12 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_9 , рнокпп НОМЕР_13 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_10 , рнокпп НОМЕР_14 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_11 , рнокпп НОМЕР_15 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_11 , рнокпп НОМЕР_16 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_12 , рнокпп НОМЕР_17 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_13 , рнокпп НОМЕР_18 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_14 , рнокпп НОМЕР_19 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_15 , рнокпп НОМЕР_20 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_16 , рнокпп НОМЕР_21 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_17 , рнокпп НОМЕР_20 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_18 , рнокпп НОМЕР_22 ), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу - задоволено.

Визнано протиправним дії щодо складання наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №15848-СГ від 17.09.2020 року "Про визнання такими, що втратили чинність накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області".

Скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №15848-СГ від 17.09.2020 року "Про визнання такими, що втратили чинність накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

По суті поданої заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1)істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звергається із заявою, на час розгляду справи;

2)встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Відтак, наведена стаття КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

При цьому, під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Вони за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення, а відтак у разі, якщо нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

-існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

-на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

-істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі 2а-7523/10/1270, від 19 червня 2015 року у справі № 815/1918/15 та інших.

Крім цього, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 361 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що на час ухвалення судом рішення по справі було внесено відомості до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 про її цільове призначення на землі фермермерського господарства (01.02 у відповідність КВЦПЗ) та судом не було взято до уваги, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.09.2020 року №15982-СГ заявнику надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, орієнтованою площею 2,000 га, виготовлено технічну документацію та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області проведено відповідну перевірку. Заявник вважає, що оскільки вона не була залучена до розгляду справи в якості сторони, відповідно не мала можливості на подачу вказаних доказів, які мають істотне значення для вирішення справи по суті.

Так, як встановлено судом під час розгляду даної справи, наказами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 02.06.2020 року №10508-СГ, №10501-СГ, №10504-СГ, №10497-СГ, №10485-СГ, №10507-СГ, №10499-СГ, №10486-СГ, №10496-СГ, №10492-СГ, №10490-СГ, №10488-СГ, від 22.05.2020 року №9982-СГ, №9973-СГ, №9974-СГ, №9976-СГ, №9975-СГ, №9978-СГ, №9980-СГ, №9983-СГ, №9977-СГ, №9979-СГ, №9981-СГ, позивачам та третім особам надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, орієнтовною площею 2,0000 га із земельної ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га, яка відноситься до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №15848-СГ від 17 вересня 2020 року «Про визнання такими, що втратили чинність накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області» вищеназвані накази було визнано такими, що втратили чинність та наказано керівнику Відділу у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області забезпечити внесення державним кадастровим реєстратором відповідних змін до відомостей Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 з метою приведення відомостей про її цільове призначення у відповідність до КВЦПЗ, зазначеного у відповідному договорі оренди земельної ділянки.

Так, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Одним з принципів, що відображає особливості адміністративного судочинства є принцип активної ролі суду в процесі (офіційності дослідження та з`ясування обставин справи).

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 №377, зареєстрованою в Мін`юсті України 14.12.98 за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Відповідно до п. "а" ч.3 ст.22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії: подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянка (або мотивовану відмову у його наданні); після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема, з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання.

Як вбачається з наданих до поданої заяви доказів, на час ухвалення судом рішення у даній справі спірний наказ був реалізований, внесено відомості до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 про її цільове призначення на землі фермерського господарства (01.02 у відповідність до КВЦПЗ), що підтверджується інформаційною довідкою з державної кадастрової карти земель.

Крім того, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківської області від 21.09.2020 року №15982-СГ заявнику надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, орієнтованою площею 2,000 га. Для виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1 укладено з ПП "Перспектива-Земля" договір про надання послуг з виготовлення та реєстрації документації на земельну ділянку орієнтовною площею 2,000 га розташовану за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, яким виготовлено технічну документацію та подано до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області для подальшої перевірки. Протоколом №ПП-6301306352020 від 23.11.2020 року проведено перевірку електронного документа.

Отже, на час ухвалення рішення у даній справі, земельна ділянка з кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 з цільовим призначенням: 01.02 для ведення фермерського господарства площею 47.6279 га знаходилась у державній власності з цільовим призначенням 01.02.

Крім того, спірний наказ вичерпав свою дію, що дає підстави вважати, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту, оскільки позивачі посилаються про порушення їх прав в майбутньому у разі передачі земельної ділянки у власність третім особам.

В свою чергу, оскільки заявник не була залучена до розгляду справи в якості сторони, то відповідно не мала можливості на подачу вказаних доказів, які мають істотне значення для вирішення справи по суті.

Таким чином, вищевикладені факти об`єктивної дійсності мають значення для правильного розв`язання спору та підпадають під ознаки нововиявлених обставин, а саме: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення у даній справі; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, в даному випадку відсутнє реальне порушення прав та інтересів позивачів, а тому відсутні підстави для захисту такого права.

Правовий висновок стосовно того, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, що права та свободи, які не є індивідуально вираженими, не підлягають судовому захисту в порядку адміністративного судочинства, і відсутність порушеного права саме оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень є підставою для відмови у відкритті провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України, зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № П/9901/370/18.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до положень п. 13 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Петриченкопроти України» (заява 2586/07) від 12 липня 2016 року (аналогічні скарги були розглянуті у п. 25 справи "Проніна проти України" (Заява № 63566/00) від 18 липня 2006 року та у справі "Богатова проти України" (заява № 5231/04) від 07 жовтня 2010 року), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше суди не викопують свої зобов`язання щодо п. 1 ст. 6 Конвенції.

Неодмінним конституційним правом людини й громадянина є право на судовий захист, закріплене у ст. 55 Конституції України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що заінтересовані особи, не згодні з рішенням суб`єкта владних повноважень, мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону уповноважений розглядати такі клопотання.

Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування такого рішення може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в розгляді заяви про передачу у власність земельної ділянки або незгоди з бездіяльністю суб`єкту.

ЄСПЛ у п.58 рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» наголосив, що в рішеннях судів та інших органів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких рішення ґрунтуються. Призначення такого підходу полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, умотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та домогтися його перегляду вищою інстанцією. Тільки за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування приписів п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, та, враховуючи те, що під час розгляду даної справи не було прийнято до уваги, що земельна ділянка за кадастровим номером 6322010100:02:090:0735 площею 47.6279 га має цільове призначення на землі фермерського господарства, що свідчить про виконання спірного наказу та відсутності порушеного права позивачів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративних позовів у даній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 369 КАС України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та застосовуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 369 КАС України, суд задовольняє заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасовує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020р. у справі №520/14112/2020 та ухвалює нове рішення, яким у задоволенні адміністративних позовів відмовляє.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, 297, 361, 368, 369 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №520/14112/2020 - задовольнити.

Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020р. у справі №520/14112/2020.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822), треті особи - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_7 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_8 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_7 , рнокпп НОМЕР_9 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_10 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_11 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_9 , рнокпп НОМЕР_12 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_9 , рнокпп НОМЕР_13 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_10 , рнокпп НОМЕР_14 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_11 , рнокпп НОМЕР_15 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_11 , рнокпп НОМЕР_16 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_12 , рнокпп НОМЕР_17 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_13 , рнокпп НОМЕР_18 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_14 , рнокпп НОМЕР_19 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_15 , рнокпп НОМЕР_20 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_16 , рнокпп НОМЕР_21 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_17 , рнокпп НОМЕР_20 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_18 , рнокпп НОМЕР_22 ), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 15 березня 2021 року.

Суддя Заічко О.В.