Рішення № 95505524, 15.03.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/553/21

15 березня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області (далі Козлівська селищна рада), у якому просить зобов`язати Козлівську селищну раду надати йому інформацію та копії документів, запитувані у запиті про інформацію від 13.01.2021.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є засновником та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт», код ЄДРПОУ 30495874. 21.12.2020 державним реєстратором Козлівської селищної ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) було внесено запис №1006511070010002345 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи. У зв`язку із цим 13.01.2021 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Козлівської селищної ради із запитом про інформацію, в якому просив надати інформацію про те, на підставі яких документів державним реєстратором Козлівської селищної ради 21.12.2020 до ЄДР було внесено запис №1006511070010002345 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, а також просив надати копії вказаних документів.

Оскільки відповіді на запит про інформацію від 13.01.2021 позивач не отримав, то з посланням на положення Закону України від 13.01.2011, №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон №2939-VI) вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність пов`язану із ненаданням інформації на запит, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні на підставі пункту 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Копію ухвали від 12.02.2021 про відкриття провадження у справі відповідачу надіслано на офіційну адресу електронної пошти 12.02.2021, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.23).

05.03.2021 з пропущенням строку, встановленого судом, на електронну адресу суду надійшов відзив. Одночасно відповідачем подано клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву відповідачем з посиланням на пункт 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX.

Розглядаючи це клопотання, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною першою статті 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)» (на який посилається у клопотанні відповідач), яким розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З огляду на це підстави, з яких відповідач просить поновити строк звернення до суду є необгрунтованими.

Разом з тим, враховуючи положення статей 121 та 261 КАС України, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставини справи, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 05.03.2021 (включно).

У відзиві на позов відповідач вказує, що відповідно до положень статей 29, 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» не вправі та не має можливості надавати документи, на основі яких було проведено реєстраційні дії, оскільки на такі не підпадають під дію Закону України «Про доступ до публічної інформації». У зв`язку з цим просить у позові відмовити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до відомостей ЄДР ОСОБА_1 є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт», код ЄДРПОУ 30495874 (а.с.8-11). Також з витягу з ЄДР щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» вбачається, що 21.12.2020 державним реєстратором Козлівської селищної ради внесено запис №1006511070010002345 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

13.01.2021 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Козлівської селищної рад із запитом про інформацію, в якому, керуючись Законом №2939-VI, просив надати інформацію про те, на підставі яких документів державним реєстратором Козлівської селищної ради 21.12.2020 було внесено до ЄДР запис №1006511070010002345 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, а також просив надати копії вказаних документів (а.с.4).

Відповідач такий запит отримав 21.01.2021, що підтверджується витягом із сайту AT «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення №4650100543590 (а.с.5-7).

Як вбачається з пояснень позивача відповіді за результатом розгляду запиту ОСОБА_1 про інформацію від 13.01.2021 не надано. Таку інформацію не спростував відповідач у відзиві.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача є протиправною, порушує його право щодо доступу до публічної інформації, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 34 Основного Закону кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Закон №2939-VI визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (стаття 2 Закону №2939-VI).

Частиною першою статті 1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Аналіз цього визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону № 2939-VI, свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:

уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI);

інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI);

інформація, пов`язана з виконанням особами делегованих повноважень суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (пункт 3 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI);

інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб`єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (пункт 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI);

інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (частина друга статті 13 Закону № 2939-VI).

Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

На це звернута увага у підпункті 1.1 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 №10.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.

Аналогічні висновки зроблені у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» де зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Статтею 14 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані:1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

За приписами частин першої-четвертої статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Оскільки під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні, то мова йде про раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник.

Згідно із частиною п`ятою статті 19 Закону, запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта статті 20 Закону №2939-VІ).

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону №2939-VІ).

Частиною першою статті 22 Закону №2939-VІ передбачено випадки відмови в задоволенні запиту на інформацію. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону №2939-VІ).

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №2939-VІ розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Аналіз наведених норм матеріального права, дають підстави для висновку про те, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами, з якими запитувач має право звернутися до розпорядника інформації, а останній, в свою чергу, має надати відповідь не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, у першу чергу необхідно надати відповідь на питання чи належить запитувана інформація до публічної інформації, чи поширюються Закон №2939-VІ на спірні правовідносини.

З матеріалів справи видно, що позивач 13.01.2021 звернувся до Козлівської селищної ради із запитом, у якому просив надати інформацію про те, на підставі яких документів державним реєстратором внесено відомості про зміну керівника або відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» до ЄДР, а також просив надати копії вказаних документів.

Фактично позивач як засновник (учасник) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт») просив надати документи з реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт», які подавалися для проведення певних реєстраційних дій. Отже, це є документи, які хоч і перебувають у володінні суб`єкта владних повноважень, проте вони ним не створювалися, а є такими, на підставі яких державний реєстратор вчинив певні реєстраційні дії - вніс до ЄДР відомості про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт».

Відтак документи, які просить надати позивач, не відносяться до публічної інформації, це є документи створені Товариством з обмеженою відповідальністю «Віконт», на підставі яких уповноваженою особою (державним реєстратором) при здійсненні своїх функцій внесені відомості до ЄДР.

У підпункті 3.1 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 №10 зазначено таке: "Судам потрібно мати на увазі, що Закон № 2939-VI передбачає два види інформаційних відносин, на які його положення не поширюються: відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій та відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом".

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі Закон № 755-IV).

Відповідно до пункту 13 статті 1 цього Закону реєстраційна справа - це сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій.

Статтею 11 Закону № 755-IV визначено порядок надання відомостей з ЄДР.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Частини друга статті 11 Закону передбачає у якому вигляді можуть бути надані відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Зокрема,

безоплатного доступу через персональний кабінет до документів, поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем та громадським формуванням, що не має статусу юридичної особи, для проведення реєстраційних дій, відомостей про результати їх розгляду, документів, що містяться в реєстраційній справі таких осіб в електронній формі, та відомостей про цих осіб, які актуальні на момент запиту та на визначену дату, - шляхом їх перегляду, копіювання та роздрукування;

у вигляді документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі (пункти 3, 4 частини другої статті 11).

Умови, підстави та процедуру надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури встановлює Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджений наказом Міністерства юстиції України 10.06.2016 № 1657/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.06.2016 за № 839/28969 (далі Порядок).

У пункті 2 розділу І Порядку наведено визначення термінів, таких як, запит - документ, який підтверджує волевиявлення особи щодо отримання виписки, витягу з Єдиного державного реєстру або документів, що містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі; заявник - фізична особа, юридична особа, які бажають отримати відомості з Єдиного державного реєстру, або уповноважені ними особи; уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації - посадова особа чи особа, яка перебуває у трудових відносинах із суб`єктом державної реєстрації, що відповідно до законодавства отримала ідентифікатор доступу до Єдиного державного реєстру виключно для цілей прийняття запиту та видачі витягу з Єдиного державного реєстру або документів, що містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі, а у випадку надання виписки з Єдиного державного реєстру - посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України; центр надання адміністративних послуг - утворений відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» центр надання адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов`язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.

У паперовій формі надаються, серед іншого, документи, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи - підприємця (далі - реєстраційна справа), які надаються державним реєстратором суб`єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі, шляхом виготовлення копій таких документів з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора на кожній сторінці.

У Розділі ІІІ Порядку деталізовано процедуру надання документів, що містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі.

Так, пункт 1 цього розділу передбачає, що документи, що містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі надаються за запитом про надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи - підприємця (додаток 3), заявника, шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, утвореного при суб`єкті державної реєстрації, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі.

Державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації або уповноважена особа центру надання адміністративних послуг за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формує та роздруковує запит, на якому заявник проставляє власний підпис за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ньому. Після проставляння підпису на запиті державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації або уповноважена особа центру надання адміністративних послуг реєструє запит в Єдиному державному реєстрі з присвоєнням йому за допомогою програмних засобів вхідного номера, що є відповідним кодом доступу та фіксацією дати й часу його реєстрації (пункт 2 розділу III Порядку).

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ разом із запитом заявник подає документ, що підтверджує внесення плати за надання документа в паперовій формі, що міститься у реєстраційній справі. Плата справляється за кожен отриманий документ. Запит не підлягає реєстрації у Єдиному державному реєстрі у разі відсутності документа про внесення плати за надання документів, що містяться у реєстраційній справі.

За результатом розгляду запиту щодо надання документів, що містяться в реєстраційній справі, державний реєстратор виготовляє копії таких документів для надання їх заявнику (пункт 9 розділу ІІІ Порядку).

Отже, чинне законодавства передбачає окремий порядок надання документів з реєстраційної справи, фактично тих, які просив позивач надати Козлівську селищну раду. Позивач помилково вважає, що такі можуть бути надані у порядку надання інформації на його запит на інформацію. Отримання копій документів із реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не є предметом правового регулювання Закону № 755-IV. Цей Закон № 755-IV не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом, у даному випадку Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 10.06.2016 № 1657/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.06.2016 за № 839/28969. Наведені положення законодавчих актів регламентують порядок подання запиту на отримання документів з реєстраційної справи, форму запиту, суб`єктів, через яких такий запит подається, справляння плати за отримання таких документів тощо, про що описано вище. Позивачем такого порядку недотримано.

Суд звертає увагу, що відповідач взагалі не надав жодної відповіді на запит про надання інформації ОСОБА_1 , зокрема не роз`яснив порядок отримання документів з реєстраційної справи юридичної особи. У спірному випадку Козлівська селищна рада мала відреагувати на звернення позивача та роз`яснити відповідний порядок звернення для отримання запитуваних документів.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовними вимогами, у яких не ставив вимоги щодо оцінки дій (бездіяльності) відповідача, а просив зобов`язати Козлівську селищну раду надати позивачу інформацію та копії документів, запитувані у запиті про інформацію від 13.01.2021. Оскільки суд прийшов до висновку, що на спірні правовідносини положення Закону № 755-IV не розповсюджуються, а Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 10.06.2016 № 1657/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.06.2016 за № 839/28969, визначений інший порядок подання запиту на отримання відомостей та документів з реєстраційної справи юридичної особи, то позовні вимоги до задоволення не підлягають.

У зв`язку з відмовою позивачу в позові питання про розподіл судових витрат не вирішується.

За правилами частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Оскільки тридцятий день розгляду справи 14.03.2021 припав на вихідний день (неділю), то з огляду на положення частини шостої статті 120 КАС України, рішення ухвалено у перший після вихідного дня робочий день 15.03.2021.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Козлівська селищна рада Козівського району Тернопільської області (вулиця Галицька, 15, селище міського типу Козлів, Козівський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04396443).

Повний текст рішення складено та підписано 15 березня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.